• Сьогодні, 10 травня, свій День народження відзначає трунур ДЮСШ управління освіти і науки БМР Сергій Вольський.
    Вітаємо Вас з Днем народження. Бажаємо успіхів у своїй нелегкій праці. Ви не шкодуючи власних сил працюєте з учнями, передаєте всі свої знання та вміння.
    Дякуємо за терпіння та витримку.
    #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    Сьогодні, 10 травня, свій День народження відзначає трунур ДЮСШ управління освіти і науки БМР Сергій Вольський. Вітаємо Вас з Днем народження. Бажаємо успіхів у своїй нелегкій праці. Ви не шкодуючи власних сил працюєте з учнями, передаєте всі свої знання та вміння. Дякуємо за терпіння та витримку. #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport
    126переглядів
  • 🔥 У Хмельницькому відбувся майстер-клас Дільшота Халматова🥋

    3 квітня всі любителі дзюдо мали можливість відвідати майстер-клас 🥈віцечемпіона Європи, учасника Олімпійських ігор, одного з лідерів національної збірної команди 🇺🇦України — Дільшота Халматова.

    Це був день, наповнений досвідом, емоціями та мотивацією 💪

    Кожен елемент техніки був детально розібраний, кожен рух, показаний і пояснений на найвищому рівні. Діти не просто дивились, вони проживали цей процес разом із спортсменом, вчились, пробували та надихались.

    🙌Дякуємо Дільшоту Халматову за відкритість, професіоналізм і бажання ділитися знаннями! Такі зустрічі мотивують працювати ще більше та вірити у свої сили.

    🤝Організатори висловлюють окрему подяку президенту Федерації дзюдо України Михайлу Кошляку за ініціативу, яка дає можливість дітям у регіонах отримувати безцінний досвід від спортсменів світового рівня 🇺🇦
    #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🔥 У Хмельницькому відбувся майстер-клас Дільшота Халматова🥋 3 квітня всі любителі дзюдо мали можливість відвідати майстер-клас 🥈віцечемпіона Європи, учасника Олімпійських ігор, одного з лідерів національної збірної команди 🇺🇦України — Дільшота Халматова. Це був день, наповнений досвідом, емоціями та мотивацією 💪 Кожен елемент техніки був детально розібраний, кожен рух, показаний і пояснений на найвищому рівні. Діти не просто дивились, вони проживали цей процес разом із спортсменом, вчились, пробували та надихались. 🙌Дякуємо Дільшоту Халматову за відкритість, професіоналізм і бажання ділитися знаннями! Такі зустрічі мотивують працювати ще більше та вірити у свої сили. 🤝Організатори висловлюють окрему подяку президенту Федерації дзюдо України Михайлу Кошляку за ініціативу, яка дає можливість дітям у регіонах отримувати безцінний досвід від спортсменів світового рівня 🇺🇦 #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    173переглядів
  • Гуманітарна допомога опинилася на прилавках ринку: тіньову схему на 44 млн грн (!) викрив Нацпол.

    ▪️До діяльності були залучені керівники кількох благодійних фондів та інші учасники, які виконували різні ролі – менеджери зі збуту, водії, фінансисти;
    ▪️Допомогу для постраждалих від війни учасники угруповання продавали на ринку «7 км» на Одещині;
    ▪️Фігуранти створили підконтрольні благодійні фонди, щоб отримувати допомогу з Туреччини. У митних деклараціях вантаж оформлювався як гуманітарна допомога для переселенців і людей, які постраждали від війни;
    ▪️Після перетину кордону гуманітарка фактично ставала комерційним товаром – замість безкоштовної передачі її розподіляли по торгівельних точках і продавали за готівку;
    ▪️Організатором схеми є колишній працівник митниці, який використав свої знання та зв’язки для її побудови;
    ▪️Загалом за такою схемою було ввезено близько 50 тонн товарів на суму понад 44 млн грн.

    Членам злочинної групи повідомлено підозру. Їм загрожує до 7 років у в'язниці.
    Гуманітарна допомога опинилася на прилавках ринку: тіньову схему на 44 млн грн (!) викрив Нацпол. ▪️До діяльності були залучені керівники кількох благодійних фондів та інші учасники, які виконували різні ролі – менеджери зі збуту, водії, фінансисти; ▪️Допомогу для постраждалих від війни учасники угруповання продавали на ринку «7 км» на Одещині; ▪️Фігуранти створили підконтрольні благодійні фонди, щоб отримувати допомогу з Туреччини. У митних деклараціях вантаж оформлювався як гуманітарна допомога для переселенців і людей, які постраждали від війни; ▪️Після перетину кордону гуманітарка фактично ставала комерційним товаром – замість безкоштовної передачі її розподіляли по торгівельних точках і продавали за готівку; ▪️Організатором схеми є колишній працівник митниці, який використав свої знання та зв’язки для її побудови; ▪️Загалом за такою схемою було ввезено близько 50 тонн товарів на суму понад 44 млн грн. Членам злочинної групи повідомлено підозру. Їм загрожує до 7 років у в'язниці.
    234переглядів 0Відтворень
  • 25 квітня 2026 року пішла з життя заслужена тренерка України — Коваленко Валентина Михайлівна.
    Місто Біла Церква втратило людину, яка зробила вагомий внесок у розвиток легкої атлетики та виховала цілу плеяду спортсменів високого класу. За роки своєї тренерської діяльності Валентина Михайлівна підготувала десять майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу.
    Все своє життя вона присвятила розвитку легкої атлетики в Україні, передаючи свої знання, досвід і любов до спорту вихованцям. Її учні ставали чемпіонами світу, призерами чемпіонатів Європи, учасниками Олімпійських ігор, багаторазовими переможцями чемпіонатів України та країн СНД.
    Світла пам’ять про Валентину Михайлівну назавжди залишиться в серцях її учнів, колег та всіх, хто її знав.
    Прощання відбудеться 28 квітня в м. БІЛА ЦЕРКВА
    Для детальної інформації +447787464881 Донька Євгенія
    #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    25 квітня 2026 року пішла з життя заслужена тренерка України — Коваленко Валентина Михайлівна. Місто Біла Церква втратило людину, яка зробила вагомий внесок у розвиток легкої атлетики та виховала цілу плеяду спортсменів високого класу. За роки своєї тренерської діяльності Валентина Михайлівна підготувала десять майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу. Все своє життя вона присвятила розвитку легкої атлетики в Україні, передаючи свої знання, досвід і любов до спорту вихованцям. Її учні ставали чемпіонами світу, призерами чемпіонатів Європи, учасниками Олімпійських ігор, багаторазовими переможцями чемпіонатів України та країн СНД. Світла пам’ять про Валентину Михайлівну назавжди залишиться в серцях її учнів, колег та всіх, хто її знав. Прощання відбудеться 28 квітня в м. БІЛА ЦЕРКВА Для детальної інформації +447787464881 Донька Євгенія #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    1коментарів 382переглядів
  • DeepSeek випустила відкриті моделі V4 Pro та V4 Flash з контекстним вікном на 1 мільйон токенів. V4 Pro конкурує з провідними закритими моделями у міркуваннях і поступається лише Gemini-3.1-Pro за загальними знаннями. V4 Flash швидша за V4 Pro, але наближається до неї за якістю міркувань і простими агентськими завданнями. https://channeltech.space/ai/deepseek-v4-pro-flash-1m-context/
    DeepSeek випустила відкриті моделі V4 Pro та V4 Flash з контекстним вікном на 1 мільйон токенів. V4 Pro конкурує з провідними закритими моделями у міркуваннях і поступається лише Gemini-3.1-Pro за загальними знаннями. V4 Flash швидша за V4 Pro, але наближається до неї за якістю міркувань і простими агентськими завданнями. https://channeltech.space/ai/deepseek-v4-pro-flash-1m-context/
    CHANNELTECH.SPACE
    DeepSeek випустила V4 Pro і Flash з контекстом на 1 млн токенів та відкритим кодом – Channel Tech
    DeepSeek випустила V4 Pro та V4 Flash з контекстним вікном на 1 млн токенів. V4 Pro конкурує з топовими закритими моделями у міркуваннях і залишається відкритою для завантаження.
    1
    160переглядів 1 Поширень
  • Tuta оголосила закрите бета-тестування Tuta Drive — хмарного сховища з квантово-стійким наскрізним шифруванням. Архітектура нульового знання: Tuta не має доступу до файлів користувачів, дані зберігаються в Німеччині. Google Drive і OneDrive не мають квантово-стійкого шифрування — їхні файли теоретично вразливі до атак майбутнього. https://channeltech.space/services/tuta-drive-quantum-resistant-cloud...
    Tuta оголосила закрите бета-тестування Tuta Drive — хмарного сховища з квантово-стійким наскрізним шифруванням. Архітектура нульового знання: Tuta не має доступу до файлів користувачів, дані зберігаються в Німеччині. Google Drive і OneDrive не мають квантово-стійкого шифрування — їхні файли теоретично вразливі до атак майбутнього. https://channeltech.space/services/tuta-drive-quantum-resistant-cloud-storage-beta/
    CHANNELTECH.SPACE
    Tuta запустила Tuta Drive — хмарне сховище з квантовим захистом – Channel Tech
    Tuta запустила закриту бету Tuta Drive — хмарне сховище з квантово-стійким шифруванням і архітектурою нульового знання. Google Drive і OneDrive такого захисту ще не мають.
    1
    207переглядів 1 Поширень
  • Великдень. Чомусь в цей день згадується квітень 2022 року в Мар’їнці. Він повертається.

    Обстріл. Я сиджу в погребі, і кожен вибух десь поруч вже не «десь», а тут, над головою. Земля здригається, сиплеться пил, і в якийсь момент у мене з’являється чітке відчуття: це кінець. Ось зараз. Ось уже майже.
    І раптом усе всередині стихає.

    Немає паніки. Немає крику. Є дивний спокій, якого я ніколи раніше не знав. Наче я вже прийняв те, що буде далі. Смерть.
    І саме тоді приходить пам’ять.
    Я згадую бабусю. Як вона колись тихо читала молитву, просто так, у звичайному житті. І ці слова самі починають складатися в мене в голові. «Отче наш…» — не повністю, не ідеально, але я їх згадую. Повільно, уривками, ніби намацуючи їх у темряві.
    Я повторюю їх подумки.
    Не як віруючий.
    Не як той, хто знає, як правильно.
    А як людина, якій страшно і яка більше нічого не може зробити.

    І паралельно в голові крутиться інше:
    ось зараз влучить… ось ще трохи… і все.

    Я не тікаю від цієї думки. Я з нею погоджуюсь. Я навіть починаю думати: а що там далі? На небі. Чи є щось? Як це буде? Чи буде світло, чи просто тиша?

    Це дивний стан. Не зовсім страх. Не зовсім віра. Щось між.
    І в цьому «між» я сиджу, слухаю вибухи і чекаю.

    Але минає хвилина. Потім ще одна, потім ще непам'ятаю скільки.
    І я залишаюся живим.

    ...

    Зараз, коли минув час, я розумію: той момент був для мене дуже близький до віри. Але він не зробив мене віруючим у звичному сенсі.

    Я не почав ходити до церкви.
    Не став жити за правилами.
    Не змінився різко.
    Але той погріб залишився зі мною.
    Як точка, де я був максимально чесний.
    Де не було ролей, слів «як треба».
    Де я не грав у віру — а просто шукав, за що вхопитися, коли все могло обірватися.

    І, можливо, цього достатньо.

    Я не знаю, як правильно вірити.
    Але я знаю, як це — згадати молитву в момент, коли здається, що це вже кінець.
    І ці знання не зникають. Вони просто тихо живуть десь всередині мене досі.
    Великдень. Чомусь в цей день згадується квітень 2022 року в Мар’їнці. Він повертається. Обстріл. Я сиджу в погребі, і кожен вибух десь поруч вже не «десь», а тут, над головою. Земля здригається, сиплеться пил, і в якийсь момент у мене з’являється чітке відчуття: це кінець. Ось зараз. Ось уже майже. І раптом усе всередині стихає. Немає паніки. Немає крику. Є дивний спокій, якого я ніколи раніше не знав. Наче я вже прийняв те, що буде далі. Смерть. І саме тоді приходить пам’ять. Я згадую бабусю. Як вона колись тихо читала молитву, просто так, у звичайному житті. І ці слова самі починають складатися в мене в голові. «Отче наш…» — не повністю, не ідеально, але я їх згадую. Повільно, уривками, ніби намацуючи їх у темряві. Я повторюю їх подумки. Не як віруючий. Не як той, хто знає, як правильно. А як людина, якій страшно і яка більше нічого не може зробити. І паралельно в голові крутиться інше: ось зараз влучить… ось ще трохи… і все. Я не тікаю від цієї думки. Я з нею погоджуюсь. Я навіть починаю думати: а що там далі? На небі. Чи є щось? Як це буде? Чи буде світло, чи просто тиша? Це дивний стан. Не зовсім страх. Не зовсім віра. Щось між. І в цьому «між» я сиджу, слухаю вибухи і чекаю. Але минає хвилина. Потім ще одна, потім ще непам'ятаю скільки. І я залишаюся живим. ... Зараз, коли минув час, я розумію: той момент був для мене дуже близький до віри. Але він не зробив мене віруючим у звичному сенсі. Я не почав ходити до церкви. Не став жити за правилами. Не змінився різко. Але той погріб залишився зі мною. Як точка, де я був максимально чесний. Де не було ролей, слів «як треба». Де я не грав у віру — а просто шукав, за що вхопитися, коли все могло обірватися. І, можливо, цього достатньо. Я не знаю, як правильно вірити. Але я знаю, як це — згадати молитву в момент, коли здається, що це вже кінець. І ці знання не зникають. Вони просто тихо живуть десь всередині мене досі.
    3
    1коментарів 699переглядів
  • 16-річний хакер «зламав» поштомати у Кривому Розі на пів мільйона гривень, — Національна поліція

    Поліцейські викрили неповнолітного програміста, який розробив схему викрадення посилок. Хлопець детально вивчив алгоритми офіційного додатка Нової Пошти та створив власну програму-двійник.

    Завдяки знанням із програмування він обходив процес оплати. У системі посилки відображалися як оплачені, після чого поштомати видавали замовлення без фактичного перерахунку коштів.

    Загальна сума збитків становить майже 500 тисяч грн. Слідчі вже повідомили юнаку про підозру.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал
    16-річний хакер «зламав» поштомати у Кривому Розі на пів мільйона гривень, — Національна поліція Поліцейські викрили неповнолітного програміста, який розробив схему викрадення посилок. Хлопець детально вивчив алгоритми офіційного додатка Нової Пошти та створив власну програму-двійник. Завдяки знанням із програмування він обходив процес оплати. У системі посилки відображалися як оплачені, після чого поштомати видавали замовлення без фактичного перерахунку коштів. Загальна сума збитків становить майже 500 тисяч грн. Слідчі вже повідомили юнаку про підозру. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    231переглядів
  • Хто зробив атомну бомбу більшовикам?

    У 1969 році в Радянському Союзі на двох британських машинах уперше почали виробляти туалетний папір для широких верств населення. І все б нічого, але саме тоді виповнилося 20 років, як СРСР уже володів атомною бомбою. Як так сталося, що між туалетним папером і ядерною зброєю пролягло аж два десятиліття?

    Звідки у Союзу, зруйнованого війною, з неефективною системою управління, взялися гроші, люди та можливості для розробок у такій високотехнологічній сфері?

    Атомну бомбу СРСР подарував улюблений фізик Гітлера - Манфред фон Арденне

    Це Ігор Курчатов, як розповідає російська пропаганда, був настільки геніальним, що самотужки, з групою молодих інженерів, створив атомну бомбу від «а» до «я»? Чергова більшовицька казка.

    Якщо ви зайдете в Google і наберете прізвище штандартенфюрера СС, кавалера Лицарського Хреста, барона Манфреда фон Арденне, то з подивом дізнаєтеся, що він є лауреатом двох Сталінських премій - 1947 та 1953 років. Постає просте питання: як це взагалі могло статися?

    Талановитий фізик. Один із піонерів телебачення. Лауреат національних премій НДР 1958 і 1965 років. Можливо, йшлося про розробки у сфері телерадіомовлення? Радянські джерела про це воліють мовчати. Насправді саме Арденне, а не Курчатов, створив атомну бомбу і фактично подарував Радянському Союзу статус великої держави.

    Фон Арденне мав власну приватну лабораторію під Берліном, яку щедро фінансували в межах німецького ядерного проєкту. Саме Манфред фон Арденне розробив метод газодифузійного очищення ізотопів урану та їх розділення в центрифузі.

    Його лабораторію охороняв полк СС. Бетонні укріплення, добре підготовлені солдати - СРСР довелося б покласти три дивізії на штурм цього об’єкта, і навіть тоді шансів захопити документацію та обладнання в неушкодженому стані майже не було б. Тим більше не було шансів зловити самих фізиків, які могли в одну мить розчинитися в західній зоні окупації.

    І раптом - диво. Есесівці без спротиву склали зброю, увесь науковий колектив лабораторії виявив бажання співпрацювати саме з росіянами. Уся апаратура, уранова центрифуга, документація, реактиви - усе в робочому стані - опинилося в руках радянських спецслужб.

    На додачу - 15 тонн металевого урану німецького ступеня очищення. На той час це був справжній скарб.

    Цікаво й інше: барон Арденне з дружиною вирушили до Москви, прихопивши із собою розкішний рояль, парадну есесівську форму та картину на повний зріст від особистого художника фюрера, на якій Гітлер вручає йому дубове листя до Лицарського Хреста - однієї з найвищих нагород рейху.

    І поїхав він не сам, а з більш ніж 200 видатними фізиками та радіоінженерами.

    Серед них:

    - творець уранової металургії — Ніколаус Ріль (Nikolaus Riehl),

    - майбутній лауреат Нобелівської премії - Густав Герц (Gustav Hertz),

    - майбутній президент Академії наук НДР — Макс Фольмер (Max Volmer),

    - розробник газової центрифуги для розділення урану - Макс Штеенбек (Max Steenbeck).

    Вивезли також німецькі електротрансформатори - не пропадати ж добру. Разом із ними поїхали документація та реактиви, запаси плівки, папір для самописців і фотореєстраторів, магнітофони для телеметрії, оптика - усе те, чого сталінська тоталітарна держава не виробляла взагалі, а окремі позиції не може освоїти за якістю й досі.

    Робітничо-селянські мародери-трофейщікі по репарації витягували найкращі верстати й вивозили цілі новенькі заводи з усіх підконтрольних їм країн.

    Так, під Віднем в Австрії був повністю демонтований новий радіоламповий завод, вакуумні печі якого були особливо цінними. Австрійці навчилися відкачувати повітря ртутними вакуумними насосами, що дозволяли отримувати вакуум із розрідженням до 10⁻¹³ мм ртутного стовпчика.
    Для відсталої Росії це було недосяжно. І, по суті, лишається таким і досі.

    У Москві швидко звели спеціальне поселення - цілком комфортне, де пан Арденне оселився в особняку.

    Кожному німецькому фізику надали по 5–6 радянських інженерів-учнів, обов’язково зі знанням німецької мови. Фон Арденне нікого не боявся й у свята прогулювався поселенням у німецькій формі з усіма нагородами.

    Від НКВС до нього приставили Ігоря Курчатова, якого не слід плутати з фізиком Борисом Курчатовим. Якщо в Академії наук проходила нарада за участю Ландау, Капіци та інших учених і там згадували прізвище Курчатов - ішлося про Бориса.
    А якщо нараду проводили Лаврентій Павлович Берія з Йосипом Віссаріоновичем Сталіним - тоді це був Ігор Курчатов.

    Паралельно в промисловому реакторі об’єкта «Челябінськ-40» отримали плутоній для першої радянської атомної бомби. А після її успішного випробування німецький учений доктор Ніколаус Ріль чомусь став Героєм Соціалістичної Праці.

    Далі настав час масового виробництва боєголовок і промислових обсягів радіоактивного урану.

    Крім того, стало відомо, що японці отримували від німців уран у ящиках, які перевозили підводними човнами.

    Згодом Арденне перевели до Сухумі, де на березі бухти було створено новий науковий центр.

    Не плутайте це із Сухумським заповідником для мавп, звідки один із вихованців утік до Києва й час від часу кукурікає про «рятівника 400 тисяч українців» - Абрамовича.

    Барон фон Арденне став науковим керівником Сухумського фізико-технічного інституту. Велику роль у його роботі відіграв також австрійський учений, радіотехнік доктор Фріц. За цю роботу барон отримав другу Сталінську премію 1953 року, а в 1955 році повернувся до НДР.

    Що саме Союз отримав від Німеччини

    Наприкінці війни, у 1945 році, Німеччина вже мала:
    - реактивні двигуни та серійні реактивні літаки,
    - перші зенітні ракети,
    - перші ракети класу «повітря — повітря»,
    - атомну промисловість,
    - інфрачервоні танкові приціли,
    - радіолокаційні станції та станції селекції перешкод,
    - потужні засоби радіоелектронної боротьби,
    - транзистори.

    Крім того, були авіаційні приціли, навігаційні прилади для підводних човнів, 1,5-вольтові радіолампи розміром із ніготь мізинця, крилаті та балістичні ракети.

    Усе це дісталося Радянському Союзу.

    У середині 1980-х, коли всі німецькі вчені вже померли, закінчилися й будь-які реальні досягнення «совка».

    У Московії ніколи не вміли створювати своє.
    А от знищувати й красти чуже - це в них виходило блискуче. Нація трофея.

    Український слід.

    Чимало речей розробляли саме українські вчені-фізики, але більшу частину їхніх напрацювань засекретив КДБ.

    Наприклад, нову технологію створення збагаченого урану для атомної бомби без дорогих центрифуг, яку свого часу було придумано де?..
    Правильно - в Україні.

    А довів цю технологію до практичного результату батько пакистанської атомної бомби - Абдул Кадир Хан, який, як стверджує автор, сам розповідав йому про це ще у 1995 році в Ісламабаді. Він лише вдосконалив цю технологію й забрав значну частину креслень із німецько-бельгійської компанії Eurenco, де колись працював.

    Це просто історія про те, що у «ванюшок» немає нічого свого, окрім дерев’яного сортира, яким вони пишаються вже багато століть.

    Чи може Україна створити власну ядерну зброю?

    Взагалі без проблем.

    Усе є.
    Немає лише бажання.

    ©Залман Шухер
    #суботнійвлог
    Хто зробив атомну бомбу більшовикам? У 1969 році в Радянському Союзі на двох британських машинах уперше почали виробляти туалетний папір для широких верств населення. І все б нічого, але саме тоді виповнилося 20 років, як СРСР уже володів атомною бомбою. Як так сталося, що між туалетним папером і ядерною зброєю пролягло аж два десятиліття? Звідки у Союзу, зруйнованого війною, з неефективною системою управління, взялися гроші, люди та можливості для розробок у такій високотехнологічній сфері? Атомну бомбу СРСР подарував улюблений фізик Гітлера - Манфред фон Арденне Це Ігор Курчатов, як розповідає російська пропаганда, був настільки геніальним, що самотужки, з групою молодих інженерів, створив атомну бомбу від «а» до «я»? Чергова більшовицька казка. Якщо ви зайдете в Google і наберете прізвище штандартенфюрера СС, кавалера Лицарського Хреста, барона Манфреда фон Арденне, то з подивом дізнаєтеся, що він є лауреатом двох Сталінських премій - 1947 та 1953 років. Постає просте питання: як це взагалі могло статися? Талановитий фізик. Один із піонерів телебачення. Лауреат національних премій НДР 1958 і 1965 років. Можливо, йшлося про розробки у сфері телерадіомовлення? Радянські джерела про це воліють мовчати. Насправді саме Арденне, а не Курчатов, створив атомну бомбу і фактично подарував Радянському Союзу статус великої держави. Фон Арденне мав власну приватну лабораторію під Берліном, яку щедро фінансували в межах німецького ядерного проєкту. Саме Манфред фон Арденне розробив метод газодифузійного очищення ізотопів урану та їх розділення в центрифузі. Його лабораторію охороняв полк СС. Бетонні укріплення, добре підготовлені солдати - СРСР довелося б покласти три дивізії на штурм цього об’єкта, і навіть тоді шансів захопити документацію та обладнання в неушкодженому стані майже не було б. Тим більше не було шансів зловити самих фізиків, які могли в одну мить розчинитися в західній зоні окупації. І раптом - диво. Есесівці без спротиву склали зброю, увесь науковий колектив лабораторії виявив бажання співпрацювати саме з росіянами. Уся апаратура, уранова центрифуга, документація, реактиви - усе в робочому стані - опинилося в руках радянських спецслужб. На додачу - 15 тонн металевого урану німецького ступеня очищення. На той час це був справжній скарб. Цікаво й інше: барон Арденне з дружиною вирушили до Москви, прихопивши із собою розкішний рояль, парадну есесівську форму та картину на повний зріст від особистого художника фюрера, на якій Гітлер вручає йому дубове листя до Лицарського Хреста - однієї з найвищих нагород рейху. І поїхав він не сам, а з більш ніж 200 видатними фізиками та радіоінженерами. Серед них: - творець уранової металургії — Ніколаус Ріль (Nikolaus Riehl), - майбутній лауреат Нобелівської премії - Густав Герц (Gustav Hertz), - майбутній президент Академії наук НДР — Макс Фольмер (Max Volmer), - розробник газової центрифуги для розділення урану - Макс Штеенбек (Max Steenbeck). Вивезли також німецькі електротрансформатори - не пропадати ж добру. Разом із ними поїхали документація та реактиви, запаси плівки, папір для самописців і фотореєстраторів, магнітофони для телеметрії, оптика - усе те, чого сталінська тоталітарна держава не виробляла взагалі, а окремі позиції не може освоїти за якістю й досі. Робітничо-селянські мародери-трофейщікі по репарації витягували найкращі верстати й вивозили цілі новенькі заводи з усіх підконтрольних їм країн. Так, під Віднем в Австрії був повністю демонтований новий радіоламповий завод, вакуумні печі якого були особливо цінними. Австрійці навчилися відкачувати повітря ртутними вакуумними насосами, що дозволяли отримувати вакуум із розрідженням до 10⁻¹³ мм ртутного стовпчика. Для відсталої Росії це було недосяжно. І, по суті, лишається таким і досі. У Москві швидко звели спеціальне поселення - цілком комфортне, де пан Арденне оселився в особняку. Кожному німецькому фізику надали по 5–6 радянських інженерів-учнів, обов’язково зі знанням німецької мови. Фон Арденне нікого не боявся й у свята прогулювався поселенням у німецькій формі з усіма нагородами. Від НКВС до нього приставили Ігоря Курчатова, якого не слід плутати з фізиком Борисом Курчатовим. Якщо в Академії наук проходила нарада за участю Ландау, Капіци та інших учених і там згадували прізвище Курчатов - ішлося про Бориса. А якщо нараду проводили Лаврентій Павлович Берія з Йосипом Віссаріоновичем Сталіним - тоді це був Ігор Курчатов. Паралельно в промисловому реакторі об’єкта «Челябінськ-40» отримали плутоній для першої радянської атомної бомби. А після її успішного випробування німецький учений доктор Ніколаус Ріль чомусь став Героєм Соціалістичної Праці. Далі настав час масового виробництва боєголовок і промислових обсягів радіоактивного урану. Крім того, стало відомо, що японці отримували від німців уран у ящиках, які перевозили підводними човнами. Згодом Арденне перевели до Сухумі, де на березі бухти було створено новий науковий центр. Не плутайте це із Сухумським заповідником для мавп, звідки один із вихованців утік до Києва й час від часу кукурікає про «рятівника 400 тисяч українців» - Абрамовича. Барон фон Арденне став науковим керівником Сухумського фізико-технічного інституту. Велику роль у його роботі відіграв також австрійський учений, радіотехнік доктор Фріц. За цю роботу барон отримав другу Сталінську премію 1953 року, а в 1955 році повернувся до НДР. Що саме Союз отримав від Німеччини Наприкінці війни, у 1945 році, Німеччина вже мала: - реактивні двигуни та серійні реактивні літаки, - перші зенітні ракети, - перші ракети класу «повітря — повітря», - атомну промисловість, - інфрачервоні танкові приціли, - радіолокаційні станції та станції селекції перешкод, - потужні засоби радіоелектронної боротьби, - транзистори. Крім того, були авіаційні приціли, навігаційні прилади для підводних човнів, 1,5-вольтові радіолампи розміром із ніготь мізинця, крилаті та балістичні ракети. Усе це дісталося Радянському Союзу. У середині 1980-х, коли всі німецькі вчені вже померли, закінчилися й будь-які реальні досягнення «совка». У Московії ніколи не вміли створювати своє. А от знищувати й красти чуже - це в них виходило блискуче. Нація трофея. Український слід. Чимало речей розробляли саме українські вчені-фізики, але більшу частину їхніх напрацювань засекретив КДБ. Наприклад, нову технологію створення збагаченого урану для атомної бомби без дорогих центрифуг, яку свого часу було придумано де?.. Правильно - в Україні. А довів цю технологію до практичного результату батько пакистанської атомної бомби - Абдул Кадир Хан, який, як стверджує автор, сам розповідав йому про це ще у 1995 році в Ісламабаді. Він лише вдосконалив цю технологію й забрав значну частину креслень із німецько-бельгійської компанії Eurenco, де колись працював. Це просто історія про те, що у «ванюшок» немає нічого свого, окрім дерев’яного сортира, яким вони пишаються вже багато століть. Чи може Україна створити власну ядерну зброю? Взагалі без проблем. Усе є. Немає лише бажання. ©Залман Шухер #суботнійвлог
    2Kпереглядів
  • 📢 Слово «Тю» визнано культурним надбанням Харкова

    Сьогодні, 1 квітня, комісія з лінгвістики ХНУ імені Каразіна разом із мерією ухвалили рішення надати вигуку «Тю» статус офіційної мовної одиниці міста.

    📝 Для тих, хто не з Харкова, або іноземців, які намагаються інтегруватися в наше середовище, Каразінський університет запускає обов’язковий експрес-курс «Тю як спосіб життя». Без сертифіката про знання інтонацій «Тю» тепер не видаватимуть карту харків’янина.

    Короткий словник для «немісцевих»:

    😥 «Тю...» (протяжно) — я розчарований, але не здивований.

    😲 «Тю!» (різко) — ти що, з глузду з’їхав?

    😐 «Та тю» (байдуже) — забий, буває.

    😱 «Тю, та ти шо!» — найвищий ступінь здивування, що межує з шоком.

    На площі Свободи, прямо біля «сухого» фонтану, встановлять пам'ятник літерам ТЮ.

    🥐 Це буде не просто арт-об'єкт, а інтерактивна інсталяція: кожен, хто прикладе руку до літер, автоматично отримає купон у терміналі пам'ятника на безкоштовний зерновий круасан з шинкою та сиром у найближчому кіоску «Кулиничі».
    📢 Слово «Тю» визнано культурним надбанням Харкова Сьогодні, 1 квітня, комісія з лінгвістики ХНУ імені Каразіна разом із мерією ухвалили рішення надати вигуку «Тю» статус офіційної мовної одиниці міста. 📝 Для тих, хто не з Харкова, або іноземців, які намагаються інтегруватися в наше середовище, Каразінський університет запускає обов’язковий експрес-курс «Тю як спосіб життя». Без сертифіката про знання інтонацій «Тю» тепер не видаватимуть карту харків’янина. Короткий словник для «немісцевих»: 😥 «Тю...» (протяжно) — я розчарований, але не здивований. 😲 «Тю!» (різко) — ти що, з глузду з’їхав? 😐 «Та тю» (байдуже) — забий, буває. 😱 «Тю, та ти шо!» — найвищий ступінь здивування, що межує з шоком. На площі Свободи, прямо біля «сухого» фонтану, встановлять пам'ятник літерам ТЮ. 🥐 Це буде не просто арт-об'єкт, а інтерактивна інсталяція: кожен, хто прикладе руку до літер, автоматично отримає купон у терміналі пам'ятника на безкоштовний зерновий круасан з шинкою та сиром у найближчому кіоску «Кулиничі».
    306переглядів
Більше результатів