• НЕ ПРОБАЧИТЬ

    Де взя́лись о́рки, ті злочинці кляті?
    Чому́ їх карлик всіх до нас послав?
    Вони вбивають нас у нашій хаті,
    Наказ такий страшний рашист віддав.

    А всі вони, неначе безхребетні,
    Це – вбивці здичавілої орди,
    Ще й о́бстріли ведуть у нас ракетні.
    Завда́ли нам незнаної біди́.

    Церкви́ палають, школи і лікарні,
    Будинки, що наповнені людьми,
    Ввірвалися потво́ри ці моральні,
    Шакалів-вбивців не чекали ми.

    Ввірвалися, як піст мав розпоча́тись,
    Великий Великодній строгий піст,
    Не йшли вони до це́ркви сповідатись,
    Руїни роблять з наших сіл і міст.

    В підвалах в нас народжуються діти,
    А інші помирають малюки,
    Лягають в землю пуп’янки і квіти
    Від вражої ординської руки́.

    Тремтять будинки, ши́бки вилітають,
    А з деяких руїни лиш стають,
    Потво́ри московиті нас вбивають,
    Щомиті скрізь ударів завдають.

    Ввірвались в нашу хату ті ординці,
    Накази вбивчі виконать прийшли,
    Та неньку не дадуть їм українці,
    Багато з них вже сво́ю смерть знайшли.

    Народ Вкраїни то́го не пробачить,
    Й Госпо́дь їм то́го точно не прости́ть,
    Від ран смертельних Україна плаче,
    Бо не хотіла цвіт свій хорони́ть.

    Хоч нам нелегко – ми не відступаєм,
    Не вбити їм вкраїнський сильний дух,
    Щомиті ПЕРЕМОГУ наближаєм,
    Й не скажемо, щоб став з землі їм пух.

    Та з нами Бог й за нами ПЕРЕМОГА,
    Цю погань ми проже́нем навіки́,
    Вже в інший світ їм встелена доро́га,
    Й не спле́туть надмогильні їм вінки́.

    16.03.2022 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    НЕ ПРОБАЧИТЬ Де взя́лись о́рки, ті злочинці кляті? Чому́ їх карлик всіх до нас послав? Вони вбивають нас у нашій хаті, Наказ такий страшний рашист віддав. А всі вони, неначе безхребетні, Це – вбивці здичавілої орди, Ще й о́бстріли ведуть у нас ракетні. Завда́ли нам незнаної біди́. Церкви́ палають, школи і лікарні, Будинки, що наповнені людьми, Ввірвалися потво́ри ці моральні, Шакалів-вбивців не чекали ми. Ввірвалися, як піст мав розпоча́тись, Великий Великодній строгий піст, Не йшли вони до це́ркви сповідатись, Руїни роблять з наших сіл і міст. В підвалах в нас народжуються діти, А інші помирають малюки, Лягають в землю пуп’янки і квіти Від вражої ординської руки́. Тремтять будинки, ши́бки вилітають, А з деяких руїни лиш стають, Потво́ри московиті нас вбивають, Щомиті скрізь ударів завдають. Ввірвались в нашу хату ті ординці, Накази вбивчі виконать прийшли, Та неньку не дадуть їм українці, Багато з них вже сво́ю смерть знайшли. Народ Вкраїни то́го не пробачить, Й Госпо́дь їм то́го точно не прости́ть, Від ран смертельних Україна плаче, Бо не хотіла цвіт свій хорони́ть. Хоч нам нелегко – ми не відступаєм, Не вбити їм вкраїнський сильний дух, Щомиті ПЕРЕМОГУ наближаєм, Й не скажемо, щоб став з землі їм пух. Та з нами Бог й за нами ПЕРЕМОГА, Цю погань ми проже́нем навіки́, Вже в інший світ їм встелена доро́га, Й не спле́туть надмогильні їм вінки́. 16.03.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    87переглядів
  • Притча Подарунок для Ісуса
    В дитячий будинок священник прийшов.
    Його обступили малята.
    Він мав їм повідать про Божу любов
    Й про свято Різдва розказати.
    Мов пісня, із серця лилися слова
    Про миле дитятко у яслах,
    Про матір Марію, про зірку Різдва…
    Розказував просто і ясно.
    Пів сотні дітей, в новорічній красі,
    Вслухались у притчу про Бога
    І переживали, так щиро усі,
    За долю Ісуса малого.
    Священник скінчив свою притчу казать
    І діткам дав аркуші білі,
    І всіх попросив йому намалювать
    Ісуса у яслах на сіні.
    Малюнки священник збирав залюбки,
    Та раптом побачив картину,
    Де в яслах лежало аж два малюки,
    Й спитався про другу дитину.
    — Чом поруч з Ісусом ти намалював
    Іще одне миле дитятко? —
    І сором’язливий хлопчина сказав:
    — Не маю я, що дарувати.
    Приходять до Бога з дарами волхви,
    Ісуса малого вітають.
    А я — сирота, ні кола, ні двора,
    Дарунків для Бога не маю.
    Тож вирішив Боже дитя зігрівать…
    У яслах він змерзне, бідненький.
    Я буду руками його обіймать —
    І буде Ісусу тепленько.
    В священника сльози з’явились в очах…
    Так вразило щире зізнання.
    Малюнок тремтів у маленьких руках
    Від радості і хвилювання.
    — Ти правий, мій сину, сто тисяч разів!
    Ми в світ цей приходимо голі.
    Й ніхто на той світ іще не зумів
    Забрати багатство з собою.
    Усе, що ми маєм, — душевні скарби,
    І вчинки — то наше надбання.
    І маєм завжди намагатись, аби
    До Бога прийти з покаянням.
    Сьогодні ти Господу подарував
    (І сам того, мабуть, не знаєш)
    Найкращий з дарів, що Ісус наш приймав, —
    Душевне тепло, те, що маєш.
    Алла Василишин
    Притча Подарунок для Ісуса В дитячий будинок священник прийшов. Його обступили малята. Він мав їм повідать про Божу любов Й про свято Різдва розказати. Мов пісня, із серця лилися слова Про миле дитятко у яслах, Про матір Марію, про зірку Різдва… Розказував просто і ясно. Пів сотні дітей, в новорічній красі, Вслухались у притчу про Бога І переживали, так щиро усі, За долю Ісуса малого. Священник скінчив свою притчу казать І діткам дав аркуші білі, І всіх попросив йому намалювать Ісуса у яслах на сіні. Малюнки священник збирав залюбки, Та раптом побачив картину, Де в яслах лежало аж два малюки, Й спитався про другу дитину. — Чом поруч з Ісусом ти намалював Іще одне миле дитятко? — І сором’язливий хлопчина сказав: — Не маю я, що дарувати. Приходять до Бога з дарами волхви, Ісуса малого вітають. А я — сирота, ні кола, ні двора, Дарунків для Бога не маю. Тож вирішив Боже дитя зігрівать… У яслах він змерзне, бідненький. Я буду руками його обіймать — І буде Ісусу тепленько. В священника сльози з’явились в очах… Так вразило щире зізнання. Малюнок тремтів у маленьких руках Від радості і хвилювання. — Ти правий, мій сину, сто тисяч разів! Ми в світ цей приходимо голі. Й ніхто на той світ іще не зумів Забрати багатство з собою. Усе, що ми маєм, — душевні скарби, І вчинки — то наше надбання. І маєм завжди намагатись, аби До Бога прийти з покаянням. Сьогодні ти Господу подарував (І сам того, мабуть, не знаєш) Найкращий з дарів, що Ісус наш приймав, — Душевне тепло, те, що маєш. Алла Василишин
    143переглядів
  • 😏Їж, богатирем будеш 😏

    ❌Без образ на мам, тат (які старанно "працювали" над зачаттям дитини) та їхніх власних батьків (які, своєю чергою, "працювали" над зачаттям мам і тат) — давайте розберемо вічне питання:
    🤔"Як схуднути дитині?" 🤔

    Почнемо з найголовнішого!👇

    🔔Кого першим звинувачують у дитячій повноті?

    Звісно, генетику! 🤏
    "Мама товста, тато товстий, дідусь був як бочка, прабабуся — як пиріжок... От і дитина в них пішла!" Кивають розумно головою — і аргумент залізобетонний.

    А я уявляю таку картинку: 🖼
    Сидить малюк за столом. Перед ним — гора смаженої картоплі з шкварками 🥔🔥, сосиски 🌭, м'ясо в горщиках 🍲, бутерброди з товстим шаром масла й ковбаси 🥪, печиво 🍪, цукерки 🍬. А мама з бабусею гладять по голівці й шепочуть: "Їж, мій богатирю, рости великим і сильним!" 💪😇

    І ось через роки замість богатиря виростає Колобок 🟡, який соромиться свого тіла, уникає дівчат, має довідку "від фізри звільнений" 📜, а ще трошки — і третій ступінь ожиріння з ризиком інфаркту. ❤️‍🩹

    Матуся в паніці біжить до лікаря:
    "Допоможіть, що робити?!" А в сумці — пакет печива, бо "синок же зголодніє" 🙈(вже ж інсулінорезистентність, лептин не слухається, серце барахлить).

    🥸Лікар: "Треба на дієту!"

    Ок, мама все зрозуміла: вдома — курка й огірки 🥒🍗. Але в школі контролю нуль. Друзі підкидають снікерси й булочки — і все по колу. 🍫🥐

    🤨То скажіть мені: яким саме боком тут винен прапрадідусь чи прапрабабуся? 🤨

    😤І друге питання: коли батьки нарешті візьмуть відповідальність і перестануть себе обманювати, що це "гени", а не жахлива харчова поведінка, яку вони самі привили дитині? 😤

    ⭐️Відповідь проста: щоб дитина була стрункою й здоровою — треба з перших днів формувати правильні харчові звички. Не знаєте як? Вчіться самі! 📚

    Дитина копіює насамперед БАТЬКІВ! 👨‍👩‍👧‍👦

    А ті, хто кричить "усе гени!", просто займаються самообманом. Якщо ви знаєте, що в родині є схильність — то в ДВІЧІ більше уваги дитині та її харчуванню! ⚠️

    Бо здоров'я дитини — це не лотерея генів, а щоденна робота батьків. 👏❤️
    😏Їж, богатирем будеш 😏 ❌Без образ на мам, тат (які старанно "працювали" над зачаттям дитини) та їхніх власних батьків (які, своєю чергою, "працювали" над зачаттям мам і тат) — давайте розберемо вічне питання: 🤔"Як схуднути дитині?" 🤔 Почнемо з найголовнішого!👇 🔔Кого першим звинувачують у дитячій повноті? Звісно, генетику! 🤏 "Мама товста, тато товстий, дідусь був як бочка, прабабуся — як пиріжок... От і дитина в них пішла!" Кивають розумно головою — і аргумент залізобетонний. А я уявляю таку картинку: 🖼 Сидить малюк за столом. Перед ним — гора смаженої картоплі з шкварками 🥔🔥, сосиски 🌭, м'ясо в горщиках 🍲, бутерброди з товстим шаром масла й ковбаси 🥪, печиво 🍪, цукерки 🍬. А мама з бабусею гладять по голівці й шепочуть: "Їж, мій богатирю, рости великим і сильним!" 💪😇 І ось через роки замість богатиря виростає Колобок 🟡, який соромиться свого тіла, уникає дівчат, має довідку "від фізри звільнений" 📜, а ще трошки — і третій ступінь ожиріння з ризиком інфаркту. ❤️‍🩹 Матуся в паніці біжить до лікаря: "Допоможіть, що робити?!" А в сумці — пакет печива, бо "синок же зголодніє" 🙈(вже ж інсулінорезистентність, лептин не слухається, серце барахлить). 🥸Лікар: "Треба на дієту!" Ок, мама все зрозуміла: вдома — курка й огірки 🥒🍗. Але в школі контролю нуль. Друзі підкидають снікерси й булочки — і все по колу. 🍫🥐 🤨То скажіть мені: яким саме боком тут винен прапрадідусь чи прапрабабуся? 🤨 😤І друге питання: коли батьки нарешті візьмуть відповідальність і перестануть себе обманювати, що це "гени", а не жахлива харчова поведінка, яку вони самі привили дитині? 😤 ⭐️Відповідь проста: щоб дитина була стрункою й здоровою — треба з перших днів формувати правильні харчові звички. Не знаєте як? Вчіться самі! 📚 Дитина копіює насамперед БАТЬКІВ! 👨‍👩‍👧‍👦 А ті, хто кричить "усе гени!", просто займаються самообманом. Якщо ви знаєте, що в родині є схильність — то в ДВІЧІ більше уваги дитині та її харчуванню! ⚠️ Бо здоров'я дитини — це не лотерея генів, а щоденна робота батьків. 👏❤️
    Love
    1
    376переглядів
  • #дати #свята
    Хранителі найважливіших митей: День працівників органів РАЦСу в Україні 💍
    Сьогодні, 18 грудня, своє професійне свято відзначають люди, крізь руки яких проходить літопис життя кожного громадянина — працівники органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Це свято було встановлено, щоб підкреслити важливість їхньої кропіткої праці, адже саме вони офіційно засвідчують найзначніші віхи нашого земного шляху: від першого подиху до створення нової родини 📜.

    Робота працівника РАЦСу — це не лише паперова звітність чи юридична точність. Це професія, що вимагає неабиякої емпатії, витримки та психологічної майстерності. Вони першими вітають молодих батьків, видаючи свідоцтво про народження малюка, і саме вони стають свідками народження нових сімей, промовляючи урочисті слова під звуки маршу Мендельсона. Водночас вони розділяють і сумні моменти, допомагаючи юридично оформити втрату близьких людей 🕊️.

    В умовах сучасної України робота органів РАЦСу стала ще більш відповідальною та динамічною. Завдяки цифровізації та сервісу "Дія", багато процедур стали швидшими, проте роль фахівця, який перевіряє законність та надає офіційний статус змінам у житті людини, залишається незмінною. Навіть під час війни ці люди продовжують працювати, реєструючи шлюби захисників та нових українців, що народжуються в укриттях, доводячи: життя і любов — непереможні 🇺🇦.

    Сьогодні — чудовий привід подякувати працівникам РАЦСів за їхню душевність, професіоналізм та за те, що вони зберігають історію наших родин у державних архівах. Їхня праця — це порядок у документах і стабільність у суспільстві 💐.
    #дати #свята Хранителі найважливіших митей: День працівників органів РАЦСу в Україні 💍 Сьогодні, 18 грудня, своє професійне свято відзначають люди, крізь руки яких проходить літопис життя кожного громадянина — працівники органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Це свято було встановлено, щоб підкреслити важливість їхньої кропіткої праці, адже саме вони офіційно засвідчують найзначніші віхи нашого земного шляху: від першого подиху до створення нової родини 📜. Робота працівника РАЦСу — це не лише паперова звітність чи юридична точність. Це професія, що вимагає неабиякої емпатії, витримки та психологічної майстерності. Вони першими вітають молодих батьків, видаючи свідоцтво про народження малюка, і саме вони стають свідками народження нових сімей, промовляючи урочисті слова під звуки маршу Мендельсона. Водночас вони розділяють і сумні моменти, допомагаючи юридично оформити втрату близьких людей 🕊️. В умовах сучасної України робота органів РАЦСу стала ще більш відповідальною та динамічною. Завдяки цифровізації та сервісу "Дія", багато процедур стали швидшими, проте роль фахівця, який перевіряє законність та надає офіційний статус змінам у житті людини, залишається незмінною. Навіть під час війни ці люди продовжують працювати, реєструючи шлюби захисників та нових українців, що народжуються в укриттях, доводячи: життя і любов — непереможні 🇺🇦. Сьогодні — чудовий привід подякувати працівникам РАЦСів за їхню душевність, професіоналізм та за те, що вони зберігають історію наших родин у державних архівах. Їхня праця — це порядок у документах і стабільність у суспільстві 💐.
    Like
    1
    276переглядів
  • Народилася дитина, мати несе її до ворожки, щоб дізнатися ким вона буде коли виросте.
    Ворожка розкладає перед малюком колоду карт, пляшку горілки, гроші, презервативи і каже матері:
    - До чого дитина потягнеться, тим у житті і буде; карти-картярем, горілка-алкоголіком, гроші-багатим, презервативи-бабником, Дитина не довго думаючи згрібає все в оберемок, мати в сльози!
    Ворожка заспокоюючи мати примовляє:
    — Ну, нічого, нічого, поліцейські нам теж потрібні... 😂
    Народилася дитина, мати несе її до ворожки, щоб дізнатися ким вона буде коли виросте. Ворожка розкладає перед малюком колоду карт, пляшку горілки, гроші, презервативи і каже матері: - До чого дитина потягнеться, тим у житті і буде; карти-картярем, горілка-алкоголіком, гроші-багатим, презервативи-бабником, Дитина не довго думаючи згрібає все в оберемок, мати в сльози! Ворожка заспокоюючи мати примовляє: — Ну, нічого, нічого, поліцейські нам теж потрібні... 😂
    101переглядів
  • 💔Тримісячного Назарчика, який вижив після атаки на Київ у вересні, виписали з лікарні.

    Його мама Тетяна отримала 95% опіків, і лікарі екстрено провели пологи, щоб врятувати малюка. Вона прожила ще кілька тижнів. Тато досі на реабілітації, а дбати про Назарчика буде його тітка.

    Немовля перенесло чотири операції на головному мозку, йому встановили шунтуючу систему. Завдяки цьому він зможе розвиватися повноцінно.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    💔Тримісячного Назарчика, який вижив після атаки на Київ у вересні, виписали з лікарні. Його мама Тетяна отримала 95% опіків, і лікарі екстрено провели пологи, щоб врятувати малюка. Вона прожила ще кілька тижнів. Тато досі на реабілітації, а дбати про Назарчика буде його тітка. Немовля перенесло чотири операції на головному мозку, йому встановили шунтуючу систему. Завдяки цьому він зможе розвиватися повноцінно. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    147переглядів
  • Наумів день
    1 (14) грудня віряни святкують Наумів день. Це народне свято, відзначене у місяцеслові. Дата присвячена вшануванню пророка Наума, що мешкав у Галілеї у VII сторіччі до нашої ери. По-простому дату називають Наум Грамотник. Назва виникла тому, що в давні часи саме 1 грудня малюків, що вже підросли, віддавали старцям на виховання та навчання грамоті.

    У церковній літературі збереглося обмаль відомостей про життя пророка Наума. Є інформація про народження Наума у галілейському селищі Елкоша. Достеменно відомо, що цей чоловік записав свої пророцтва у книжку, яка була завершена у 663 р. до н. е. Наум є одним з дюжини «малих» старозаповітних пророків. У його книзі розповідається пророцтво про загибель мешканців ассирійського міста Ніневії через беззаконне життя. Обставини життя пророка Наума і досі невідомі. Вважається, що він помер на 45-му році життя та був похований на рідній землі.

    Як відзначають цей день?
    На Наумів день християни йдуть до церкви, просять благословити дітей, складають молитви. Раніше 14 грудня вважалося початком навчання дітей грамоті у селах та селищах.
    Наумів день 1 (14) грудня віряни святкують Наумів день. Це народне свято, відзначене у місяцеслові. Дата присвячена вшануванню пророка Наума, що мешкав у Галілеї у VII сторіччі до нашої ери. По-простому дату називають Наум Грамотник. Назва виникла тому, що в давні часи саме 1 грудня малюків, що вже підросли, віддавали старцям на виховання та навчання грамоті. У церковній літературі збереглося обмаль відомостей про життя пророка Наума. Є інформація про народження Наума у галілейському селищі Елкоша. Достеменно відомо, що цей чоловік записав свої пророцтва у книжку, яка була завершена у 663 р. до н. е. Наум є одним з дюжини «малих» старозаповітних пророків. У його книзі розповідається пророцтво про загибель мешканців ассирійського міста Ніневії через беззаконне життя. Обставини життя пророка Наума і досі невідомі. Вважається, що він помер на 45-му році життя та був похований на рідній землі. Як відзначають цей день? На Наумів день християни йдуть до церкви, просять благословити дітей, складають молитви. Раніше 14 грудня вважалося початком навчання дітей грамоті у селах та селищах.
    206переглядів
  • Навіть у ці темні часи українці не втрачають почуття гумору. Тут батько — сам військовослужбовець — нагадує своєму маленькому синові, що підписати контракт можна лише у 18 років, а не у 18 місяців, поки малюк знайомиться  з татковим армійським рюкзаком з татковим. 

    Попри цю легку, жартівливу мить, ми чекаємо того дня, коли діти зростатимуть поруч із батьками вдома, а не чекати їх з передової.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Навіть у ці темні часи українці не втрачають почуття гумору. Тут батько — сам військовослужбовець — нагадує своєму маленькому синові, що підписати контракт можна лише у 18 років, а не у 18 місяців, поки малюк знайомиться  з татковим армійським рюкзаком з татковим.  Попри цю легку, жартівливу мить, ми чекаємо того дня, коли діти зростатимуть поруч із батьками вдома, а не чекати їх з передової. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    253переглядів 2Відтворень
  • #дати #свята
    День педіатра: Янголи-охоронці у білих халатах.
    20 листопада, в один день із Всесвітнім днем дитини, своє професійне свято відзначають ті, хто стоїть на варті здоров'я малечі, — педіатри. Цей збіг дат не є випадковим: неможливо захищати права дитини, не дбаючи про її фізичне благополуччя з перших хвилин життя.

    🩺 Лікарі, які розуміють без слів

    Педіатрія — це, мабуть, найскладніша галузь медицини. Адже головний пацієнт часто не може сказати, де в нього болить, описати симптоми чи поскаржитися на самопочуття. Педіатр мусить бути не лише висококласним діагностом, а й трохи «детективом» та психологом, щоб зрозуміти проблему за плачем немовляти чи поведінкою наляканого малюка. Це робота, яка вимагає колосальної інтуїції та емпатії.

    🧸 Іграшка в кишені халата

    Специфіка цієї професії — вічна молодість душі. Педіатр — це єдиний лікар, у якого в кабінеті завжди є іграшки, а стетоскоп може бути прикрашений кумедним звірятком, щоб не лякати маленького пацієнта холодним металом. Вони знають героїв сучасних мультфільмів не гірше за дітей, адже це найкращий спосіб знайти контакт і довіру.

    👨‍👩‍👧 Лікують дитину, а заспокоюють батьків

    Насправді у педіатра завжди «подвійний» пацієнт. Їм доводиться лікувати малюка, але водночас надавати психологічну допомогу тривожним батькам. Заспокоїти маму, пояснити татові, розвіяти міфи з інтернету — це левова частка їхньої щоденної праці. Вони стають частиною родини, спостерігаючи, як їхні підопічні перетворюються з безпомічних немовлят на самостійних особистостей.

    Це день подяки людям, які першими зустрічають нове життя і оберігають його найтендітніші етапи.

    #дати #свята День педіатра: Янголи-охоронці у білих халатах. 20 листопада, в один день із Всесвітнім днем дитини, своє професійне свято відзначають ті, хто стоїть на варті здоров'я малечі, — педіатри. Цей збіг дат не є випадковим: неможливо захищати права дитини, не дбаючи про її фізичне благополуччя з перших хвилин життя. 🩺 Лікарі, які розуміють без слів Педіатрія — це, мабуть, найскладніша галузь медицини. Адже головний пацієнт часто не може сказати, де в нього болить, описати симптоми чи поскаржитися на самопочуття. Педіатр мусить бути не лише висококласним діагностом, а й трохи «детективом» та психологом, щоб зрозуміти проблему за плачем немовляти чи поведінкою наляканого малюка. Це робота, яка вимагає колосальної інтуїції та емпатії. 🧸 Іграшка в кишені халата Специфіка цієї професії — вічна молодість душі. Педіатр — це єдиний лікар, у якого в кабінеті завжди є іграшки, а стетоскоп може бути прикрашений кумедним звірятком, щоб не лякати маленького пацієнта холодним металом. Вони знають героїв сучасних мультфільмів не гірше за дітей, адже це найкращий спосіб знайти контакт і довіру. 👨‍👩‍👧 Лікують дитину, а заспокоюють батьків Насправді у педіатра завжди «подвійний» пацієнт. Їм доводиться лікувати малюка, але водночас надавати психологічну допомогу тривожним батькам. Заспокоїти маму, пояснити татові, розвіяти міфи з інтернету — це левова частка їхньої щоденної праці. Вони стають частиною родини, спостерігаючи, як їхні підопічні перетворюються з безпомічних немовлят на самостійних особистостей. Це день подяки людям, які першими зустрічають нове життя і оберігають його найтендітніші етапи.
    Love
    1
    940переглядів