#історія #особистості 🐉 Шлях Дракона: Брюс Лі — філософ, майстер і кіноікона (1940–1973). 27 листопада 1940 року, у рік Дракона за китайським календарем, у Сан-Франциско народився Лі Чженьфань, пізніше відомий всьому світу як Брюс Лі. Він не просто став зіркою бойовиків, а перетворив східні бойові мистецтва на світовий культурний феномен. Брюс Лі був людиною-феноменом, поєднуючи в собі майстра кунг-фу, філософа та актора. Він розпочав свою кар'єру в Голлівуді, але справжню славу здобув у Гонконзі, де знявся у легендарних фільмах: «Великий Бос», «Кулак люті» та, звичайно, «Вихід Дракона». Саме ці стрічки відкрили світові багатство східної культури та бойових мистецтв. 💡 Революціонер бойових мистецтв: Брюс Лі не просто вивчав традиційні стилі (зокрема Він-чунь). Він відкинув застарілі догми і створив власний напрямок — Джіт Кун До (Jeet Kune Do, JKD), або «Шлях кулака, що перехоплює». Його філософія полягала в практичності, ефективності та свободі від будь-яких стильових обмежень. Його знаменита фраза: «Будь як вода» ("Be water, my friend") стала символом адаптивності та гнучкості. Його фізична підготовка та швидкість реакції були неперевершеними. Завдяки його харизмі та майстерності, актор вперше показав азійського чоловіка у головних ролях, що ламало расові бар'єри в західному кінематографі. Хоча його життя трагічно обірвалося у 32 роки, його спадщина живе. Брюс Лі залишається не лише іконою бойових мистецтв, але й символом самодисципліни, філософської глибини та невпинного прагнення до досконалості.

#історія #події 💀 18 Листопада 1978: Смертельний Утопізм. Трагедія у Джонстауні 🇬🇾 В Гаяні (Південна Америка) сталася одна з найстрашніших в історії трагедій, пов'язаних із релігійним фанатизмом, що призвела до загибелі понад 900 осіб — переважно американських громадян. Поселення Джонстаун, засноване релігійною організацією «Народний Храм» (Peoples Temple), перетворилося на місце масового самогубства і вбивства за наказом свого лідера — Джима Джонса. Історія «Народного Храму» ⛪ «Народний Храм» був заснований Джимом Джонсом у 1950-х роках у США. Починаючи як прогресивна церква, що виступала за расову рівність та соціальну справедливість, з часом вона трансформувалася в авторитарний культ особистості. Джонс проповідував ідеї соціалізму та християнства, але вимагав від своїх послідовників повної відданості та підпорядкування. Через зростання критики, розслідування ЗМІ та звинувачення у зловживаннях, Джонс переконав сотні своїх прихильників переїхати до джунглів Гаяни, де у 1977 році було засновано комуну, названу на його честь — Джонстаун. Поселення було представлене як соціалістичний рай, вільний від расизму та гніту, але насправді перетворилося на трудовий табір під постійним контролем. Візит Конґресмена та Катастрофа 🚁 Катастрофа розпочалася із візиту до Джонстауна американського конгресмена Лео Раяна (Leo Ryan) 17 листопада 1978 року. Його мета полягала в розслідуванні заяв про утримання людей силою та жорстоке поводження. Коли Раян готувався покинути комуну 18 листопада, забравши з собою невелику групу членів, які бажали піти, бойовики «Народного Храму» розстріляли його та чотирьох інших осіб на злітній смузі в сусідньому містечку Порт-Кайтума. Лео Раян став єдиним конгресменом США, убитим під час виконання службових обов'язків. «Революційне Самогубство» ☠️ Після вбивства конгресмена Джонс усвідомив неминучість втручання влади. Він зібрав своїх послідовників і переконав їх здійснити акт «революційного самогубства», заявивши, що це єдиний спосіб уникнути "фашистського" світу та зберегти їхню ідеологічну чистоту. Більшість загиблих — 909 осіб, серед яких понад 300 дітей — померли від отруєння ціанідом, змішаним із виноградним напоєм та ліками. Хоча подія часто класифікується як масове самогубство, значна частина людей, особливо діти, була змушена прийняти отруту силою, що робить цей інцидент масовим самогубством/вбивством. Джим Джонс був знайдений мертвим із вогнепальним пораненням голови. Трагедія у Джонстауні стала моторошним символом небезпеки культів та однією з наймасштабніших втрат американських громадян у невоєнний час.

*СБУ затримала агента воєнної розвідки рф, який готувався підірвати газопровід на сході України* Контррозвідка Служби безпеки запобігла спробам рашистів «відрізати» від теплопостачання частину домогосподарств Харківської та Полтавської областей. За результатами дій на випередження затримано агента російської воєнної розвідки (відомої як гру), який готував підрив магістрального газопроводу на сході України. Як встановило розслідування, агент мав закласти саморобний вибуховий пристрій (СВП) біля вузлової ділянки газових ліній, що забезпечують теплопостачання обох регіонів. За матеріалами справи, виконавцем злочину виявився безробітний харків’янин, який потрапив у поле зору окупантів, коли писав антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах. Там на нього вийшов бойовик так званого «спецназу днр», який воює проти України на східному фронті та співпрацює з російським гру.

#дати 5 листопада 1913року народився Дмитро Мирон (псевдонім — «Орлик») — видатний ідеолог, поет та діяч Організації українських націоналістів (ОУН), чиє коротке, але яскраве життя було повністю присвячене боротьбі за українську державність. Його постать є символом інтелектуального опору та жертовності в найдраматичніший період історії України XX століття. 😔 🖋️ Інтелектуальна Основа Націоналізму Мирон-Орлик був не лише бойовиком, а передусім глибоким мислителем і публіцистом. Він отримав юридичну освіту, проте його справжнім покликанням стала політична та ідеологічна робота. Він долучився до ОУН і швидко зайняв чільне місце в її провідних структурах, беручи участь у розробці теоретичних засад українського націоналізму. Його публіцистичні праці, що виходили під час підпільної діяльності, стали методологічним посібником для багатьох поколінь націоналістів. Мирон-Орлик наголошував на необхідності ідейного очищення руху та поєднував безкомпромісну боротьбу за державність із глибоким розумінням національної культури та історії. ⚔️ У Вирі Другої Світової: Похідні Групи З початком німецько-радянської війни, Дмитро Мирон-Орлик взяв активну участь у діяльності Похідних груп ОУН — спеціальних загонів, які йшли слідом за наступаючими німецькими військами з метою організації української адміністрації та проголошення незалежності. Саме в Києві, куди Мирон-Орлик прибув як провідний функціонер, його роль стала критичною. Він брав участь у створенні Київського обласного проводу ОУН і активно налагоджував підпільну мережу, незважаючи на вороже ставлення німецької окупаційної влади до будь-яких проявів української самостійності. Героїчна Загибель 💔 Німецький окупаційний режим, який швидко перейшов від байдужості до репресій проти українських націоналістів, розпочав полювання на керівників ОУН у Києві. 1942 року Дмитро Мирон-Орлик був виявлений і застрелений гестапо в Києві. Його загибель стала важкою втратою для українського підпілля, але його приклад безкомпромісної боротьби та відданості ідеї незалежності став символом незламності. Він був одним із тих інтелектуалів, які поклали своє життя на вівтар державності, довівши, що українська еліта готова боротися за свою країну не лише пером, але й ціною власного життя. Його спадщина — це заклик до ідейної стійкості. ✊

#дати 🙏 Трагічний День в Історії Індії: Вбивство Індіри Ганді 31 жовтня 1984 року — дата, що назавжди закарбувалася в історії Індії як день трагічного вбивства прем'єр-міністра Індіри Ганді 🇮🇳. Ця непересічна жінка, донька першого прем'єр-міністра країни Джавахарлала Неру, була однією з найвпливовіших і найсуперечливіших політичних діячів XX століття та єдиною жінкою, яка обіймала найвищий державний пост в Індії (у 1966–1977 та 1980–1984 роках). Хроніка фатального ранку О 9:20 ранку 31 жовтня 1984 року 66-річна Індіра Ганді прямувала зі своєї резиденції до сусіднього офісу на Сафдарджанг-роуд у Нью-Делі, щоб дати інтерв'ю британському актору Пітеру Устінову. Її супроводжувала особиста охорона. Коли вона підійшла до хвіртки, двоє її охоронців-сикхів, Беант Сінґх та Сатвант Сінґх, які стояли на посту, раптово відкрили вогонь. * Беант Сінґх вихопив револьвер і тричі вистрілив у прем'єр-міністра. * Сатвант Сінґх добив уже повалену Ганді чергою з пістолета-кулемета "Стерлінг" — за деякими даними, випустивши близько 30 куль. Нападників одразу ж схопила інша частина охорони. Беант Сінґх був застрелений у перестрілці, а Сатвант Сінґх отримав поранення, але вижив і пізніше постав перед судом. Індіру Ганді негайно доправили до Всеіндійського інституту медичних наук, але попри зусилля найкращих лікарів, вона померла через кілька годин, так і не прийшовши до тями. Мотиви та Наслідки Вбивство стало прямою помстою за Операцію «Блакитна зірка» (Operation Blue Star), проведену в червні 1984 року. На той час Індія переживала загострення сикхського сепаратизму. Прем'єр-міністр Ганді віддала наказ військам штурмувати Золотий Храм (Хармандир-Сахіб) в Амрітсарі — головну святиню сикхізму, де закріпилися озброєні сикхські екстремісти на чолі з Джарнаїлом Сінґхом Бгіндранвале. Внаслідок штурму загинуло багато бойовиків, а також цивільних індійських військовослужбовців та, що найважливіше для сикхів, була пошкоджена їхня святиня. Саме гнів та прагнення помсти за осквернення святині та жертви серед сикхів стали безпосереднім мотивом вбивць, які належали до сикхської громади. Смерть Індіри Ганді спровокувала хвилю антисикхських погромів у Делі та інших містах Індії, які тривали кілька днів. Під час цих погромів, які часто мали організований характер, за офіційними даними загинуло понад 3000 сикхів. У той же день, після трагічної загибелі матері, пост прем'єр-міністра Індії обійняв її син Раджив Ганді. Індіра Ганді залишила по собі складну спадщину. Її правління позначилося як значними досягненнями (націоналізація банків, перемога у війні 1971 року, "Зелена революція"), так і суперечливими кроками (введення надзвичайного стану у 1975–1977 роках, боротьба з сепаратизмом, що призвела до її смерті). Її політична фігура досі викликає палкі дискусії, але беззаперечно, вона була залізною леді індійської політики, чиє життя та смерть мали колосальний вплив на долю Індії.

⚡️Армія оборони Ізраїлю зараз готує «серію ударів» проти ХАМАС, - ізраїльський чиновник для Channel 12 Перед тим видання Times of Israel повідомило, нібито бойовики ХАМАС атакують ізраїльські війська у Рафаху, що на півдні сектора Гази. У відповідь Армія оборони Ізраїлю завдала авіаударів

🐍 «Кобра» — коли фільми були справжніми. 1986 рік. У кінотеатрах ще пахло попкорном, неоном і бензином, а на екранах — Сильвестр Сталлоне у шкіряних рукавичках, окулярах Ray-Ban і з тією самою фразою: “Ти - хвороба, а я - ліки.” Так світ побачив «Кобру» — фільм, який став символом епохи VHS, коли добро було безкомпромісним, а герої не мали часу на балачки. 🔫 Як усе починалося. Ідея народилась тоді, коли Сталлоне відмовився зніматися в комедії Поліцейський з Беверлі-Гіллз. Він хотів зробити кіно жорсткіше — без жартів, без усмішок, лише кулі, ніч і справедливість. Так народився Маріон «Кобра» Кобретті — поліцейський, який живе за одним правилом: “Зло треба знищувати.” 🚗 Символ сили. Його темне авто Mercury, сірники у роті, зброя в руці — усе в ньому кричало: епоха 80-х. Це був не просто герой — це був архетип чоловіка, який не боїться мороку. Тиша, рев мотора, нічне місто і одинокий захисник — кадри, що врізались у пам’ять. ⚙️ Цензура і конфлікти. Спочатку фільм був набагато темнішим і кривавішим. Але щоб уникнути рейтингу «X», з нього вирізали сцени насилля і переслідувань. Попри це, «Кобра» залишилась одним із найжорсткіших бойовиків десятиліття. Критики кривились, але глядачі стояли в чергах. Бо люди хотіли не моралі — а справедливості. 🎞️ Ностальгія по VHS. Коли ми сьогодні згадуємо 80-ті — згадуємо саме такі фільми. Неон, саундтреки, запах касет, нічні вулиці і герой, який не говорить “будь ласка”. Це був час, коли кіногерої виглядали як із сталі, а зло мало людське обличчя. 💡 Цікаві факти. 🔸️Сценарій частково базувався на романі “Fair Game” Поли Гослінг. 🔸️Головну жіночу роль виконала Бріґітта Нільсен, дружина Сталлоне на той час. 🔸️Автомобіль Кобретті — справжній, із колекції самого Сталлоне. 🔸️У фільмі знімали реальних байкерів із Лос-Анджелеса — без дублерів. 🐍 Чому ми досі любимо «Кобру». Бо це кіно про просту ідею: світ не завжди добрий, але добро має бути сильнішим. Тут немає філософії — лише холодна справедливість, бензин і гордість за героїв, які не здаються. Той, хто виріс на фільмах 80-х, знає: «Кобра» — це не просто бойовик. Це — частинка тієї епохи, коли кіно було щирим, герої справжніми, а ніч — довгою.

Надія Савченко — льотчиця, яку у 2014 році взяли в полон бойовики “ЛНР” і засудили в Росії. Після гучного обміну вона повернулася в Україну, отримала звання Героя України та стала народною депутаткою. Але з часом колишня героїня опинилася у вирі політичних скандалів і навіть під слідством за спробу “державного перевороту”. Після 24 лютого 2022 року Савченко зникла з публічного простору, проте, як з’ясувалося, залишилася в Україні і служить у теробороні. Де зараз Надія Савченко і чому вона знову не шукає уваги — дивіться у сюжеті "Телеграфа"👆🏼

🙏 Українця Максима Харкіна звільнили з полону ХАМАС у рамках мирної угоди з Ізраїлем Харкін народився в Донецьку, однак перед потраплянням у полон до бойовиків ХАМАС уже тривалий час жив в Ізраїлі. ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на фестиваль «Нова» 7 жовтня 2023 року. Туди Максим приїхав із другом та його дружиною — обох потім знайшли мертвими. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🧗‍♂️ «На межі між життям і безоднею» — історія фільму «Скелелаз». 🎬 Голлівуд на висоті. Фільм «Скелелаз» (1993) став справжнім адреналіновим вибухом 90-х. Це був час, коли Сильвестр Сталлоне вже був легендою — Роккі, Рембо, символ сили та витривалості. Але у «Скелелазі» він постав не лише як боєць, а як людина, що бореться із провиною і страхом, зависши буквально між небом і прірвою. ❄️ Понад 3000 метрів над землею. Більшість сцен знімали в італійських Доломітових Альпах, на справжніх скелях. Без зеленого екрану, без комп’ютерної графіки — актори ризикували життям, знімаючись на висоті понад 3000 метрів. Один із трюків — коли герой звисає над безоднею — став одним із найдорожчих каскадерських кадрів в історії кіно того часу. 💰 70 мільйонів доларів ризику. Фільм мав величезний бюджет як для 1993 року, але зібрав понад 250 мільйонів. Глядачі повірили в кожен рух, кожен подих, кожну секунду, коли герой тримався за камінь і за життя. ⚡ Сталлоне проти себе. Сюжет здавався простим — грабіжники, гроші, гори. Але головна битва — всередині героя. Почуття провини за смерть друга перетворює історію з бойовика на драму про спокуту, страх і другий шанс. 🏔️ Кіно, яке пахне вітром. «Скелелаз» — це не просто фільм про висоту. Це про те, як боляче падати і як важко знову піднятись. І, можливо, кожен із нас хоча б раз у житті — цей скелелаз.