#архів Собаки-смертники для знищення танків, Друга Світова війна.

НАновини‼️: Посол Ізраїлю в Україні взяв участь у проведеній 8 травня 2025 року в Києві церемонії пам'яті загиблих під час Другої світової війни. 8 травня 2025 року в Києві відбулася важлива церемонія, присвячена пам'яті загиблих під час Другої світової війни 1939-1945 років. У заході, організованому на День пам'яті та перемоги над нацизмом, взяли участь багато високопосадових осіб, серед яких Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська, які поклали квіти до могили Невідомого солдата. Церемонія, що відбулася в українській столиці, зібрала значну кількість державних діячів, серед яких був і Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський. У офіційному акаунті посольства Ізраїлю в Україні 8 травня 2025 року він зазначив важливість своєї участі в події: «Взяв участь у сьогоднішній церемонії в Києві пам'яті загиблих під час Другої світової війни». Україна вже вдруге відзначає 8 травня як День пам'яті та перемоги над нацизмом. У 2023 році Верховна Рада України ухвалила рішення встановити цей день як державне свято. Цього року він набув особливого значення, адже саме 80 років тому була здобута перемога над нацистською Німеччиною, що стало важливим кроком у руйнуванні ідеології ненависті та насильства. Церемонія підкреслила важливість збереження історичної пам'яті та зміцнення відносин між Україною та Ізраїлем. Докладніше: https://nikk.agency/uk/vzyav-uchast/ #нановості #naews #israel #ukraine #israelukraine #насео #пам'ять #перемога #друга_світова_війна #співпраця #історична_пам'ять #київ2025

телеграм_канал UA «УКРАЇНА. ДОРОГАМИ ЧАСУ...» : Від минулого до не відомого🤔:Українська реальність[гумор,політика,про життя і не тільки України та Українців]: «Євбаз» – так скорочено називали кияни єврейський базар, який знаходився на тогочасній Галицькій площі, сьогодні це площа Перемоги. Створено ринок було близько 1860 року за наказом генерал-губернатора Іларіона Васильчикова, після ухвалення в 1858 році рішення про дозвіл євреям торгувати 3 рази на тиждень (вівторок, четвер, п'ятницю). Місце було обрано не випадково, правильніше сказати, вже як 10 років ринок функціонував у цьому місці на майбутній Галицькій площі, але не офіційно. Саме за цією межею міста у 1850-х роках почали формуватися єврейські, маленькі поселення, у зв'язку з тим, що у місті Києві їм заселяться заборонялося (через національність). В основному це були дрібні ремісники і дрібні торговці, які селилися в маленьких будиночках. А оскільки тут знаходилася основна дорога з Галичини, звідки до міста завозилися всі можливі товари та продукти, то саме на кордоні до міста і почалося формуватись місце їхнього збуту, зберігання та реалізації. За наказом Васильчикова ринок наказувалося назвати офіційним Галицьким ринком, як не важко здогадатися, у зв'язку з тим, що він перебував на Галицькому шляху. Але в народі його називали тільки євбазом, оскільки основна маса продавців тут належала до єврейської національності. Так розпочалася 100-річна історія Євбаза. Оскільки базарна площа тривалий час залишалася не брукованою, то рік у рік тут був пил – влітку і поколенний бруд – восени. Але це анітрохи не бентежило численні натовпи людей, які прибували сюди з різних куточків країни. Адже тут можна було купити все без перебільшення. І за дуже прийнятною ціною. Популярність ринку зростала з кожним роком, а особливо коли 1870 року поряд провели залізничну дорогу і збудували поряд із ринком залізничний вокзал. У 1880-х роках до ринку протягнули трамвайні колії і сюди потягнулися кияни, що далеко живуть. У всіх найближчих будинках (в основному 2-х або 3-х поверхових) відкрилися магазини та лавки, які торгували гастрономією, винними напоями, шкіряними та хутряними виробами тощо. Поруч на вулиці, майже на території всієї величезної площі, розташувалися прилавки, з яких торгували всім, що завгодно – зерном, борошном, рибою, м'ясом, овочами, фруктами, одягом, патефонами, хутром, посудом, цвяхами та багатьом іншим. Тут вирувало життя з неймовірним темпом. Слід приділити увагу і кримінальній стороні ринку. Як правило, у всі часи ринки притягували до себе злодіїв-кишенькових злодіїв або просто злодіїв. Їх приваблювала сюди велика кількість людей, яких можна «обчистити» або серед яких також легко загубитися. Євбаз не став винятком, тут орудували злодії з ранку до вечора, їх було дуже багато, і вік був від малого до старого. Навколо ринку в будинках пропонувалися в оренду нічліжки, де осідали злодюжки та торговці. У них розміщувалися численні розливайки і пивнички, які притягували відповідний контингент людей. Звичайно ж, не обійшлося і без публічних будинків, які славилися славою на весь Київ. 1867 року київською владою було прийнято рішення в районі ринку побудувати Іоанно-Златоустівську церкву. Збудували та освятили у 1871 році, і оскільки вона була зроблена повністю з металу, до неї одразу приклеїлася назва «Залізна церква», ще в народі її називали просто «залізка». Чимало киянів жартували, що її спеціально зробили з металу, щоб щури не змогли прогризти броню церкви, а в районі ринку їх кишіло у величезній кількості. єдина будова на ринку, яка вціліла. На превеликий жаль, 1934 року Іоанно-Златоустівську церкву знищили у зв'язку з антирелігійною політикою радянської влади. У жовтні 1905 року під час єврейських погромів дуже постраждали і торговці-євреї з євбазу, їх магазини та крамниці пограбували та розтягли весь товар. Причому це робили їхні колеги, які торгували поруч, але не були євреями, їм потурала місцева влада і поліція, яка без сумніву була зачинателем цих погромів. Грабували не тільки єврейські намети, лотки, а й навідувалися до них у дім, нахабно виносячи їхнє особисте майно з житла, декого знущали витягували на вулицю і наказували прочитати молитву або показати портрет царя. Близько 70 людей тоді позбавили життя, це офіційна цифра, кажуть було значно більше жертв. Друга світова війна теж внесла свої корективи до насиченого життя євбазу. Під час 2-х літньої окупації фашистами Києва, були вбиті майже всі євреї, які жили в місті і працювали на євбазі, вони були поховані в Бабиному Яру. Але ринок продовжував функціонувати, лише євреїв там більше не було. У 1946 році було прийнято рішення ліквідувати Галицький ринок (євбаз) у зв'язку з повоєнним архітектурним покращенням виду міста. Але багато років не могли знайти йому заміни, тому ринок все одно продовжував свою роботу. 1952 року назву площі змінили з «Галицької» на «площу Перемоги», так вона називається і до сьогодні. І лише в 1959 році знесли всі будівлі, кіоски, простіше кажучи - зрівняли всю ринкову площу із землею. 1960 року тут збудували республіканський державний цирк, найбільший у країні. Потім з'явився будинок «Універмагу», готель «Либідь», довкола було зведено багатоповерхові будинки. Площа Перемоги стала виглядати так само, як і зараз, тільки сьогодні вона трохи сучасніша.... До вашої уваги аудіокниги в Українській озвучці (велика аудіо_бібліотека для поціновувачів українського слова ) тут 👇 https://t.me/RuslanSpeaks. 06.01.2025

⚡️ Новини з MAGA-всесвіту 👥 Дональд Трамп оголосив, що перейменовує 8 травня на День Перемоги у Другій світовій війні, а 11 листопада на День перемоги у Першій світовій. Ми виграли обидві війни, ніхто не був близьким до нас ні силою, ні хоробрістю, ні військовим блиском, але ми ніколи нічого не святкуємо. Це тому, що в нас більше немає лідерів, які вміють це робити! Ми збираємося почати святкувати наші перемоги! 👀 Дивний випадок трактування світової історії, враховуючи те, що Друга Світова Війна закінчилася 2 вересня 1945 року, а Трамп знецінив 4 місяці важкої боротьби американців на Тихоокеанському театрі ДСВ. Так само несправедливо робити такі заяви по відношенню до Європейських країн, які віддали не один мільйон своїх бійців і ще більше цивільного населення, в той час як Сполучені Штати за океаном мали можливість заробляти як під час так і після війни. 🇷🇺 У московії тепер з'явився конкурент, який тягне на себе "священну" ковдру "вєлікой пабєди", що є позитивним моментом і цікавим кіном, за яким варто спостерігати. З іншого боку, бентежно від того, як легко можна одним реченням переписувати історію в режимі реального часу, особливо, коли так робить не звична всім московія, а вже Америка, в той час як більшість країн світу сприймає ці події як трагедію і віддає шану спільній боротьбі і докладеним зусиллям, чого так не вистачає сьогодні. 🔜 Ну і готуємось, бо невдовзі можна чекати: 🛑День Перемоги над динозаврами, бо один з найвідоміших фільмів "Ніч в музеї" знятий в США. 🛑День Перемоги над інопланетянами, бо саме в Штати вони найчастіше прилітають. 🛑І, особливо, День Перемоги над здоровим глуздом, бо таке навіть Сімпсони не передбачили.

#календар 8 травня — День пам’яті та примирення. Сьогодні вшановуємо всіх, чиє життя забрала Друга світова війна. Пам’ятаємо про цінність миру та перемоги, здобутої у 1939–1945 роках. Україна вже четвертий рік чинить опір повномасштабній агресії. Тож тепер цю ціну кожен з нас відчуває особливо гостро. Ми дякуємо тим, хто захищав світ тоді, — і тим, хто боронить його зараз.

#архітектура #історія Від пишної святині до мовчазних руїн: трагічна доля костелу Святого Георгія в Краснопіллі. Костел Святого Георгія в селі Краснопілля Миколаївської області – це сумна історія про втрачену велич та забуту спадщину. Зведений на початку XX століття німецькими колоністами, які мріяли про квітуче село Блюменфельд, цей храм був не лише місцем молитви, а й символом їхньої віри та культури. Пишна архітектура костелу вражала своїми масштабами: 36 метрів у довжину, 15 метрів у ширину та велична дзвіниця заввишки 38 метрів. Інтер’єр храму був ще більш вражаючим. Позолочена скульптура Святого Георгія, звуки органу та розкішні прикраси створювали атмосферу піднесеності та урочистості. Однак, жорстокі випробування XX століття не оминули й цей прекрасний храм. Друга світова війна завдала костелу значних пошкоджень. Після війни його використовували не за призначенням: спочатку як склад, потім як будинок культури. З часом будівля занепала, перетворившись на сумну руїну. Незважаючи на те, що в 2013 році біля храму встановили пам’ятний хрест на честь 150-річчя заснування колонії, це не врятувало костел від руйнування. Сьогодні костел Святого Георгія – це мовчазний свідок трагічних подій XX століття. Його руїни нагадують нам про минулу велич, про людей, які будували це місце, і про цінності, які вони несли. Збереження пам’яті про костел – це наш обов’язок перед майбутніми поколіннями. Адже саме в історії ми знаходимо відповіді на питання про те, ким ми є і куди рухаємося.

Майбутні «факти» про те, що сталося у світі через Зеленського за версією Трампа та Маска: 1. Геноцид вірмен (продовження, 1920–1923) 2. Голод у Поволжі (1921–1922) 3. Голодомор в Україні (1932–1933) 4. Великий терор у СРСР (1936–1938) 5. Друга світова війна (1939–1945) 6. Голокост (1941–1945) 7. Бомбардування Хіросіми й Нагасакі (1945) 8. Корейська війна (1950–1953) 9. Голод у Китаї (1959–1961) 10. Війна у В’єтнамі (1955–1975) 11. Геноцид в Індонезії (1965–1966) 12. Камбоджійський геноцид (1975–1979) 13. Ефіопський голод (1983–1985) 14. Чорнобильська катастрофа 15. Геноцид у Руанді (1994) 16. Геноцид у Сребрениці (1995) 17. Теракти 11 вересня (2001) 18. Війна в Іраку (2003–2011) 19. Громадянська війна в Сирії (з 2011) 20. COVID-19 (2020–2022) 21. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну (2022–…) 22. Війна Ізраїлю та ХАМАС (2023–…)