НАновини‼️: Євреї з України: Юрій Ліфшиц. Як киянин одним пістолетом зупинив потяг, що прямував до Аушвіцу, і врятував понад сотню в'язнів
Юрій Ліфшиц народився в Києві в єврейській родині. Коли Юрію було 11 років, його батьки розлучились, і його мати з двома синами переїхала до Бельгії, в місто Шарлеруа. Юрій приєднався до бельгійського Опору, коли зрозумів, що нацисти готують «окончательне рішення єврейського питання».

19 квітня 1943 року Ліфшиц разом з друзями — Робером Местріо і Жаном Франклемоном — напали на «Двадцятий конвой», відомий також як «Поїзд № XX» (фр. Vingtième convoi), що віз понад 1600 євреїв з транзитного табору Мехелен в Аушвіц. Використовуючи мінімальні ресурси — один пістолет і інструменти для злому — їм вдалося зупинити потяг і звільнити ув'язнених. Цей подвиг став першим і єдиним випадком масової втечі з «потяга смерті» за всю Другу світову війну.

Юрій Ліфшиц і його товариші звільнили 233 особи, з яких 116 вижили. Цей подвиг став символом мужності і спротиву нацизму. Юрій був арештований, підданий жорстоким тортурам, але відмовився одягти пов'язку на очі перед стратою. 17 лютого 1944 року він був розстріляний у Шарбеку, недалеко від Брюсселя.

Пам'ять про подвиг Юрія Ліфшица та його соратників була увічнена в Бельгії. У 1993 році була встановлена пам'ятка в Брюсселі, присвячена його подвигу і пам'яті всіх жертв Голокосту. У 2023 році в Брюсселі також був відкритий меморіал Голокосту, на якому увічнені імена героїв Опору, включаючи Ліфшица.

Читайте більше на сайті НАновини:

https://nikk.ua/uk/jura-lifshic-2/

#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #Holocaust #ЄвреїЗУкраїни

Ворог активізувався по напрямку Малинівка-Нова Полтавка-Новооленівка.
На жаль, противнику вдалося окупувати Тарасівку. Спроби відновити положення нічого не дали, бо кацапи затягнули в село вже дві роти піхоти, яка сидить по всім можливим укриттям.
Крім того, кацапи вже малими групами намагалися зайти в Новооленівку, але були знищені. Ще групи заходили у Нову Полтавку, чи знищені всі невідомо, але значна частина просто здалася в полон.
Неприємними є і атаки на Малинівку, де бойові дії тривають. Ворог намагається закріпитися в селі та оточити підрозділи дружніх сил біля розв'язки.

1 травня Василь Зінкевич святкує 80-річчя❤️‍🩹

Василь є одним з найвідоміших українських співаків часів естради, дизайнером одягу та актором першого українського мюзиклу.

А пам'ятаєш пісні Скрипка Грає чи Мамина світлиця?👇

Вітаємо, пана Василя!

Многая літа!
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

Реально😱 Ви помітили?
Яка вартість лимонів у ваших населених пунктах?
Бо я вже не пам'ятаю, коли останнього разу 🍋 купляла.

Замість лимонів минулого разу купила до риби 2 апельсини.

В Атб за акцією🍊44 грн/кг💡

#лимони #ціни #знижки #шок

Виготовлення візитівок Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/business-card

Агентство професійного друку OLDORCS Тернопіль надає послуги виготовити візитівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

Візитівки – це невеликі картки, які містять контактну інформацію про людину чи компанію і є важливим інструментом для створення першого враження та для спілкування з потенційними клієнтами та партнерами.

Виготовляємо візитівки з паперу, або пластику. Односторонні чи двосторонні і з різними розмірами та форми.

☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.

❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

#тернопіль #oldorcs #україна #візитка #візитнакартка #візитівка #бізнескартка #євровізитка #класичнавізитка #друквізиток #замовленнявізиток #виготовленнявізиток #створеннявізиток #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги
#файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

#музеї
У самому центрі Києва, на тихій вуличці провулку Тараса Шевченка, розташований особливий куточок, де час ніби зупиняється, а історія оживає. Це Будинок-музей Тараса Шевченка — місце, яке зберігає дух і спадщину великого Кобзаря, поета, художника й мислителя, чиї слова й досі надихають українців.

Будинок, у якому жив Тарас Шевченко в 1846 році, сьогодні відтворює атмосферу його епохи. Відвідувачі можуть пройтися кімнатами, де поет творив, побачити його особисті речі, рукописи, малюнки та відчути зв’язок із тим, що надихало митця. Кожен предмет тут — це не просто експонат, а частина історії, що розповідає про життя Шевченка, його боротьбу й любов до України.

Музей не лише зберігає пам’ять про Кобзаря, а й запрошує до діалогу. Виставки, літературні вечори та екскурсії дозволяють кожному доторкнутися до творчості Шевченка, відкрити для себе його багатогранний талант. Особливо вражає садок біля будинку, де можна уявити, як Тарас прогулювався, розмірковуючи над долею рідного народу.

У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач.

Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах.

У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії.

Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла:
— Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка…

Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину.

Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала:
— Я знаю, як боляче бути покинутим.

Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла:
— Дякую.

Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою.

Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

#музеї
Музей історії Дніпра (МІД) — це культурний заклад, який розповідає про минуле міста. Він розташований у Будинку губернатора, який є пам'яткою архітектури національного значення.

Ідея створення виникла в середині 20 століття, а сам музей був відкритий у травні 2021 року. До цього часу, в жовтні 2019 року, було засновано Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра".

Будинок, у якому розміщений музей, був побудований у середині 19 століття для губернатора Катеринославської губернії. Протягом часу тут змінювалися резиденти, а сама будівля пережила багато історичних подій, включаючи революційні періоди та зміни влади.

Експозиція включає понад 3000 предметів, зібраних під час археологічних розкопок та через пожертви. Музей має п’ять залів, які висвітлюють різні аспекти життя міста. Це важливе місце для збереження його історії та знайомства з культурною спадщиною.

1 травня -103 роки тому народився один з найкращих українських спортивних журналістів радянських часів Аркадій Галинський. Памятаєм.
Аркадій Романович Галинський ( 1922 —
1996) — радянський, та український спортивний журналіст і коментатор,який народився у Києві З 1947 по 1968 рік працював у Києві у газетах і на телебаченні коментатором. Отримав прізвисько «Солженіцин радянського футболу» — його матеріали були розкритиковані найвищими спортивними органами СРСР, унаслідок чого журналісту відмовляли друкувати його матеріали протягом 17 років (від 1972 до 1989). Після 1989 року і до кінця свого життя Галинський продовжував публікувати свої статті,а також брав участь у радіопрограмі радіо "Свобода" під назвою "Пресинг"
#спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Згурівська громада Броварського району у скорботі.
У російсько-Українській війні загинув 30-річний Захисник України з села Жуківка, гранатометник десантно-штурмового батальйону, солдат Росахацький Валентин Олександрович, 1994 р.н. У жовтні 2024 року приєднався до лав ЗСУ. Приймав участь у бойових діях на сході України та був поранений. 30 квітня 2025 року серце нашого Захисника не витримало і зупинилося.
Інформацію про час та місце поховання буде повідомлено додатково.
Вічна пам'ять Герою України!
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни