#архітектура
Вінницька водонапірна вежа.
В самому серці Вінниці, на Європейській площі, стоїть одна з найвпізнаваніших споруд міста — водонапірна вежа. Зведена в 1911 році за проєктом архітектора Григорія Артинова, вона поєднувала кілька функцій: водопостачання, пожежна каланча та міський годинник.
З роками її роль змінювалася: під час Другої світової війни — спостережний пункт, після — житловий будинок для працівників і працівниць водоканалу. У 1985 році вежа стала частиною Вінницького краєзнавчого музею, а з 1993 до 2022 року тут діяв Музей воїнів-афганців.
Архітектура вежі збереглася майже незмінною: восьмикутна, семиярусна будівля з червоної цегли, висотою 28 метрів. Колись годинник був на самій верхівці, а після реконструкції його опустили на рівень нижче — тепер він щогодини дзвонить для містян.
З 2024-го — повністю відкрита для відвідувачів і відвідувачок, включно з оглядовим майданчиком.
Вінницька водонапірна вежа.
В самому серці Вінниці, на Європейській площі, стоїть одна з найвпізнаваніших споруд міста — водонапірна вежа. Зведена в 1911 році за проєктом архітектора Григорія Артинова, вона поєднувала кілька функцій: водопостачання, пожежна каланча та міський годинник.
З роками її роль змінювалася: під час Другої світової війни — спостережний пункт, після — житловий будинок для працівників і працівниць водоканалу. У 1985 році вежа стала частиною Вінницького краєзнавчого музею, а з 1993 до 2022 року тут діяв Музей воїнів-афганців.
Архітектура вежі збереглася майже незмінною: восьмикутна, семиярусна будівля з червоної цегли, висотою 28 метрів. Колись годинник був на самій верхівці, а після реконструкції його опустили на рівень нижче — тепер він щогодини дзвонить для містян.
З 2024-го — повністю відкрита для відвідувачів і відвідувачок, включно з оглядовим майданчиком.
#архітектура
Вінницька водонапірна вежа.
В самому серці Вінниці, на Європейській площі, стоїть одна з найвпізнаваніших споруд міста — водонапірна вежа. Зведена в 1911 році за проєктом архітектора Григорія Артинова, вона поєднувала кілька функцій: водопостачання, пожежна каланча та міський годинник.
З роками її роль змінювалася: під час Другої світової війни — спостережний пункт, після — житловий будинок для працівників і працівниць водоканалу. У 1985 році вежа стала частиною Вінницького краєзнавчого музею, а з 1993 до 2022 року тут діяв Музей воїнів-афганців.
Архітектура вежі збереглася майже незмінною: восьмикутна, семиярусна будівля з червоної цегли, висотою 28 метрів. Колись годинник був на самій верхівці, а після реконструкції його опустили на рівень нижче — тепер він щогодини дзвонить для містян.
З 2024-го — повністю відкрита для відвідувачів і відвідувачок, включно з оглядовим майданчиком.

1comments
176views