• МЕЖА РОКУ

    Рік підходить тихо до порогу,
    Я не роблю звітів, не планую,
    А іду і далі по дорозі,
    По роках мандрую...

    Дещо гріло, наче тепла звичка,
    Дещо тисло, ніби перешкода.
    Те, що нині є, доволі звично,
    Це моя свобода...

    Я спиняюсь. Вперше без вагання
    Скину зайве з власного рамена.
    Не для втечі, не для покаяння —
    Марне це для мене...

    Я піду туди, де все хороше.
    Рік мине, а я залишу ношу.

    Мирослав Манюк
    30.12.2025
    #кульгавий_сонет
    МЕЖА РОКУ Рік підходить тихо до порогу, Я не роблю звітів, не планую, А іду і далі по дорозі, По роках мандрую... Дещо гріло, наче тепла звичка, Дещо тисло, ніби перешкода. Те, що нині є, доволі звично, Це моя свобода... Я спиняюсь. Вперше без вагання Скину зайве з власного рамена. Не для втечі, не для покаяння — Марне це для мене... Я піду туди, де все хороше. Рік мине, а я залишу ношу. Мирослав Манюк 30.12.2025 #кульгавий_сонет
    Like
    2
    94переглядів
  • «Это от кураторов из России»: поваление Ханукии в Чернигове — заявление главы местной еврейской общины — видео

    В ночь на 22 декабря 2025 года в центре Чернигова (Украина) была повалена Ханукия.
    На месте — антисемитская надпись. Полиция работает, открыто уголовное производство.

    Глава еврейской общины Чернигова, военнослужащий Александр Чеван, прямо заявляет: речь идёт не о хулиганстве, а о сознательной политической акции.

    «Мы прекрасно понимаем, кому выгодно, чтобы в новостных лентах появились сообщения об “антисемитизме в Украине”», — глава еврейской общины Чернигова.

    Он отметил, что Ханукия у драмтеатра устанавливается уже как минимум 12 лет, и за всё это время подобных инцидентов не происходило.

    По словам Чевана, произошедшее укладывается в знакомую логику диверсий и информационных провокаций.

    «Там был определённый месседж. Это уже абсолютно политическая плоскость этой акции.
    Как вы думаете, кто может стоять за этим? Или, возможно, это было сделано с участием кураторов из России — так же, как поджигают ТЦК, автомобили военных, так же кого-то россияне наняли через Telegram за определённые деньги просто повалить Ханукию, и всё».

    Глава еврейской общины также напомнил о принципиальном моменте, который, по его словам, часто игнорируется в подобных дискуссиях — о равенстве гражданских обязанностей и прав в условиях войны.

    **«Когда в Украине мобилизуют человека, его не спрашивают, является ли он этническим украинцем. Возникает только один вопрос: “Вы гражданин Украины?”.

    Следовательно, гражданин Украины выполняет свои конституционные обязанности и защищает своё государство, гражданами которого мы являемся. Понимаете?

    А если в плане конституционных обязанностей у нас все равны, тогда давайте, чтобы и в свободах, гарантированных Конституцией — в частности, праве на свободу вероисповедания, — у нас также была равность».**

    Важно подчеркнуть: в других городах Украины в дни Хануки публичные церемонии зажигания ханукальных свечей проходили ежедневно и без каких-либо инцидентов. Несмотря на военное положение и необходимость специальных разрешений, в них участвовали тысячи верующих, а также представители центральных и местных властей, включая Киев.

    ❗️И тогда возникает прямой вопрос:
    те, кто разгоняет на этом фоне тему «антисемитизма в Украине», — они работают на российских кураторов осознанно?
    Или просто по собственной поверхностной логике, не понимая и не задумываясь, в чьих интересах усиливают этот «нарратив»?

    📌 Полный текст заявления, контекст и видео — в нашей статье:
    👉 https://nikk.agency/ot-kuratorov/

    #НАновости #NAnews #Украина #Израиль #Чернигов #Ханука #Антисемитизм
    «Это от кураторов из России»: поваление Ханукии в Чернигове — заявление главы местной еврейской общины — видео В ночь на 22 декабря 2025 года в центре Чернигова (Украина) была повалена Ханукия. На месте — антисемитская надпись. Полиция работает, открыто уголовное производство. Глава еврейской общины Чернигова, военнослужащий Александр Чеван, прямо заявляет: речь идёт не о хулиганстве, а о сознательной политической акции. «Мы прекрасно понимаем, кому выгодно, чтобы в новостных лентах появились сообщения об “антисемитизме в Украине”», — глава еврейской общины Чернигова. Он отметил, что Ханукия у драмтеатра устанавливается уже как минимум 12 лет, и за всё это время подобных инцидентов не происходило. По словам Чевана, произошедшее укладывается в знакомую логику диверсий и информационных провокаций. «Там был определённый месседж. Это уже абсолютно политическая плоскость этой акции. Как вы думаете, кто может стоять за этим? Или, возможно, это было сделано с участием кураторов из России — так же, как поджигают ТЦК, автомобили военных, так же кого-то россияне наняли через Telegram за определённые деньги просто повалить Ханукию, и всё». Глава еврейской общины также напомнил о принципиальном моменте, который, по его словам, часто игнорируется в подобных дискуссиях — о равенстве гражданских обязанностей и прав в условиях войны. **«Когда в Украине мобилизуют человека, его не спрашивают, является ли он этническим украинцем. Возникает только один вопрос: “Вы гражданин Украины?”. Следовательно, гражданин Украины выполняет свои конституционные обязанности и защищает своё государство, гражданами которого мы являемся. Понимаете? А если в плане конституционных обязанностей у нас все равны, тогда давайте, чтобы и в свободах, гарантированных Конституцией — в частности, праве на свободу вероисповедания, — у нас также была равность».** Важно подчеркнуть: в других городах Украины в дни Хануки публичные церемонии зажигания ханукальных свечей проходили ежедневно и без каких-либо инцидентов. Несмотря на военное положение и необходимость специальных разрешений, в них участвовали тысячи верующих, а также представители центральных и местных властей, включая Киев. ❗️И тогда возникает прямой вопрос: те, кто разгоняет на этом фоне тему «антисемитизма в Украине», — они работают на российских кураторов осознанно? Или просто по собственной поверхностной логике, не понимая и не задумываясь, в чьих интересах усиливают этот «нарратив»? 📌 Полный текст заявления, контекст и видео — в нашей статье: 👉 https://nikk.agency/ot-kuratorov/ #НАновости #NAnews #Украина #Израиль #Чернигов #Ханука #Антисемитизм
    NIKK.AGENCY
    «Это от кураторов из России»: поваление Ханукии в Чернигове - завление главы местной еврейской общины - видео - НАновости - новости Израиля
    "Мы прекрасно понимаем, кому выгодно, чтобы в новостных лентах появились сообщения об антисемитизме в Украине", - Глава еврейской общины Чернигова. В ночь - НАновости - новости Израиля - Четверг, 25 декабря, 2025, 11:02
    309переглядів
  • #дати #свята
    Свята стійкість: День пам'яті десяти мучеників Критських ☦️📜
    23 грудня (за новоюліанським календарем) церква вшановує пам'ять десяти святих мучеників, які постраждали за віру на острові Крит у III столітті. Їхній подвиг став символом незламності духу перед обличчям жорстоких випробувань епохи гонінь імператора Декія 🏛️.

    Хто ці герої віри? 👥

    Це були чоловіки з різних міст Криту: Феодул, Сатурнін, Євпор, Геласій, Євтихіан, Зотик, Помпій, Агафопус, Базилід та Еварест. Попри різне походження, їх об’єднала спільна мета — зберегти вірність своїм переконанням у час, коли за це карали смертю 🛡️.

    30 днів катувань ⏳

    За наказом правителя острова, мучеників протягом тридцяти днів піддавали неймовірним випробуванням та публічним приниженням. Від них вимагали лише одного — принести жертву язичницьким богам та зректися своїх ідеалів. Однак, за свідченнями літописів, жоден з десяти не похитнувся, підтримуючи один одного молитвами та словом 🤝.

    Подвиг на Критському суді ⚖️

    Під час остаточного суду, коли їм запропонували свободу в обмін на зраду, святі відповіли, що готові прийняти будь-які муки заради істини. Вони були страчені мечем, але їхня мужність справила таке глибоке враження на свідків, що багато хто з присутніх згодом сам переглянув власні погляди на життя та віру 🕊️.

    Значення свята 🕯️

    День десяти мучеників Критських — це не лише про релігійну традицію, а й про:
    Єдність у боротьбі: Приклад того, як спільна підтримка допомагає вистояти у найскладніші часи.
    Силу переконань: Нагадування, що внутрішня свобода часто важить більше за фізичне життя.
    Тяглість історії: Культ цих святих був надзвичайно популярним і на українських землях, де їх вважали покровителями стійкості та мужності .

    У народному календарі цей день вважався часом для духовного очищення перед великим святом Різдва, коли важливо згадати про тих, хто прокладав шлях до світла через терни випробувань ✨.
    #дати #свята Свята стійкість: День пам'яті десяти мучеників Критських ☦️📜 23 грудня (за новоюліанським календарем) церква вшановує пам'ять десяти святих мучеників, які постраждали за віру на острові Крит у III столітті. Їхній подвиг став символом незламності духу перед обличчям жорстоких випробувань епохи гонінь імператора Декія 🏛️. Хто ці герої віри? 👥 Це були чоловіки з різних міст Криту: Феодул, Сатурнін, Євпор, Геласій, Євтихіан, Зотик, Помпій, Агафопус, Базилід та Еварест. Попри різне походження, їх об’єднала спільна мета — зберегти вірність своїм переконанням у час, коли за це карали смертю 🛡️. 30 днів катувань ⏳ За наказом правителя острова, мучеників протягом тридцяти днів піддавали неймовірним випробуванням та публічним приниженням. Від них вимагали лише одного — принести жертву язичницьким богам та зректися своїх ідеалів. Однак, за свідченнями літописів, жоден з десяти не похитнувся, підтримуючи один одного молитвами та словом 🤝. Подвиг на Критському суді ⚖️ Під час остаточного суду, коли їм запропонували свободу в обмін на зраду, святі відповіли, що готові прийняти будь-які муки заради істини. Вони були страчені мечем, але їхня мужність справила таке глибоке враження на свідків, що багато хто з присутніх згодом сам переглянув власні погляди на життя та віру 🕊️. Значення свята 🕯️ День десяти мучеників Критських — це не лише про релігійну традицію, а й про: Єдність у боротьбі: Приклад того, як спільна підтримка допомагає вистояти у найскладніші часи. Силу переконань: Нагадування, що внутрішня свобода часто важить більше за фізичне життя. Тяглість історії: Культ цих святих був надзвичайно популярним і на українських землях, де їх вважали покровителями стійкості та мужності . У народному календарі цей день вважався часом для духовного очищення перед великим святом Різдва, коли важливо згадати про тих, хто прокладав шлях до світла через терни випробувань ✨.
    Like
    1
    411переглядів
  • 57-річний Олександр Хоменко з позивним Історик, молодший сержант батальйону «Свобода» бригади Нацгвардії «Рубіж
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=46641
    57-річний Олександр Хоменко з позивним Історик, молодший сержант батальйону «Свобода» бригади Нацгвардії «Рубіж #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46641
    BROVARYREGION.IN.UA
    Бліндаж у пеклі. Спогади солдата, який провів беззмінно на позиціях 76 днів
    Олександр Хоменко: «Там зовсім інший вимір життя: цілковито інші страх, емоції, аскетизм» 57-річний Олександр Хоменко з позивним Історик, молодший сержант батальйону «Свобода» бригади Нацгвардії «Рубіж», на початку року провів на позиціях 76 днів. Каже, заходив – був сніг, виходив – одцвітали фіалк
    123переглядів 1 Поширень
  • #Постаті

    3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем.

    1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження.

    (Закінчення 20 грудня)

    З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня.
    ----------

    #Постаті

    З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО

    (Закінчення. Початок 19 грудня)

    Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні.

    9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги.

    Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури.

    У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

    З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня.
    ----------

    https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravedny...
    #Постаті 3 КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО «Людина починається не з дати свого народження вона починається з народження власної пам'яті», - напише пізніше письменник Микола Руденко у своїй книзі спогадів «Найбільше диво - життя». Народився він 19 грудня 1920 року в селі Юр'ївка на Луганщині. Батько його був шахтарем. 1939 року Микола Руденко вступив на філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка. Але провчився лише два місяці - наближалася війна, і першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добровільно пішов на фронт. Повернувся з двома орденами, шістьма медалями й добіркою віршів. Здавалося, все складається добре, але 1949 року він, учорашній політрук, зміг сказати категоричне «ні» беріївському приятелю Олександру Корнійчуку та мав необережність заступитися за вислану в Казахстан авторку роману «Людолови» Зінаїду Тулуб. А потім ще й відмовляється підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції й написати негативні характеристики на «безродних космополітів» - письменників єврейського походження. (Закінчення 20 грудня) З відривного календаря "Український народний календар" за 19 грудня. ---------- #Постаті З КОГОРТИ ПРАВЕДНИКІВ: МИКОЛА РУДЕНКО (Закінчення. Початок 19 грудня) Звісно, цього не пробачають і тримають на гачку. 18 квітня 1975 року Микола Руденко був уперше заарештований, але звільнений як учасник війни під час слідства. Йому вдалося дивом урятувався від психлікарні. 9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінської Групи. 23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Йому призначили 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Миколи Руденка було визнано наклепницькими, з книгарень та бібліотек вилучено всі його книги. Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки домагаються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти - до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Руденка «Українцем року» - за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу та його культури. У вересні 1990 року Миколу Руденка реабілітували. Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі. З відривного календаря "Український народний календар" за 20 грудня. ---------- https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/statti/iz-kogorty-pravednykiv-mykola-rudenko
    UINP.GOV.UA
    Із когорти праведників: Микола Руденко
    Він був дитиною свого часу. Йому довелося спізнати голод, сирітство, перші трагедії на шахті, фронт, захоплення і розчарування сталінізмом, і як плату за це під...
    502переглядів 2 Поширень
  • 🔥 На Запорізькому напрямку легіонери перерізали одну з ключових артерій постачання ворога — залізничну гілку, що веде до окупованого Запорізького залізорудного комбінату. Звідси окупанти проводили рудну «годівлю» Криму і тут же перерозподіляли військову техніку.
    Отримавши розвіддані від союзників наша група провела спецоперацію з використанням вибухового пристрою. Ділянку колії неподалік н/п Новояковлівка було виведено з ладу, рух тепловозів встав, а на перевалочному пункті утворилася пробка із зупинених складів.
    Через лічені години зі скупчення техніки та території комбінату було завдано комбінованого авіаудару Сил оборони України.
    Об'єкт фактично перестав існувати як інфраструктура окупантів — ні для логістики, ні для супротивника він більше не придатний.
    ☠️ Стати частиною Легіону | Офіційні канали
    @lsr_official_bot
    https://t.me/legionoffreedom
    Офіційний телеграм-канал Легіону "Свобода Росії"
    ◾️ Сайт: https://legionliberty.army/
    ◾️ Прес-служба: +380999075943 (WhatsApp)
    ✔️Вступити до Легіону: @lsr_official_bot

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔥 На Запорізькому напрямку легіонери перерізали одну з ключових артерій постачання ворога — залізничну гілку, що веде до окупованого Запорізького залізорудного комбінату. Звідси окупанти проводили рудну «годівлю» Криму і тут же перерозподіляли військову техніку. Отримавши розвіддані від союзників наша група провела спецоперацію з використанням вибухового пристрою. Ділянку колії неподалік н/п Новояковлівка було виведено з ладу, рух тепловозів встав, а на перевалочному пункті утворилася пробка із зупинених складів. Через лічені години зі скупчення техніки та території комбінату було завдано комбінованого авіаудару Сил оборони України. Об'єкт фактично перестав існувати як інфраструктура окупантів — ні для логістики, ні для супротивника він більше не придатний. ☠️ Стати частиною Легіону | Офіційні канали @lsr_official_bot https://t.me/legionoffreedom Офіційний телеграм-канал Легіону "Свобода Росії" ◾️ Сайт: https://legionliberty.army/ ◾️ Прес-служба: +380999075943 (WhatsApp) ✔️Вступити до Легіону: @lsr_official_bot https://t.me/Ukraineaboveallelse
    237переглядів 2Відтворень
  • #дати #свята
    🕯️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРОРОКА ДАНИЇЛА ТА СВЯТИХ ТРЬОХ ОТРОКІВ.
    Сьогодні, згідно з новоюліанським календарем, на який перейшла більшість українських церков, вшановують пам’ять святого пророка Даниїла та трьох святих отроків — Ананії, Азарії та Мисаїла. Їхня історія, що сягає VI століття до нашої ери, є одним із найпотужніших прикладів незламної віри та вірності своїм принципам.

    Історія віри у вавилонському полоні

    Після завоювання Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором, серед полонених юдеїв опинилися знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар наказав навчити їх халдейських наук, щоб згодом вони могли служити при його дворі.
    Попри тиск і перебування в чужому середовищі, юнаки залишилися вірними своїм традиціям:
    Скромність: Вони відмовилися від розкішних царських страв, які вважалися нечистими, і харчувалися лише овочами та водою. Згідно з переказами, вони виглядали здоровішими та мудрішими за тих, хто їв з царського столу.
    Мудрість Даниїла: Бог обдарував Даниїла здатністю тлумачити сни. Він став радником царя, передбачивши зміну великих імперій та пришестя Месії.
    Диво в печі та порятунок від левів
    Найвідоміші епізоди їхнього життя стали символами божественного заступництва:
    Три отроки в печі: Коли Ананія, Азарія та Мисаїл відмовилися вклонитися золотому ідолу царя, їх кинули в розпечену піч. Проте ангел Господній зійшов до них, і вогонь не завдав їм жодної шкоди — вони ходили посеред полум'я, оспівуючи Бога.
    Даниїл у лев'ячій ямі: Пізніше, за правління перського царя Дарія, за заздрістю придворних Даниїла кинули в рів до голодних левів за те, що він продовжував молитися Богу Істини. На ранок цар знайшов його живим і неушкодженим — Бог закрив пащі звірам.

    Значення для сучасності

    Пророк Даниїл та три отроки символізують перемогу духу над фізичною силою та тиранією. Їхній приклад вчить тому, що навіть у найтемніші часи випробувань і «полону» внутрішня свобода та вірність правді здатні творити дива.

    В українській традиції цей день сприймається як підготовка до Різдва Христового, нагадуючи про давні пророцтва, які віщували народження Спасителя.
    #дати #свята 🕯️ 17 ГРУДНЯ: ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРОРОКА ДАНИЇЛА ТА СВЯТИХ ТРЬОХ ОТРОКІВ. Сьогодні, згідно з новоюліанським календарем, на який перейшла більшість українських церков, вшановують пам’ять святого пророка Даниїла та трьох святих отроків — Ананії, Азарії та Мисаїла. Їхня історія, що сягає VI століття до нашої ери, є одним із найпотужніших прикладів незламної віри та вірності своїм принципам. Історія віри у вавилонському полоні Після завоювання Єрусалима вавилонським царем Навуходоносором, серед полонених юдеїв опинилися знатні юнаки Даниїл, Ананія, Азарія та Мисаїл. Цар наказав навчити їх халдейських наук, щоб згодом вони могли служити при його дворі. Попри тиск і перебування в чужому середовищі, юнаки залишилися вірними своїм традиціям: Скромність: Вони відмовилися від розкішних царських страв, які вважалися нечистими, і харчувалися лише овочами та водою. Згідно з переказами, вони виглядали здоровішими та мудрішими за тих, хто їв з царського столу. Мудрість Даниїла: Бог обдарував Даниїла здатністю тлумачити сни. Він став радником царя, передбачивши зміну великих імперій та пришестя Месії. Диво в печі та порятунок від левів Найвідоміші епізоди їхнього життя стали символами божественного заступництва: Три отроки в печі: Коли Ананія, Азарія та Мисаїл відмовилися вклонитися золотому ідолу царя, їх кинули в розпечену піч. Проте ангел Господній зійшов до них, і вогонь не завдав їм жодної шкоди — вони ходили посеред полум'я, оспівуючи Бога. Даниїл у лев'ячій ямі: Пізніше, за правління перського царя Дарія, за заздрістю придворних Даниїла кинули в рів до голодних левів за те, що він продовжував молитися Богу Істини. На ранок цар знайшов його живим і неушкодженим — Бог закрив пащі звірам. Значення для сучасності Пророк Даниїл та три отроки символізують перемогу духу над фізичною силою та тиранією. Їхній приклад вчить тому, що навіть у найтемніші часи випробувань і «полону» внутрішня свобода та вірність правді здатні творити дива. В українській традиції цей день сприймається як підготовка до Різдва Христового, нагадуючи про давні пророцтва, які віщували народження Спасителя.
    Like
    1
    314переглядів
  • #історія #події
    📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР.
    Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння.

    Суть і передумови Ультиматуму

    Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною.
    Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради».

    Головні пункти Ультиматуму:
    Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення.
    Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин.
    Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України.
    Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним.
    Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії.

    Реакція Центральної Ради

    Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції.
    Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум.

    Відповідь УНР:
    18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум.
    Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку.
    Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися.

    Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію.
    Наслідки
    17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією.

    Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України.
    Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР.

    Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ.
    Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.
    #історія #події 📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР. Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння. Суть і передумови Ультиматуму Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною. Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Головні пункти Ультиматуму: Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення. Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин. Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України. Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним. Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії. Реакція Центральної Ради Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції. Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум. Відповідь УНР: 18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум. Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку. Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися. Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію. Наслідки 17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією. Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України. Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР. Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ. Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.
    Like
    1
    417переглядів
  • 🐰 PLAYBOY.

    Журнал, який перетворив еротику на мову епохи.

    Playboy часто спрощують до одного слова — «еротика».
    Але насправді це був медійний експеримент, який змінив те, як суспільство говорить про тіло, свободу і приватне життя.

    📰 Новий формат для нового часу.

    Коли Playboy з’явився у 1953 році, США жили за правилами післявоєнного пуританства:
    • секс — табу;
    • тіло — сором;
    • публічні розмови про бажання — заборонені.

    Журнал порушив не одне правило, а саму систему правил. Він не виглядав як підпільна порнографія. Він виглядав як солідне, стильне видання.

    🧠 Ідея “lifestyle”.

    Playboy вперше продав не просто картинки, а образ життя:
    • сучасна квартира;
    • хороша музика;
    • якісні тексти;
    • свобода думки;
    • задоволення без почуття провини.

    Це був журнал не «про жінок», а про нову модель міського чоловіка середини ХХ століття.

    ✍️ Журналістика, яку не чекали.

    Парадоксально, але саме Playboy став платформою для:
    • серйозних інтерв’ю з політиками, філософами, активістами;
    • художньої літератури, яка не проходила цензуру в інших медіа;
    • дискусій про расову рівність, цензуру, свободу слова.

    Журнал, який купували «за одне», читали зовсім за інше.

    🌍 Вплив на культуру.
    Playboy вплинув на:
    • дизайн і рекламу;
    • формат інтерв’ю;
    • телешоу і попкультуру;
    • ставлення до сексуальності в медіа.

    Він зробив приватне — публічним, а заборонене — предметом розмови.

    🕳️ Межа, яку світ перейшов без нього.

    З часом світ змінився:
    • еротика стала всюдисущою;
    • табу зникли;
    • інтернет знищив дефіцит.

    Playboy перестав бути революцією, бо революція стала нормою. Те, що колись ламало систему, стало її частиною.

    🧠 Чим Playboy був насправді.

    Це був не просто журнал. І не просто бренд. Playboy — це:
    • документ епохи;
    • спроба поєднати свободу і комерцію;
    • приклад того, як медіа можуть змінювати суспільство.

    І водночас — приклад того, як час рано чи пізно наздоганяє будь-яку провокацію.

    Висновок.

    Playboy не створив сексуальну революцію. Він дав їй мову, стиль і обкладинку. А коли суспільство навчилося говорити самостійно — журнал втратив свою монополію на свободу.
    🐰 PLAYBOY. Журнал, який перетворив еротику на мову епохи. Playboy часто спрощують до одного слова — «еротика». Але насправді це був медійний експеримент, який змінив те, як суспільство говорить про тіло, свободу і приватне життя. 📰 Новий формат для нового часу. Коли Playboy з’явився у 1953 році, США жили за правилами післявоєнного пуританства: • секс — табу; • тіло — сором; • публічні розмови про бажання — заборонені. Журнал порушив не одне правило, а саму систему правил. Він не виглядав як підпільна порнографія. Він виглядав як солідне, стильне видання. 🧠 Ідея “lifestyle”. Playboy вперше продав не просто картинки, а образ життя: • сучасна квартира; • хороша музика; • якісні тексти; • свобода думки; • задоволення без почуття провини. Це був журнал не «про жінок», а про нову модель міського чоловіка середини ХХ століття. ✍️ Журналістика, яку не чекали. Парадоксально, але саме Playboy став платформою для: • серйозних інтерв’ю з політиками, філософами, активістами; • художньої літератури, яка не проходила цензуру в інших медіа; • дискусій про расову рівність, цензуру, свободу слова. Журнал, який купували «за одне», читали зовсім за інше. 🌍 Вплив на культуру. Playboy вплинув на: • дизайн і рекламу; • формат інтерв’ю; • телешоу і попкультуру; • ставлення до сексуальності в медіа. Він зробив приватне — публічним, а заборонене — предметом розмови. 🕳️ Межа, яку світ перейшов без нього. З часом світ змінився: • еротика стала всюдисущою; • табу зникли; • інтернет знищив дефіцит. Playboy перестав бути революцією, бо революція стала нормою. Те, що колись ламало систему, стало її частиною. 🧠 Чим Playboy був насправді. Це був не просто журнал. І не просто бренд. Playboy — це: • документ епохи; • спроба поєднати свободу і комерцію; • приклад того, як медіа можуть змінювати суспільство. І водночас — приклад того, як час рано чи пізно наздоганяє будь-яку провокацію. Висновок. Playboy не створив сексуальну революцію. Він дав їй мову, стиль і обкладинку. А коли суспільство навчилося говорити самостійно — журнал втратив свою монополію на свободу.
    459переглядів
  • #історія #події
    🗽 Свобода в Десяти Пунктах: Ратифікація Білля про права США.
    15 грудня 1791 року стало однією з найважливіших дат в історії американської демократії та світової юриспруденції. Цього дня було завершено процес ратифікації перших десяти поправок до Конституції Сполучених Штатів, відомих як «Білль про права» (Bill of Rights). 📜
    Цей документ набув чинності, гарантуючи громадянам США фундаментальні свободи та захист від потенційного зловживання владою федерального уряду.

    Передумови Створення

    Коли в 1787 році була прийнята Конституція США, багато «антифедералістів» (противників сильного центрального уряду) висловили серйозні застереження. Вони вважали, що новий документ недостатньо захищає особисті свободи громадян і дає уряду занадто багато повноважень.
    Щоб забезпечити підтримку Конституції, її прихильники (федералісти) пообіцяли доповнити її переліком конкретних прав. Цю місію взяв на себе Джеймс Медісон, якого часто називають «батьком Конституції» та «батьком Білля про права».

    Що Гарантує Білль про Права?

    Джеймс Медісон представив Конгресу 12 поправок, з яких штати ратифікували 10. Саме ці 10 поправок складають Білль про права:
    Поправка I: Гарантує свободу віросповідання, свободу слова, свободу преси, право на мирні збори та право звертатися до уряду з петиціями. (Мабуть, найвідоміша!)
    Поправка II: Захищає право народу зберігати та носити зброю для забезпечення безпеки вільної держави.
    Поправка IV: Забороняє необґрунтовані обшуки та арешти. Встановлює необхідність судового ордера, виданого на підставі достатніх доказів.
    Поправка V та VI: Гарантують належну правову процедуру, захист від самозвинувачення (право мовчати), право на швидкий і публічний суд присяжних, а також право на адвоката.
    Поправка VIII: Забороняє надмірні застави, надмірні штрафи та жорстокі й незвичайні покарання.
    Поправка IX та X: Уточнюють, що перелік конкретних прав у Конституції не означає, що інші права, не зазначені в ній, не існують (IX), і що повноваження, які не делеговані федеральному уряду, належать штатам або народу (X).

    Світове Значення

    Ратифікація Білля про права 15 грудня 1791 року стала потужним прецедентом у розвитку конституціоналізму. Це був один із перших в історії випадків, коли основні природні права людини були чітко закріплені в державному законодавстві та поставлені вище за повноваження уряду. Документ слугував і продовжує слугувати моделлю для захисту громадянських свобод у всьому світі. 🇺🇸⚖️🤝
    #історія #події 🗽 Свобода в Десяти Пунктах: Ратифікація Білля про права США. 15 грудня 1791 року стало однією з найважливіших дат в історії американської демократії та світової юриспруденції. Цього дня було завершено процес ратифікації перших десяти поправок до Конституції Сполучених Штатів, відомих як «Білль про права» (Bill of Rights). 📜 Цей документ набув чинності, гарантуючи громадянам США фундаментальні свободи та захист від потенційного зловживання владою федерального уряду. Передумови Створення Коли в 1787 році була прийнята Конституція США, багато «антифедералістів» (противників сильного центрального уряду) висловили серйозні застереження. Вони вважали, що новий документ недостатньо захищає особисті свободи громадян і дає уряду занадто багато повноважень. Щоб забезпечити підтримку Конституції, її прихильники (федералісти) пообіцяли доповнити її переліком конкретних прав. Цю місію взяв на себе Джеймс Медісон, якого часто називають «батьком Конституції» та «батьком Білля про права». Що Гарантує Білль про Права? Джеймс Медісон представив Конгресу 12 поправок, з яких штати ратифікували 10. Саме ці 10 поправок складають Білль про права: Поправка I: Гарантує свободу віросповідання, свободу слова, свободу преси, право на мирні збори та право звертатися до уряду з петиціями. (Мабуть, найвідоміша!) Поправка II: Захищає право народу зберігати та носити зброю для забезпечення безпеки вільної держави. Поправка IV: Забороняє необґрунтовані обшуки та арешти. Встановлює необхідність судового ордера, виданого на підставі достатніх доказів. Поправка V та VI: Гарантують належну правову процедуру, захист від самозвинувачення (право мовчати), право на швидкий і публічний суд присяжних, а також право на адвоката. Поправка VIII: Забороняє надмірні застави, надмірні штрафи та жорстокі й незвичайні покарання. Поправка IX та X: Уточнюють, що перелік конкретних прав у Конституції не означає, що інші права, не зазначені в ній, не існують (IX), і що повноваження, які не делеговані федеральному уряду, належать штатам або народу (X). Світове Значення Ратифікація Білля про права 15 грудня 1791 року стала потужним прецедентом у розвитку конституціоналізму. Це був один із перших в історії випадків, коли основні природні права людини були чітко закріплені в державному законодавстві та поставлені вище за повноваження уряду. Документ слугував і продовжує слугувати моделлю для захисту громадянських свобод у всьому світі. 🇺🇸⚖️🤝
    Like
    1
    205переглядів
Більше результатів