• ❗️У центрі Таллінна встановили перше в Естонії модульне укриття, — ERR


    Його створили за тією ж технологією, яку використовують в Україні. Це укриття є пілотним проєктом. Влада оцінюватиме його ефективність, зручність для користувачів та інтеграцію в міський простір.


    Воно має допомогти мешканцям краще зрозуміти, як діяти під час кризових ситуацій.

    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

    ❗️У центрі Таллінна встановили перше в Естонії модульне укриття, — ERRЙого створили за тією ж технологією, яку використовують в Україні. Це укриття є пілотним проєктом. Влада оцінюватиме його ефективність, зручність для користувачів та інтеграцію в міський простір. Воно має допомогти мешканцям краще зрозуміти, як діяти під час кризових ситуацій.#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    59views
  • 1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк).


    Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий.


    У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню.


    Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали.


    Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян.

    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

    1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк).Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий.У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню. Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали.Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян.#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    199views
  • 🔥 Повідомляють про детонацію на 15-му арсеналі ВМФ рф у Ленінградській області


    За даними російських ЗМІ, вибухи лунають у районі Великої Іжори, де розташований арсенал військово-морського флоту рф.


    Водночас місцева влада заявляє про нібито 141 збитий безпілотник над Ленінградською областю.

    🔥 Повідомляють про детонацію на 15-му арсеналі ВМФ рф у Ленінградській областіЗа даними російських ЗМІ, вибухи лунають у районі Великої Іжори, де розташований арсенал військово-морського флоту рф.Водночас місцева влада заявляє про нібито 141 збитий безпілотник над Ленінградською областю.
    93views 1Plays
  • 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦Українська влада не пояснила, на які компроміси доведеться піти: Смолій про заяву Петера Мадяра


    • Українська влада досі не пояснила суспільству, на які саме компроміси доведеться піти державі в контексті позиції Угорщини щодо євроінтеграційного шляху, - юрист-міжнародник Андрій Смолій в ефірі Еспресо у програмі «Тепер Головне».

    🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦Українська влада не пояснила, на які компроміси доведеться піти: Смолій про заяву Петера Мадяра• Українська влада досі не пояснила суспільству, на які саме компроміси доведеться піти державі в контексті позиції Угорщини щодо євроінтеграційного шляху, - юрист-міжнародник Андрій Смолій в ефірі Еспресо у програмі «Тепер Головне».
    73views 1Plays
  • ІСТОРІЯ КИЄВА. 1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк).


    Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий.


    У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню.


    Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали.


    Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян.

    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

    ІСТОРІЯ КИЄВА. 1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк).Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий.У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню. Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали.Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян.#history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    260views
  • Українцям, які повернуться додому з-за кордону, будуть платити, — голова МЗС України Сибіга

    Держава готує спеціальні фінансові програми та стимули, щоб мотивувати українських біженців повертатися.

    Україна вже веде переговори з урядами європейських країн щодо фінансової підтримки тих, хто вирішить приїхати додому. Окрім прямих виплат, влада розробляє систему адаптації, що включатиме допомогу із працевлаштуванням, перекваліфікацію, гранти на відкриття бізнесу та забезпечення житлом.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Українцям, які повернуться додому з-за кордону, будуть платити, — голова МЗС України Сибіга Держава готує спеціальні фінансові програми та стимули, щоб мотивувати українських біженців повертатися. Україна вже веде переговори з урядами європейських країн щодо фінансової підтримки тих, хто вирішить приїхати додому. Окрім прямих виплат, влада розробляє систему адаптації, що включатиме допомогу із працевлаштуванням, перекваліфікацію, гранти на відкриття бізнесу та забезпечення житлом. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    118views
  • 30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури.

    Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском.

    Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю.

    Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше.

    Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення.

    Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила.

    Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    30 травня 1876 року було підписано Емський указ — один із найжорсткіших документів російської імперії, спрямованих проти української мови та культури. Його метою було не просто обмежити використання української мови, а фактично витіснити її з публічного життя. Указ забороняв друк більшості українських книжок, ввезення українських видань з-за кордону, постановку театральних вистав українською мовою, друк текстів до пісень. Українська освіта та культурний розвиток опинилися під постійним тиском. Це була спроба зламати дух свободи українців, придушити прагнення до самостійності та власної державності. Російська влада добре розуміла: народ, який пам'ятає свою мову, історію та культуру, рано чи пізно захоче сам вирішувати свою долю. Формально основні обмеження Емського указу були скасовані лише після революційних подій 1905 року. Але русифікація не припинилася. У ХХ столітті радянська влада продовжила політику витіснення української мови, часто ще масштабніше й системніше. Століттями українську мову намагалися представити як «селянську», «непрестижну», нібито нижчу за російську. Багатьох людей привчили соромитися власної мови, приховувати свою ідентичність, переходити на чужу мову заради кар'єри чи суспільного схвалення. Якщо згадати, скільки поколінь жили під таким тиском, то результати цієї політики справді були вражаючими. Але попри всі заборони, українська мова вижила. Сьогодні наше завдання — не соромитися її, а навпаки, плекати, використовувати щодня і передавати наступним поколінням. Бо мова — це не лише засіб спілкування. Це пам'ять, культура, свобода і одна з основ нашої державності.
    380views
  • Більшість мешканців Києва вважають, що енергостійкість столиці — зона відповідальності центральної влади
     
    Соціологи запитали у киян: «Хто несе основну відповідальність за забезпечення енергостійкості та захист критичної інфраструктури столиці України від обстрілів?»:
     
    ➡️ 54% відповіли, що центральна влада;
    ➡️ 32% — що місцева влада;
    ➡️ 14% не визначились з відповіддю.
     
    Опитування проводила група «Рейтинг» з 22 по 27 травня серед киян віком від 18 років.

    Раніше мер Києва Віталій Кличко заявив, що центральна влада публічно обіцяла профінансувати заходи з енергостійкості столиці, але потім «умила руки». Зокрема, відмовилася фінансувати відновлення ТЕЦ-5.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    Більшість мешканців Києва вважають, що енергостійкість столиці — зона відповідальності центральної влади   Соціологи запитали у киян: «Хто несе основну відповідальність за забезпечення енергостійкості та захист критичної інфраструктури столиці України від обстрілів?»:   ➡️ 54% відповіли, що центральна влада; ➡️ 32% — що місцева влада; ➡️ 14% не визначились з відповіддю.   Опитування проводила група «Рейтинг» з 22 по 27 травня серед киян віком від 18 років. Раніше мер Києва Віталій Кличко заявив, що центральна влада публічно обіцяла профінансувати заходи з енергостійкості столиці, але потім «умила руки». Зокрема, відмовилася фінансувати відновлення ТЕЦ-5. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    207views
  • Кадри руйнувань в будинку в Шевченківському районі Києва.

    Як повідомляла влада, в цьому районі столиці у девʼятиповерхівці, попередньо, є загиблий.
    Кадри руйнувань в будинку в Шевченківському районі Києва. Як повідомляла влада, в цьому районі столиці у девʼятиповерхівці, попередньо, є загиблий.
    1
    92views 3Plays
  • 🇬🇧Британський доброволець Гайден Девіс, який воював за Україну та потрапив у російський полон, заявив, що уряд Великої Британії фактично залишив його без допомоги.

    ⚡️У листах до BBC він розповів, що був тяжко поранений, два місяці виживав у підвалі, а після полону отримав у рф 13 років ув’язнення за «найманство». Нещодавно російський суд додав йому ще два роки.

    💬«Я служив своїй країні 12 років, а тепер ніхто не хоче знати про мене. Це ганьба», - написав Девіс. За словами активістів, британська влада знає про його утримання, але доступу до нього не має.
    🇬🇧Британський доброволець Гайден Девіс, який воював за Україну та потрапив у російський полон, заявив, що уряд Великої Британії фактично залишив його без допомоги. ⚡️У листах до BBC він розповів, що був тяжко поранений, два місяці виживав у підвалі, а після полону отримав у рф 13 років ув’язнення за «найманство». Нещодавно російський суд додав йому ще два роки. 💬«Я служив своїй країні 12 років, а тепер ніхто не хоче знати про мене. Це ганьба», - написав Девіс. За словами активістів, британська влада знає про його утримання, але доступу до нього не має.
    227views
More Results