#історія #події
Інавгурація Віктора Ющенка: день, коли помаранчевий колір став символом надії 🧡🏛️
23 січня 2005 року Київ нагадував океан, що вийшов із берегів — тільки замість води місто затопили сотні тисяч людей у помаранчевих шарфах. Інавгурація третього Президента України, Віктора Ющенка, стала фінальним аккордом Помаранчевої революції, яка змусила весь світ вивчити слово «Майдан». 🇺🇦🛰️
Це була чи не найбільш емоційна церемонія в історії української державності. Після виснажливого протистояння, фальсифікацій, отруєння та «третього туру» виборів, Ющенко складав присягу в атмосфері ейфорії, яка межувала з релігійним піднесенням.
Ключові моменти та символи цього дня:
Подвійна присяга: Окрім офіційної процедури у Верховній Раді, Ющенко вийшов на Майдан Незалежності до народу. Це було порушенням протоколу, але логічним завершенням революції: він присягав безпосередньо тим, хто стояв за нього на морозі. 🎤❄️
Білі голуби та «Ода до радості»: Коли над Майданом злетіли голуби, а оркестр заграв гімн Євросоюзу, здавалося, що Україна вже однією ногою в об’єднаній Європі. Іронічно, але шлях виявився значно довшим, ніж малювала уява того дня. 🕊️🇪🇺
Присутність світових лідерів: До Києва з’їхалися десятки делегацій, включаючи президентів Польщі, Грузії та представників США. Це була легітимізація нової України, яка заявила про свій вихід із орбіти москви. 🌍🤝
Чому ми згадуємо це з легкою іронією?
Помаранчевий тріумф 23 січня став моментом найвищих очікувань. Рівень довіри до влади був аномально високим, а віра в швидкі зміни — майже дитячою. Тоді здавалося, що досить змінити «поганих хлопців» на «хороших», і система запрацює сама собою. Як показала історія, система виявилася значно стійкішою до помаранчевої фарби, ніж сподівалися учасники свята. 🎨🏚️
Проте, незважаючи на подальші політичні чвари та розчарування, цей день зафіксував головне: українці усвідомили свою спроможність впливати на владу. Це був перший масштабний іспит на громадянську зрілість, який ми склали з відзнакою. 📝✅
Інавгурація Віктора Ющенка: день, коли помаранчевий колір став символом надії 🧡🏛️
23 січня 2005 року Київ нагадував океан, що вийшов із берегів — тільки замість води місто затопили сотні тисяч людей у помаранчевих шарфах. Інавгурація третього Президента України, Віктора Ющенка, стала фінальним аккордом Помаранчевої революції, яка змусила весь світ вивчити слово «Майдан». 🇺🇦🛰️
Це була чи не найбільш емоційна церемонія в історії української державності. Після виснажливого протистояння, фальсифікацій, отруєння та «третього туру» виборів, Ющенко складав присягу в атмосфері ейфорії, яка межувала з релігійним піднесенням.
Ключові моменти та символи цього дня:
Подвійна присяга: Окрім офіційної процедури у Верховній Раді, Ющенко вийшов на Майдан Незалежності до народу. Це було порушенням протоколу, але логічним завершенням революції: він присягав безпосередньо тим, хто стояв за нього на морозі. 🎤❄️
Білі голуби та «Ода до радості»: Коли над Майданом злетіли голуби, а оркестр заграв гімн Євросоюзу, здавалося, що Україна вже однією ногою в об’єднаній Європі. Іронічно, але шлях виявився значно довшим, ніж малювала уява того дня. 🕊️🇪🇺
Присутність світових лідерів: До Києва з’їхалися десятки делегацій, включаючи президентів Польщі, Грузії та представників США. Це була легітимізація нової України, яка заявила про свій вихід із орбіти москви. 🌍🤝
Чому ми згадуємо це з легкою іронією?
Помаранчевий тріумф 23 січня став моментом найвищих очікувань. Рівень довіри до влади був аномально високим, а віра в швидкі зміни — майже дитячою. Тоді здавалося, що досить змінити «поганих хлопців» на «хороших», і система запрацює сама собою. Як показала історія, система виявилася значно стійкішою до помаранчевої фарби, ніж сподівалися учасники свята. 🎨🏚️
Проте, незважаючи на подальші політичні чвари та розчарування, цей день зафіксував головне: українці усвідомили свою спроможність впливати на владу. Це був перший масштабний іспит на громадянську зрілість, який ми склали з відзнакою. 📝✅
#історія #події
Інавгурація Віктора Ющенка: день, коли помаранчевий колір став символом надії 🧡🏛️
23 січня 2005 року Київ нагадував океан, що вийшов із берегів — тільки замість води місто затопили сотні тисяч людей у помаранчевих шарфах. Інавгурація третього Президента України, Віктора Ющенка, стала фінальним аккордом Помаранчевої революції, яка змусила весь світ вивчити слово «Майдан». 🇺🇦🛰️
Це була чи не найбільш емоційна церемонія в історії української державності. Після виснажливого протистояння, фальсифікацій, отруєння та «третього туру» виборів, Ющенко складав присягу в атмосфері ейфорії, яка межувала з релігійним піднесенням.
Ключові моменти та символи цього дня:
Подвійна присяга: Окрім офіційної процедури у Верховній Раді, Ющенко вийшов на Майдан Незалежності до народу. Це було порушенням протоколу, але логічним завершенням революції: він присягав безпосередньо тим, хто стояв за нього на морозі. 🎤❄️
Білі голуби та «Ода до радості»: Коли над Майданом злетіли голуби, а оркестр заграв гімн Євросоюзу, здавалося, що Україна вже однією ногою в об’єднаній Європі. Іронічно, але шлях виявився значно довшим, ніж малювала уява того дня. 🕊️🇪🇺
Присутність світових лідерів: До Києва з’їхалися десятки делегацій, включаючи президентів Польщі, Грузії та представників США. Це була легітимізація нової України, яка заявила про свій вихід із орбіти москви. 🌍🤝
Чому ми згадуємо це з легкою іронією?
Помаранчевий тріумф 23 січня став моментом найвищих очікувань. Рівень довіри до влади був аномально високим, а віра в швидкі зміни — майже дитячою. Тоді здавалося, що досить змінити «поганих хлопців» на «хороших», і система запрацює сама собою. Як показала історія, система виявилася значно стійкішою до помаранчевої фарби, ніж сподівалися учасники свята. 🎨🏚️
Проте, незважаючи на подальші політичні чвари та розчарування, цей день зафіксував головне: українці усвідомили свою спроможність впливати на владу. Це був перший масштабний іспит на громадянську зрілість, який ми склали з відзнакою. 📝✅
53переглядів