День орієнтування без компасу 6 листопада відзначають День орієнтування без компасу (Marooned Without a Compass Day) або День “Загублених без компаса”, щоб привернути увагу до напрямку нашого життя або його відсутності. У цей день ми ставимо собі складні запитання. Куди прямує моє життя? Чи я щасливий / щаслива? Цей день є спонуканням знайти напрямок нашого життя та відкинути шляхи, які не відповідають нашій меті. Ця свято навігації в умовах життєвої невизначеності, день для тих, хто не знає, куди йти, і для тих, хто відчуває екзистенційні труднощі. Чому важливий цей день? Цей день спонукає нас до щорічного життєвого огляду, спонукаючи до переоцінки нашого життєвого шляху. Сезонна оцінка. Це нагадування про необхідність періодично оцінювати напрямок нашого життя і вносити необхідні корективи. Підсилює ідею про те, що ми є господарями своєї долі, здатними знайти свій шлях навіть тоді, коли відчуваємо себе загубленими в життєвих труднощах. У житті є щось більше, ніж застрягання на роботах, які ми ненавидимо, заради квартир, які ми ледве можемо собі дозволити. Кожен з нас народжується з метою. Незалежно від того, як виглядає наше сьогодення, ми маємо повну силу змінити наше майбутнє. Використовуйте 6 листопада як свою щорічну можливість, щоб оцінити й змінити шлях свого життя. Пам‘ятайте, що ми самі в нашій подорожі. Звісно, наші кохані, рідні та друзі прикрашають наше життя, але ніхто не зможе врятувати нас, крім нас самих. Це ставить перед нами вибір: або ми можемо знаходити виправдання нашому положенню, або ми можемо взяти на себе відповідальність за своє життя, щоб знайти свою справжню мету. День орієнтування без компасу – це не просто чудернацьке свято, це заклик до самоаналізу та дій. Хай би ми в буквальному сенсі слова опинилися без компаса, чи в метафоричному – в пошуках мети, цей день нагадує нам про важливість опори на власні сили, прагнення до особистісного зростання та силу визначення курсу нашого життя.

Якесь таке… Поки планове знеструмлення було, сталися три тривоги. Під ППО я пиріжки з картоплею смажила. Та білизну у дворі чіпляла. День чомусь коротенький став? Сонце тільки було? Хххххоба? Вже нема! Вимушена була недосохлу білизну в хату тягти! Якісно розібрала свою улюблену сушарню… Запчасті від неї на підлогу як посипалися, аж дзилинчали! Назад вже зібрала. Все повішала! Поки займалася незапланованими справами, вже й не тільки сонце? Взагалі день кудись зібрався! А на порядку денному ще ж синенькі смажити збиралася? Я їх й смажила!:) З ліхтариками! Ну а що??? Чом би і ні?:) Ви там як? Цілі?

В ООН ВИЗНАЛИ ДЕПОРТАЦІЮ УКРАЇНЦІВ З ТОТ ВОЄННИМИ ЗЛОЧИНАМИ. Про це йдеться у звіті комісії з розслідування. Російська влада переміщувала або депортувала цивільних за межі окупованих територій, звинувачувала їх у діяльності проти рф або визнавала їх іноземцями чи особами без громадянства. Комісія з розслідувань ООН встановила, що окупанти систематично виселяли українців з ТОТ і діяли відповідно до державної політики, а отже вчиняли воєнні злочини. Про це «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу Центру прав людини ZMINA. «Примітно, що призначений Росією «губернатор» окупованих районів Запорізької області Євгеній Балицький видав указ, який передбачає вислання, та відкрито визнавав такі дії», – підкреслили у звіті. У випадках, коли представники окупаційної влади конфіскували документи, що посвідчують особу, або обмежували право перебування на ТОТ без паспортів рф суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Позбавлення волі, застосування насильства або погроз насильством, відсутність справжнього судового процесу, розлучення із сім’ями також є порушеннями прав людини, нагадали у звіті. У комісії уточнили, що у 2022 та 2023 роках російська влада на окупованих територіях Запорізької області неодноразово переміщувала жителів ТОТ на підконтрольну Україні територію через Василівку. На КПП російські військові зачитували наказ про переміщення як покарання за ймовірну діяльність проти рф. Російська преса та телеграм-канали поширили численні відео, фотографії та статті, що показували перевезення. Під час опитування жертви депортації свідчили, що перевезення відбувалися в примусовому та небезпечному середовищі. Так, один з потерпілих повідомив, що російський офіцер сказав йому триматися ближче до канави, зауваживши: «Ми не хочемо нести тебе, коли тебе застрелять», щоб налякати. Жертвам доводилося йти через «сіру зону» від 10 до 15 км, щоб дістатися підконтрольної Україні території. Повз міни, окопи та під обстрілами. Деякі з депортованих зникли безвісти після переміщення. У кількох випадках російська влада інсценувала переміщення, але замість цього перевозила жертв всередині ТОТ і залучала до примусової праці. У 2024 та 2025 роках російська влада депортувала цивільних з ТОТ до Грузії. Їх звинувачували, зокрема, у відмові співпрацювати з окупантами, оголошували накази про депортацію із забороною в’їзду до рф у середньому від 20 до 40 років. Потім російська влада перевозила жертв до прикордонного переходу Верхній Ларс між росією та Грузією для перетину кордону. Перевезенням або депортаціям передували арешти, затримання та насильство, зокрема тортури, обшуки, конфіскація документів і майна. У комісії зазначили, що часто жертвам не повідомляли про майбутнє видворення, тож люди не мали можливості зібрати речі. Подекуди паспорти конфісковували разом із ключами від домівок, автомобілів і телефонами. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#дати 5 листопада 1913року народився Дмитро Мирон (псевдонім — «Орлик») — видатний ідеолог, поет та діяч Організації українських націоналістів (ОУН), чиє коротке, але яскраве життя було повністю присвячене боротьбі за українську державність. Його постать є символом інтелектуального опору та жертовності в найдраматичніший період історії України XX століття. 😔 🖋️ Інтелектуальна Основа Націоналізму Мирон-Орлик був не лише бойовиком, а передусім глибоким мислителем і публіцистом. Він отримав юридичну освіту, проте його справжнім покликанням стала політична та ідеологічна робота. Він долучився до ОУН і швидко зайняв чільне місце в її провідних структурах, беручи участь у розробці теоретичних засад українського націоналізму. Його публіцистичні праці, що виходили під час підпільної діяльності, стали методологічним посібником для багатьох поколінь націоналістів. Мирон-Орлик наголошував на необхідності ідейного очищення руху та поєднував безкомпромісну боротьбу за державність із глибоким розумінням національної культури та історії. ⚔️ У Вирі Другої Світової: Похідні Групи З початком німецько-радянської війни, Дмитро Мирон-Орлик взяв активну участь у діяльності Похідних груп ОУН — спеціальних загонів, які йшли слідом за наступаючими німецькими військами з метою організації української адміністрації та проголошення незалежності. Саме в Києві, куди Мирон-Орлик прибув як провідний функціонер, його роль стала критичною. Він брав участь у створенні Київського обласного проводу ОУН і активно налагоджував підпільну мережу, незважаючи на вороже ставлення німецької окупаційної влади до будь-яких проявів української самостійності. Героїчна Загибель 💔 Німецький окупаційний режим, який швидко перейшов від байдужості до репресій проти українських націоналістів, розпочав полювання на керівників ОУН у Києві. 1942 року Дмитро Мирон-Орлик був виявлений і застрелений гестапо в Києві. Його загибель стала важкою втратою для українського підпілля, але його приклад безкомпромісної боротьби та відданості ідеї незалежності став символом незламності. Він був одним із тих інтелектуалів, які поклали своє життя на вівтар державності, довівши, що українська еліта готова боротися за свою країну не лише пером, але й ціною власного життя. Його спадщина — це заклик до ідейної стійкості. ✊

Акведук Камарес Акведук був побудований на початку 16 століття під час правління Османської імперії і, ймовірно, зведений на руїнах римського та візантійського акведуків. Так стверджував французький мандрівник Белон, який відвідав Кавалу в 1547 році, через 20 років після завершення будівництва. Будівництво проекту фінансувалося Ібрагімом Пашею і тривало близько 10 років. Акведук зроблений з місцевого граніту довжиною 270 метрів і висотою 25 метрів. Це був найбільший і найкрасивіший акведук того часу, який поєднує в собі безліч типів арок, таких як гострі, напівкруглі тощо. Вода брала свій початок з джерела, яке розташоване на висоті 400 метрів і відоме як Мана ту Неро або Тріа Карагація або Субасі. Таким чином вода текла по довгому маршруту довжиною 6,5 км, проходячи через п'ять водних мостів, які були побудовані для підтримки наземного трубопроводу. Потім вода проходила через район Су-йол (su-yol), щоб нарешті досягти Акведука, по якому вода подавалася на півострів Панагія. Таким чином, Акведук допоміг місту водопостачанням, яке почало розвиватися і стало одним з найважливіших міст Османської імперії. Джерело https://psahno.com/uk/places/akveduk-kamares #кавала #акведук #греція #історіякавали #історичнімісця #цікавімісця #кудипітивкавалі #щоподивитисявкавалі #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #островигреції #давнягреція

#поезія Степ кажуть, тут у степу приживається тільки трава. вона гусне як спокій, наврядчи він скоро настане і коли ти не віриш у себе, чому тоді віриш в дива? я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем. кажуть, тут у степу молись не молись - дарма. рикошетить молитва від священних дверей Едему. хоч слова, як вода, а в степу і води нема... я сумую за твоїм голосом, за кожним звуком окремо. кажуть, тут тільки сон і трава, і трава, ковила і родився тут день потривав, потривав, затерп. і немає тут голосу, навіть голосу твого нема, всюди тільки трава, і трава, і степ... кажуть, тут не прижитись мені, хоч живи не живи, тут і день не живе, конає сонцем підпалений. куди оком не кинь - тільки шепіт німий трави . я сумую за твоїм голосом і за міста гарячим каменем. Ігор Мисяк , полеглий у квітні 2023

#книжковий_відгук #Лана_читає “Мертва жива вода” Світлана Кострикіна Видавництво Віхола Цю книгу ми обрали для обговорення у книжковому клубі, і попри те, що на саме обговорення я не потрапила, книгу все ж прочитала, і що я вам скажу - це було супервдале рішення. Бо мене затягло майже моментально. Бо мені було цікаво читати про всю цю внутрішню телевізійну кухню. Бо детективна лінія, яка тягнулася через всю книгу, виявилася заплутаною, багатошаровою та неочікуваною. Бо є навіть трошки кохання) На початку ми бачимо, як Майя влаштовується кудись в айтішку, бо з минулої роботи її звільнили. По відчуттях, після якогось скандалу. І далі майже вся книга є таким собі флешбеком подій, які привели до того, що Майя, журналістка рейтингового шоу “Всупереч строку давності”, яка допомогла у розкритті багатьох кримінальних справ, раптово змінює сферу діяльності. З цим якось пов’язане загадкове зникнення її колеги Рити, старі справи, нинішні та колишні стосунки Рити, якийсь чи-то культ, чи-то секта… У книзі стільки деталей, сюжетних відгалужень, неочікуваних поворотів та персонажів, що розплутувати справу разом з Майєю було дуже складно. Спочатку я подумала, що авторка спеціально додавала багато ліній та підкидала якісь гачочки, щоб відвертати увагу читачів, і ми не могли здогадатися, як і чому зникла Рита. Але мені здається, що і без всього цього дійти до суті подій було б практично неможливо) Оповідь постійно стрибала від теперішнього до згадок, флешбеків, історій з минулого, але мені якраз це дуже сподобалося. Я дізнавалася, як думає героїня, як приходить до певних висновків, як обожнює свою роботу та де відчуває себе на своєму місці, як поступово змінюються її почуття. До речі, про почуття - дякую за приємну любовну лінію. На відміну від злочину, оцю частину я нюхом чула і була рада, що вгадала) Вважаю знайомство з авторкою дуже вдалим і дякую книжковому клубу за вибір)

❗️Вчора під час комбінованих ударів по Дніпропетровщині загинули військові ЗСУ Наразі триває перевірка щодо виконання вимог про заборону проведення нарад і зборів на відкритій місцевості під час тривог, а також розміщення у непризначених для цього місцях. 😢Загинуло 4 людей, серед них хлопці 11 та 14 років: наслідки атаки рф по селу на Дніпропетровщині. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ 🟡🤓 Немає слів, одні емоції… Попри заборони та порушивши накази, директиви, бойові розпорядження Генерального штабу, деякі йобн&ті командири середньої ланки вкотре прийняли рішення організувати шикування особового складу для вручення нагород в місці, куди кацапський Іскандер долітає менш, ніж за 2 хвилини після пуску. Як результат маємо два ракетні удари та приліт Шахеда і втрати серед військових та цивільних, включно з малолітніми дітьми. Що ще повинно трапитись, щоб деякі недолугі військові особи зрозуміли, що масове скупчення людей = смерть внаслідок прильоту ракети? І ще… Це ж яким недалекоглядним кретином потрібно бути, щоб у загальній групі підрозділу в месенджер за добу до шикування писати точні координати місця шикування, час та кількість людей, які залучаються🤦‍♂️ https://t.me/Ukraineaboveallelse

😱 Так виглядають населені пункти біля лінії фронту на Дніпропетровщині з боку Донецької області На відео розбите селище Данилівка, куди прориваються росіяни. 🎥 Волонтер Голландець #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

😢 Декілька днів щастя… і кілька хвилин мовчазного прощання На пероні маленькі ручки ще тягнуться до татка, не розуміючи, куди й чому він їде. Ця мить прощання сповнена трепету, гордості й тихого болю. Нехай повернеться живим. Нехай обійми будуть ще теплішими 🙏 💔🥺 "Кожна щаслива зустріч має ціну – біль, який не зменшується, просто стає частиною тебе", – поділилася дружина захисника. 📹@solomiyka_tunska/TikTok #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни