#історія #події ☕️ «Бостонське чаювання»: Протест, що запалив Американську революцію. 16 грудня 1773 року у Бостонській гавані (провінція Массачусетс-Бей) відбулася подія, відома як «Бостонське чаювання» (Boston Tea Party). Ця протестна акція стала прямим і видовищним викликом владі Великої Британії та каталізатором Війни за незалежність Сполучених Штатів. 📜 Передумови: Податковий гніт Колоністи в Північній Америці протягом тривалого часу протестували проти політики британського парламенту, який вводив податки без їхньої згоди. Головним гаслом американських патріотів було: «Ні оподаткуванню без представництва!». Протест безпосередньо спричинив «Чайний акт» (Tea Act), прийнятий британським парламентом у 1773 році. Суть Акту: Він надавав монопольне право на торгівлю чаєм у колоніях Англійській Ост-Індійській компанії. Хоча це робило британський чай дешевшим, ніж контрабандний, він все одно обкладався невеликим податком (митним збором), який колоністи вважали незаконним. Мета протесту: Колоністи, насамперед члеї організації «Сини свободи» (Sons of Liberty), прагнули не допустити розвантаження чаю, оскільки сплата мита автоматично означала б визнання права британського парламенту оподатковувати колонії. 🚢 Ніч непокори 16 грудня Наприкінці 1773 року в Бостонську гавань прибули кораблі Ост-Індійської компанії («Дартмут», «Елеанор» та «Бівен»). Губернатор Томас Гатчінсон рішуче відмовився дозволити кораблям залишити порт, не розвантаживши чай. 16 грудня, коли термін розвантаження спливав, близько 200 колоністів, переодягнених у вбрання індіанців племені могавків (щоб приховати особистості), проникли на борт кораблів. Протягом кількох годин, діючи організовано та тихо, вони знищили весь вантаж: Кількість: У гавань було викинуто 342 ящики чаю. Вартість: Знищений вантаж оцінювався у понад 90 тисяч фунтів стерлінгів (величезна сума на ті часи). Порядок: Акція була суто політичним протестом, а не вандалізмом. Повідомляється, що протестувальники не пошкодили інше майно на кораблях. 💥 Наслідки: Шлях до Війни «Бостонське чаювання» викликало глибоку політичну кризу і розлютило британський уряд. У відповідь на цей акт непокори парламент ухвалив низку каральних законів, які колоністи назвали «Нестерпними актами» (Intolerable Acts): Був закритий Бостонський порт, доки не буде компенсовано вартість знищеного чаю. Було обмежено самоврядування провінції Массачусетс. Було запроваджено розміщення британських військ у приватних будинках колоністів. Ці репресивні заходи лише об’єднали колонії, які досі сперечалися, і стали прямим приводом до скликання Першого Континентального конгресу у 1774 році та, зрештою, до початку Війни за незалежність США у 1775 році.

#історія #події 🇹🇷 🇺🇦 Туреччина визнала незалежність України: Історичний крок у Чорноморському регіоні. 16 грудня 1991 року — це важлива дата в історії становлення незалежної України та розвитку її зовнішньої політики. Саме цього дня Турецька Республіка офіційно визнала державну незалежність України, ставши однією з перших країн світу, яка пішла на цей крок після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Цей акт мав глибоке історичне та стратегічне значення для обох держав. Передумови та стратегічна важливість Туреччина, як і Україна, є ключовою державою Чорноморського басейну. Упродовж багатьох століть відносини між Києвом (козаками) і Османською імперією були складними — від жорстких військових конфліктів до періодів вимушеного співробітництва. Після розпаду СРСР, Туреччина швидко усвідомила стратегічну важливість незалежної України як: Буфера проти Росії: Наявність сильної незалежної держави на північному березі Чорного моря зменшувала б прямий вплив Москви на регіон. Торговельного партнера: Відкривалися нові шляхи для торгівлі та економічної співпраці. Безпекового гравця: Спільні інтереси в забезпеченні безпеки та вільного судноплавства у Чорному морі. 🗓️ Хронологія визнання 1 грудня 1991: Всеукраїнський референдум, на якому більшість громадян підтвердили прагнення до незалежності. 2 грудня 1991: Перші країни (Польща, Канада) визнають Україну. 16 грудня 1991: Турецька Республіка офіційно визнає Україну. 3 лютого 1992: В Анкарі був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Туреччиною та Україною. Цей швидкий крок з боку Анкари був особливо важливим, оскільки Туреччина є членом НАТО і мала потужний міжнародний вплив. 🤝 Значення визнання Визнання незалежності Туреччиною заклало основу для плідного двостороннього співробітництва, яке розвивається у кількох ключових сферах: 1. Економіка та торгівля Туреччина швидко стала одним із найбільших торговельних партнерів України, зокрема в сфері будівництва, аграрного сектору та металургії. Було створено двосторонню структуру для координації економічної співпраці. 2. Безпека та оборонний комплекс Співпраця в оборонній промисловості є наріжним каменем відносин. Найбільш відомим її прикладом є постачання турецьких ударних безпілотних літальних апаратів Bayraktar TB2 та спільні проєкти в кораблебудуванні. Обидві країни зацікавлені у збереженні регіонального балансу сил. 3. Гуманітарна та культурна сфера Туреччина послідовно підтримує інтереси кримськотатарського народу, який є корінним народом Криму та має тісні етнічні та релігійні зв'язки з Туреччиною. Ця підтримка була особливо важливою після російської анексії Криму у 2014 році. 🌐 Сучасна роль Сьогодні Туреччина, незважаючи на збереження економічних зв'язків з Росією, є важливим посередником у російсько-українській війні (наприклад, у питанні Чорноморської зернової ініціативи) та послідовно не визнає анексію Криму. Визнання України 16 грудня 1991 року стало початком стратегічного партнерства, що згодом трансформувалося в один із найважливіших союзів у регіоні, життєво необхідний для забезпечення безпеки та економічного розвитку обох держав.

🥀🥀 Поповнився небесний стрій... Молодший сержант Петро Канарський, старший навідник гранатометного відділення взводу вогневої підтримки аеромобільної роти аеромобільного батальйону, загинув 15 листопада 2025 року в бою за Україну, її свободу та незалежність в районі н.п. Котлине Покровського району Донецької області. Щирі співчуття рідним та близьким Петра Володимировича... Вічна та світла пам'ять Герою-захиснику! Прощання з Петром Канарським відбудеться завтра, 16 грудня о 10:30 на Майдані Свободи у Броварах. Відспівування об 11:00 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Героїв України, 22А). Поховання - Алея Слави (вул. Олега Онікієнка, 136), м. Бровари. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

Реальність війни проти спокуси "миру". 1️⃣Зупинитися - себе зруйнувати: нам наразі, окрім боротьби, нічого не світить, — командувач СБС "Мадяр" Бровді: Витлумити хробака до останнього- займе часу, якою б правдонька щербатою не була,- жодних рожевих окулярів. Але й іншого нам наразі, окрім боротьби, не світить, хоч і блимає сподіваннями: околотому діду з бункера зупинитися- себе зруйнувати. Варіанти, звісно, ймовірні , але раціональніше триматися без зволожень. 2️⃣Давайте будемо реалістами: зараз реальність – це війна, — командир взводу 13-ої бригади НГУ «Хартія» Юрій Бутусов: Давайте будемо реалістами: зараз реальність – це війна… Війна проти росії, війна за Незалежність України – це війна, яка не має політичного, дипломатичного рішення. Вона має виключно військово-дипломатичне рішення. Тому в першу чергу, політичні позиції на перемовинах визначаються на лінії фронту і їх визначають українські воїни. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Київська Обласна Федерація БОКСУ У Білогородці відбувся турнір з боксу, присвячений пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за нас з вами, за свободу та незалежність нашої держави: Андрія Дяченка, Ярослава Тищенка, Олександра Саєнка, Андрія Котлярського. Це були не просто змагання — це данина пам’яті, шани та глибокої вдячності нашим Захисникам, які назавжди залишаться в серцях українців. У турнірі взяли участь 162 спортсмени з міста Києва, Чернігівської області, а також міст і сіл Київської області. У заході взяв участь віце-президент Київської обласної федерації боксу Володимир Матвійчук, який вручив пам’ятну нагороду від імені президента КОФБ сільському голові Білогородської громади Антону Овсієнку, а також висловив щиру подяку всім організаторам, тренерам, спортсменам і партнерам заходу від імені Київської обласної федерації боксу за підтримку та розвиток боксу на Київщині. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport

🕎 Перша ханукальна свічка на Майдані Віталій Кличко взяв участь у церемонії запалювання першої свічки Хануки на Майдані Незалежності. Ханукальну Менору, встановлену біля Головпоштамту, традиційно розмістила Федерація єврейських громад України за підтримки міської влади. Це — найбільша ханукія в Європі, цьогоріч її створив український дизайнер. У церемонії взяли участь раввини та представники дипломатичних місій Аргентини, Канади, Болгарії, Великобританії та Франції. 💬 Кличко наголосив: світло ханукальних свічок символізує свободу, перемогу добра над злом і незламність єврейського та українського народів. «Ми разом боремося за свободу і незалежність України», — підкреслив мер. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

#історія #події 🤝 Мости Незалежності: Як Грузія однією з перших сказала «Так» Україні. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо важливу віху в історії становлення нашої державності: у 1991 році Грузія офіційно визнала незалежність України. Це був надзвичайно важливий крок, який продемонстрував солідарність двох націй, що щойно вирвалися з-під радянського панування. Після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, де 90.32% громадян підтвердили Акт проголошення незалежності, міжнародне визнання набуло вирішального значення. Грузія, яка сама проголосила незалежність ще у квітні 1991 року, стала однією з перших держав світу та однією з перших пострадянських республік, яка швидко та рішуче підтримала український вибір. Чому це було настільки важливо? Момент Солідарності: Визнання з боку Тбілісі було жестом глибокої історичної та культурної близькості. Обидві країни мали схожий шлях боротьби за самостійність проти імперських амбіцій Москви. Це був сигнал: ми в цьому не самі! 🌍 Дипломатичний Прорив: Рішення Грузії, яке передувало визнанню багатьох західних країн, відкрило шлях для встановлення повноцінних дипломатичних відносин. Це був юридичний фундамент для подальшого двостороннього співробітництва. Спільний Вектор: Визнання продемонструвало прагнення обох країн до європейського вектора розвитку та відмежування від будь-яких спроб реанімації імперських структур. Це стало запорукою, що співпраця Грузії та України буде базуватися на принципах суверенності та територіальної цілісності. 12 грудня 1991 року Грузія не просто визнала Україну. Вона підтвердила спільну віру в те, що народи колишнього СРСР мають право на власну долю та вільний вибір. Цей день став символом братньої підтримки та взаємної поваги між двома державами. 💙💛❤️🤍

#історія #особистості 🎬 Режисер Нескорених: Творчий Шлях Ахтема Сеітаблаєва. 11 грудня 1972 року народився Ахтем Шевкетович Сеітаблаєв — видатний український актор, режисер театру та кіно, громадський діяч кримськотатарського походження. Його творчість нерозривно пов’язана з темами національної пам’яті, боротьби за незалежність та трагедії кримськотатарського народу. Повернення додому Ахтем Сеітаблаєв народився у місті Янгіюль (Узбецька РСР) у родині депортованих кримських татар. Дитинство: Його родина змогла повернутися до Криму лише на початку 1990-х років у межах масового повернення кримських татар на історичну батьківщину. Освіта: У Києві він закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Ключові Твори та Режисура Після успішної акторської кар'єри, Сеітаблаєв заявив про себе як потужний режисер, здатний працювати з емоційно складними та історично важливими темами. "Хайтарма" (2013): Цей фільм став проривом у його кар'єрі. Це перша художня стрічка про депортацію кримських татар у 1944 році, показану через долю національного героя, льотчика Амет-Хана Султана. Фільм викликав значний резонанс в Україні та світі, утвердивши Сеітаблаєва як режисера-хроніста національної трагедії. "Кіборги" (2017): Це одна з найважливіших стрічок сучасного українського кінематографа. Фільм присвячений героїчній обороні Донецького аеропорту в 2014–2015 роках. Стрічка не лише розповідає про війну, а й досліджує філософські основи української ідентичності та боротьби за цінності. "Захар Беркут" (2019): Екранізація класичної повісті Івана Франка, знята у співпраці з голлівудською командою. Громадянська Позиція Ахтем Сеітаблаєв є активним громадським діячем, який рішуче засудив анексію Криму Росією у 2014 році. Його фільми, особливо "Хайтарма" та "Кіборги", стали потужними інструментами культурної дипломатії та боротьби за український наратив. Звання: Заслужений артист Автономної Республіки Крим. Діяльність у Києві: З 2005 року є актором та режисером Київського академічного театру на Печерську. Його внесок у розвиток українського кіно та його роль у збереженні пам'яті про кримськотатарський народ є вагомими.

#історія #особистості 🕯️ Служитель Народу: Життєвий Шлях Отця Андрія Бандери (1882–1941). 11 грудня 1882 року народився Андрій Михайлович Бандера — священник Української греко-католицької церкви (УГКЦ), культурно-громадський діяч, капелан Української Галицької Армії (УГА) та, що найвідоміше, батько провідника ОУН Степана Бандери. Його життя стало трагічним символом долі української інтелігенції у ХХ столітті. Служіння і Діяльність Андрій Бандера був не просто священником, а активним будівничим національного життя на Галичині. Освіта та Рукоположення: Він закінчив теологічний факультет Львівського університету. Після рукоположення у 1906 році служив у різних парафіях на Івано-Франківщині, де поєднував душпастирську роботу з просвітницькою. Громадська Робота: Отець Андрій активно організовував у селах осередки товариств "Просвіта" і "Сільський господар", поширював українську літературу, боровся з пияцтвом та зміцнював національну свідомість селян. Капелан УГА: Під час Української революції (1918–1919) він був активним учасником державотворчих процесів та служив польовим капеланом у лавах Української Галицької Армії, супроводжуючи воїнів у боях. Батько і Вихователь Родина Бандер була надзвичайно патріотичною. Андрій та його дружина Мирослава (донька священника) виховали семеро дітей, серед яких — майбутній лідер націоналістичного руху Степан. Отець Андрій, керуючись принципами УГКЦ та національної ідеї, заклав у своїх дітей глибоке почуття обов'язку перед Україною, суворої дисципліни та високої моралі. Він був першим, хто познайомив своїх синів із національними героями та історією боротьби за незалежність. Трагічна Доля Життя Андрія Бандери обірвалося після приходу радянської влади на Західну Україну у 1939 році. Арешт: Його заарештували органи НКВС у травні 1941 року за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності". Вирок і Страта: Після жорстоких допитів, на яких священник тримався гідно, його засудили до страти. 10 липня 1941 року отця Андрія Бандеру було розстріляно в Києві, у Биківнянському лісі, або, за іншими даними, в одній із київських тюрем. Таким чином, Андрій Бандера став жертвою двох окупаційних режимів (був також ув'язнений польською владою) за свою непохитну вірність українській ідеї та церкві.

#історія #особистості 🙏 Патріарх Володимир (Романюк): Символ Нескореної Церкви та Дисидентського Руху. Сьогодні, 9 грудня, ми віддаємо шану видатному релігійному діячеві, чиє життя стало втіленням боротьби за українську автокефалію та національну свободу — Патріарху Володимиру (Василю Романюку). Він народився цього дня у 1925 році. 🕯️ Його біографія є унікальним поєднанням служіння Церкві, участі у визвольному русі та незламного дисидентського опору радянському тоталітаризму. Шлях боротьби та випробувань Учасник Визвольного Руху: Молодим хлопцем Василь Романюк був пов'язаний з Організацією українських націоналістів (ОУН) та брав участь у діяльності УПА на Прикарпатті, за що був вперше засуджений у 1944 році. Багаторічний Політв'язень: Після виходу на волю та прийняття священного сану (у 1964 р.), Романюк продовжив свою діяльність, ставши активним членом правозахисного та дисидентського руху. Його двічі ув'язнювали за антирадянську діяльність, і він провів у таборах та засланні понад 17 років. Захисник Мови та Церкви: Під час ув'язнення він був співв'язнем та соратником таких відомих дисидентів, як В'ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Він боровся за права українських політв'язнів, засуджував русифікацію та виступав за незалежність українського православ'я. На Чолі Відродження З настанням незалежності України Патріарх Володимир став одним із головних архітекторів відновлення Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), а згодом — Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП). У 1993 році він був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України. 👑 Його патріаршество було коротким, але надзвичайно важливим періодом, що характеризувався боротьбою за визнання УПЦ КП та за єдність українського православ'я. Патріарх Володимир трагічно помер у липні 1995 року. Його поховання, яке призвело до подій, відомих як «Чорний вівторок» (сутички під час спроби поховати його на території Софійського собору), стало символічним моментом у боротьбі за українську святиню та свідченням того, наскільки його постать була важливою для національно-духовного відродження.