• 30 травня 1876 року московський імператор Алєксандр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства.

    Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери.

    Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу.

    Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».

    Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету.

    Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Ніколая ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова.

    Лише після Революції Гідності та московської агресії, завдяки прийняттю популяризаторських законів, українська мова почала дійсно відвойовувати позиції на всіх фронтах, втрачені через постійні утиски, заборони, та нав'язане зросійщення, яке тривало століттями. Мова дійсно має значення! Любіть українську! Спілкуйтеся українською! Творіть українською!

    30 травня 1876 року московський імператор Алєксандр ІІ у німецькому містечку Емс підписав таємне розпорядження про повну заборону українського письменства. Указ доповнював основні положення Валуєвського циркуляру 1863-го. Він мав на меті витіснення української мови з культурної сфери. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею у початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Автор документа – Михайло Юзефович, помічник куратора Київського учбового округу. Він підготував меморандум на ім’я імператора, де звинуватив діячів українського руху в тому, що вони прагнуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі». Юзефович ініціював закриття газети «Киевский телеграф» та Південно-західного відділу російського географічного товариства. Іншими наслідками Емського указу (сучасники називали його «законом Юзефовича») стали ліквідація Громад, звільнення професорів-українців із Київського університету. Емський указ так і не був скасований. Припинив свою чинність після маніфесту царя Ніколая ІІ у жовтні 1905-го, яким, зокрема, запроваджувалася свобода слова. Лише після Революції Гідності та московської агресії, завдяки прийняттю популяризаторських законів, українська мова почала дійсно відвойовувати позиції на всіх фронтах, втрачені через постійні утиски, заборони, та нав'язане зросійщення, яке тривало століттями. Мова дійсно має значення! Любіть українську! Спілкуйтеся українською! Творіть українською!
    630views
  • У Польщі заснували новий літературний фестиваль «Місто з рікою», що фокусується на українсько-польському діалозі. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК).
    Вперше фестиваль відбудеться у прикордонному польському місті Перемишль протягом 14-17 серпня 2025 року.


    У МКСК зазначили, що подія має на меті об’єднати українську та польську культури через літературу, «символічно використовуючи річку Сян як міст між людьми, досвідами й поглядами».


    «Провідна ідея фестивалю — кордон у всіх сенсах цього слова. Це місце зіткнення, переходу, краю, місце, яке є транзитом. Кордон дає нам багато різних можливостей. Тож під час фестивалю ми хочемо подумати про те, як ідентичність, пов’язана з кордоном, впливає на нас», — зазначила директорка фестивалю та членкиня правління Об’єднання українців у Польщі Катерина Комар-Мацинська.


    У програмі фестивалю заплановані концерти, вистави, екскурсії, а також події з українськими та польськими письменниками та діячами культури.

    https://chytomo.com/u-polshchi-zasnuvaly-novyj-ukrainsko-polskyj-lite...
    У Польщі заснували новий літературний фестиваль «Місто з рікою», що фокусується на українсько-польському діалозі. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури та стратегічних комунікацій (МКСК). Вперше фестиваль відбудеться у прикордонному польському місті Перемишль протягом 14-17 серпня 2025 року. У МКСК зазначили, що подія має на меті об’єднати українську та польську культури через літературу, «символічно використовуючи річку Сян як міст між людьми, досвідами й поглядами». «Провідна ідея фестивалю — кордон у всіх сенсах цього слова. Це місце зіткнення, переходу, краю, місце, яке є транзитом. Кордон дає нам багато різних можливостей. Тож під час фестивалю ми хочемо подумати про те, як ідентичність, пов’язана з кордоном, впливає на нас», — зазначила директорка фестивалю та членкиня правління Об’єднання українців у Польщі Катерина Комар-Мацинська. У програмі фестивалю заплановані концерти, вистави, екскурсії, а також події з українськими та польськими письменниками та діячами культури. https://chytomo.com/u-polshchi-zasnuvaly-novyj-ukrainsko-polskyj-literaturnyj-festyval/
    CHYTOMO.COM
    У Польщі заснували новий українсько-польський літературний фестиваль
    У Польщі заснували новий літературний фестиваль «Місто з рікою», що фокусується на українсько-польському діалозі.
    Love
    2
    434views
  • #музика #заходи
    1, 2, 3, 4 та 5 серпня хор "Гомін" виступатиме у Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Артисти запланували по два концерти на день. Хористи підготували нову програму та костюми. Після серії виступів хор "Гомін" вирушить в турне українськими та європейськими містами.

    Більше — дивіться у матеріалі.
    https://youtu.be/NXxwDHloTgU?si=2B9gZJsOpkljoTKl
    #музика #заходи 1, 2, 3, 4 та 5 серпня хор "Гомін" виступатиме у Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Артисти запланували по два концерти на день. Хористи підготували нову програму та костюми. Після серії виступів хор "Гомін" вирушить в турне українськими та європейськими містами. Більше — дивіться у матеріалі. https://youtu.be/NXxwDHloTgU?si=2B9gZJsOpkljoTKl
    Like
    Love
    2
    124views
  • #архітектура #історія #музеї
    Будинок учителя у Києві – скарб історії на Володимирській.
    📍 Адреса: вул. Володимирська, 57
    Ця будівля понад століття стоїть на перетині освіти, політики та культури. Споруджена 1911 року як Педагогічний музей, вона відразу стала центром освітянського життя Києва. Стильний фасад з колонами, строгі класичні форми й урочиста атмосфера одразу привертають увагу.

    ⚡ Але найбільша її цінність – історична роль. Саме тут у 1917–1918 рр. працювала Українська Центральна Рада. Зали Будинку учителя були свідками проголошення УНР, прийняття законів і доленосних рішень. Ці стіни пам’ятають голос Михайла Грушевського та інших діячів української революції.

    🎶 У різні часи будівля залишалася культурним осередком: лекції, концерти, художні виставки та педагогічні форуми. Навіть сьогодні Будинок учителя продовжує жити – тут відбуваються заходи, що зберігають зв’язок поколінь.

    🌟 Будинок учителя – не просто музей чи зал для подій. Це серце пам’яті про боротьбу та відродження України. Якщо хочеш доторкнутися до справжньої історії Києва – завітай сюди!

    #архітектура #історія #музеї Будинок учителя у Києві – скарб історії на Володимирській. 📍 Адреса: вул. Володимирська, 57 Ця будівля понад століття стоїть на перетині освіти, політики та культури. Споруджена 1911 року як Педагогічний музей, вона відразу стала центром освітянського життя Києва. Стильний фасад з колонами, строгі класичні форми й урочиста атмосфера одразу привертають увагу. ⚡ Але найбільша її цінність – історична роль. Саме тут у 1917–1918 рр. працювала Українська Центральна Рада. Зали Будинку учителя були свідками проголошення УНР, прийняття законів і доленосних рішень. Ці стіни пам’ятають голос Михайла Грушевського та інших діячів української революції. 🎶 У різні часи будівля залишалася культурним осередком: лекції, концерти, художні виставки та педагогічні форуми. Навіть сьогодні Будинок учителя продовжує жити – тут відбуваються заходи, що зберігають зв’язок поколінь. 🌟 Будинок учителя – не просто музей чи зал для подій. Це серце пам’яті про боротьбу та відродження України. Якщо хочеш доторкнутися до справжньої історії Києва – завітай сюди!
    Like
    2
    414views
  • Азербайджан скасував усі російські культурні заходи

    Як розповіли у відомстві, йдеться про концерти, фестивалі, театральні вистави, виставки та низку інших заходів.

    Міністерство культури Азербайджану заявило, що причиною цього стали "цілеспрямовані вбивства та насильницькі дії", вчинені проти азербайджанців "за ознакою етнічної приналежності" в Єкатеринбурзі, "демонстративно вчинені російськими правоохоронцями".
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Азербайджан скасував усі російські культурні заходи Як розповіли у відомстві, йдеться про концерти, фестивалі, театральні вистави, виставки та низку інших заходів. Міністерство культури Азербайджану заявило, що причиною цього стали "цілеспрямовані вбивства та насильницькі дії", вчинені проти азербайджанців "за ознакою етнічної приналежності" в Єкатеринбурзі, "демонстративно вчинені російськими правоохоронцями". #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    243views
  • У ніч на 28 липня Кропивницький потрапив під чергову атаку. Постраждала будівля обласної філармонії — пам’ятка архітектури, яка десятиліттями була центром музичного життя міста 🎭

    Пошкоджено понад 20 вікон, охоронець зазнав поранень через уламки скла.

    Філармонія — не єдиний об’єкт, який постраждав. Вибуховою хвилею зачепило і корпуси Центральноукраїнського державного університету. Там триває відновлення, навчання не зупиняють.

    Концерти, які мали пройти в серпні та вересні, поки не скасовані. Але тепер — під питанням.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    У ніч на 28 липня Кропивницький потрапив під чергову атаку. Постраждала будівля обласної філармонії — пам’ятка архітектури, яка десятиліттями була центром музичного життя міста 🎭 Пошкоджено понад 20 вікон, охоронець зазнав поранень через уламки скла. Філармонія — не єдиний об’єкт, який постраждав. Вибуховою хвилею зачепило і корпуси Центральноукраїнського державного університету. Там триває відновлення, навчання не зупиняють. Концерти, які мали пройти в серпні та вересні, поки не скасовані. Але тепер — під питанням. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    113views
  • Гастрономічне життя Києва: кафешантани.

    У путівнику 1912 року писали:
    «Шумно живе тільки Хрещатик — місце чисто міської торгівлі і улюблене місце осінніх і зимових прогулянок киян. Решта вулиць — мертві».

    Ще з середини XIX століття в центрі Києва почали з’являтися кафешантани — розважальні кафе-ресторани з відкритою сценою, живою музикою та різноманітними виставами.

    Одним із найвідоміших був кафешантан «Шато-де Флер», що розташовувався на місці сучасного стадіону «Динамо». У його великому платному парку з клумбами й електричним освітленням влаштовували бали, концерти, театральні вистави, кіносеанси, поетичні вечори, повітряні шоу з акробатами й феєрверками.

    Тут також діяли перші у Києві місячні абонементи на бізнес-ланчі:
    • три страви — 9 рублів,
    • чотири страви — 12 рублів,
    • п’ять страв — 15 рублів.

    Вхід на вечірні заходи залежав від програми і коштував у середньому близько 40 копійок.

    Навіть у часи Першої світової війни та революції кафе й ресторани не припиняли своєї роботи.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    Гастрономічне життя Києва: кафешантани. У путівнику 1912 року писали: «Шумно живе тільки Хрещатик — місце чисто міської торгівлі і улюблене місце осінніх і зимових прогулянок киян. Решта вулиць — мертві». Ще з середини XIX століття в центрі Києва почали з’являтися кафешантани — розважальні кафе-ресторани з відкритою сценою, живою музикою та різноманітними виставами. Одним із найвідоміших був кафешантан «Шато-де Флер», що розташовувався на місці сучасного стадіону «Динамо». У його великому платному парку з клумбами й електричним освітленням влаштовували бали, концерти, театральні вистави, кіносеанси, поетичні вечори, повітряні шоу з акробатами й феєрверками. Тут також діяли перші у Києві місячні абонементи на бізнес-ланчі: • три страви — 9 рублів, • чотири страви — 12 рублів, • п’ять страв — 15 рублів. Вхід на вечірні заходи залежав від програми і коштував у середньому близько 40 копійок. Навіть у часи Першої світової війни та революції кафе й ресторани не припиняли своєї роботи. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    633views
  • #особистості #суспільство
    На вимогу Ліни Костенко скасували концерти: організатори порушили авторські права .
    Детально у матеріалі: https://share.google/qChmObfWH1EaDRXCZ
    #особистості #суспільство На вимогу Ліни Костенко скасували концерти: організатори порушили авторські права . Детально у матеріалі: https://share.google/qChmObfWH1EaDRXCZ
    SHARE.GOOGLE
    На вимогу Ліни Костенко скасували концерти: організатори порушили авторські права
    На вимогу Ліни Костенко скасували концерти «Очима ти сказав мені: Люблю» — організатори порушили авторське право та попередні домовленості.
    Love
    2
    77views
  • Ці панди показують нам, як правильно жити: їсти, спати, гратися, і час від часу влаштовувати міні-концерти на іграшкових інструментах...а не постійно працювати

    Може, нам теж варто перекваліфікуватися на панд?
    Ці панди показують нам, як правильно жити: їсти, спати, гратися, і час від часу влаштовувати міні-концерти на іграшкових інструментах...а не постійно працювати Може, нам теж варто перекваліфікуватися на панд?
    Love
    Like
    6
    206views 26Plays 1 Shares
  • #архітектура #історія
    Зелений театр — прихована легенда Києва .
    Серед київських пагорбів, у самому серці міста, під Володимирською гіркою, ховається справжній скарб — Зелений театр.

    📍Адреса: Парк Володимирська гірка, вул. Трьохсвятительська, 4-А.

    Це не просто сцена серед дерев — це місце, де історія переплітається з атмосферою свободи. Побудований у 1949 році як літній амфітеатр, він десятиліттями залишався у тіні офіційного мистецтва, ставши улюбленим простором для неформальних тусовок, андеграунду й експериментального мистецтва.

    🎶 У 2000-х тут почали проходити альтернативні концерти, кінопокази, перформанси. І хоча театр не має постійного статусу чи фінансування, його дух — живий. Його неформальна сцена, відкритість до креативу й таємнича атмосфера між руїн і зелені — роблять це місце особливим.
    Зелений театр — це про свободу вираження, урбан-легенди та незабутні літні вечори з музикою на фоні Дніпра.

    Хтось вважає його закинутим, а хтось — місцем сили. Але одне ясно: це не просто локація, а культурний феномен Києва, що живе завдяки своїм відвідувачам.

    Якщо ще не був — саме час відчути цю магію на власні очі!

    #архітектура #історія Зелений театр — прихована легенда Києва . Серед київських пагорбів, у самому серці міста, під Володимирською гіркою, ховається справжній скарб — Зелений театр. 📍Адреса: Парк Володимирська гірка, вул. Трьохсвятительська, 4-А. Це не просто сцена серед дерев — це місце, де історія переплітається з атмосферою свободи. Побудований у 1949 році як літній амфітеатр, він десятиліттями залишався у тіні офіційного мистецтва, ставши улюбленим простором для неформальних тусовок, андеграунду й експериментального мистецтва. 🎶 У 2000-х тут почали проходити альтернативні концерти, кінопокази, перформанси. І хоча театр не має постійного статусу чи фінансування, його дух — живий. Його неформальна сцена, відкритість до креативу й таємнича атмосфера між руїн і зелені — роблять це місце особливим. Зелений театр — це про свободу вираження, урбан-легенди та незабутні літні вечори з музикою на фоні Дніпра. Хтось вважає його закинутим, а хтось — місцем сили. Але одне ясно: це не просто локація, а культурний феномен Києва, що живе завдяки своїм відвідувачам. Якщо ще не був — саме час відчути цю магію на власні очі!
    Like
    1
    342views
More Results