Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.
🖍️Дарья Ісаченко
🎨Ірина Бабіченко

#поезія
... Немає раю на землі, окрім як дома...
Найважча ноша тут здається невагома...
Тут пахне теплим молоком, і трішки медом...
Тут гріють спогади нам плечі
Теплим пледом.

... Немає раю на землі, окрім як дома...
Тут береже нас від падінь м'яка солома...
Рідні пороги нас з дороги зустрічають...
Тут нам завжди наші провини пробачають.

... Немає раю на землі, окрім як дома...
Тут оберегом діє сила невідома...
Тут навіть небо не таке, як десь далеко...
Тут геть по іншому плете гніздо лелеко.

... Немаю раю на землі, окрім як дома...
Тут наша віра, тут любов наша свідома...
Тут джерело з якого п'єм цілющу воду...
Тут все коріння українського народу.

... Немає раю на землі, окрім як дома...
Тут перероджується в силу наша втома...
Стають наддужими, міцніють наші крила...
Які не в змозі поламать ніяка сила.

Галина Момот

В українській армії наразі панує баланс героїзму і дебілізму, — екскомбриг 53-ї бригади Купол

📍Підготовка мобілізованих провалена — інструктори не мають бойового досвіду, навчання застаріле.
📍Війна перейшла у позиційну фазу, і ЗСУ просто «варяться у власному соку» без реального стратегічного прориву.
📍Військо виснажене. Людей на фронті фізично не вистачає — є бригади, де в наявності лише 30–50% особового складу.
📍Нові корпуси — фікція. На папері їх 10, реально боєздатними є лише 2–3. Решта недоукомплектовані, без техніки і досвіду.
📍Командири нових формувань часто призначаються «по блату», з нехтуванням бойовим досвідом і здоровим глуздом.
📍Соледар втратили через те, що замість бойових підрозділів на нуль кидали необстріляних мобілізованих — їх «перемелювали» за кілька днів.
📍У багатьох бригадах досі панує радянська бюрократія, роздуті штаби і показуха замість реальної бойової ефективності.
📍Основна проблема не в кількості людей, а в тому, що бракує вольових, розумних, ініціативних командирів.
📍Виживають не завдяки системі, а всупереч їй. Багато перемог — це ініціатива окремих підрозділів і командирів на місцях.
📍В армії панує страх і замовчування. Якщо говориш правду — тебе прибирають.
📍У нас усе тримається на людях. Не на системі, не на штабах, не на планах. А на людях.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Вирішила стати жінкою. Не, як раніше, а справжньою. Щоб світити і надихати. Я про це все в теорії знаю, вже й списочок склала. Треба тільки здійснити!

1. Магія ранку.
Встала о 5, щоб відчути цю магію ранку. Відчула. Вирішила більше так не вставати.

2. Пробіжка
На другому колі відкрилися очі. Два своїх і третє в лобі.

3. медитація
Прибігла додому, сіла на килимок, помедитувала. Зреклася суєти й тривоги, захропнула.

4. Привітайся зі світом
Відчинила вікно, що було сили крикнула: "Здрасті!"
Двірник тітка Валя аж мітлу впустила.
Будемо вважати, що світ мене почув.

5. Фейсфітнес.
Перетерла міжбрів'я, потягала себе за скальп, понадувала щоки. Відметелила старість.

6. Йога.
Що сказати? Поза собаки не схожа на собаку. Дельфін не схожий на дельфіна. Верблюд не схожий на верблюда. Брехня. Тільки труп схожий на труп. Труп сподобався.

7. Ранкові ритуали
Зробила гімнастику для очей. Гімнастику для шиї та гімнастику для ніг.
Розігнала лімфу. Продавила енергетичні точки.
Намазала кутикулу.
Пішла у ванну, прийняла душ. Звісно, контрастний.
Довго скрабувалася, потім намазалася молочком з олією арогана. Зробила легкий антицелюлітний масаж усіх проблемних зон, тобто себе.
На обличчя поклала омолоджувальну маску.
Помила волосся безсульфатним шампунем, прополоскала ополіскувачем, нанесла протеїнову маску. Змила, нанесла термозахист, висушила, розчесала, нанесла олію для кінчиків волосся.
Впала без сил.
Полежала, пішла снідати.

8. Корисний сніданок
Приготувала жири, білки, вуглеводи. Смузі та пчхіа.
Сервірувала все красиво, поставила квіточку у вазочку.
Нап'ялила сукню.
Тому що вайб і все таке.
Інакше в жіночому тілі їжа не засвоюється.
Помедитувала на ковбасу, зітхнула, випила смузі з селери під Реквієм Моцарта (духовне наповнення дуже важливе).
Виколупала чіа із зубів, випила каву з молоком. Без кави і без молока. Цикорій із білою рідиною з вівсянки.
Посадила на сукню жирну пляму.

9. Афірмації
Довго доводила собі в дзеркалі, що я щаслива, успішна і наповнена. Сперечалася. Сварилася. Полізла битися з цією дурепою.

10. Мотивування свого чоловіка.
Промотивувала чоловіка. Наздогнала, ще раз промотивувала. Потім він утік, закрився у ванній. Не знаю тепер, чи буде толк.

11. Щоденник подяки. Відкрила щоденник, поставила собі п'ять і розписалася.

12. Турбота про світ.
Розсортувала сміття. Дістала дещо потрібне.

13. Саморозвиток.
Прочитала десять сторінок художньої книжки, нонфікшн і професійної. Добре зайшов податковий кодекс, одразу три в одному.

14. Культурний розвиток
В обід відвідала виставку. Зайшла там у кав'ярню, з'їла боул із кіноа та руколою. На десерт був карамелізований гарбуз і відрижка від незвичної їжі.

15. Хобі
Після виставки пішла на полденс. Несподівано поламала жердину і вивихнула щиколотку. Доведеться переключитися на бісероплетіння.

16. Вечірні ритуали
Прийняла ванну з морською сіллю та олією лаванди. Запалила свічку з ароматом пачулі. Лежала, потіла, посилала в космос позитив. Ледь не здохла від смороду.

Увечері відчуваю - змінилася. Стала цією самою надихаючою. Наповненою кіноа і руколою жінкою.
Яку всі жадають і кричать: Де ти?
Де ти?
Де ти, Шатиркіна?
Голосніше за всіх кричав мій начальник Святослав, телефоном. - Чому на роботу не з'явилася?!
Я йому відповідаю.
- Не можу я, Святославе Ігоровичу, я народжуюся.
- Народжуєш?! - кричить. - У сенсі, Шатиркіна?!
- Не народжую, а народжуюся. Як жінка. Щоб світити й надихати.
- Слухай, Шатиркіна, - каже. - ти мені мізки не пудри. Щоб завтра на роботу. Я тобі зараз файли скину, заповни терміново.
- Я не можу, - відповідаю. - мені ще карту бажань робити, масаж гуаша й інсайти лов...
- Шатиркіна, не біси мене. А то я зараз приїду і сам тобі гуаша зроблю...
- Ви, - кажу, - Святослав Ігорович, на низьких вібраціях перебуваєте. Вам треба біополе почистити.

А він трубку кинув. І файли електронкою надіслав. Довелося заповнювати до пізньої ночі. Потім одразу в позу трупа впала й відрубалася.
Без медитацій і подяк.
Завтра на роботу, а то звільнять.
А я на руколі довго не протримаюся.
Мабуть, народження справжньої жінки доведеться відкласти.
Поживу ще звичайною.
©️Дарья Ісаченко

#поезія
Це трошки більше ніж ковток вина,
Маленький крок із вічності у вічність,
Коли ти повністю до глибини одна,
Коли стаєш якась до болю інша,
Перегортаєш купу сторінок,
Одразу сотні, пропускаєш глави
І відпускаєш все, що було до,
І не шукаєш вже ні винних, ані правих,
А просто все завершуєш за мить
Коротким поглядом,
Oдним ледь чутним словом,
І тільки неба вранішню блакить
Собі лишаєш за міцну основу.

05.08.2025
Іра Спірідонова

Чи не даремно жінки витрачають кошти на дороговезну білизну? Чи чоловікам взагалі важливо, які там мережива? Чи помічають і оцінюють такі нюанси? Чи встигають розгледіти?

Сповідь)

У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями.

Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги.

— Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських!
— Що сталося?
— Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підміниш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть!

Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає.

За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений:

— Отче, грішив я тяжко...
— Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте.

— По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало!
— Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже.
— Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала!
— Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно.

— А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську.
— Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь?

— Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав!
— Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала!

— Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії?
— А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись.

Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові.

— Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш?
— Ну як же — сповідаю!
— Та ти ж не священник!
— Але я старався з душею!

Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом.

— А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі...

---

Мораль:
Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.

#поезія
Ти була потребою – не пристрастю,
Звичкою тримати все в тіні.
Ти прийшла і просто залишилася,
Проростала клятвою в мені.

Змовою – без драми недоречної,
Порожнеча, вистуджена з дна,
Кинула мене під ноги вечору –
Сам в своїх обіймах доживав.

Не була ні щастям, ані втратою,
Без надриву душ, без передмов –
Захололо серце, під лопаткою
Оселився біль – моя любов.

У легенях пилом недоречності,
Сіллю в ранах, глибиною в світ,
Безозвучним криком – став залежним я,
Поглинала все живе в мені.

Світла не несла, лише окравою
Огортала пам'ять і печаль.
Чорним обеліском в серці зраненім
Стала у надмірності мовчань.

Ніч лягає саваном розвітреним,
А думки – як птахи об шибки:
Ти мені ні полум'ям, ні зливою
Не зосталась, витліла – лиш дим.

Крає скальпель втрату – геометрія
Пережитих днів тепер тягар.
Цвинтарне затишшя. Не розгледів я:
Пила з мене сили і життя.


25.07.2025
Олеся Репа

"Мене кинули помирати": зірка "МастерШефа" шокував історією, як його викрали та катували

Шеф-кухар та багаторічний суддя кулінарного шоу "МастерШеф" Ектор Хіменес-Браво розкрив, чому насправді ухвалив рішення поїхати із рідної Колумбії. За словами телеведучого, на нього жорстоко напали на батьківщині незадовго після того, як він відкрив свій перший бізнес, та ледь не позбавили життя.

Знаменитість мешкав у місті Медельїн у розпал війни наркобарона Пабло Ескобаро і стикнувся з переслідуваннями з боку партизанів, які викрали його та катували. Шеф-кухар зізнався, що переживши цей страшний досвід, розуміє, як складно зараз українцям.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Під час матчу на міжнародному турнірі Czech Lions Cup у Празі мати одного з гравців британської команди United Selects, яка програвала 0:9, вибігла просто на лід у розпалі гри! 😳

Розлючену жінку ледве вдалося вивести з майданчика 🤷🏻‍♂️
#world_sport #спорт @sports спорт_sports #Brovarysport