🎃 HАLLOWEEN у HiLLARY — магічні знижки до 90% 👻 Сьогодні удача буде на твоєму боці! Насмілюєшся знайти свою знижку до 90%? Під кожною картою на сайті прихована вигода, яку ти не захочеш пропустити Як це працює? - шукай карти на сайті - під кожною — своя знижка - використай її на сайті 💌 В діректі отримай 90% знижка на кожен 2-й товар у чеку ⏰ Час обмежений — акція триває до 2.11 Твій шанс на моторошні знижки може зникнути в будь-який момент А тепер про приємне: роби замовлення а посиланням https://grivasi.com/ua/welcome/?user=10000 та отримай кешбек понад 12% на усі замовлення Hillary 🎁 Замовляй прямо за посиланням на товар https://aff.hillary.ua/VsUNvd Не впустіть нагоду придбати дієву натуральну косметику за вигідною ціною!😍 Український бренд натуральної доглядової косметики HiLLARY запрошує до співпраці! Партнерська програма HiLLARY https://drop.hillary.ua/?ref=11747 Зацікавило? 👉 РЕЄСТРУЙСЯ та починай заробляти зараз!. #акція #подарунок #засобидляволосся #засобидлятіла #засобидляобличчя #зробленовукраїні #дешево #шопінг #доглядзатілом #доглядзаволоссям #доглядзаобличчям #косметика #акция #sale #знижка #знижкиукраїна #розпродаж #розпродаж🇺🇦 #скидкиакции

Всесвітній день макаронів Що це за день? Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів? Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно. В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там. Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності. У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди. В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців. У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах. На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим. В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники. За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.

Міжнародний день пива та піци Міжнародний день пива і піци (International Beer and Pizza Day) відзначається щороку 9 жовтня, це свято найсмачніших і найулюбленіших поєднань їжі та напоїв, свято піци та пива разом. Цей день – чудова нагода побалувати себе цими смаколиками вдома, з друзями або в місцевій піцерії. Пропонуємо вам ознайомитися з історією виникнення події, способами святкування та дізнатися, чому пиво і піца так чарівно поєднуються. Походження Міжнародного дня пива і піци Міжнародний день пива і піци – сучасне свято, його відзначають починаючи з 2016 року. Цей день був задуманий Ніком Сауліно, веб-дизайнером – палким шанувальником пива та піци. Вважаючи, що світ заслуговує на день офіційного святкування союзу цих двох продуктів, Нік Сауліно заснував подію і таким чином народився Міжнародний день пива і піци. Відтоді 9 жовтня – це свято гурманів та любителів пива й піци, свято що обʼєднує всіх за столом зі смачною їжею. Хоча піца та пиво мають давнє походження, вони почали поєднуватися набагато пізніше. Це свято поєднало два найдавніших продукти. Сама піца має давню історію. Хоча вона зазвичай асоціюється з Італією, перші коржі, схожі на піцу, були виготовлені греками та єгиптянами, які додавали в тісто оливкову олію та спеції. Лише згодом помідори, завезені з Нового Світу, стали ключовим інгредієнтом піци в Італії, створивши страву, яку ми знаємо і любимо сьогодні. Пиво є одним з найдавніших алкогольних напоїв, відомих людству. Тисячі років тому його вживали стародавні єгиптяни, в тому числі забезпечуючи гідратацію та харчування робітників, які будували піраміди. Безпечність пива порівняно з водою в той час зробила його незамінним напоєм для багатьох. Перші свідчення про виробництво пива датуються стародавньою Месопотамією, близько 5 000 років до нашої ери. Протягом всієї історії пиво було основним продуктом у різних культурах, не тільки як напій, але і як джерело харчування. Коли піца потрапила до Америки, вона швидко стала улюбленою стравою в пабах, часто в поєднанні з холодним пивом. Поєднання цих двох напоїв стало особливо популярним у середині 20-го століття, коли піца стала більш доступною і дешевою. Чому пиво і піца – ідеальна пара Піца та пиво надзвичайно добре доповнюють одне одного. Насичений, сирний і часто пікантний смак піци чудово збалансований освіжаючим, хрустким смаком пива. Солона, масляниста скоринка піци імітує смак кренделів, ще однієї улюбленої страви пабів, що робить пиво природним компаньйоном. Існують різні поєднання пива та піци, які покращують враження від вечері. Гармонія смаків дозволяє легко зрозуміти, чому ці два напої стали улюбленим поєднанням для багатьох.

#ШІ #Міська_фантасмагорія Абонент на лінії майбутнього Назар був людиною, яка не просто дотримувалася графіків, він ними дихав. У його ідеально спроектованій квартирі-студії на Осокорках панувала така стерильна симетрія, що будь-який предмет, переміщений хоча б на сантиметр, одразу викликав у нього легкий, але неприємний тік. Назар працював менеджером у фірмі, що виробляла… якісь дуже потрібні цифрові "рішення". Він був упевнений: життя – це і є одне велике цифрове рішення, де успіх гарантований, якщо не допускати помилок в алгоритмі. Сьогодні, однак, алгоритм дав збій. Назар міняв телефон. Старий, ідеально функціональний, він вирішив замінити на нову модель, бо вона мала кращу роздільну здатність для його щоденних графіків сну. Знімаючи чохол, він виявив, що під ним приліпився інший пристрій. Це була ідеально гладка пластина кольору обсидіану, без швів, без портів, без жодної кнопки. Просто мінімалістичний "камінь", вагою з легку банківську картку. Посеред нього світилося, як неонова іржа, лого, схоже на перевернуту горизонтальну вісімку – символ нескінченності, який ніби втомився від свого обов’язку. Назар, людина, яка ігнорувала все, що не мало інструкції, вже збирався викинути знахідку, коли обсидіан завібрував. На екрані загорівся напис: «Вхідний. Абонент: Ви через 10 років». — Невже це пранк від колег? — пробурмотів Назар, намагаючись не зіпсувати свій спокійний вечір. — Настільки дешево? Він натиснув (хоча там не було чого натискати) на зелений сектор, що засвітився. — Алло? — обережно сказав Назар, тримаючи трубку, як хімічну зброю. У відповідь пролунав голос — його власний. Але цей голос був густий, низький і від нього віяло такою всепоглинаючою, вишуканою нудьгою, що Назар ледь не випустив пристрій. — О, привіт, молодий і наївний я, — пролунало в динаміку. — Це ти, Назаре? — Я, — сухо відповів Назар. — І я зараз викликаю поліцію на той відділ, що займається вашими приколами. Я вимагаю пояснень. — Пояснення? Це ти, друже, за 10 років будеш вимагати пояснень від Всесвіту, чому він такий передбачуваний. Я — ти. Ти — я. І я телефоную тобі, щоб ти не купив ту кляту італійську кавомашину. Назар нахилив голову. Кавомашина "Fiamma Perfetto" була його мрією, він планував її купити вже цієї п’ятниці. — Ти про що? Це ж найкраща модель… — Вона зламається наступної п’ятниці, — безбарвно перебив голос. — І не просто зламається. Вона спалить твою колекцію вінілу, яку ти збирав, щоб створити ілюзію глибини. Купи стару, ту, що з млинком. Вона хоч і шумна, але не має драматичних нахилів. Назар посміхнувся. Приниження від згорілого вінілу було справді страшнішим за фінансові втрати. Він повірив не в науку, а в іронію ситуації. Наступного дня Назар, порушуючи свої фінансові графіки, пішов і купив стару, гордовито гучну кавомашину з млинком. Кава вийшла не такою "ідеальною", але вініл був у безпеці. Назар відчув себе мудрішим і навіть трохи всемогутнім. Телефон задзвонив знову, коли Назар збирався на побачення з Аліною — дівчиною, з якою він зустрічався вже місяць, але все ще не міг вирішити, чи відповідає вона його KPI за "жіночністю" та "емоційним інтелектом". — Знову ти, — привітав його Назар з майбутнього (ГМ). — Слухай, забув сказати про Аліну. Це катастрофа. — Я знаю! Я думаю, її ставлення до органічної їжі недостатньо… — Ні, не в тому справа! — ГМ зітхнув, немов це було найтяжче випробування. — Вона сьогодні запитає тебе, що ти насправді думаєш про її нове кольє. Воно жахливе. Я повторюю: жахливе. — Ясно. Що мені сказати? "Воно тобі личить"? Це ж класика. — Банальність. А вона цінує щирість, — ГМ зітхнув. — Скажи їй: "Це кольє настільки прекрасне, наскільки філософія Платона прекрасна для людини, яка намагається відкрити пляшку пива штопором. Воно гарне, але абсолютно непрактичне". Назар остовпів. — Ти з глузду з’їхав? Це ж… це загрожує нашим стосункам. — Повір мені, краще загрожувати їм зараз, ніж узаконити ці стосунки і потім дивитися на це кольє щоранку протягом 10 років! Просто скажи це. І потім запропонуй їй квашених огірків. Назар, який ненавидів нелогічні дії, проте був одержимий ідеєю уникнути майбутньої нудьги, підкорився. Аліна справді запитала про кольє. Назар промовив фразу Платона, ледве стримуючи нервовий сміх. Аліна спочатку була шокована, але потім розреготалася. — Ти знаєш, — сказала вона, — це найдотепніший комплімент, який я коли-небудь чула. Вони замовили огірки. Побачення було хаотичним, нелогічним і найкращим у житті Назара. Назар почав використовувати свій мобільник як інструмент боротьби з власною досконалістю. Він дізнавався, які найбезглуздіші акції зробив ГМ, щоб зробити все навпаки. — Не ходи завтра на ту презентацію, — якось порадив ГМ. — Вона — вершина твого кар’єрного шляху. Ти зробиш ідеальний звіт і отримаєш ідеальне підвищення. — Значить, я йду, — вирішив Назар, випрямляючись. — Зажди, — несподівано різко сказав ГМ. — Не смій! Ти ж бачиш, що відбувається? Я намагаюся врятувати тебе від мене. Від нашого ідеально функціонуючого нещастя. Назар зупинився. — Яке нещастя? Ти успішний, ти маєш гроші, ти врятував мій вініл. Нарешті ГМ зірвався на щирість, яка різонула, як лезо. — Назаре, все ідеально. Я маю все, що хотів 10 років тому. У мене чудова робота, квартира з кращим ремонтом, дружина, яка сміється над моїми жартами, і навіть собака, що не гавкає. Я досяг кінця свого плану. Розумієш? Я — живий, ідеально стерильний успіх. У моєму житті більше немає жодного непередбачуваного вектора. Я телефоную тобі, не щоб ти став багатшим, а щоб ти хоч щось змінив! Вчини дурницю! Зроби помилку, щоб я відчув, що я ще живу, а не виконую чийсь ідеальний код! Назар відчув холод. Йому телефонують не для того, щоб дати пораду, а щоб врятуватися від нудьги власного майбутнього. — Ти, — ледь чутно сказав Назар, — ти геній самосаботажу. — У нас є 10 років, щоб це виправити, — благав ГМ. — Просто не йди завтра на роботу. І скажи босу, що ти йдеш до цирку. Назар поклав телефон на стіл. Він подивився на свій ноутбук, де сяяв ідеально складений звіт, що мав гарантувати його підвищення. Він подивився на ідеальну нову кавомашину, що тихо гуділа, і на пакет з квашеними огірками. Він зрозумів: йому доведеться зрадити себе, щоб уникнути себе. Наступного ранку Назар не пішов на роботу. Він набрав боса. — Я не прийду, — сказав Назар, його голос був спокійний і твердий. — У тебе звіт на $200k, Назаре! — обурився бос. — Що сталося? Ти захворів? — Ні. Я йду до цирку. Я планую стати дресирувальником котів. Він почув, як бос щось зламав на іншому кінці дроту. Назар вимкнув телефон. Обсидіановий пристрій, що лежав на столі, завібрував востаннє. На екрані загорівся напис: «Абонент: Помилка 404. Майбутнє змінено. Зв'язок втрачено». Назар відчув, як усередині лопнула пломба його десятирічного планування. Він підійшов до вікна, наче вперше бачив місто. Його квартира була фортецею логіки, але зараз, без чіткого "завтра", ця логіка розсипалася на іронічний пил. Він узяв свій щоденник, де був розписаний кожен його крок до 2030 року, і порвав його. Звук розірваного паперу був гучнішим за будь-який дзвінок з майбутнього. Це було звільнення. Він вийшов на вулицю. Назар подивився на сонце не як на точку в розкладі дня, а як на несподіваний вихідний. Він зробив глибокий вдих — повітря було наповнене шумом, запахами шаурми та бензину, хаосом, якого він уникав. Замість того, щоб викликати таксі за допомогою аплікації, він спіймав стареньку жовту маршрутку, сів біля вікна і дозволив собі відчути, як його штовхає на поворотах. Він дістав із кишені той самий маркер, яким погрожував босу, і на графіку "Фінансова стабільність" намалював великий, жирний, абсурдно щасливий смайлик. Це було не падіння, це був старт. Він усміхнувся. Посмішка була широка, нелогічна, незапланована і… абсолютно жива. Він не знав, що принесе наступна година, і це було найкраще відчуття у його ідеальному житті. Назар поїхав шукати цирк. Або квашені огірки. Або і те, й інше. Головне — без графіка.

Ідеї коштують дешево, дорого коштує виконання...

#кіно #рекомендація «Парфенон» (2019) реж. Мантас Кведаравічюс Жанр: драма Хронометраж: 120 хв. 💭 Про що фільм: У дешевому борделі біля підніжжя афінської фортеці, чоловік пригадує вражаючі події свого життя. Його пошуки любові та слави багато хто переказує і проживає: повія з непоправним минулим, гангстер, якого переслідують нещастя, іконописиця, яка не має віри... В одній з тих історій чоловік знаходить своє багатство, в інший – він стає пророком-блукачем, у ще іншій – він повертається додому до своєї дружини. Спогади зраджують його, але він точно знає, що в одному з цих життів його буде вбито. Дивитися - тут : https://takflix.com/uk/films/parfenon

🧀 На полицях магазинів часто можна побачити не лише натуральний сир, а й різноманітні сирні продукти, які зовні майже не відрізняються від справжнього. Проте смак, користь та якість у них зовсім різні. 🥛Перше,що потрібно розуміти, що хороший та якісний сир не може коштувати дешево. Експерти зазначають, що для виробництва одного кілограму сиру потрібно 11 літрів молока. Якщо ви бачите перед собою продукт з низькою ціною, отже, молоко в ньому могли замінити пальмовою олією, адже вона в рази дешевша. 📑Також потрібно обов’язково дивитися на склад, в ньому не має бути сої, пальмової олії, сухого молока, стабілізаторів, консервантів та будь-яких харчових добавок. Справжній сир готують з трьох інгредієнтів – молока, закваски та сичужних ферментів. А будь-які додаткові продукти вже перетворюють сир на сирний продукт. 🍽️Якщо ви хочете зрозуміти, що сир без пальмової олії – спробуйте його на смак. Якісний сир буде радувати вас посмаком не довше 5-7 хвилин. А ось сирний продукт ви будете відчувати небагато довше через ароматизатори та харчові добавки. Окрім того, пальмова олія в складі такого продукту змусить вас відчути спрагу та сухість в роті. 🥢Також ви можете натиснути на шматок сиру пальцем. Якщо на продукті виступлять краплі рідини та залишиться вм’ятина, отже, в складі сиру є рослинні олії та інші добавки. #порада #продукти #харчування

"У мене може бути 100 доларів в кишені, але я буду їхати на виїзд по вписці, тому що це весело..." (С) На фронті загинув один з топових людей Динамівського фанатського руху - Олексій "Борець" Попович. Олексій зробив дуже вагомий внесок в підйом динамівського хуліганізму в 2000-х роках. Ніколи не гнався за "дешевою славою", із появою тенденцій самопіару в соцмережах серед фанатів. Вважав за краще залишатись в тіні для широкого загалу фанатського світу.  Тому, напевно, тільки близькі люди з руху можуть усвідомити, наскільки значущою була його особистість для двіжу Динамо. У військовій справі також став справжнім професіоналом, бойовим офіцером. У Олексія залишилась матір, дружина та син. В цю суботу, 6-го вересня в Києві відбудеться прощання з Олексієм. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#технології У Британії створили першу в світі вантажівку, яку крутять ногами! Вона називається eQuad і виглядає, як гібрид велосипеда та міні-фури. ❓ ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? ⭐️ Чотириколісний електровелосипед має допоміжний мотор і педалі — водій і крутить, і заряджає 🚴‍♂️🔋 ⭐️ Вантажний відсік вміщає до 200 кг товару, ідеально для доставки в центрі міста 📦 ⭐️ Габарити дозволяють їздити вузькими вулицями та велодоріжками без заторів Цей транспорт розробила компанія Fernhay спеціально для великого міста. Їх уже тестують поштові та логістичні сервіси, бо це екологічно, дешево й швидко 🌱📬

І знову покращення та процвітання. Замість автостанції "Бердянськ", яка при укронацистах працювала як звичайна, стандартна автостанція, де тисячі людей купували квитки, сідали в автобуси та їздили по всій країні, тепер працює точка з продажу дешевого ширвжитку. Ще раз: замість автовокзалу - труселі, шкарпетки та гумові шльопанці. Каси різних напрямків закриті, працює лише одна. Маршрути виключно по прилеглих населених пунктах. Віддати будівлю чорножопим заробітчанам, які впарюють погань і барахло (привіт з 90х) – це дуже сильно. Це пряме вражаюче. Ну, а з чуток, окупанти планують взагалі зносити будівлю автовокзалу. Куди радіти? Це і є прогрес та розвиток?