❗️ У населених пунктах, де понад 30 тисяч родин залишаються без світла більш як 24 години, терміново розгортатимуть мобільні пункти допомоги ДСНС, — глава МВС Вигівський У наметах можна буде зігрітися та зарядити гаджети. Кожен пункт обладнають генератором і тепловими гарматами. Поруч чергуватимуть екіпажі поліції. Новий алгоритм реагування почне діяти вже завтра. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Ейк Кукуча - це польський альпініст, другий у світі, хто завоював усі чотирьохдесет шестисотометрових вершин. Рейнхольд Месснер був першим, хто це зробив. Але якщо італійці прокладали шлях до вершин, Кукуча віддавав перевагу шукати свої. Дев'ять нових маршрутів, чотири зимові перші підйоми. І майже все це - без кисню. Перші підйоми, які змушують звичайну людину трястися всередині. У липні 1986 року Кукуча, разом із Тадеусом Піотровським, піднялися на нову вершину вздовж південної сторони вершини К2 - так званої "Польської вершини". Маршрут, який досі ніхто не повторив повністю. 8611 метра висоти, п'ять днів підйому, а потім - два важкі спуски, на висотах близько 8300 і 7900 метрів. Без наметів, санки, їжі. Незабаром Піотровський відмовився і помер. Кукуча спустився сам. Перемога, за яку він заплатив дуже високу ціну. Кукуча не любив бути другим. Однак він не був другим - якщо не в списку героїв, які завоювали всі чотири тисячі метрів. "Ейк, ти не другий, ти чудовий", написав йому Месснер. І це найкращий комплімент, який один великий альпініст міг дати іншому. 24 жовтня 1989 року Кукуча помер на південній стороні вершини Лхотсе. Йому було 41 рік. Незабаром мотузка зламалася - і його життя. Гори не пробачають помилки, вони навіть не залишають права зробити їх. Ціна - це життя. #world_sport #спорт @sports #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️Люди стоять по 13 годин (!) в черзі на кордоні з Польщею. Кілометровим колонам з авто не видно і кінця - можна вже «розбивати» наметові містечка в очікуванні

РАНОК ПІСЛЯ НОЧІ Була́ тривога, сльо́зи, біль, Не знала я чи зможу встати, В думках, неначе заметіль, Не стала Бога проклинати. І тиша в серці, наче ніч, Вкраїна-ненька вся у ранах, Торкавсь, напевно, Ангел пліч, Аби не втілив ворог плани. Війна гірка, як хліб без рук, Щоразу сльо́зи землю ро́шать, Ми при житті зазнали мук, Нас вороги щораз тривожать. Минула ніч, як тінь, гірка, В очах – і розпач, і – тривога, Та в серці – кри́ла, мов ріка, Що прагне вийти до порога. Я йду крізь темряву і страх, Хоч все розбито на уламки, У вірі сила – не в книжках, В молитві, яка го́їть ранки. Я чую голос тих, хто впав, Він кличе жити, не здаватись, Бо їхня жертва – то причал, Де ми вчимося підніматись. І крок за кроком йду вперед, Хоч тінь війни мене тримає, Та в серці з вогнища намет, Що навіть ніч не подолає. І серед вибухів і зла Я вірю – сонце знов засяє, Бо кожна ніч колись пройшла, І ранок душу обіймає. 02.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID:  1052582

Ⓜ️Киян просять не приносити намети та надувні матраци в метро під час повітряних тривог, — Київський метрополітен Натомість рекомендують брати каремат або спальний мішок, а також теплий одяг, воду, необхідні ліки та засоби гігієни. Пасажирам радять розміщуватися так, щоб не перекривати проходи до службових приміщень, санвузлів і поїздів. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк). Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий. У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню. Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали. Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

ІСТОРІЯ КИЄВА. 1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк). Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий. У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню. Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали. Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

Ⓜ️ 🚇 "Станція — це спільний простір": на тлі скандалу з наметами, у метрополітені закликали українців брати спальники та каремати, але не великогабаритні та громіздкі речі. Речниця метрополітену Оксана Никифорук в етері Київ24 нагадала, що до 46 підземних станцій Києва працюють, як укриття. Туди сховатись від обстрілів приходить велика кількість людей і місця має вистачити на всіх. ➡️ Також вона порадила, за можливості, використовувати менш завантажені станції метро, зокрема, "Золоті ворота", "Хрещатик" і "Майдан Незалежності".

⛺У соцмережах спалахнула дискусія через намети, які кияни розгорнули на станціях метро під час масованої російської атаки. 📱Частина користувачів обурюється, що палатки займали багато місця в укриттях, через що іншим людям доводилося сидіти в проходах або тіснитися на переповнених платформах. ⚖️Водночас чимало містян стали на захист тих, хто встановив намети, наголошуючи, що під час багатогодинних нічних тривог люди намагаються створити бодай мінімальні умови для відпочинку. На тлі суперечки в мережі вже лунають заклики врегулювати або навіть заборонити використання наметів у метро під час повітряних тривог.

⛺У соцмережах спалахнула дискусія через намети, які кияни розгорнули на станціях метро під час масованої російської атаки. 📱Частина користувачів обурюється, що палатки займали багато місця в укриттях, через що іншим людям доводилося сидіти в проходах або тіснитися на переповнених платформах. ⚖️Водночас чимало містян стали на захист тих, хто встановив намети, наголошуючи, що під час багатогодинних нічних тривог люди намагаються створити бодай мінімальні умови для відпочинку. На тлі суперечки в мережі вже лунають заклики врегулювати або навіть заборонити використання наметів у метро під час повітряних тривог.