Через приховування реального стану справ і проблеми із забезпеченням на Куп’янському напрямку усунуто командира 14-ї ОМБр та понижено командира 10-го армійського корпусу, — Генштаб

➡️ Попереднє командування 14-ї бригади не доповідало про реальну ситуацію, що призвело до втрати частини позицій;

➡️ Зафіксовано прорахунки в забезпеченні військових, зокрема проблеми з постачанням продовольства на окремі позиції;

➡️ Напередодні в мережі з’явилися кадри військових — за словами родичів, бійці непритомніють від голоду та змушені пити дощову воду;

➡️ Ситуацію ускладнюють удари рф по переправах через річку Оскіл, що впливає на логістику на Куп’янському напрямку;

➡️ Забезпечення наразі здійснюється за допомогою плавзасобів і важких дронів;

➡️ Командування посилює ППО, захист від БпЛА та нарощує систему РЕБ.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Британський боксер звернувся із вимогою до Усика: Відмовся від поясів, щоб ми могли битися 😨

Британський боксер Річард Ріакпоре (20-1, 16 КО) висловив бажання побитись за один із титулів, які належать Олександру Усику (24-0, 15 КО) 🥊

Я хочу титульний бій. Мені дуже цікаво подивитися, хто переможе у бою Даніеля Дюбуа та Фабіо Вордлі. Усі чекають, що буде з Усиком. Я хочу один з цих титулів.
Мені здається, що зараз з'являється нове покоління бійців, і ми просто чекаємо шансу. Для цих добре відомих хлопців ризиковано битися з нами. Ми небезпечні, ми голодні, все може статися. Я не думаю, що це розумно. Тож відмовся від поясів, щоб ми могли битися!
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

8 травня у Києві відбудеться великий вечір професійного боксу

Турнір, де зберуться сильні, амбітні та голодні до перемог бійці, щоб показати максимум у ринзі.

Цей вечір обіцяє бути насиченим на яскраві протистояння, емоції та справжній бокс без компромісів 🥊

Компанія Boxing Agency також буде представлена на цьому івенті — і ми готуємо для вас не один потужний поєдинок.

Скоро почнемо знайомити вас з учасниками та відкривати деталі 👀

Залишайтесь поруч — буде гучно.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
#World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники

ТІНІ ГОЛОДУ І СВІТЛО ПРАВДИ

Свічу запалили сьогодні усі,
Не Святвечір, та свічка палає,
Замореній голодом – ліки, душі́,
Про той час кожен з нас пам’ятає.

Стоїть Україна в скорботній тиші́,
І молитва до Неба злітає
За тих, хто загинув у темні ті дні,
Їхні ду́ші свіча зігріває.

Свіча на вікні – наче тінь і журба,
І та пам’ять ніко́ли не згасне,
Бо в серці народу – свята боротьба,
Ну і світло надії не гасне.

Запа́лені свічі у кожнім вікні
І єднання у спільній молитві,
Тридцяті роки́ бу́ли дуже страшні,
Де всі з смертю голодною в битві.

І тіні робились з людей при житті,
Як примарами, люди ставали,
В голодному бу́ли вони розп’ятті́,
То й від голоду в землю лягали.

Земля українська в скорботі мовчить,
Нашу правду ніхто не зламає,
А стогін тих жертв і сьогодні звучить,
Наша пам’ять про них не вмирає.

Ми свічку тримаєм в долонях свої́х,
Наче є оберегом народу,
Щоб більше ніко́ли на землях святих
Не зазнали ми голоду й зброду.

22.11.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1052015

СВІЧА

(Текст пісні. Муз. Сергія Яррунського)

Свічу запали на своєму вікні,
Віддай шану всім, хто загинув.
В скорботі за ними усі ми ці дні...
Про це сповісти доньці й сину.

Голодною смертю вони полягли,
Бо голодом всіх їх морили,
Та й вижить при цьому вони не могли…
Якби не цей жах – вони б жили.

Запалена свічка – це пам'ять про тих,
Хто смертю такою загинув.
Ніхто в ті роки не зміг вижити з них,
До хліба все думкою линув.

Ми шану віддаймо тим жертвам в ці дні
І пам'ять про них бережімо.
Запалена свічка на кожнім вікні –
Всіх жертв саме так пом'янімо.

23.11.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019
ID: 999394

ОКРАЄЦЬ ХЛІБА РЯТУВАВ ЖИТТЯ

Стою́ в молитві з свічкою в руках,
Лежить окраєць хліба на тарілці…
Страшні роки́, голодна смерть і страх,
Голодомор, де гинули вкраїнці.

Запалена свіча палахкотить,
Про ті страшні роки́ нам нагадала,
Вмирали люди, їм хотілось жить,
Та смерть усіх косила, забирала.

Окраєць хліба рятував життя,
Бажання жити, мов свіча палало,
Пух з голоду дорослий і дитя,
Немов снопі́в, усюди тіл лежало.

Окраєць хліба мали не усі,
І висівкам раділи, і зернині,
Вбивали за колосся у руці…
Не дали крихти з’їсти і дитині.

Хотілось жити, та вони лягли…
Лягли вони і більше не підня́лись,
Голодну смерть здолати не змогли…
Голодними з життям тоді прощались.

Тепер свіча за них палахкотить,
Окраєць хліба… Серце біль стискає…
Не дай Госпо́дь, щоб нам це пережить!
Хай голоду ніхто із нас не знає.

23.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1027159

ОКРАЄЦЬ ХЛІБА І СВІЧА

Окраєць хліба і свіча…
Страшні роки, які минули,
Вмирав дорослий й дитинча…
Голодна смерть… Вони заснули.

Окраєць хліба і свіча…
В той час думками поринаєм,
Де всіх голодна смерть стріча…
Про ті роки ми пам’ятаєм.

Окраєць хліба і свіча…
Це – наш обов’язок робити…
Не забувать дівча й хлопча,
Які хотіли дуже жити.

Окраєць хліба і свіча
Щораз нагадують про лихо,
В людей не бу́ло калача,
Їх смерть усіх косила тихо.

Окраєць хліба і свіча
Страшні роки символізують,
Голодну смерть і сівача,
Що морять голодом й катують.

Окраєць хліба і свіча…
Голодомор років тридцятих,
Де смерть косила, як з плеча,
Про це не маєм забувати.

18.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1026818

КОЛОСКИ

Про колоски я Господа молила,
Бо замість хліба землю їли ми.
Голодна смерть усіх підряд косила,
Вмивалися не потом, а й слізьми.

Ще замість хліба в нас була́ полова,
І висівки, й бур’ян, і кропива́,
Лиш снилася нам нива колоскова…
Та й сльози, мов зернята, пролива.

Голодна смерть дивилася нам в очі -
Я не хотіла нею помирать,
І снилися лиш сни, як поторочі,
Та мріяла зерня́тка хоч збирать.

Тоді щодня від голоду вмирали,
Не обирала смерть кого́ забрать…
Знущалися, з домівок рідних гнали…
Й не знали за хвилину що чекать.

Я колоски знайшла далеко в полі,
Як гнали нас усіх через поля́.
Їх цілувала й дякувала долі…
Із стогоном здригнулася земля.

Ті колоски… було їх дуже мало,
Й зерняток в них – дитя могло злічи́ть,
Та кожне з них надію додавало.
Що не помру…що буду далі жить.

Ті колоски я до грудей тулила,
Боялась хоч зерня́тко загубить,
Їх біля серця в хусточці носила,
І сльози я продовжувала лить.

Я колоски тримала, як святиню –
Дорожчими від золота були́.
Їх заховала у стареньку скриню,
Щоб нас від смерті врятувать змогли.

Ті колоски даровані Всевишнім,
Голодну смерть мені він не послав.
Посіяла, коли розквітли вишні,
Щоб голоду ніхто більш не зазнав.

27.11.2020 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020

ГОЛОДОМОРУ ЩОБ НЕ ЗНАЛИ

В нас гинуть люди, в нас війна,
Яка уже роки триває,
І хліб наш палить сатана,
Вивозить інший, викрадає.

То справжній це є геноцид.
Не дай, Господь, голодомору!
Ця зграя нелюдів і гнид
Ввірвалась в нашую комору.

В коморі збіжжя золоте…
Без хліба хоче нас лишити,
Сяга потвора на святе,
А нам без хліба не прожити.

Благаєм Бога, щоб вберіг,
Голодомору щоб не знали,
Щоб ворог це зроби́ть не зміг,
Щоб нас без хліба не зостали.

Голодного не знать життя,
Не пухнуть з голоду й вмирати,
Дорослий хліб, щоб їв й дитя,
Нам голоду щоб не зазнати.

Нам страшно думать про таке,
Женем думки́ про смерть голодну,
Тепер життя страшне й тяжке,
Нам палять землю хлібородну.

Вбива нас клятая орда
І замість хліба міни сіє.
В нас чорні дні, страшна біда,
А з цього ворог лиш радіє.

17.11.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024

ГОЛОДОМОР

Голодомор...голодні муки, жах,
Голодна смерть, бажання жити… жити...
Всі вікна у запалених свічках,
Обов'язком є свічку запалити.

Голодомор...і смерть же не одна,
І стогін, й плач, й зубів там скреготіння.
Так голодом людей вбив сатана...
Голодна смерть і муки, і терпіння.

Голодомор...багато літ пройшло,
Та шану по сьогодні віддаємо.
Прокляття це людей наших знайшло,
За них в молитві з свічкою стаємо.

Голодомор...в минулому давно,
Та біль в серцях за це у нас по нині.
Ми свічку запалім й поставмо на вікно,
Розповідаймо це й малій дитині.

Голодомор...мороз аж до кісток.
Щоб більше він ніко́ли не вернувся,
Щоб більш ніхто не зважився на цей крок,
Цей день аби ніко́му не забувся.

23.11.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019