💃🏻7-річний українець Рінат Бугай став чемпіоном світу зі спортивних бальних танців
Разом із мамою-тренеркою Оленою Литовченко він пережив перші місяці війни в Харкові. Поруч із їхнім будинком росіяни вдарили по дитячому майданчику — родина дивом не опинилася там у той момент. Після цього Рінат почав боятися вибухів.
Згодом вони виїхали за кордон, де мама створила танцювальний гурток для дітей — саме там Рінат почав свій шлях до великих перемог.
Уже за півтора року хлопчик виграв 9 міжнародних турнірів, а серед останнього — престижний Blackpool Dance Festival у Великій Британії, де він взяв золото одразу у двох програмах.
Попри все, Рінат продовжує навчатися в українському ліцеї, займається вокалом і мріє стати тренером.
#спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#шімузика
Християнська пісня, яку в співпраці з Genimi я згенерувала. Чоловічий вокал і мелодія органу, чудово в ній поєдналися. Приємного прослуховування ❤️

ГОМІН

Прокидаюся знову від крику крилатих,
Над гілками зависли уривки непевні
І тривожиться простір від запаху "лате".

Понад лінії віття зростає душевність,
Сильний гомін пташиний руйнує дрімоту
І зникає в зіницях неспокій дешевий.

Під склепінням думок визріває самотність,
Перемішані спогади з днем учорашнім
І ці співи руйнують мій внутрішній мотлох.

У розхитаній пам'яті думи не кращі,
Наче зерна без поля, без часу, без росту,
Ніби теж вони кличуть співати між хащів.

Птах не пісню веде, а шукає, де просо,
Перевірює кожну знайому місцевість
І нахабно в траві перетрушує роси.

Бо спокійна поверхня приховує двері,
А за ними зберігся невидимий вирій,
Що колись повертав всіх птахів із резервів.

Я приймаю цей гомін уже не як вирок,
А як знак, що мовчання розсипалось співом.
Цей вокал мов будильник мене з прірви вирвав.

Сильний гомін пташиний доладний, на диво!

Мирослав Манюк
05.05.2026

Вокально-хореографічна композиція "Довбуш".
Колектив "Барви Карпат" Рунгурського ліцею. Керівники Галина Соколишин та Ярослав Головатюк

Морган Луна - I Won't Cry For You | Соул-блюз | Емоційна блюзова музика.

У тиші після кохання, де тиша більше не болить, «I Won't Cry For You» Морган Луни стає потужним гімном соул-блюзу про зцілення, ясність та самоцінність. Це не історія про розбите серце — це момент після, коли сльози зникають, а їх місце займає щось сильніше. Завдяки глибоко інтимному вокалу, пісня розгортається, як нічне відображення. Гітара говорить м’якими, болісними фразами, а Роудс та орган створюють теплу, обволікаючу атмосферу, яка здається одночасно крихкою та непохитною. Кожна нота несе в собі тягар того, що було втрачено… і силу того, що залишилося.

ВІА "Чайки" (Сімферополь) "Чарiвна скрипка"

Перший у СРСР жіночий вокально-інструментальний ансамбль

https://www.youtube.com/watch?v=UH0c1GCish4&list=RDUH0c1GCish4&am...

#історія #музика
Якщо ви коли-небудь чули музику, яка звучить так, ніби її записали в кабінеті стоматолога-перфекціоніста з вищою освітою, ви знаєте The Alan Parsons Project. Але за цією глазур’ю приховується людина, яка бачила, як народжуються боги, і вирішила, що техніка — це надійніше за натхнення.

Елан Парсон був золотим хлопчиком студії Abbey Road. Він крутив ручки на альбомі Let It Be для The Beatles і вибудовував магію звуку на The Dark Side of the Moon для Pink Floyd. Але шотландський геній мав одну проблему: він надто добре розумів, як працює магія, щоб вірити в неї.

Технологічна диктатура замість душі

Парсон створив свій проект у 1975 році не як гурт, а як ідеально налагоджений конвеєр. Він не шукав постійних вокалістів — він наймав їх як запчастини до двигуна. Сьогодні співає один, завтра інший, а головний тут — інженер за пультом. Це була епоха прогресивного року, коли інтелектуали намагалися перетворити музику на вищу математику.

Його концептуальні альбоми базувалися на Едгарі По, Айзеку Азімові чи архітектурі Гауді. Але іронія полягала в тому, що роблячи музику про людяність і страх перед машинами, Парсон сам ставав машиною. Він використовував ранні цифрові синтезатори Fairchild та софт, який на той час здавався магією, щоб прибрати будь-яку шорсткість людського голосу.

Конспірологія та Око, що бачить усе

Найвідоміший хіт проекту — Eye in the Sky. Багато хто сприймав його як приємну мелодію для поїздок у ліфті, але за текстом ховалася параноя Орвелла про тотальне стеження. Парсон, як справжній технік, бачив світ крізь об’єктиви камер і датчики звуку.

Наприкінці вісімдесятих Парсон уже прораховував алгоритми цифрового контролю. Його тяга до конспірології та прихованих смислів зробила його кумиром для тих, хто шукає таємні знаки в обкладинках платівок. Кажуть, що він знав про звукові маніпуляції більше, ніж будь-яка спецслужба світу, і саме тому його музика звучить так... безпечно. Це безпека людини, яка вже все про вас знає.

Іронія досконалості

Найбільший жарт кар'єри Елана Парсона полягає в тому, що він — людина, яка створила найчистіший звук в історії — терпіти не може сучасні MP3 та цифрові стрімінги. Він, архітектор цифрового раю, став жертвою власного винаходу: музика стала настільки доступною і стиснутою, що вся його студійна магія просто випарувалася в дешевих навушниках.

The Alan Parsons Project — це пам’ятник епосі, коли ми вірили, що за допомогою хорошого мікшерного пульту можна пояснити сенс життя. Виявилося, що пульт лише робить порожнечу навколо нас більш об'ємною. 👁️🎚️
https://youtu.be/mB-aHGzEbEM?si=F3KqSPm-kBT0jDDK

🗺🎤🎹4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк.

Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків.

Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків.

У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка».

Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства.

У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту.

Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером.

У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський.

У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті.

Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень.

24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср.

Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи.

Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.

#історія #постаті
Курт Кобейн: Голос, що прорвав греблю фальші 🎸
​20 лютого 1967 року народився Курт Кобейн — людина, яка не просто змінила музичну індустрію, а знесла її старі стіни до фундаменту. У світі, де панував штучний блиск і гламурний рок 80-х, Курт з’явився в розтягнутому светрі та з розладнаним звуком гітари, принісши із собою те, чого найбільше потребувало покоління — щирість. Гранж став не просто жанром, а маніфестом внутрішнього дискомфорту, який відчували мільйони. ⛓️

​Кобейн став іконою мимоволі. Він щиро ненавидів статус «голосу покоління», проте його тексти про самотність, відчуження та соціальний тиск потрапляли точно в ціль. Альбом Nevermind і легендарна «Smells Like Teen Spirit» перетворили андеграунд на мейнстрим, змусивши весь світ прислухатися до гаражного шуму Сіетла. Його музика була гранично чесною: Курт вивертав душу навиворіт у кожній пісні, і саме ця вразливість зробила його безсмертним. 🎤

​Проте тягар слави та внутрішні демони виявилися надто важкими. Кобейн був перфекціоністом, який боровся з комерціалізацією власного мистецтва. Його життя — це трагічна історія про те, як геній намагається залишитися собою в машині шоубізнесу, що перемелює все на товар. Навіть через десятиліття після його відходу, Nirvana залишається еталоном музичного бунту. Кобейн довів: щоб тебе почули, не обов'язково співати правильно, головне — співати правду. 🎸

​Сьогодні його вплив відчувається не лише в музиці, а й у самій культурі самовираження. Він легітимізував право бути не таким, як усі, право на депресію, сум і незгоду. Курт Кобейн пішов на піку, залишивши по собі питання, на які кожне наступне покоління шукає відповіді в його хрипкому вокалі та пронизливих мелодіях. ✨
https://youtu.be/hEMm7gxBYSc?si=lV5hiGNu9ye5-ZxC

Компанія Google запустила Lyria 3 — модель для генерації 30-секундних музичних треків у Gemini. ШІ самостійно пише тексти, створює вокал та обкладинки альбомів. Модель підтримує текстові запити, завантаження фото та відео як джерел натхнення. Усі композиції маркуються невидимим водяним знаком SynthID для запобігання фейкам. https://channeltech.space/ai/google-gemini-lyria-3-music-generation-l...