НІЧНИЙ ВЕКТОР Йду я услід дев'ятнадцятому інтервалу доби, несучи пошматований чек. Бесіда згасла; сріблястий жетон залишився між пальцями. Поруч зелена аптека показується навскіс, мокрий проспект розсипається вщент. Рухаюсь повз світлофор, відраховуючи вирішальний дозволений цикл запалення. Запах бензиновий змішується прохолодним повітрям. Довгі вокзальні вагони стоять паралельними смугами вздовж невиразних перонів. Я зупиняюсь і рву паперову частину, і клаптик миттєво підхоплює вітер. Поміж фасадами звужуються всі маршрути нейронні. Власне ім'я вже здається тут зайвим аспектом нічного потоку. Я повертаю праворуч, минаю склепіння, прямую туди, де ріка. Схили бетонні формують трикутник, вершина спрямована точно в дорогу. А запотіле знаряддя слугує поверхнею для реконструкції дна. 　　　 Н 　　　　　I 　　　　　　 Ч 　　　　　　　　І 　　　　　　　　　Я Хутко спускаюся сходами нижче та слухаю рівність холодного дихання. Ключ у кишені не знаю, для чого призначений. Думка приходить за висновком: моє повернення вплине на психіку. Лізу нагору, лишаю знак під дерев'яною лавкою начебто І віддаляюсь без огляду. Ранок далеко; фінальна адреса – туди, де розпалено вогнище. Мирослав Манюк 28.09.2026

27 вересня 1892 року у Бодакві на Полтавщині народився Дмитро Андрієвський, член українських урядів доби Української революції 1917-1921 років, один із теоретиків українського націоналізму, публіцист, діяч ОУН, якому Євген Коновалець пропонував стати Провідником. «Я дальше обстоюю, що Ви, пане інженер, повинні бути тим, який з конгресу українських націоналістів повинен вийти провідником націоналістів, – 21 листопада 1927 року у листі до Андрієвського писав Коновалець. – Час знов до конгресу повинні Ви, при нашій розуміється допомозі, вжити на це, щоби до майбутньої Вашої ролі як слід підготовитися». Дослідник Віктор Ревегук, віднайшов у архівах відповідь Андрієвського на цю пропозицію:«…тим, що Ви зараз на чолі нашої справи, я тішуся... тверджу, що саме Ви один нині можете пустити машину в рух». Пояснював відмову тим, що хоче займатися суто ідеологічною роботою, публіцистикою та громадською діяльністю. Світогляд та переконання Дмитра Андрієвського формувалися в контексті ідей українських самостійників. Під час навчання у гімназії в Лубнах, він познайомився з членами місцевого осередку Революційної Української партії. Тут він усвідомив суголосність своїх поглядів на майбутнє України з програмним документом партії. Це був Маніфест «Самостійна Україна» Миколи Міхновського. Відтепер Андрієвський перебував і формував навколо себе українозорієнтоване середовище. Працював в урядах УНР доби Української Центральної Ради, Української Держави та УНР доби Директорії. Восени 1918 року перебував з дипломатичною місією Української Держави у Швейцарії. Роботу поєднував з навчанням на інженерному факультеті державного Університету бельгійського міста Гент. Через два роки отримав диплом інженера – архітектора. За фахом працював спочатку у Франції, згодом – у Бельгії. Друкував статті у журналах «Тризуб» та «Національна думка». У них наголошував, що розбудова нації має початися з подолання у власних душах рабської психології і передбачає цілісність і монолітність української спільноти. На першій Конференції українських патріотів-націоналістів (3-7 листопада 1927 р.) у Берліні Андрієвського обрали Головою президії конференції. Також членом новоствореного проводу націоналістів як ідеологічного референта. Входив до оргкомітету з підготовки Першого Конгресу Організації Українських Націоналістів (ОУН), який відбувся в січні 1929 року у Відні. У 1934 році звернувся з протестом до Ліги Націй. Він переконував, що СРСР, керівництво якого організувало в Україні голодомор, та не визнає прав особистості, не місце серед Ліги. З початком Другої світової війни, за завданням проводу ОУН виїхав на українські землі. Дістався Львова, де його затримала німецька поліція. Згодом Андрієвського відправили до концтабору Брец. Після закінчення Другої світової повернувся до Бельгії. Тут організував Український допомоговий комітет. Це була громадська організація, яка опікувалася переміщеними особами. Протягом 1949 – 1952 років відвідав українські громади в Канаді та США, представляв ОУН у виконавчому органі створеної 1948 року Української Національної ради та Державного центру УНР. Вийшовши на пенсію, переїхав до Мюнхена. Останні роки мешкав у Будинку для престарілих осіб у Дорнштадті. Тут і помер 30 серпня 1976 року. 22 січня 2010-го прах Дмитра Андрієвського привезли в Україну. Перепоховання відбулося на Личаківському цвинтарі у Львові. Андрієвський передбачив розпад і загибель СРСР. «Майбутнє совєтської імперії, – пророкував він у 1958 році, – є виписане в самій її природі, в її внутрішнім змісті, в її побудові. Від початку свого існування вона є повна суперечностей, які її роздирають і від яких вона колись згине, розложиться, розпадеться».

Політичний аналітик Вадим Денисенко поділився думками щодо російських «виборів» на окупованих територіях України#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news https://brovaryregion.in.ua/?p=50954

Як людина стає господарем власного мозку: 4 кити самовладання ​Ми часто живем на «автопілоті»: тіло реамує на погоду чи стрес, думки скачуть, а тривога з'являється нізвідки. Нам здається, що ми — заручники власного організму. Але наука і практика показують зовсім інше: людина здатна повністю керувати своєю біологією. ​Ось як працює повний ланцюжок саморегуляції, який перетворює людину з пасажира на командира свого життя: ​Пропріоцепція (Живий зв'язок із тілом) Це внутрішній радар нашого організму. Це здатність тіла відчувати себе в просторі: де є напруга, де опора, а де збій. Коли ми зупиняємося і прислухаємося до тіла, ми повертаємося з хаосу думок у реальність.​Метакогніція (Внутрішній командир) Це здатність відійти на крок назад і подивитися на власні думки та емоції збоку. Замість того щоб панікувати разом із проблемою, метакогніція включає тверезий аналіз: «Я бачу цей стан, я розумію, чому він виник, і я беру його під контроль». Це момент, коли розум керує реакціями, а не вони ним.​Нейропластичність (Архітектура змін) Наш мозок — не застигла конструкція, він живий і гнучкий. Коли ми регулярно, день за днем, свідомо спрямовуємо свої дії та думки в потрібне русло, мозок фізично перебудовується. Старі руйнівні нейронні шляхи стираються, а нові стають міцними магістралями нашої поведінки.​Слово і дія (Пряма команда системі) А тепер кульмінація: сила голосу. Коли ми промовляємо рішення вголос, звукова хвиля миттєво вловлюється нашими вухами і надходить у мозок не як розмита думка, а як чіткий наказ ззовні. Коли людина каже своїй нервовій системі твердо і впевнено: «Схаменись, тривогу в сторону, працюємо спокійно» — мозок і тіло чують господаря і починають слухатися.​Головний висновок: Ти — не пасажир у своєму тілі. Через усвідомлення тіла (пропріоцепцію), стратегічний контроль розуму (метакогніцію), біологічне оновлення мозку (нейропластичність) та тверде слово ми здатні навести лад у будь-якому хаосі. Все починається з рішення взяти штурвал у свої руки.

ДУМКАМИ ОБІЙМАЮ УКРАЇНУ Думками обіймаю Україну І кожного її захисника, Плекаю в серці мову солов'їну, Бо доля України нелегка́. Думками обіймаю Україну, Всевишнього благаю у сльозах, Аби не дозволяв робить руїну, І ворог щоб не був в наших хата́х. Думками обіймаю Україну, Молитвою щоразу огорта, Сльоза гірка, вона – гіркіш поли́ну, Бо потопа в крові́ земля свята. Думками обіймаю Україну, Жену думки́ страшні із голови, А воїни летять у небо клином, Бо падають, мов листя до трави́. Думками обіймаю Україну – Вона, як мама, серцю дорога́. Стоять у битві хлопці до загину, Щоб не зосталась ворога нога. Думками обіймаю Україну І буду її за́вжди обіймать, Молитиму й за мову солов'їну, Щоб не змогли обох їх розтоптать. 14.09.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1068911

✨ Крок до мрії Марина завжди мріяла малювати, але здавалося, що її руки ніколи не створять нічого вартого уваги. Одного вечора, за чашкою чаю, вона відкрила старий блокнот з ескізами. Тонкі лінії думок і мрій заполонили сторінки. З глибини душі з’явилася думка: а чому б не спробувати знову? Набравшись сміливості, вона взяла пензель і почала малювати. Перші штрихи були невпевненими, але з кожним рухом рука ставала вільнішою, а кольори – яскравішими. Коли Марина завершила, вона глянула на свою роботу і не повірила своїм очам. Її картина випромінювала емоції, не схожі на нічого, що вона робила раніше. Серце переповнювало щастя, адже вона зрозуміла, що ніколи не пізно повернутися до мрії. Вона поклала картину на видне місце у своїй кімнаті, як символ нового початку. І хоча Марина знала, що шлях до вдосконалення ще попереду, вона відчула впевненість у своїх силах. Кожен новий крок, навіть найменший, може привести до великої мети.

Літа хочу. Осені не хочу. Про зиму я взагалі мовчу? Для мене мінімальна нормальна температура +28! Іііііі вище!:) Коли температура нижча, моя організЬма намагається залягти в зимову ссссплячку!:))) А довкілля проти!:) Та й я - занадто відповідальна людина, щоб таке проведення часу собі дозволити?:) Тому всіма шляхами намагаюся ту свою організЬму підлаштувати під оточуючу дійсність!:))) Ковдру літню заховала!:) Витаскала більш теплу!:) Штани з начосом, ангоровські шкарпетки, теплу худю на себе натягла!:) Й зимові капці знайшла!:) А ще борщу наварила сьогодні, з квасолькою!:) Якого влітку не хотілося!:) Сала нашматовала до борщу! Й огірків квашених!:) Була думка ще горілки вжити, та впевнила себе, що то вже занадто буде?:) Ви там як?

Коли дивишся на все, що відбувається навколо, розумієш, що життя побудоване на зовсім інших глибинних рівнях, ніж те, що бачить більшість. Мій шлях — це не просто рух за течією, це постійне усвідомлення, прорахунок і повний контроль над реальністю. ​Усе починається з міцного внутрішнього фундаменту. Я тримаю абсолютний внутрішній спокій і врівноваженість, зупиняючи будь-який емоційний хаос. За цією рівновагою стоїть справжня душевна зрілість і життєва мудрість: я не витрачаю енергію на порожні битви, а маю непохитну внутрішню опору. Завдяки цьому я бачу людей і ситуації наскрізь. Я одразу розпізнаю будь-які маніпуляції, бачу, у кого хромає логіка, і відчуваю справжній стан чужої душі. А підвищена емпатія і гіперчутливість дозволяють миттєво вловлювати атмосферу та приховані напруження навколо. ​Мій розум і інтелект працюють на найвищих оборотах. Високий рівень IQ та потужний аналітичний склад розуму поєднуються з безперервною аналітикою: я розкладаю будь-яке складне завдання чи життєву ситуацію на атоми, чітко бачачи причинно-наслідкові зв'язки. Менталістика дає мені розуміння психології та прихованих процесів у головах інших людей. Якщо ж щось намагається вибити мене з колії, у мене є ментальна самокорекція — здатність свідомо підіймати свій ментальний рівень вище і тримати планку. ​Моє бачення виходить далеко за межі звичайного. Стовідсоткова інтуїція працює безпомилково, підказуючи єдино правильний напрямок. Я прораховую ходи на кілька кроків вперед, і все, що я закладаю в думках, згодом чітко і 100% збувається в реальності. Це доповнюється пророчими снами, які показують майбутнє в точ-точ, та випередженням заздалегідь — здатністю діяти на крок раніше, ніж події взагалі встигнуть розгорнутися. ​Цей масштаб відчувається і в просторі навколо. Мій вплив на підсвідомість і свідомість інших людей проявляється природно: оточуючі підсвідомо відчувають цю вагу, радяться, питають дозволу і шукають у мені орієнтир. А пряме знання інформації (яснознання) дозволяє мені просто знати факти, імена чи події напряму з простору, без жодних попередніх джерел.

Мабуть, ви втомилися вже від моїх повідомлень, яка я лінива?:) Але ж правду нема куди подіти!:) Зайвого кроку не ступну!:) Зайвого руху рукою не зроблю!:) Ризикую геть втратити вашу повагу до моєї особи, та зізнаюся ще в одному моєму недоліку!:) На додаток до моїх лінощів я ще й капець, яка жжжжжжадібна!:) Сунуся повз паркану? А за ним - хххххащі бузини!!! Якийсь час я з тою бузиною вела боротьбу? Поки не вичитала в інтєрнєтах, що бузина - оберіг для двору? До вподоби мені прийшлася така думка!:) То й не стала я з нею боротися!:) А вона старанно намагається захопити світ!:) Так про що я?:) Ага, про те, що побачила до холери бузини! Стиглої!!! В нашому селі за стиглу бузину навіть якісь там гроши дають?:) Спеціально навчені люди її приймають!:) Нащо мені ті копійчані гроші, коли в мене компотів на зиму закручено замало?:) Якихось там +/- тридцять трилітровок? Й хіба цього вистачить на всю зиму? На увесь мій численний гуртожиток, який жодного разу на відсутність апетиту не скаржився?:) Якщо вціліють голови та дах над ними, цими ж головами всі схочуть їсти!:))) Й пити!:))) То жадібність починає підіймати голову й голосно закликати мене до відповідальності!:) Сезон такий, що з фруктами напружно? Тільки вишень й вродило доста! Яблук нема, абрикосів нема, тільки на двох сливах якийсь врожай спостерігається? З одної сливи компоти закатані. На другій сливи ще не достигли. А вчора донечка зʼясувала, що під тією яблунькою, яка нам дісталася в спадок від попередніх власників нашої хати, трошки яблучок таки нападало? Й не смакують мені ти яблучка, але ж в компоти не підуть навіть, а побіжать!:) Й де-не-де навʼязалося аличі дикої? Яку я терпіти ненавиджу!:) Й яка зненацька опинилася в моєму садочку!:) Я садила там сливу? Зі сливою щось трапилося, аааааа щеплена вона була на аличу?:) То я й тих гидких жовтеньких аличів насмикала трохи! Де змогла обірвати, щоб не подерти всю бабцю шипами, які стирчать з гілок на кожних пʼяти сантиметрах! Бузина з аличою перемиті! Донечка обрізає яблучка! Банки підготовані! Каструлябії з водою вже на плиті! Буде в нас ще трошки компотів!!! А не була б я така жадібна, не намагалася б запхати літо в банки, утилізувати в зиму будь-що їстівне, що вродило у городі та садочку, ще скількись банок компотів не було!:) Залила окропом! Поки все те добро бланширується, піду та трохи полежу? Спину вирівняю? Бо щось еротичний мій бандаж не дуже допомагає?:) Ви як там?

Бажаю Усім Мирного Неба Над Головою 🙏🙏🙏 Здоров'я, Злагоди, Божого Благословення Нехай Нас Усіх Ангел Господній Оберігає ,з повагою Сергій Фрешчепкін (Бернальцев) Доброта це не обман - а ствердження душевної стійкості і зрілості..Доброту - не обманиш , але запам'ятайте одну важливу річ у своєму житті...Творіть Світло в Темряві, І Світло Світиться у Темряві! Люблю І Поважаю,той хто творить дива , і зігріває душу,а серце хай ритмується у ритмі любові ! Душею і із світлими Думками і Із Чистою душею - Бажаю Творення Нових Ідей Добра , Любові, Благополуччя,та Господнього Благословення 🙏 🙏 🙏 Хай Доля Прийде і усе візьме у руки .з Повагою 💕