170 років ФРАНКО https://youtube.com/playlist?list=PLzUPFlf8i-QubDDPBVvZQOJ5QJgVlez6e&si=IBY9nNdCk1Z-Eaxq

МОЯ ЛЮБОВ Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Вона так гарна, а проте Так нещаслива, стільки лиха Знесла, що квилить лихо те В її кождіській пісні стиха. Її пізнавши, чи ж я міг Не полюбить її сердечно, Не відректися власних втіх, Щоб їй віддатись доконечно? А полюбивши, чи ж би міг Я Божую її подобу Згубити з серця, мимо всіх Терпінь і горя аж до гробу? І чи ж перечить ся любов Тій другій і святій любові До всіх, що ллють свій піт і кров, До всіх, котрих гнетуть окови? Ні, хто не любить всіх братів, Як сонце Боже, всіх зарівно, Той щиро полюбить не вмів Тебе, коханая Вкраїно! І. Франко З відривного календаря "Криниченька" за 24 серпня

🇮🇹 У Мілані відбулася церемонія прощання з легендарним захисником «Мілана» та збірної Італії Франко Барезі, який пішов із життя у віці 66 років. ⛪️ Похорон відбувся в базиліці Сант-Амброджо. Провести знаменитого футболіста в останню путь прийшли тисячі вболівальників, а також відомі представники футбольного світу. 🌟 На церемонії були присутні Паоло Мальдіні, Роберто Баджо, Діда, Даніеле Массаро, Деян Савичевич і технічний директор збірної Італії Клаудіо Раньєрі. Попри передсезонне турне «Мілана», з Барезі також попрощалися чинні гравці команди Крістіан Пулішич і Сантьяго Хіменес. 🏆 Барезі провів усю професійну кар’єру в «Мілані», зігравши 719 матчів за 20 сезонів. Він шість разів вигравав чемпіонат Італії, тричі ставав володарем Кубка європейських чемпіонів і здобув титул чемпіона світу зі збірною Італії на ЧС-1982. 6️⃣ Після завершення кар’єри «Мілан» назавжди вивів з обігу шостий номер, під яким виступав легендарний капітан. #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🥀Помер Франко Барезі Легендарному футболісту Мілана було 66 років. Про це повідомила прес-служба італійського клубу. Франко Барезі виступав на позиції захисника. Він був вихованцем Мілану та провів за клуб 19 сезонів, з 1978-го по 1997 рік. Шість разів ставав чемпіоном Італії, двічі вигравав Кубок чемпіонів, один раз Лігу чемпіонів та був чемпіоном світу 1982 року у складі збірної Італії. #World_Football #football #European_football @European_football #футбол_football #Brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ГОРИЗОНТИ ФРАНКА Франко залишає відбитки глибокі, Ідея відкрила нові горизонти, Суспільство шукає шляхи до свободи. Великий поет пробивається фронтом, Його заповіти ведуть крізь століття, Культура цвіте з цим надбанням синхронно. Словесне багатство, воно монолітне, Мудрець прокладає стежки у майбутнє, Зникає навколо недобра еліта. Духовне служіння стає незабутнім, Письменник будує міцні барикади, Знання залишаються світлом відчутним. Франко підіймає потужні ескадри, Епоха міняє застиглі закони, Знамення руйнує зірок міріади. Засвідчена спадщина більше не стогне. Мирослав Манюк 28.07.2026

#історія #події Королі гри: Як 6 березня народилася легенда «Реал Мадрид» ⚽🏟️ Історія великих імперій часто починається зі скромних ініціатив. 6 березня 1902 року група випускників Оксфорда та Кембриджа, які сумували за футболом у сонячній Іспанії, офіційно зареєструвала клуб під назвою «Мадрид». Ніхто й гадки не мав, що цей день стане точкою відліку для команди, яку пізніше визнають найкращим клубом XX століття. 📜✨ Чому історія «вершкових» — це більше, ніж просто спорт? Королівське благословення. Спочатку клуб називався просто «Madrid Foot-ball Club». Лише у 1920 році король Іспанії Альфонсо XIII надав йому титул «Real», що означає «королівський». Разом із титулом на емблемі з'явилася корона, яка прикрашає її й донині. 👑🇪🇸 Білий колір як символ. Вибір білої форми не був випадковим. Засновники хотіли, щоб гравці виглядали благородно та чисто на полі. Згодом це породило славнозвісне прізвисько «Los Blancos» (білі), що стало синонімом елітарності у футболі. ⚪👕 Ера Сантьяго Бернабеу. Важливою постаттю в історії клубу був не лише футболіст, а й президент Сантьяго Бернабеу. Саме він після Громадянської війни в Іспанії відбудував клуб з руїн, створивши концепцію «Галактікос» — збирання найкращих зірок світу в одній команді. 🏗️🌟 Дипломатія м'яча. У часи диктатури Франко «Реал» став «обличчям» Іспанії у світі. Клуб перемагав на міжнародній арені, коли країна перебувала в ізоляції, виконуючи роль потужного інструменту м’якої сили та культурної дипломатії. 🌍🛡️ Сьогодні «Реал Мадрид» — це не просто 15 кубків Ліги чемпіонів, це величезна корпорація та символ успіху, який почався з маленького офісу на вулиці Алькала 124 роки тому. Це історія про те, як амбіції, помножені на традиції, створюють вічність. 📈🏆

❗️ Джерело: Зідан поставив умову щодо Луніна для свого повернення в Реал ⚽️ Відомий французький тренер Зінедін Зідан поставив умову для свого повернення у мадридський «Реал», повідомляє Le Parisien. 👉 Так, за інформацією джерела, 53-річний фахівець буде готовий втретє очолити «вершкових», якщо клуб залишать семеро гравців, на яких він не розраховує. Їм на заміну француз хотів би підписати інших виконавців. 🇺🇦 Відзначається, що до «чорного» списку Зідана потрапив український воротар Андрій Лунін, якого за його попередніх часів роботи у клубі декілька разів віддавали в оренду. 🤷‍♂️ Також француз хоче позбутися захисників Франа Гарсії, Давіда Алаби та Діна Хейсена, півзахисників Дані Себальоса та Браїма Діаса, а також вінгера Франко Мастантуоно. #football #European_football @European_football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Друзі! Для вас - третя серія мультсеріалу "Кав'ярня Кобзарня". Серія має назву "Стендап Жартопад". Цього разу Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Микола Гоголь дійшли висновку: якщо народ не часто читає їх твори, значить, народ треба розсмішити. А там, дивись, і до книжок дійде. Тож класики несуть свій гумор у маси. Особисто. Без посередників. Без цензорів. З мікрофоном. У форматі стендапу. З назвою "Стендап Жартопад". Вони називають себе «кобзарями без цукру», бо жарти як кава: міцні, гіркуваті й не для всіх. У програмі: іронія про життя, мистецтво, страждання творчої людини й трохи побутових трагедій, які чомусь завжди смішніші, ніж здаються. Але головне питання залишається відкритим: чи готова широка аудиторія до гумору класиків? Чи витримають відвідувачі такий рівень культурного навантаження разом із тістечками? Дивіться серію до кінця, і дізнаєтесь. Бо, можливо, саме сьогодні українська література зробить свій перший стендап-прорив. #shorts #КавярняКобзарня #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #ЛесяУкраїнка #Гоголь #Франко #Шева #СтендапЖартопад #стендап #sketch #comedyshorts #comedy #кобзарібезцукру #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб https://www.youtube.com/shorts/hWjLYuoJxAY

#дати #свята Народження «Кленового листа»: Національний день прапора Канади 🇨🇦 15 лютого 1965 року над Парламентським пагорбом в Оттаві вперше замайорів сучасний прапор Канади. Це була не просто зміна дизайну, а справжнє проголошення візуальної незалежності від Британської імперії. До цього моменту Канада використовувала «Red Ensign» — червоне полотнище з британським «Юніон Джеком» у куті. 🏛️ Процес вибору нового стяга тривав десятиліттями і супроводжувався запеклими дебатами. Прем’єр-міністр Лестер Пірсон наполягав на прапорі, який би об’єднував усіх канадців, включаючи франкомовне населення Квебеку, та не мав прямих колоніальних відсилок. Переміг лаконічний проєкт Джорджа Стенлі: червоний кленовий лист на білому тлі з двома червоними смугами по боках, що символізують Атлантичний та Тихий океани. 🌊 Для української діаспори в Канаді цей прапор став рідним, адже саме під «кленовим листом» мільйони українців знайшли прихисток від радянських репресій і зберегли свою ідентичність. Сьогодні Канада — один із найвідданіших союзників України, і цей червоно-білий стяг часто майорить поруч із синьо-жовтим як символ солідарності та спільної боротьби за свободу. 🤝 Сьогодні канадці відзначають цей день як символ національної єдності та гордості за країну, яка зуміла побудувати мультикультурне суспільство на засадах поваги та демократії. 🎖️

#історія #постаті «Буковинський Соловейко»: Як Сидір Воробкевич навчив Буковину співати українською 🎼 6 лютого 1836 року в Чернівцях народився чоловік, який став справжнім «культурним десантом» на землях Буковини. Сидір Воробкевич (відомий також під псевдонімом Данило Млака) був унікальним поєднанням: священик за фахом, композитор за покликанням і письменник за велінням серця. В часи, коли українське слово на західних теренах часто губилося між німецькою мовою та румунським впливом, він став тим, хто повернув йому велич. ✍️ Воробкевич був людиною неймовірної енергії. Він писав вірші, оповідання та драми українською, німецькою та румунською мовами, але серце завжди належало рідному краю. Його вважають одним із засновників буковинської літературної традиції. Саме він редагував першу українську газету на Буковині «Буковинська зоря», фактично закладаючи фундамент для того, щоб місцеве населення усвідомило себе українцями. 🏛️ Проте справжньою пристрастю Сидора була музика. Навчаючись у Віденській консерваторії, він не просто засвоював європейські канони, а шукав способи поєднати їх із народною мелодикою. Він написав понад 400 музичних творів: від хорів та пісень до літургій та оперет. Його пісня «Рідна мова» («Мово рідна, слово рідне...») стала справжнім національним гімном для багатьох поколінь українців, нагадуючи, що без мови немає народу. 🎤 Цікаво, що він був не лише теоретиком, а й практиком — викладав спів і музику в Чернівецькому університеті та вчительській семінарії. Серед його учнів було чимало тих, хто згодом став цвітом інтелігенції краю. Його поважали навіть опоненти за шляхетність і неймовірну працьовитість. Як зазначав Іван Франко, Воробкевич належав до тих «перших піонерів», що пробивали шлях для української культури в непростих умовах Австро-Угорщини. 🇦🇹🇺🇦 Сидір Воробкевич довів, що священича ряса не заважає бути світським просвітником, а музика може бути сильнішою за будь-які політичні лозунги. Він залишив по собі спадок, який і сьогодні звучить у хорах та літературних читаннях, нагадуючи нам про «золотий вік» буковинського відродження. 🌿