#історія #постаті
Федеріко Фелліні: архітектор сновидінь та магістр італійського хаосу 🎬🇮Т
20 січня 1920 року в курортному містечку Ріміні народився Федеріко Фелліні — людина, яка перетворила кінематограф на карнавал, сповідь і сеанс психоаналізу водночас. Він не просто знімав фільми, він створював світи, де реальність так тісно перепліталася з фантазіями, що межа між ними зникала швидше, ніж вино в келихах його героїв. 🍷🎭

Почавши як карикатурист і сценарист неореалізму, Фелліні швидко зрозумів, що сіра буденність занадто тісна для його уяви. Його «Солодке життя» (La Dolce Vita) стало не лише маніфестом епохи, а й подарувало світові термін «папараці» та зробило фонтан Треві найбільш омріяним місцем для нічних купань. Фелліні майстерно висміював порожнечу еліти, водночас захоплюючись її блиском. ⛲📸

Проте справжній тріумф генія стався у стрічці «Вісім з половиною», де він зняв фільм про... неможливість зняти фільм. Це був безпрецедентний акт творчої відвертості, який приніс йому черговий «Оскар» і статус божества від кіно. Його муза і дружина Джульєтта Мазіна та харизматичний Марчелло Мастроянні стали обличчями його іронічного, сумного і неймовірно життєствердного всесвіту. 🏆🤡

Фелліні терпіти не міг логічних пояснень своїм роботам. Він казав: «Я вигадав себе повністю». Його фільми — це «Амаркорд», сповнений спогадів про дитинство, це гротескні персонажі та вічна музика Ніно Рота. Поки радянське кіно душили цензурою та соцреалізмом, Фелліні доводив, що свобода митця — це право бути незрозумілим, дивним і безмежно щирим у своєму божевіллі. 🎠🎨

Google Veo 3.1 отримала можливість створювати нативні вертикальні відео у форматі 9:16 для соціальних платформ. Оновлення покращує динаміку та виразність персонажів при генерації відео з референсних зображень. Функціонал інтегрується безпосередньо в YouTube Shorts та додаток YouTube Create. https://channeltech.space/ai/google-veo-3-1-vertical-video-update/

МАЛАНКА та ВАСИЛЬ
або хто ЩО СВЯТКУЄ, хто на "СТАРИЙ НОВИЙ РІК", за старою звичкою, хто вже на "НОВИЙ"!

13 січня за Юліанським календарем(31 грудня за сучасним Григоріанським) - день смерті преподобної Маланії(Маланки, Меланки, Меланії) або Маланії-Римлянки, римської святої, яка народилася у Римі та жила в епоху імператора Флавія Гонорія Августа, але практично все своє свідоме життя провела в Африці займаючись разом зі своїми подругами релігійним просвітництвом серед туземців. У театралізованих постановах роль Маланки обов'язково має виконувати переодягнений юнак, через те, що в житті Маланія була лecбiянкoю. Якимось чином образ Маланки перекочував на територію СРСР і раптово став фольклорним елементом в Україні на пару з її "коханим" Василем, грецьким святим, який помер за Юліанським календарем 14 січня(за Григоріанським - 1 січня). Насправді Маланка із Василем ніколи не могли зустрічатися. Вони не тільки жили на різних територіях, а й у різні часи. Маланка народилася у 383 році, а Василь помер у 379-му. Радянська пропаганда втюхала в українські звичаї дурість, не подбавши про сумісність вигаданих персонажів, вкравши при цьому дохристиянську атрибутику наших пращурів, яка не тільки жодного відношення до християнства не має, але нещадно винищувалася за часів хрещення України у 988-му та подальших роках. Та красти без розбору і сенсу, що під руки потрапить, святкувати кончину людей і танцювати на їхніх кістках це найголовніше у деяких ідеологіях.

Про яке палке кохання, про які обнімашки-цілувашки між Василем та Маланкою взагалі може йти мова, якщо вони ані в часі, ані географічно ніколи не перетиналися і Маланка народилася через ШІСТЬ років по смерті Василя?

В жодній старій українській класичній літературі образи Маланки та Василя не згадуються, тільки в новій, радянських часів.

«Християнське Різдво» та «СТАРИЙ НОВИЙ РІК», почали відмічати в СРСР та у деяких країнах сателітах та холопах СРСР після Другої світової війни 7-го та 14-го січня, до цього Хр. Різдво відмічалося 25 грудня, а Старий Новий рік взагалі не існував навіть у лексиконі. Якщо згадували старі дати, то додавали - "за старим стилем". Але прийшли нові свята, бо така була вказівка з Кремля, щоб жодного церковного свята не відмічали разом з Заходом, починався новий виток напруженості. Але, з догляду на те, що радянські православні священики суттєво допомогли у мобілізації гарматного м’яса під час бойових дій (мобілізація старими більшовицькими засобами йшла дуже тяжко, кількість ухилянтів та дезертирів росла і досягла мільйонів), проведення служб було тимчасово дозволено.
Потім, при Хрущові, гайки знову почали загвинчувати, а при Брежнєві боротьба з релігією досягла апогею. Вже не катували, не відправляли на Соловки та Колиму, але нагляд за церквою був ретельний, молодь за участь у церковних діях нещадно карали, за діяльністю церкви ретельно наглядали співробітники КДБ, що мали своїх довірених осіб серед «батюшків», «дияконів» та служниць.
Під час значних святкових служб біля церкви обов’язково чергував оперативний комсомольський загін, стояли міліцейські авто, швендяли ментовські патрулі, серед натовпу вдавала з себе байдужість купа працівників КДБ та МВС у цивільному одягу та їхні секретних агенти.
А опівночі, на якесь видатне церковне свято, обов’язково по Центральному Телебаченню показували «Мелодії та ритми зарубіжної естради», щоб відволікти молодь від згубного випадкового відвідування церкви. Дивитися особливо у тій програмі було нічого, крім остогидлій цвілі артистів соцтабору, але пару виступів справжніх вчорашніх західних зірок вихопити було можливо, на кшталт «ABBA» чи «Boney-M», що вже тоді для радянської молоді було за щастя. Сьогодні вже цю передачу ніхто б і не дивився, навіть з ностальгії.
Життя продовжувалося, нічого не змінювалося, змінювалася тільки форма, але не форма життя людей, а форма діяльності церкви та наглядаючих за ними органів влади та правопорядку.

© IK

http://www.ik-music.net/

ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ДІДОМ МИКОЛАЄМ, СВЯТИМ НІКОЛАЄМ, САНТА КЛАУСОМ та ДІДОМ МОРОЗОМ!

Сьогоднішній передноворічний Дід Миколай з’явився у слав’ян та у стародавній Україні-Русі ще в дохристиянські часи, коли ніяких святих не було і не могло бути, їх ще не вигадали навіть на Заході. Приходив дідусь Миколай напередодні Коляди, яку святкували у День зимового сонцестояння 20(21,22) грудня(за сьогодняшнім календарем) і сповіщав, що незабаром Коляда, Свято Сонця, Різдво Нового Сонця, Різдво Божича Коляди, початок нового колообігу ЗИМА-ВЕСНА-ЛІТО-ОСІНЬ-ЗИМА. Коло, так наші далекі пращури звали Сонце, було головним у їхньому житті. Приходив у селище дідусь похилого віку у старому кожусі, валянках та шапці, здіймав руки догори та волав – «Ми Коло»(Ми Сонце, Ми колообіг навколо Сонця). Тому й дідуся прозвали Ми-Коло, Миколо, Микола чи Миколай. Коли це ім’я вжилося і стало розповсюдженним, малечу назвали не дорослим суворим ім’ям Микола, а ласкавим – Коля, що означало Сонечко. Тому й чекають і відзначають Миколая тільки перед самою Колядою і не раніш.

А ім’я Ніколай походить від грецького ім’я Νικολάι і не має жодного відношення до українського імени Микола(Миколай), як не має відношення західний Святий Ніколай до нашого українського Діда Миколая. Відзначають західного Св. Ніколая 6-го грудня у день його кінчини, а хтось святкує це. І завжди відзначали, навіть тоді, коли різниця між григоріанським та юліанським календарами становила 10, 11, 12, 13 років. А діда Миколая завжди чекали 19-го грудня, напередодні Коляди та Зимового Сонцестояння, бо Коляда це більше астрономічне свято ніж релігійне. Сьогоднішнє співпадіння у старих та нових датах та деякі співпадіння в іменах не мають нічого спільного. Це зовсім різні імена і зовсім різні персонажі. Ласкаве від Ніколая – Нікі, а не Коля. У старій класичній літературі ви ніде не зустріните, щоб Ніколая звали Колею, тільки Нікі. В Америці Ніколая звуть Nicholas, у Німеччині – Nikolaus…

До речі Санта Клаус теж до Святих Ніколаєв не має жодного відношення. З’явився він аж у 1931 році, завдяки компанії Coca-Cola, яка вигадала це ім’я для своєї реклами, а вже потім він став святковим персонажом на Християнське Різдво. Легендарний радянський Дід Мороз з’явився взагалі у грудні 1936 року в пику як Санта Клаусу так і Св. Ніколаю для популярізації святкування Нового року наперекір Християнському Різдву, яке відмічали 25 грудня і у радянських календарах ця дата стояла червона, як і інші радянські свята з вихідними. До цього Новий рік у СРСР не святкували, вважаючи його буржуазним пережитком минулого.

Приватизування християнською релігією нашого українського сонячного дідуся Миколая є найганебнишим вчинком! Хоча, тільки це в нас вкрали?!

P. S. До речі грецьке ім’я Νίκος(Нікос) теж не має відношення ані до Миколая, ані до Ніколая, це зовсім незалежне від них ім’я.

© IK

http://ik-music.net/

Баночка з джином та її “впливові знайомі”.
Нещодавно один із ведучих в інтерв'ю з нардепкою Анною Скороход згадав про її впливового знайомого - Сема Кісліна, який відкрито в російських ЗМІ визнав, що в оточенні Трампа панує намір зробити її наступним президентом України. За його словами він мав можливість познайомитися особисто зі Скороход, та вважає її розумною, тому вона гідна цієї посади.
Сама ж історія, звісно звучить як напівсенсація, але риторика доволі знайома: десь за океаном є "серйозні люди", які все контролюють і вже вирішили, хто керуватиме Україною. Подібну маячню ми вже чули майже рік тому, коли різні "аналітики" й фріки розповідали, що як тільки Трамп стане президентом, кар’єрі Зеленського кінець, бо все давно погоджено у Вашингтоні.
Але результат, як бачимо, відомий.
При цьому нардепка (та сама "баночка з джином") намагається робити вигляд, що вона тут ні до чого: мовляв, це лише її близький знайомий мільярдер Кіслін ділиться думками, що нібито хоче її кудись просувати. А насправді вона лише з ним обговорювала ідею про формування нової політичної партії.
Проте якщо відкинути байки й подивитися на факти, стає зрозуміло, хто саме цей “знайомий”.
Йдеться про Сема Кісліна — людину мультимільйонера, якщо не мультимільярдера зі старих "кругів великих грошей" у Нью-Йорку. Українець єврейського походження, який ще в 70-х починав кар'єру директором гастроному в Одесі - а в радянські часи такі посади означали серйозні зв’язки з номенклатурою і доступ до дуже чутливої інформації.
Згодом він емігрував до США, встановив тісні контакти з впливовими людьми, зокрема, з Рудольфом Джуліані (адвокат Трампа). У період, коли Джуліані був мером Нью-Йорка, Кіслін декілька років був його радником. Серед його знайомств і бізнес-контактів фігурує й чинний американський президент.
Зокрема Кіслін мав зв’язки з представниками українських силових структур і намагався отримати доступ до заморожених активів оточення Януковича на суму понад $23 млн. Частину цих коштів арештував Краматорський суд, а сам Кіслін стверджував, що це нібито його гроші. У 2017 році йому заборонили в’їзд в Україну на п’ять років, але згодом заборону скасували через суд — і він спокійно повернувся.
Та судячи з того, як Скороход щиро згадує про цього Семена Захаровича, схоже тепер стає зрозуміло, хто так оперативно вніс за неї заставу у справі про вимагання грошей у підприємця.
Нагадаю: за версією слідства, йшлося про $250 тис. за «організацію» санкцій РНБО проти компанії-конкурента.
Тож коли Скороход і подібні їй персонажі починають розповідати про "впливових друзів" у США та великі політичні перспективи — варто просто дивитися на імена та біографії цих сумнівних персонажей. Бо за всією цією мішурою — стара історія про корупцію, схеми й ілюзію всемогутності.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Святвечір

Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва.

Святкування народження Ісуса Христа
Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня.

Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки.

Святкова ялинка та вертеп
Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства.

Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері.

Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям.

Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів.

За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах.

Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня.

Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло.

Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки.

Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл.

Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус.

Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці.

Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю.

Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.

Історія та персонажі зовсім не вигадані!✨

Перша половина грудня добігає кінця і ми заходимо у «турбулентний» час: знайти подарунки рідним і близьким, ні про кого не забути, відправити, а головне – встигнути до Різдва та Нового року!
А ще й на роботі побувати Таємним Сантою🎅

Задача не з легких!
Але FATLINE завжди на варті ваших подарунків: понад 500 товарів для нанесення принта, тисячі новорічних принтів, виготовлення 1 день, конструктор для створення своїх дизайнів і відправка по всій Європі!

А ще, для вас завжди доступне подарункове пакування!🎁

До Різдвяних свят на сайті діють приємні знижки і система бонусів для кожного клієнта!
Чекаємо на вас!

😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

#ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг

The Walt Disney Company підписала трирічну угоду з OpenAI та інвестує в компанію 1 мільярд доларів. Користувачі генератора відео Sora та ChatGPT Images отримають легальний доступ до понад 200 персонажів Disney, Marvel, Pixar та Star Wars. https://channeltech.space/ai/disney-openai-partnership-sora-character...

#історія #особистості
🖋️ Батько Реалізму: Гюстав Флобер — Майстер бездоганного стилю.
Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найвпливовіших письменників XIX століття, французького класика, майстра літературного реалізму — Гюстава Флобера (Gustave Flaubert, 1821–1880). Його внесок у світову прозу є фундаментальним, а його твори — еталоном стилістичної досконалості.

1. Головний Шедевр: «Мадам Боварі» (1856)
Це, без сумніву, найвідоміший твір Флобера і один із ключових романів світового реалізму. Роман розповідає трагічну історію Емми Боварі, яка, прагнучи романтичних ідеалів, не знаходить щастя у провінційному шлюбі. Флобер досконало застосував метод «безособового письма» (або об'єктивного оповідання), де автор не висловлює своєї думки, а лише фіксує події та психологічні стани персонажів. 🤯

2. Судовий Процес і Сенсація:
Вихід роману «Мадам Боварі» викликав гучний скандал. Французька влада звинуватила Флобера в «образі суспільної моралі» та «зневазі релігії». Судовий процес 1857 року став сенсацією. Хоча письменника врешті-решт виправдали, скандал лише підвищив інтерес до роману, закріпивши за Флобером репутацію літературного новатора та борця за свободу творчості.

3. Принцип «Le Mot Juste» (Точне Слово):
Флобер був одержимий ідеєю досконалого стилю. Він виснажливо працював над кожним реченням, шукаючи «єдине, необхідне і точне слово». За легендою, він міг годинами шукати ідеальне дієслово чи епітет. Ця його маніакальна увага до форми і стилю зробила його творчість зразком для наступних поколінь письменників. ✍️

4. Інші Знакові Твори:
Крім «Мадам Боварі», до його спадщини належать такі значущі романи, як «Виховання почуттів» (психологічна хроніка покоління) та «Саламбо» (екзотична історична драма про Карфаген).
Гюстав Флобер залишається класиком, чия філігранна робота зі словом та глибоке проникнення у психологію людини змінили вектор розвитку європейської літератури.