У РИТМІ ТИШІ
Срібний промінь ліг на чисту воду,
День приніс чіткі, дотепні згадки,
В серці зріла із душею згода.
Грали далі мрії за порядком,
Над землею линув рій мотивів,
Знову мав я рими для нащадків.
Вітер ніс незримий подув хтиво,
Край трави лежали свіжі роси,
Хвилі на воді були активні.
Сонце клало промені на розтин,
Душу грів незгаслий жар наснаги
І вірші складалися дорослі.
Йду вперед, щоб тут зійти на пагорб
І несу у грудях чисті мрії,
Щоби з них зростити новий пагін.
Я шукав дует, а вийшло тріо:
Я, це сонце, та вода ранкова,
Що зустрілися в один період.
Тут відкрив я новий світ шовковий
І, знайшовши спокій в ритмі тиші,
З нею тут веду свої розмови.
Тут складаю свої нові вірші.
Мирослав Манюк
17.06.2026
У РИТМІ ТИШІ
Срібний промінь ліг на чисту воду,
День приніс чіткі, дотепні згадки,
В серці зріла із душею згода.
Грали далі мрії за порядком,
Над землею линув рій мотивів,
Знову мав я рими для нащадків.
Вітер ніс незримий подув хтиво,
Край трави лежали свіжі роси,
Хвилі на воді були активні.
Сонце клало промені на розтин,
Душу грів незгаслий жар наснаги
І вірші складалися дорослі.
Йду вперед, щоб тут зійти на пагорб
І несу у грудях чисті мрії,
Щоби з них зростити новий пагін.
Я шукав дует, а вийшло тріо:
Я, це сонце, та вода ранкова,
Що зустрілися в один період.
Тут відкрив я новий світ шовковий
І, знайшовши спокій в ритмі тиші,
З нею тут веду свої розмови.
Тут складаю свої нові вірші.
Мирослав Манюк
17.06.2026
Українська
English
