• ⚡️Армія оборони Ізраїлю зараз готує «серію ударів» проти ХАМАС, - ізраїльський чиновник для Channel 12

    Перед тим видання Times of Israel повідомило, нібито бойовики ХАМАС атакують ізраїльські війська у Рафаху, що на півдні сектора Гази. У відповідь Армія оборони Ізраїлю завдала авіаударів
    ⚡️Армія оборони Ізраїлю зараз готує «серію ударів» проти ХАМАС, - ізраїльський чиновник для Channel 12 Перед тим видання Times of Israel повідомило, нібито бойовики ХАМАС атакують ізраїльські війська у Рафаху, що на півдні сектора Гази. У відповідь Армія оборони Ізраїлю завдала авіаударів
    163переглядів 1Відтворень
  • 🐍 «Кобра» — коли фільми були справжніми.

    1986 рік. У кінотеатрах ще пахло попкорном, неоном і бензином, а на екранах — Сильвестр Сталлоне у шкіряних рукавичках, окулярах Ray-Ban і з тією самою фразою: “Ти - хвороба, а я - ліки.”

    Так світ побачив «Кобру» — фільм, який став символом епохи VHS, коли добро було безкомпромісним, а герої не мали часу на балачки.

    🔫 Як усе починалося.

    Ідея народилась тоді, коли Сталлоне відмовився зніматися в комедії Поліцейський з Беверлі-Гіллз.

    Він хотів зробити кіно жорсткіше — без жартів, без усмішок, лише кулі, ніч і справедливість. Так народився Маріон «Кобра» Кобретті — поліцейський, який живе за одним правилом: “Зло треба знищувати.”

    🚗 Символ сили.

    Його темне авто Mercury, сірники у роті, зброя в руці — усе в ньому кричало: епоха 80-х. Це був не просто герой — це був архетип чоловіка, який не боїться мороку. Тиша, рев мотора, нічне місто і одинокий захисник — кадри, що врізались у пам’ять.

    ⚙️ Цензура і конфлікти.

    Спочатку фільм був набагато темнішим і кривавішим. Але щоб уникнути рейтингу «X», з нього вирізали сцени насилля і переслідувань.

    Попри це, «Кобра» залишилась одним із найжорсткіших бойовиків десятиліття. Критики кривились, але глядачі стояли в чергах. Бо люди хотіли не моралі — а справедливості.

    🎞️ Ностальгія по VHS.

    Коли ми сьогодні згадуємо 80-ті — згадуємо саме такі фільми. Неон, саундтреки, запах касет, нічні вулиці і герой, який не говорить “будь ласка”. Це був час, коли кіногерої виглядали як із сталі, а зло мало людське обличчя.

    💡 Цікаві факти.

    🔸️Сценарій частково базувався на романі “Fair Game” Поли Гослінг.

    🔸️Головну жіночу роль виконала Бріґітта Нільсен, дружина Сталлоне на той час.

    🔸️Автомобіль Кобретті — справжній, із колекції самого Сталлоне.

    🔸️У фільмі знімали реальних байкерів із Лос-Анджелеса — без дублерів.

    🐍 Чому ми досі любимо «Кобру».

    Бо це кіно про просту ідею: світ не завжди добрий, але добро має бути сильнішим. Тут немає філософії — лише холодна справедливість, бензин і гордість за героїв, які не здаються.

    Той, хто виріс на фільмах 80-х, знає: «Кобра» — це не просто бойовик. Це — частинка тієї епохи, коли кіно було щирим, герої справжніми, а ніч — довгою.
    🐍 «Кобра» — коли фільми були справжніми. 1986 рік. У кінотеатрах ще пахло попкорном, неоном і бензином, а на екранах — Сильвестр Сталлоне у шкіряних рукавичках, окулярах Ray-Ban і з тією самою фразою: “Ти - хвороба, а я - ліки.” Так світ побачив «Кобру» — фільм, який став символом епохи VHS, коли добро було безкомпромісним, а герої не мали часу на балачки. 🔫 Як усе починалося. Ідея народилась тоді, коли Сталлоне відмовився зніматися в комедії Поліцейський з Беверлі-Гіллз. Він хотів зробити кіно жорсткіше — без жартів, без усмішок, лише кулі, ніч і справедливість. Так народився Маріон «Кобра» Кобретті — поліцейський, який живе за одним правилом: “Зло треба знищувати.” 🚗 Символ сили. Його темне авто Mercury, сірники у роті, зброя в руці — усе в ньому кричало: епоха 80-х. Це був не просто герой — це був архетип чоловіка, який не боїться мороку. Тиша, рев мотора, нічне місто і одинокий захисник — кадри, що врізались у пам’ять. ⚙️ Цензура і конфлікти. Спочатку фільм був набагато темнішим і кривавішим. Але щоб уникнути рейтингу «X», з нього вирізали сцени насилля і переслідувань. Попри це, «Кобра» залишилась одним із найжорсткіших бойовиків десятиліття. Критики кривились, але глядачі стояли в чергах. Бо люди хотіли не моралі — а справедливості. 🎞️ Ностальгія по VHS. Коли ми сьогодні згадуємо 80-ті — згадуємо саме такі фільми. Неон, саундтреки, запах касет, нічні вулиці і герой, який не говорить “будь ласка”. Це був час, коли кіногерої виглядали як із сталі, а зло мало людське обличчя. 💡 Цікаві факти. 🔸️Сценарій частково базувався на романі “Fair Game” Поли Гослінг. 🔸️Головну жіночу роль виконала Бріґітта Нільсен, дружина Сталлоне на той час. 🔸️Автомобіль Кобретті — справжній, із колекції самого Сталлоне. 🔸️У фільмі знімали реальних байкерів із Лос-Анджелеса — без дублерів. 🐍 Чому ми досі любимо «Кобру». Бо це кіно про просту ідею: світ не завжди добрий, але добро має бути сильнішим. Тут немає філософії — лише холодна справедливість, бензин і гордість за героїв, які не здаються. Той, хто виріс на фільмах 80-х, знає: «Кобра» — це не просто бойовик. Це — частинка тієї епохи, коли кіно було щирим, герої справжніми, а ніч — довгою.
    Like
    1
    403переглядів
  • Надія Савченко — льотчиця, яку у 2014 році взяли в полон бойовики “ЛНР” і засудили в Росії.

    Після гучного обміну вона повернулася в Україну, отримала звання Героя України та стала народною депутаткою. Але з часом колишня героїня опинилася у вирі політичних скандалів і навіть під слідством за спробу “державного перевороту”.

    Після 24 лютого 2022 року Савченко зникла з публічного простору, проте, як з’ясувалося, залишилася в Україні і служить у теробороні. Де зараз Надія Савченко і чому вона знову не шукає уваги — дивіться у сюжеті "Телеграфа"👆🏼
    Надія Савченко — льотчиця, яку у 2014 році взяли в полон бойовики “ЛНР” і засудили в Росії. Після гучного обміну вона повернулася в Україну, отримала звання Героя України та стала народною депутаткою. Але з часом колишня героїня опинилася у вирі політичних скандалів і навіть під слідством за спробу “державного перевороту”. Після 24 лютого 2022 року Савченко зникла з публічного простору, проте, як з’ясувалося, залишилася в Україні і служить у теробороні. Де зараз Надія Савченко і чому вона знову не шукає уваги — дивіться у сюжеті "Телеграфа"👆🏼
    113переглядів 1Відтворень
  • 🙏 Українця Максима Харкіна звільнили з полону ХАМАС у рамках мирної угоди з Ізраїлем

    Харкін народився в Донецьку, однак перед потраплянням у полон до бойовиків ХАМАС уже тривалий час жив в Ізраїлі.

    ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на фестиваль «Нова» 7 жовтня 2023 року. Туди Максим приїхав із другом та його дружиною — обох потім знайшли мертвими.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🙏 Українця Максима Харкіна звільнили з полону ХАМАС у рамках мирної угоди з Ізраїлем Харкін народився в Донецьку, однак перед потраплянням у полон до бойовиків ХАМАС уже тривалий час жив в Ізраїлі. ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на фестиваль «Нова» 7 жовтня 2023 року. Туди Максим приїхав із другом та його дружиною — обох потім знайшли мертвими. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Like
    1
    154переглядів
  • 🧗‍♂️ «На межі між життям і безоднею» — історія фільму «Скелелаз».

    🎬 Голлівуд на висоті.

    Фільм «Скелелаз» (1993) став справжнім адреналіновим вибухом 90-х. Це був час, коли Сильвестр Сталлоне вже був легендою — Роккі, Рембо, символ сили та витривалості. Але у «Скелелазі» він постав не лише як боєць, а як людина, що бореться із провиною і страхом, зависши буквально між небом і прірвою.

    ❄️ Понад 3000 метрів над землею.

    Більшість сцен знімали в італійських Доломітових Альпах, на справжніх скелях. Без зеленого екрану, без комп’ютерної графіки — актори ризикували життям, знімаючись на висоті понад 3000 метрів. Один із трюків — коли герой звисає над безоднею — став одним із найдорожчих каскадерських кадрів в історії кіно того часу.

    💰 70 мільйонів доларів ризику.

    Фільм мав величезний бюджет як для 1993 року, але зібрав понад 250 мільйонів. Глядачі повірили в кожен рух, кожен подих, кожну секунду, коли герой тримався за камінь і за життя.

    ⚡ Сталлоне проти себе.

    Сюжет здавався простим — грабіжники, гроші, гори. Але головна битва — всередині героя. Почуття провини за смерть друга перетворює історію з бойовика на драму про спокуту, страх і другий шанс.

    🏔️ Кіно, яке пахне вітром.

    «Скелелаз» — це не просто фільм про висоту. Це про те, як боляче падати і як важко знову піднятись.

    І, можливо, кожен із нас хоча б раз у житті — цей скелелаз.
    🧗‍♂️ «На межі між життям і безоднею» — історія фільму «Скелелаз». 🎬 Голлівуд на висоті. Фільм «Скелелаз» (1993) став справжнім адреналіновим вибухом 90-х. Це був час, коли Сильвестр Сталлоне вже був легендою — Роккі, Рембо, символ сили та витривалості. Але у «Скелелазі» він постав не лише як боєць, а як людина, що бореться із провиною і страхом, зависши буквально між небом і прірвою. ❄️ Понад 3000 метрів над землею. Більшість сцен знімали в італійських Доломітових Альпах, на справжніх скелях. Без зеленого екрану, без комп’ютерної графіки — актори ризикували життям, знімаючись на висоті понад 3000 метрів. Один із трюків — коли герой звисає над безоднею — став одним із найдорожчих каскадерських кадрів в історії кіно того часу. 💰 70 мільйонів доларів ризику. Фільм мав величезний бюджет як для 1993 року, але зібрав понад 250 мільйонів. Глядачі повірили в кожен рух, кожен подих, кожну секунду, коли герой тримався за камінь і за життя. ⚡ Сталлоне проти себе. Сюжет здавався простим — грабіжники, гроші, гори. Але головна битва — всередині героя. Почуття провини за смерть друга перетворює історію з бойовика на драму про спокуту, страх і другий шанс. 🏔️ Кіно, яке пахне вітром. «Скелелаз» — це не просто фільм про висоту. Це про те, як боляче падати і як важко знову піднятись. І, можливо, кожен із нас хоча б раз у житті — цей скелелаз.
    260переглядів
  • Степану Чубенку присвоєно звання Героя України

    Президент України Володимир Зеленський присвоїв колишньому воротарю молодіжної команди краматорського Авангарда Степану Чубенку звання Героя України

    У липні 2014 року Степан їхав у Київ до свого друга через Донецьк, де був затриманий бойовиками "ДНР" через жовто-блакитну стрічку. Одразу після недовгої перепалки із терористами, юнака почали жорстоко бити. Згодом юного футболіста перевезли до Горбачево-Михайлівки, де його катували, а потім розстріляли

    Мати Чубенка зверталась як до українських правоохоронних органів, так і до ватажка бойовиків Захарченка, щоб знайти тіло сина. 3 жовтня 2014 року мама Степана упізнала тіло своєї дитини, а поховання відбулось 8 листопада у рідному Краматорську.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Степану Чубенку присвоєно звання Героя України Президент України Володимир Зеленський присвоїв колишньому воротарю молодіжної команди краматорського Авангарда Степану Чубенку звання Героя України У липні 2014 року Степан їхав у Київ до свого друга через Донецьк, де був затриманий бойовиками "ДНР" через жовто-блакитну стрічку. Одразу після недовгої перепалки із терористами, юнака почали жорстоко бити. Згодом юного футболіста перевезли до Горбачево-Михайлівки, де його катували, а потім розстріляли Мати Чубенка зверталась як до українських правоохоронних органів, так і до ватажка бойовиків Захарченка, щоб знайти тіло сина. 3 жовтня 2014 року мама Степана упізнала тіло своєї дитини, а поховання відбулось 8 листопада у рідному Краматорську. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    293переглядів
  • 🎖️Зеленський присвоїв звання Герой України вбитому ексспікеру ВРУ Андрію Парубію

    Також президент повідомив, що посмертно присвоїв це звання ще трьом українцям:

    ⚫️Степану Чубенку — школяру, катованому і розстріляному бойовиками «ДНР» за проукраїнську позицію.
    ⚫️Володимиру Вакуленку — дитячому письменнику, якого окупанти вбили на Харківщини двома пострілами в голову.
    ⚫️Геннадію Афанасьєву — українському активісту громадянського спротиву російській окупації Криму. Він загинув 18 грудня 2022 року на Луганщині під Білогорівкою.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    🎖️Зеленський присвоїв звання Герой України вбитому ексспікеру ВРУ Андрію Парубію Також президент повідомив, що посмертно присвоїв це звання ще трьом українцям: ⚫️Степану Чубенку — школяру, катованому і розстріляному бойовиками «ДНР» за проукраїнську позицію. ⚫️Володимиру Вакуленку — дитячому письменнику, якого окупанти вбили на Харківщини двома пострілами в голову. ⚫️Геннадію Афанасьєву — українському активісту громадянського спротиву російській окупації Криму. Він загинув 18 грудня 2022 року на Луганщині під Білогорівкою. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    124переглядів
  • Я у Харкові Свідок дуже неприємних новин у літку 2020 року,памятаю як зараз сижу собі вдома дивлюся іностранну комедію французьку,тут через відкриті вікна свого дому чую,що сусіди вирішили звонити до Чечні до глави Чечні до Кадирова,і таки вони набрали тоді номер і по указанню сусідів спочатку у Харків приїхало дві машини бойовиків,чомусь на нашу вулицю Гвардійців Широнінців,мені через них тоді з дому вдалося вибратися і втекти до Поліції у Харкові,я швидко тоді сообщив у Поліцію,що таке і таке я почув наглядно від сусідів у домі і мені тоді Поліція Харкова повірила,а вот інші люди мені неповірили,я навіть виступив на харьковському телебаченні з тим,що я чув наглядно від сусідів у домі,а бойовики у Харкові і по всій Україні планували устроїти теракти,це я чув з вуст сусідів з дому у Харкові і таки перший теракт чуть невідбувся у Харкові Московському Проспекту у підвалі дому знайшли вибухівку,імено це бойвики з Чечні планували зробити у Харкові та по всіх містах України,я незнаю як мені вдалося все це підслухати від сусідів у домі у Харкові.
    Я у Харкові Свідок дуже неприємних новин у літку 2020 року,памятаю як зараз сижу собі вдома дивлюся іностранну комедію французьку,тут через відкриті вікна свого дому чую,що сусіди вирішили звонити до Чечні до глави Чечні до Кадирова,і таки вони набрали тоді номер і по указанню сусідів спочатку у Харків приїхало дві машини бойовиків,чомусь на нашу вулицю Гвардійців Широнінців,мені через них тоді з дому вдалося вибратися і втекти до Поліції у Харкові,я швидко тоді сообщив у Поліцію,що таке і таке я почув наглядно від сусідів у домі і мені тоді Поліція Харкова повірила,а вот інші люди мені неповірили,я навіть виступив на харьковському телебаченні з тим,що я чув наглядно від сусідів у домі,а бойовики у Харкові і по всій Україні планували устроїти теракти,це я чув з вуст сусідів з дому у Харкові і таки перший теракт чуть невідбувся у Харкові Московському Проспекту у підвалі дому знайшли вибухівку,імено це бойвики з Чечні планували зробити у Харкові та по всіх містах України,я незнаю як мені вдалося все це підслухати від сусідів у домі у Харкові.
    Wow
    1
    138переглядів
  • 14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уродженка — Опарівська) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Членкиня Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р.

    Народилася у Сяноку, на українських етнічних землях східної Лемківщини (нині Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Батько, о. Василь Опарівський (Опаровський) народився у с. Бонарівка, був греко-католицьким священиком, капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 в Бережанах у боях під час Польсько-української війни. Похований на військовому кладовищі у Підгайцях. Мати, Юлія з Ганківських, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, польськими бойовиками Армії Людової. Похована у с. Бонарівка. Брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві.

    У 1936 закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сяноку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вступила на вищі студії до Технічного університету Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН.

    За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло «скромно і без алкоголю».

    Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям. На початку 1941 Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто Сянок.

    Після закінчення Другої світової війни разом із донькою та сином опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони мешкали під псевдонімами. У 1948-1950 роках родина жила в Баварії в таборі для біженців, а з початку 1950-х — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера.

    Після вбивства у 1959 Степана Бандери агентом кґб Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 переїхала з Мюнхена до Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла 17 серпня 1977 і похована в Торонто.

    14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уродженка — Опарівська) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Членкиня Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р. Народилася у Сяноку, на українських етнічних землях східної Лемківщини (нині Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Батько, о. Василь Опарівський (Опаровський) народився у с. Бонарівка, був греко-католицьким священиком, капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 в Бережанах у боях під час Польсько-української війни. Похований на військовому кладовищі у Підгайцях. Мати, Юлія з Ганківських, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, польськими бойовиками Армії Людової. Похована у с. Бонарівка. Брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві. У 1936 закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сяноку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вступила на вищі студії до Технічного університету Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН. За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло «скромно і без алкоголю». Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям. На початку 1941 Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто Сянок. Після закінчення Другої світової війни разом із донькою та сином опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони мешкали під псевдонімами. У 1948-1950 роках родина жила в Баварії в таборі для біженців, а з початку 1950-х — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера. Після вбивства у 1959 Степана Бандери агентом кґб Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 переїхала з Мюнхена до Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла 17 серпня 1977 і похована в Торонто.
    Like
    1
    235переглядів
  • Порошенко визнав УПЦ МП «церквою агресора», хоча сам роками був її меценатом та прислужував там паламарем, - УНІАН
    Як пише УНІАН, Заява Петра Порошенка про необхідність заборонити УПЦ МП суперечить його власній позиції: сам політик багато років був пов’язаний з московським патріархатом – служив паламарем та був щедрим меценатом московської церкви. Саме завдяки цим зв’язкам, за даними видання, Порошенко свого часу зміг закріпитися у владі Януковича та Азарова, які також підтримували контакти з патріархом Кирилом.
    Порошенко навіть клопотав про український паспорт для олігарха Вадима Новинського, відомого лобіста московського патріархату. У зверненні до Януковича міністр його уряду Порошенко підкреслював «заслуги» Новинського у відновленні храмів МП і просив Януковича дати російському олігарху та брату по вірі українське громадянство, – пише політичний експерт Петро Олещук.
    Варто згадати, що після анексії Криму Порошенко не припинив бізнес у РФ. Більше того, він фігурує у справі про держзраду за переговори з Кремлем і бойовиками «ЛДНР» у 2014–2015 роках. Саме тоді в мережі з’явився запис, де Порошенко каже Путіну: «Жму руку! Обнимаю!».
    Порошенко визнав УПЦ МП «церквою агресора», хоча сам роками був її меценатом та прислужував там паламарем, - УНІАН Як пише УНІАН, Заява Петра Порошенка про необхідність заборонити УПЦ МП суперечить його власній позиції: сам політик багато років був пов’язаний з московським патріархатом – служив паламарем та був щедрим меценатом московської церкви. Саме завдяки цим зв’язкам, за даними видання, Порошенко свого часу зміг закріпитися у владі Януковича та Азарова, які також підтримували контакти з патріархом Кирилом. Порошенко навіть клопотав про український паспорт для олігарха Вадима Новинського, відомого лобіста московського патріархату. У зверненні до Януковича міністр його уряду Порошенко підкреслював «заслуги» Новинського у відновленні храмів МП і просив Януковича дати російському олігарху та брату по вірі українське громадянство, – пише політичний експерт Петро Олещук. Варто згадати, що після анексії Криму Порошенко не припинив бізнес у РФ. Більше того, він фігурує у справі про держзраду за переговори з Кремлем і бойовиками «ЛДНР» у 2014–2015 роках. Саме тоді в мережі з’явився запис, де Порошенко каже Путіну: «Жму руку! Обнимаю!».
    289переглядів
Більше результатів