У РИТМІ ТИШІ


Срібний промінь ліг на чисту воду,
День приніс чіткі, дотепні згадки,
В серці зріла із душею згода.


Грали далі мрії за порядком,
Над землею линув рій мотивів,
Знову мав я рими для нащадків.


Вітер ніс незримий подув хтиво,
Край трави лежали свіжі роси,
Хвилі на воді були активні.


Сонце клало промені на розтин,
Душу грів незгаслий жар наснаги
І вірші складалися дорослі.


Йду вперед, щоб тут зійти на пагорб
І несу у грудях чисті мрії,
Щоби з них зростити новий пагін.


Я шукав дует, а вийшло тріо:
Я, це сонце, та вода ранкова,
Що зустрілися в один період.


Тут відкрив я новий світ шовковий
І, знайшовши спокій в ритмі тиші,
З нею тут веду свої розмови.


Тут складаю свої нові вірші.


Мирослав Манюк
17.06.2026
У РИТМІ ТИШІ Срібний промінь ліг на чисту воду, День приніс чіткі, дотепні згадки, В серці зріла із душею згода. Грали далі мрії за порядком, Над землею линув рій мотивів, Знову мав я рими для нащадків. Вітер ніс незримий подув хтиво, Край трави лежали свіжі роси, Хвилі на воді були активні. Сонце клало промені на розтин, Душу грів незгаслий жар наснаги І вірші складалися дорослі. Йду вперед, щоб тут зійти на пагорб І несу у грудях чисті мрії, Щоби з них зростити новий пагін. Я шукав дует, а вийшло тріо: Я, це сонце, та вода ранкова, Що зустрілися в один період. Тут відкрив я новий світ шовковий І, знайшовши спокій в ритмі тиші, З нею тут веду свої розмови. Тут складаю свої нові вірші. Мирослав Манюк 17.06.2026
520переглядів