• #особистості
    Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️
    Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН).
    Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929).

    Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках.
    * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові.
    * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради.

    Трагічний кінець 💔

    Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією».
    У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔

    Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.

    #особистості Трагедія Історика: Матвій Яворський — від Академіка до Репресованого 🕯️ Сьогодні, 15 листопада 1885 року, народився Матвій Іванович Яворський — одна з найбільш значущих, але трагічно забутих постатей в українській історіографії та політиці ХХ століття. Він був визначним істориком, членом Академії наук (ВУАН). Яворський є автором оригінальної та впливової концепції історії України, яку він виклав у працях «Історія України в стислому нарисі» (1928) та «Основні напрямки розвитку української історичної думки» (1929). Матвій Яворський був одним із небагатьох українських істориків, які намагалися застосувати марксистську методологію до вивчення історії України, але робив це критично та з виразним національним акцентом. Він прагнув інтегрувати соціально-економічний аналіз із політичною історією, що зробило його роботи надзвичайно популярними у 1920-х роках. * Він став академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН) і вважався одним із лідерів так званої «червоної професури» в Харкові. * Як політичний діяч, він брав участь у роботі Української Центральної Ради. Трагічний кінець 💔 Його незалежна думка та спроба поєднати марксизм із національними інтересами України швидко перетворили його на ворога радянської системи. Хоча він щиро вірив у соціалістичні ідеали, його погляди були визнані «націоналістичним ухилом» та «ідеологічною диверсією». У 1930 році Яворський був арештований у рамках сфабрикованої справи «Спілки визволення України» (СВУ). Його звинуватили у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення та заслання на Соловки, він був розстріляний у 1937 році в урочищі Сандармох, під час "Великого терору". 😔 Життя Матвія Яворського є яскравим прикладом того, як сталінський режим знищував національно свідому інтелігенцію, незалежно від їхніх ідеологічних переконань. Він залишив по собі цінну спадщину, яку змогли належно оцінити лише після здобуття Україною незалежності.
    Like
    1
    192views
  • #історія #події
    🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині.
    Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦

    Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії.

    Місія збереження 🛡️

    Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати.
    Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович.

    Діяльність та вплив 📚

    Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність:
    * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів.
    * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції.
    * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем.
    Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині.
    15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.

    #історія #події 🔬 Науковий форпост у вигнанні: Заснування УВАН у Німеччині. Сьогодні, 15 листопада 1945 року, українська наукова думка отримала новий потужний осередок, попри трагічні обставини еміграції. У німецькому місті Аугсбург було офіційно засновано Українську вільну академію наук (УВАН). 🇺🇦 Створення цієї інституції стало прямим наслідком Другої світової війни та другої хвилі української політичної й інтелектуальної еміграції. Тисячі вчених, письменників та діячів культури, рятуючись від радянського та нацистського режимів, опинилися в таборах для переміщених осіб (D.P. camps) у Німеччині та Австрії. Місія збереження 🛡️ Головною місією УВАН було збереження та розвиток української науки і культури поза межами України, де вони зазнавали жорстоких репресій і русифікації. Серед засновників та перших членів УВАН були видатні вчені, які свого часу працювали у Всеукраїнській академії наук (ВУАН) у Києві, але були змушені емігрувати. Першим президентом УВАН став видатний мовознавець і історик Дмитро Дорошенко. Після його смерті академію очолив інший світової відомості вчений — Володимир Кубійович. Діяльність та вплив 📚 Незважаючи на вкрай складні умови існування в еміграції, УВАН швидко розгорнула активну діяльність: * Публікації: Видавалися наукові збірники, монографії та дослідження, часто за умов гострого дефіциту ресурсів. * Секції: Було створено історико-філософську, філологічну, природничо-математичну та інші секції. * Світове визнання: УВАН стала важливою ланкою, що з’єднувала українську науку зі світовою. Вона виконувала роль національного наукового центру, доки справжня академія в Україні перебувала під тотальним радянським контролем. Після хвилі переселення українців до Північної Америки, центри УВАН були перенесені та засновані у США (Нью-Йорк) та Канаді (Вінніпег), де вони продовжують свою роботу й донині. 15 листопада 1945 року стало символом незламності українського інтелекту, довівши, що наукова думка не має кордонів і не може бути знищена політичними режимами.
    Like
    1
    210views
  • #думки
    Хай осінь сьогодні торкнеться тебе лагідним золотом листя. Хай день буде теплим, мов обійми ніжності
    Хай пахне кавою, затишком і добрими думками. Нехай твоє серце світиться, а душа шепоче: «Я в гармонії зі світом»
    Нехай життя подарує дрібні радощі —
    погляд, слово, усмішку, що зробить день чарівним. І хай кожна мить сьогодні буде кольоровою, наче листопад, який малює щастя просто під ногами.
    #думки Хай осінь сьогодні торкнеться тебе лагідним золотом листя. Хай день буде теплим, мов обійми ніжності Хай пахне кавою, затишком і добрими думками. Нехай твоє серце світиться, а душа шепоче: «Я в гармонії зі світом» Нехай життя подарує дрібні радощі — погляд, слово, усмішку, що зробить день чарівним. І хай кожна мить сьогодні буде кольоровою, наче листопад, який малює щастя просто під ногами.
    Like
    Love
    3
    217views
  • #притчі
    Що думають навколо?

    Здавалося, Майстра абсолютно не хвилює враження, яке він справляє на інших людей.
    Коли учні запитали, як йому вдалося досягти такого стану внутрішньої свободи, він розсміявся:
    — До двадцяти років мене зовсім не турбувала думка оточуючих.
    Після двадцяти стало небайдуже, що про мене подумають.
    Але одного разу — коли мені було за п'ятдесят — я раптом виявив, що на мене ніхто й не думав звертати увагу!
    #притчі Що думають навколо? Здавалося, Майстра абсолютно не хвилює враження, яке він справляє на інших людей. Коли учні запитали, як йому вдалося досягти такого стану внутрішньої свободи, він розсміявся: — До двадцяти років мене зовсім не турбувала думка оточуючих. Після двадцяти стало небайдуже, що про мене подумають. Але одного разу — коли мені було за п'ятдесят — я раптом виявив, що на мене ніхто й не думав звертати увагу!
    Like
    Love
    2
    163views
  • 💡 Фінансова грамотність: перевірка себе та крок до впевненості!
    Я прочитала оголошення і, звісно ж, вирішила пройти тест із фінансової грамотності від НБУ! 🤩
    Мій результат мене дуже потішив, і це лише підтвердило моє переконання:
    🔥 Фінансова грамотність — це не просто бажано, це КРИТИЧНО необхідно у нашому сучасному світі!

    Це було не лише цікаво, але й справді корисно. Це та можливість перевірити себе і переконатися, що знання, які ми здобуваємо, реально працюють у житті, допомагаючи приймати мудрі рішення. 🧠
    Дуже раджу кожному знайти 10 хвилин і пройти цей тест. Ви отримаєте і задоволення від випробування, і величезну користь для свого фінансового майбутнього!
    Моя особиста думка: Вважаю, що урок фінансової грамотності мав би бути основним предметом у школі. Це база для дорослого життя, для впевненості та безпеки.

    🔗 Ось посилання, щоб приєднатися до челенджу:
    harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test

    Пам'ятайте: фінансова грамотність — це не про складні цифри, а про вашу впевненість, безпеку та свободу вибору! 💰
    А який ваш результат? Діліться в коментарях! 👇
    👉 #NBU_fincheck #ФінансоваГрамотність #Освіта #Саморозвиток
    💡 Фінансова грамотність: перевірка себе та крок до впевненості! Я прочитала оголошення і, звісно ж, вирішила пройти тест із фінансової грамотності від НБУ! 🤩 Мій результат мене дуже потішив, і це лише підтвердило моє переконання: 🔥 Фінансова грамотність — це не просто бажано, це КРИТИЧНО необхідно у нашому сучасному світі! Це було не лише цікаво, але й справді корисно. Це та можливість перевірити себе і переконатися, що знання, які ми здобуваємо, реально працюють у житті, допомагаючи приймати мудрі рішення. 🧠 Дуже раджу кожному знайти 10 хвилин і пройти цей тест. Ви отримаєте і задоволення від випробування, і величезну користь для свого фінансового майбутнього! Моя особиста думка: Вважаю, що урок фінансової грамотності мав би бути основним предметом у школі. Це база для дорослого життя, для впевненості та безпеки. 🔗 Ось посилання, щоб приєднатися до челенджу: harazd.bank.gov.ua/tests/test/general-test Пам'ятайте: фінансова грамотність — це не про складні цифри, а про вашу впевненість, безпеку та свободу вибору! 💰 А який ваш результат? Діліться в коментарях! 👇 👉 #NBU_fincheck #ФінансоваГрамотність #Освіта #Саморозвиток
    316views
  • Пішов у печеру за пригодами та містикою, вийшов із новими думками.
    Пішов у печеру за пригодами та містикою, вийшов із новими думками.
    Nomad Murmur - Skyborne Kin
    Like
    Wow
    3
    111views
  • Це рішення треба розглядати не як окремий крок, а як сигнал: США більше не будуть автоматично утримувати східноєвропейський оборонний пояс, створений після 2022 року.

    Рішення щодо скорочення контингенту – це не про "мінус тисячу солдатів", а про зміну моделі безпеки. Європа вперше за кілька десятиліть стоїть перед реальністю, де американська військова "парасолька" перестає бути автоматичною. Можна впевнено сказати, що більшість європейців не помітять, коли США виведуть армійську бригаду з Румунії, але можна бути впевненим, що диктатор Володимир Путін це помітить.Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

    – Офіційно оголошено: з Румунії буде виведено до тисячі американських військових. Маємо перший реальний крок щодо скорочення американської військової присутності на континенті. Зазначається, що надалі планується виведення усіх підрозділів, які залишилися. Уже в грудні на черзі Болгарія, Угорщина і Словаччина. Яка стратегічна логіка Вашингтона щодо цих кроків?

    – Про наміри відомо вже давно, але всі сподівалися, що цей процес розпочнеться якомога пізніше. Зараз для чинної американської адміністрації є щонайменше дві основні географічні сфери, котрі визначені як пріоритети. По-перше, це Азійсько-Тихоокеанський регіон. Саме там будуть зосереджені ключові стратегічні та безпекові інтереси США. Це ще президент США Обама формулював, а потім ми це чули за Байдена, і зараз це було підтверджено. Зокрема, чинний військовий міністр США Гегсет про це говорив на кількох форумах абсолютно відверто: фокус уваги із Європи переноситься на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Там, де Китай – основний супротивник, основний конкурент Сполучених Штатів.По-друге – Латинська Америка. Ще до інаугурації Трампа аналітики говорили, що він приділятиме значно більше уваги регіону. І ми це бачимо. Зараз – Венесуела, можливо, і Колумбія. Тобто такий собі новий варіант доктрини Монро від Трампа. Доктрина "Трамп-Монро". Тобто концентрація на від Мексики до кінця Південної Америки. Отже, це все очікувано. Якщо для Трампа Україна не належить до стратегічно важливих країн, то логічно, що регіон Центральної і Східної Європи теж втрачає для нього значення. Як буде з іншими країнами Європи – побачимо, але що стосується Центральної та Східної Європи, це майже доконаний факт: процес уже почався.– У новій Стратегії національної оборони чітко сформульовано: пріоритет – внутрішні та регіональні завдання. Внутрішні – це міграція, боротьба з нелегалами, а регіональні – це, наприклад, Венесуела й частково Колумбія. Трамп демонструє, що боротьба з картелями для нього зараз важливіша.

    – Так, безумовно. І тут є дуже важливий момент – персоналізація зовнішньої політики. Зовнішня політика зараз у США фактично підганяється під особисті політичні інтереси Трампа. Ви зачепили важливе питання – використання збройних сил для вирішення внутрішніх проблем або для імітації їх вирішення. І це, на жаль, ми будемо бачити протягом усього його перебування при владі. Ще недавно в американському істеблішменті це було абсолютне табу. А тепер – норма. І ця тенденція посилюється. Це треба розглядати у контексті зміцнення авторитарних тенденцій у способі управління Трампа.
    Це рішення треба розглядати не як окремий крок, а як сигнал: США більше не будуть автоматично утримувати східноєвропейський оборонний пояс, створений після 2022 року. Рішення щодо скорочення контингенту – це не про "мінус тисячу солдатів", а про зміну моделі безпеки. Європа вперше за кілька десятиліть стоїть перед реальністю, де американська військова "парасолька" перестає бути автоматичною. Можна впевнено сказати, що більшість європейців не помітять, коли США виведуть армійську бригаду з Румунії, але можна бути впевненим, що диктатор Володимир Путін це помітить.Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур. – Офіційно оголошено: з Румунії буде виведено до тисячі американських військових. Маємо перший реальний крок щодо скорочення американської військової присутності на континенті. Зазначається, що надалі планується виведення усіх підрозділів, які залишилися. Уже в грудні на черзі Болгарія, Угорщина і Словаччина. Яка стратегічна логіка Вашингтона щодо цих кроків? – Про наміри відомо вже давно, але всі сподівалися, що цей процес розпочнеться якомога пізніше. Зараз для чинної американської адміністрації є щонайменше дві основні географічні сфери, котрі визначені як пріоритети. По-перше, це Азійсько-Тихоокеанський регіон. Саме там будуть зосереджені ключові стратегічні та безпекові інтереси США. Це ще президент США Обама формулював, а потім ми це чули за Байдена, і зараз це було підтверджено. Зокрема, чинний військовий міністр США Гегсет про це говорив на кількох форумах абсолютно відверто: фокус уваги із Європи переноситься на Азійсько-Тихоокеанський регіон. Там, де Китай – основний супротивник, основний конкурент Сполучених Штатів.По-друге – Латинська Америка. Ще до інаугурації Трампа аналітики говорили, що він приділятиме значно більше уваги регіону. І ми це бачимо. Зараз – Венесуела, можливо, і Колумбія. Тобто такий собі новий варіант доктрини Монро від Трампа. Доктрина "Трамп-Монро". Тобто концентрація на від Мексики до кінця Південної Америки. Отже, це все очікувано. Якщо для Трампа Україна не належить до стратегічно важливих країн, то логічно, що регіон Центральної і Східної Європи теж втрачає для нього значення. Як буде з іншими країнами Європи – побачимо, але що стосується Центральної та Східної Європи, це майже доконаний факт: процес уже почався.– У новій Стратегії національної оборони чітко сформульовано: пріоритет – внутрішні та регіональні завдання. Внутрішні – це міграція, боротьба з нелегалами, а регіональні – це, наприклад, Венесуела й частково Колумбія. Трамп демонструє, що боротьба з картелями для нього зараз важливіша. – Так, безумовно. І тут є дуже важливий момент – персоналізація зовнішньої політики. Зовнішня політика зараз у США фактично підганяється під особисті політичні інтереси Трампа. Ви зачепили важливе питання – використання збройних сил для вирішення внутрішніх проблем або для імітації їх вирішення. І це, на жаль, ми будемо бачити протягом усього його перебування при владі. Ще недавно в американському істеблішменті це було абсолютне табу. А тепер – норма. І ця тенденція посилюється. Це треба розглядати у контексті зміцнення авторитарних тенденцій у способі управління Трампа.
    257views
  • 🏀Рекордсмен української Суперліги з баскетболу Андрій Агафонов оголосив про завершення кар'єри

    39-річний центровий «Черкаських Мавп» провів свій останній поєдинок в регулярному чемпіонаті української Суперліги, в якому його команда поступилася «Харківським Соколам» (91:98). Агафонов завершив матч, набравши 11 очок, а також здійснивши два підбирання.

    «Вирішив піти з професійного баскетболу. Так, це кінець – можливо, не такий, як я собі уявляв у думках, і не так, як розповідав близьким друзям про дитячу мрію на 40-му році життя», – повідомив баскетболіст в Instagram.

    «Велике дякую всім, з ким я грав, а це дуже багато людей за понад 30 років. Не хочу когось забути. Усім командам, з якими ми були разом – і в горі, і в радості. Усім суддям – це також неймовірна та важка праця».

    Агафонов – рекордсмен української Суперліги за рейтингом ефективності за гру — 55 результативних дій (41 очко, вісім підбирань й сім асистів) в сезоні 2022/23.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🏀Рекордсмен української Суперліги з баскетболу Андрій Агафонов оголосив про завершення кар'єри 39-річний центровий «Черкаських Мавп» провів свій останній поєдинок в регулярному чемпіонаті української Суперліги, в якому його команда поступилася «Харківським Соколам» (91:98). Агафонов завершив матч, набравши 11 очок, а також здійснивши два підбирання. «Вирішив піти з професійного баскетболу. Так, це кінець – можливо, не такий, як я собі уявляв у думках, і не так, як розповідав близьким друзям про дитячу мрію на 40-му році життя», – повідомив баскетболіст в Instagram. «Велике дякую всім, з ким я грав, а це дуже багато людей за понад 30 років. Не хочу когось забути. Усім командам, з якими ми були разом – і в горі, і в радості. Усім суддям – це також неймовірна та важка праця». Агафонов – рекордсмен української Суперліги за рейтингом ефективності за гру — 55 результативних дій (41 очко, вісім підбирань й сім асистів) в сезоні 2022/23. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    178views
  • ДУМКА ПРО ЖІНОЧУ МОБІЛІЗАЦІЮ
    ДУМКА ПРО ЖІНОЧУ МОБІЛІЗАЦІЮ
    120views 4Plays