Відділ фізичної культури та спорту Броварської міської ради з глибоким сумом повідомляє, що на 80 році пішов з життя відомий спортивний фахівець, Заслужений тренер України з плавання Леонід Олександрович Мангер, який присвятив своє життя Броварському спорту.
Короткі біографічні відомості
Закінчив Чернігівський педагогічний інститут. Від 1974 працював тренером, 1975/83 — старшим тренером ДЮСШ Броварського заводу порошкової металургії; 1983–2001 — викладач фізичного виховання, 2005/12 — вчитель зі спорту відділення плавання Броварсього вищого училища фізичної культури; 2001/05 роки — директор басейну «Купава»; водночас від 2004 — тренер-викладач Київської обласної школи вищої спортивної майстерності (обидва — Бровари). Серед вихованців — видатні спортсмени, учасники і переможці міжнародних змагань з плавання і параплавання.
Поховання Леоніда Олександровича відбудеться 2 травня на його батьківщині, Чернігівщині.
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

#думки
......Життя настільки коротке що ми навіть не встигаємо цього зрозуміти. Бережіть, цінуйте, любіть та поважайте, не ображайте тих, хто поруч з вами. Ваших рідних, знайомих, друзів. Частіше кажіть людям добрі слова, вони так потрібні, їх так не вистачає.

Найбільший дефіцит у будь-який час це хороше, добре слово сказане про людину при їх житті..... Цінуйте та поважайте один одного. Це так просто, так важливо, для кожної людини....!

Ми не можемо повернути час, ми не можемо знати, коли не стане нас на землі, щоб потім не жаліти. Пам'ятайте та цінуйте людину поки вона жива, а не тоді коли її вже не стане....

Ми завжди думаємо, що в нас, ще багато часу.... Але це не так.... Життя може обірватися в любу хвилину...... Давайте будемо добрішими один до одного, поважати один одного, не забувати про своїх родичів, друзів та просто знайомих нам людей.....
▫️

Виготовлення візитівок Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/business-card

Агентство професійного друку OLDORCS Тернопіль надає послуги виготовити візитівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

Візитівки – це невеликі картки, які містять контактну інформацію про людину чи компанію і є важливим інструментом для створення першого враження та для спілкування з потенційними клієнтами та партнерами.

Виготовляємо візитівки з паперу, або пластику. Односторонні чи двосторонні і з різними розмірами та форми.

☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.

❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

#тернопіль #oldorcs #україна #візитка #візитнакартка #візитівка #бізнескартка #євровізитка #класичнавізитка #друквізиток #замовленнявізиток #виготовленнявізиток #створеннявізиток #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги
#файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua

НАновини‼️: Євреї з України: Юрій Ліфшиц. Як киянин одним пістолетом зупинив потяг, що прямував до Аушвіцу, і врятував понад сотню в'язнів
Юрій Ліфшиц народився в Києві в єврейській родині. Коли Юрію було 11 років, його батьки розлучились, і його мати з двома синами переїхала до Бельгії, в місто Шарлеруа. Юрій приєднався до бельгійського Опору, коли зрозумів, що нацисти готують «окончательне рішення єврейського питання».

19 квітня 1943 року Ліфшиц разом з друзями — Робером Местріо і Жаном Франклемоном — напали на «Двадцятий конвой», відомий також як «Поїзд № XX» (фр. Vingtième convoi), що віз понад 1600 євреїв з транзитного табору Мехелен в Аушвіц. Використовуючи мінімальні ресурси — один пістолет і інструменти для злому — їм вдалося зупинити потяг і звільнити ув'язнених. Цей подвиг став першим і єдиним випадком масової втечі з «потяга смерті» за всю Другу світову війну.

Юрій Ліфшиц і його товариші звільнили 233 особи, з яких 116 вижили. Цей подвиг став символом мужності і спротиву нацизму. Юрій був арештований, підданий жорстоким тортурам, але відмовився одягти пов'язку на очі перед стратою. 17 лютого 1944 року він був розстріляний у Шарбеку, недалеко від Брюсселя.

Пам'ять про подвиг Юрія Ліфшица та його соратників була увічнена в Бельгії. У 1993 році була встановлена пам'ятка в Брюсселі, присвячена його подвигу і пам'яті всіх жертв Голокосту. У 2023 році в Брюсселі також був відкритий меморіал Голокосту, на якому увічнені імена героїв Опору, включаючи Ліфшица.

Читайте більше на сайті НАновини:

https://nikk.ua/uk/jura-lifshic-2/

#НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #Holocaust #ЄвреїЗУкраїни

1 травня Василь Зінкевич святкує 80-річчя❤️‍🩹

Василь є одним з найвідоміших українських співаків часів естради, дизайнером одягу та актором першого українського мюзиклу.

А пам'ятаєш пісні Скрипка Грає чи Мамина світлиця?👇

Вітаємо, пана Василя!

Многая літа!
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна_понад_усе

Тільки півдня пройшло, а я вже мммммертва?:)
За зиму звикла інтимним місцем оббивати груші ж?:)

А весна прийшла!
Сьогодні знов сапала бурʼяни на тих ділянках, де передглядався посів!
Більш за все наросло грициків звичайних!
Й то - не найгірший варіант!

Понасіяла шпінатів, салатів та три кілометри гороху!:)

Й усе!:)
Ззззздулася!!!

Синоптики знов морозом лякають?
А я така ділова ж?
Саме з цього приводу так пізно посевний сезон й почала!
Щоб не перейматися про ті приморозки!

Тюльпани відквітають…
Нарциси взагалі цьогоріч невдалі якісь були.
Та нехай це буде найбільшою з наших проблем!

Намилася, нажерлася, вирушатиму на канапу!

Вильожуватимуся та сумуватиму…
Згадуватиму, як тридцять вісім років тому в мене зʼявився синочок Антон…
Світла йому памʼять…

РЙ.
Тут нічого нового.

Ви там як?

1 травня 1966 року над одним із київських вишів замайорів український національний синьо-жовтий прапор.

Георгій Москаленко навчався на вечірньому відділенні Київського інституту народного господарства. Віктор Кукса працював будівельником. Обидва мешкали в одному з гуртожитків у Святошині.

Вночі проти 1 травня 1966 р. Георгій Москаленко та Віктор Кукса встановили український національний прапор на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства.

Все було продумано. Саме тут, під стінами КІНГу, вранці шикувалися першотравневі колони демонстрантів, тож прапор мали побачити багато людей. Жовто-блакитний прапор (саме в такому порядку розташування смуг) було пошито з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб-Тризуб, вирізали його з чорної матерії й нашили на прапор. Чорнилом, друкованими літерами, на прапорі написали: «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито! ДПУ».

Під час встановлення прапора Г.Москаленко стояв із самопалом на сторожі біля пожежної драбини, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замість нього прив'язав жовто-синій.

1 травня о 6:30 зчинився рейвах. Інститутський двірник угледів прапор, повідомив вахтерові, а той –секретареві парткому Р. Костюку та проректорові К. Капустіну. Прапор занесли до парткому і викликали міліцію. З огляду на серйозність ситуації прибув кадебіст – лейтенант Іванов – і забрав прапор.

Затим до інституту приїхала слідча група кґб на чолі з лейтенантом Берестовським. Оглянули «місце злочину». Порушили кримінальну справу за ознаками «посягання на територіальну цілісність
УРСР».

Агентам кґб з числа студентів та викладачів було доручено особливо уважно придивлятись і прислухатись. Студентів посадили за безкінечні диктанти, аби ідентифікувати стилістику написів на
прапорі.

Нарешті під кінець року слідство вийшло на «злочинців».

21 лютого1967 р. Григорій Москаленко та Володимир Кукса були заарештовані. Київський обласний суд на закритому засіданні визнав обвинувачуваних у «антирадянській агітації» й засудив Г.Москаленка до 3 років таборів суворого режиму, Г.Куксу — до 2 років.

Григорій Москаленко звільнився 1970 р., працював сантехніком, згодом – майстром, виконробом. Брав активну участь у рухові за незалежність, був депутатом Бучанської селищної Ради.

Віктор Кукса після повернення з таборів працював машиністом екскаватора. Зазнавав постійного тиску з боку міліції та кґб. Входив до складу відомого «дисидентського» хору «Гомін» Л.Ященка. Брав участь у русі за незалежність.

У січні 2007 р. Г.Москаленко та В.Кукса були
реабілітовані.

За рік до того — 16 листопада 2006-го - на будівлі Київського інституту народного господарства було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відважний вчинок патріотів Георгія Москаленка та Віктора Кукси.

Згурівська громада Броварського району у скорботі.
У російсько-Українській війні загинув 30-річний Захисник України з села Жуківка, гранатометник десантно-штурмового батальйону, солдат Росахацький Валентин Олександрович, 1994 р.н. У жовтні 2024 року приєднався до лав ЗСУ. Приймав участь у бойових діях на сході України та був поранений. 30 квітня 2025 року серце нашого Захисника не витримало і зупинилося.
Інформацію про час та місце поховання буде повідомлено додатково.
Вічна пам'ять Герою України!
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни

У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач.

Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах.

У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії.

Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла:
— Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка…

Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину.

Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала:
— Я знаю, як боляче бути покинутим.

Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла:
— Дякую.

Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою.

Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

Виготовлення візитівок Тернопіль можна за посиланням - https://oldorcs.com/services/business-card

Агентство професійного друку OLDORCS Тернопіль надає послуги виготовити візитівки та багато інших послуг друку, дизайну та реклами.

Візитівки – це невеликі картки, які містять контактну інформацію про людину чи компанію і є важливим інструментом для створення першого враження та для спілкування з потенційними клієнтами та партнерами.

Виготовляємо візитівки з паперу, або пластику. Односторонні чи двосторонні і з різними розмірами та форми.

☎️ Телефонуйте, або пишіть у Вайбер чи Телеграм 097 207 3030.

❗ І пам'ятайте, що хороший дизайн - це хороший бізнес!

#тернопіль #oldorcs #україна #візитка #візитнакартка #візитівка #бізнескартка #євровізитка #класичнавізитка #друквізиток #замовленнявізиток #виготовленнявізиток #створеннявізиток #друк #поліграфія #друкарня #типографія #поліграфічніпослуги
#файнемістотернопіль #файнемісто #файне #закладитернопіль #тернопілля #тернопільщина #тернопільськийрайон #тернопільськаобласть #тернопільський_край #тернопільськийкрай #тернопільвсерці #ternopil #юа #ua