• ВСУПЕРЕЧ ВСЬОМУ

    Чи згине ворог й чи щезне він на вітрі,
    Й розі́рветься коло всіх наших страждань?
    Бо сліз, наче море, на кожній палітрі
    Й багато у нас незді́йснених бажань.

    Надія і віра — потужна це зброя,
    І ми стоїмо… у нас біль є і страх,
    Ми бачимо світло від сво́го героя,
    Що пробиває в найтемніших ночах.

    Розсіє вогонь ту зловісну всю пі́тьму,
    Проб’ється промінння крізь дим і туман,
    Ми вистоїм, вірю, і всупереч всьо́му,
    Загоїться кожна з розятрених ран.

    На вільній землі цій не буде тривоги,
    Нам сонце засвітить і МИР принесе́,
    І ми дочекаєм усі ПЕРЕМОГИ,
    Любов подолає і змінить усе.

    І змовкне нарешті сирени відлуння,
    І віримо – ранок настане ясни́й,
    Розбу́дить заснуле в серцях правосуддя,
    І запах надії, як подих весни.

    Бо темрява світло здолати не в силі,
    Та й щезнуть потвори у прірві гріхів,
    Снаги додає щось незриме в ці хвилі,
    І чуємо голос героїв з світів.

    Засіємо поле, де вирви чорніли,
    Збудуємо знову зруйнований дім,
    Як ми не зламались, як ми не згоріли,
    То чисту всю правду розкажем усім.

    То ж сонце засвітить – про це пам’ятаймо,
    Вцілілі життя всі зігріє воно,
    На захист хто став – всіх у серці тримаймо,
    Просте́лить Госпо́дь переможне рядно.

    25.01.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1056038
    ВСУПЕРЕЧ ВСЬОМУ Чи згине ворог й чи щезне він на вітрі, Й розі́рветься коло всіх наших страждань? Бо сліз, наче море, на кожній палітрі Й багато у нас незді́йснених бажань. Надія і віра — потужна це зброя, І ми стоїмо… у нас біль є і страх, Ми бачимо світло від сво́го героя, Що пробиває в найтемніших ночах. Розсіє вогонь ту зловісну всю пі́тьму, Проб’ється промінння крізь дим і туман, Ми вистоїм, вірю, і всупереч всьо́му, Загоїться кожна з розятрених ран. На вільній землі цій не буде тривоги, Нам сонце засвітить і МИР принесе́, І ми дочекаєм усі ПЕРЕМОГИ, Любов подолає і змінить усе. І змовкне нарешті сирени відлуння, І віримо – ранок настане ясни́й, Розбу́дить заснуле в серцях правосуддя, І запах надії, як подих весни. Бо темрява світло здолати не в силі, Та й щезнуть потвори у прірві гріхів, Снаги додає щось незриме в ці хвилі, І чуємо голос героїв з світів. Засіємо поле, де вирви чорніли, Збудуємо знову зруйнований дім, Як ми не зламались, як ми не згоріли, То чисту всю правду розкажем усім. То ж сонце засвітить – про це пам’ятаймо, Вцілілі життя всі зігріє воно, На захист хто став – всіх у серці тримаймо, Просте́лить Госпо́дь переможне рядно. 25.01.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1056038
    304views
  • КРУТІ ВІРАЖІ
    КРУТІ ВІРАЖІ
    120views 2Plays
  • КРУТІ ВІРАЖІ
    КРУТІ ВІРАЖІ
    95views 3Plays
  • ДО ЦЬОГО ЩЕ ДОЖИТИ ТРЕБА

    Небезпека вже минула,
    Та до ранку ого-го!
    Нас потвора не забула…
    Чого́ йде до нас? Чого́?

    Що їй треба в цьо́му світі?
    Чом несе лишень пітьму́?
    Хочем тільки в МИРІ жити –
    Не в жахіттях і диму́.

    Всюди страх і люті звуки,
    Та ми вистоїм в борні,
    У молитві зводим ру́ки
    В ці страшні буремні дні.

    Правда в нас, як сонце ясне,
    Ворог згине, наче дим,
    Віра в серці не погасне –
    Ми із Господом святим.

    Ми пройде́мо крізь страждання,
    Крізь руїни і біду,
    Та прийде́ нове́ світання,
    Й світло виведе в саду́.

    І розквітнуть наші луки,
    Заспіває рідний край,
    Згоять землю діти й внуки,
    Ми спечемо коровай.

    Хай потвора щезне в тіні,
    Хай розсиплеться, як прах,
    Ми з Вкраїно єдині –
    Переможем вічний жах.

    Та до цьо́го ще дожити,
    Пекло нам усе пройти,
    Будем Господа молити,
    Щоб життя нам зберегти.
    01.02.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1056527


    ДО ЦЬОГО ЩЕ ДОЖИТИ ТРЕБА Небезпека вже минула, Та до ранку ого-го! Нас потвора не забула… Чого́ йде до нас? Чого́? Що їй треба в цьо́му світі? Чом несе лишень пітьму́? Хочем тільки в МИРІ жити – Не в жахіттях і диму́. Всюди страх і люті звуки, Та ми вистоїм в борні, У молитві зводим ру́ки В ці страшні буремні дні. Правда в нас, як сонце ясне, Ворог згине, наче дим, Віра в серці не погасне – Ми із Господом святим. Ми пройде́мо крізь страждання, Крізь руїни і біду, Та прийде́ нове́ світання, Й світло виведе в саду́. І розквітнуть наші луки, Заспіває рідний край, Згоять землю діти й внуки, Ми спечемо коровай. Хай потвора щезне в тіні, Хай розсиплеться, як прах, Ми з Вкраїно єдині – Переможем вічний жах. Та до цьо́го ще дожити, Пекло нам усе пройти, Будем Господа молити, Щоб життя нам зберегти. 01.02.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1056527
    292views
  • Кажуть, нас створив Бог, — насправді це ми його створили. Створили для того, аби у щось вірити. Нам потрібно обманювати себе. Ми навіть самостверджуємося через інших. Ми переконані, що відхилення від норм — безумство. От тільки саме навіжені щасливі по-справжньому.
    Ми — візуальне суспільство. Нам простіше сприйняти все органами чуття, а не розумом. Ми завжди за все платимо, і не обов’язково грішми. Ми проживаємо життя в кредит і нівелюємо норми моралі. Заперечуємо чужий світогляд і аналізуємо інших відповідно до власного прототипу. Наше життя — суцільний бульвар! Ми пропагуємо гомосексуалізм, забороняємо суїцид і абсолютно все зводимо до того, як заробляємо на життя. Ми — заручники колової системи: Гроші — Влада — Секс — Соціальність. Ми всі схибили. Створили комфорт, друже, який, не сумнівайся, врешті-решт нас уб’є. Тільки знаєш, у чому проблема? Ці всі речі — віртуальні, а матеріальні — саме час і смерть. Втеча, мій друже, втеча — єдине спасіння!
    — І як вижити в такому світі? — я вперше звернувся іронічно.
    — У житті не так багато істин, — цілком серйозно вів далі чоловік. — Ніколи ні до чого не прив’язуйся. Особливо — до іншої людини. Не довіряй людям, ще більше не довіряй собі. Висміюй стереотипи та встановлюй власні правила. Навчись говорити «НІ». Ніколи не піддавайся на провокації. Навчись контролювати емоції. Бо той, хто вміє керувати емоціями, керує життям. Ніколи не реагуй на образи! Відштовхуйся від свого ставлення до події, а не людського вчинку. Його вже не зміниш, а свої уроки із цього завжди можна почерпнути. Не стався до життя надто серйозно, не сковуй себе обов’язками. Менше думай. Більше живи. І головне — ніколи не плануй майбутнє.

    #уривокзкниги "Тіні наших побачень"
    І. Байдак

    #ІванБайдак #Тінінашихпобачень #сучукрліт #сучасналітература #українськалітература #щочитати #саморелакс #саморефлексія #длянатхнення #роздуми #творчість #гроші #релігія #цінності #довіра #віра #вибір #життя #філософія #філософіяжиття
    Кажуть, нас створив Бог, — насправді це ми його створили. Створили для того, аби у щось вірити. Нам потрібно обманювати себе. Ми навіть самостверджуємося через інших. Ми переконані, що відхилення від норм — безумство. От тільки саме навіжені щасливі по-справжньому. Ми — візуальне суспільство. Нам простіше сприйняти все органами чуття, а не розумом. Ми завжди за все платимо, і не обов’язково грішми. Ми проживаємо життя в кредит і нівелюємо норми моралі. Заперечуємо чужий світогляд і аналізуємо інших відповідно до власного прототипу. Наше життя — суцільний бульвар! Ми пропагуємо гомосексуалізм, забороняємо суїцид і абсолютно все зводимо до того, як заробляємо на життя. Ми — заручники колової системи: Гроші — Влада — Секс — Соціальність. Ми всі схибили. Створили комфорт, друже, який, не сумнівайся, врешті-решт нас уб’є. Тільки знаєш, у чому проблема? Ці всі речі — віртуальні, а матеріальні — саме час і смерть. Втеча, мій друже, втеча — єдине спасіння! — І як вижити в такому світі? — я вперше звернувся іронічно. — У житті не так багато істин, — цілком серйозно вів далі чоловік. — Ніколи ні до чого не прив’язуйся. Особливо — до іншої людини. Не довіряй людям, ще більше не довіряй собі. Висміюй стереотипи та встановлюй власні правила. Навчись говорити «НІ». Ніколи не піддавайся на провокації. Навчись контролювати емоції. Бо той, хто вміє керувати емоціями, керує життям. Ніколи не реагуй на образи! Відштовхуйся від свого ставлення до події, а не людського вчинку. Його вже не зміниш, а свої уроки із цього завжди можна почерпнути. Не стався до життя надто серйозно, не сковуй себе обов’язками. Менше думай. Більше живи. І головне — ніколи не плануй майбутнє. #уривокзкниги "Тіні наших побачень" І. Байдак #ІванБайдак #Тінінашихпобачень #сучукрліт #сучасналітература #українськалітература #щочитати #саморелакс #саморефлексія #длянатхнення #роздуми #творчість #гроші #релігія #цінності #довіра #віра #вибір #життя #філософія #філософіяжиття
    1
    1Kviews
  • СКІЛЬКИ ЩЕ?

    Скільки нам ще жити у такій тривозі?
    Скільки нам щоднини проливати сльо́зи?
    Скільки нам ще бути у страху́ й знущанні?
    Скільки свіч загасять вбивці на світанні?

    Скільки ще молитись в темряві без світла?
    Скільки ще тектиме кров’яна́ палітра?
    Скільки в підземеллях будемо ховатись?
    Скільки горе буде до нас добиратись?

    Скільки ще молитись, щоб не згасла віра?
    Скільки буде небо понад нами сірим?
    Скільки ще чекати з фронту до́ньку й сина?
    Скільки лити сльо́зи, що гіркіш поли́ну?

    Скільки ще терпіти, щоб зійшло прозріння?
    Скільки ще боротись, попри все, без тління?
    Скільки ще тримати світло у зіницях?
    Скільки ще стояти й з життям не проститься?

    Скільки ще тримати серце у долонях?
    Скільки ще шукати правду у заслонах?
    Скільки списки втрати будуть додаватись?
    Скільки кров’ю будуть воїни вмиватись?

    Скільки ще боротись, щоб не вмерла пісня?
    Скільки ще благати, щоб наш біль донісся?
    Скільки ще хилитись буде в нас калина?
    Скільки ще гнобити будуть солов’їну?

    Скільки ще горіти, як свічі в молитві?
    Скільки любов не́сти нам у кожній битві?
    Скільки ще лунати нам плаче́м дитини?
    Скільки додаватись будуть в нас руїни?

    Скільки ще молитись, щоб знайшлися рідні?
    Скільки будуть гинуть українці гідні?
    Скільки ще іти нам через біль-розпуку?
    Скільки ще приймати вічную розлуку?

    Скільки ще топтати наші мрії-квіти?
    Скільки ще ламати голос правди, світе?
    Скільки ще вмирати, щоб жила́ Вкраїна?
    Скільки ще боротись й не зігну́ть коліна?

    08.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1051066
    СКІЛЬКИ ЩЕ? Скільки нам ще жити у такій тривозі? Скільки нам щоднини проливати сльо́зи? Скільки нам ще бути у страху́ й знущанні? Скільки свіч загасять вбивці на світанні? Скільки ще молитись в темряві без світла? Скільки ще тектиме кров’яна́ палітра? Скільки в підземеллях будемо ховатись? Скільки горе буде до нас добиратись? Скільки ще молитись, щоб не згасла віра? Скільки буде небо понад нами сірим? Скільки ще чекати з фронту до́ньку й сина? Скільки лити сльо́зи, що гіркіш поли́ну? Скільки ще терпіти, щоб зійшло прозріння? Скільки ще боротись, попри все, без тління? Скільки ще тримати світло у зіницях? Скільки ще стояти й з життям не проститься? Скільки ще тримати серце у долонях? Скільки ще шукати правду у заслонах? Скільки списки втрати будуть додаватись? Скільки кров’ю будуть воїни вмиватись? Скільки ще боротись, щоб не вмерла пісня? Скільки ще благати, щоб наш біль донісся? Скільки ще хилитись буде в нас калина? Скільки ще гнобити будуть солов’їну? Скільки ще горіти, як свічі в молитві? Скільки любов не́сти нам у кожній битві? Скільки ще лунати нам плаче́м дитини? Скільки додаватись будуть в нас руїни? Скільки ще молитись, щоб знайшлися рідні? Скільки будуть гинуть українці гідні? Скільки ще іти нам через біль-розпуку? Скільки ще приймати вічную розлуку? Скільки ще топтати наші мрії-квіти? Скільки ще ламати голос правди, світе? Скільки ще вмирати, щоб жила́ Вкраїна? Скільки ще боротись й не зігну́ть коліна? 08.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1051066
    364views
  • 💃🕺 Збірна України з акробатичного рок-н-ролу здобула нагороди на етапі Кубка світу у Словенії

    🥈 Серед юніорів віцечемпіонами стали Аделаїда Кушка і Олександр Ляшенко, які посіли 2 позицію за підсумками свого виступу та вибороли срібло.

    ▪️Ще одна українська пара у цій категорії - Віра Литвиненко та Максим Шпеньков - стала 13-ю.

    🥉 На третю позицію у змаганнях у категорії “мінформейшн, дівчата” піднялися українки SeaSirens. У складі команди бронзовими призерками стали: Даріна Безп’ятко, Ксенія Жосс, Мілана Колесник, Марія Кошарська, Софія Оболонська, Аліна Снопенко.
    #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    💃🕺 Збірна України з акробатичного рок-н-ролу здобула нагороди на етапі Кубка світу у Словенії 🥈 Серед юніорів віцечемпіонами стали Аделаїда Кушка і Олександр Ляшенко, які посіли 2 позицію за підсумками свого виступу та вибороли срібло. ▪️Ще одна українська пара у цій категорії - Віра Литвиненко та Максим Шпеньков - стала 13-ю. 🥉 На третю позицію у змаганнях у категорії “мінформейшн, дівчата” піднялися українки SeaSirens. У складі команди бронзовими призерками стали: Даріна Безп’ятко, Ксенія Жосс, Мілана Колесник, Марія Кошарська, Софія Оболонська, Аліна Снопенко. #спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    182views
  • СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ

    Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості.

    Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші.

    Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю.

    Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове.

    Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня.
    ------------
    СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості. Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші. Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю. Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове. Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------
    417views
  • СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ

    Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості.

    Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші.

    Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю.

    Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове.

    Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня.
    ------------
    СВЯТО ЖІНОК-МИРОНОСИЦЬ Свято жінок-мироносиць: подвиг любові та вірності. Третя неділя після Пасхи присвячена жінкам-мироносицям - тим, хто, ризикуючи життям, прийшли намастити тіло Ісуса Христа миром. Церква вшановує їх як зразок любові, віри та відданості. Коли Ісуса було розп'ято, більшість учнів розбіглися від страху. Однак біля хреста залишилися Його Мати та інші жінки, які вірно супроводжували Спасителя під час Його земного життя. Серед них були Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія, Іоанна, Сусанна та інші. Вони перші прийшли до гробу, незважаючи на небезпеку з боку варти та старійшин. Їхня любов до Христа подолала страх. За це вони першими отримали звістку про Його Воскресіння: ангел сповістив їм, а Сам Спаситель явився їм і сказав: «Радуйтеся!». Саме жінки-Мироносиці донесли апостолам радісну новину про перемогу життя над смертю. Церква називає їх «апостолами для апостолів», бо вони першими сповістили світ про Воскресіння Христове. Їхня віра і відданість є прикладом для всіх християн, адже любові віра здатні подолати будь-які перешкоди. З відривного календаря "З вірою в душі" за 26 квітня. ------------
    413views
  • ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ І СВОБОДУ

    Та ми – не тінь, ми – голос поколінь,
    Що крізь пожежі й попіл не зламались,
    Ми ті – хто береже в серцях наш дзвін,
    Які потвор у бурю не злякались.

    Ми ті – хто вишиває кожен шрам,
    На полотні – моли́тви і надії,
    Хай світ здригнеться – мовим: «Не віддам
    Ні мови, ні Вкраїни, ані мрії!»

    Бо кожна рана, то не просто біль,
    Це – пам’ять, що палає й не зникає,
    І кожен крок, як виклик, як обстріл,
    Та дух наш і в війну не помирає.

    Ми – не мовчання, ми – вогонь в словах,
    Що крізь століття палахтить і кличе,
    Ми в кожній ніші, в кожних двох рядках,
    Де мати плаче і волосся смиче.

    Ми в кожній хмарі, що над степом йде,
    В сльозі, що падає на чорноземи,
    Нас не зламати, хоч вражина б’є,
    Ми, як коріння, що тримає землю.

    І хоч потвора нищить наші сни,
    Ми збережем і пам’ять і свободу,
    Бо в нас любов сильніша від війни́,
    І віра є, мов джерело народу.

    10.10.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1049323

    ЗБЕРЕЖЕМО ПАМ’ЯТЬ І СВОБОДУ Та ми – не тінь, ми – голос поколінь, Що крізь пожежі й попіл не зламались, Ми ті – хто береже в серцях наш дзвін, Які потвор у бурю не злякались. Ми ті – хто вишиває кожен шрам, На полотні – моли́тви і надії, Хай світ здригнеться – мовим: «Не віддам Ні мови, ні Вкраїни, ані мрії!» Бо кожна рана, то не просто біль, Це – пам’ять, що палає й не зникає, І кожен крок, як виклик, як обстріл, Та дух наш і в війну не помирає. Ми – не мовчання, ми – вогонь в словах, Що крізь століття палахтить і кличе, Ми в кожній ніші, в кожних двох рядках, Де мати плаче і волосся смиче. Ми в кожній хмарі, що над степом йде, В сльозі, що падає на чорноземи, Нас не зламати, хоч вражина б’є, Ми, як коріння, що тримає землю. І хоч потвора нищить наші сни, Ми збережем і пам’ять і свободу, Бо в нас любов сильніша від війни́, І віра є, мов джерело народу. 10.10.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1049323
    299views
More Results