#історія #особистості
🔮 14 грудня 1503: Мішель де Нотрдам — Загадка Нострадамуса.
Сьогодні ми згадуємо день народження людини, чиє ім'я стало синонімом передбачення та містики — Мішеля де Нотрдама (фр. Michel de Nostredame), відомого світові як Нострадамус. Він народився 14 грудня 1503 року у місті Сен-Ремі-де-Прованс, Франція.

⚕️ Лікар і Астролог

Нострадамус був освіченою людиною своєї епохи. За фахом він був лікарем. Під час епідемій чуми він прославився тим, що розробив новаторські (для того часу) методи боротьби з хворобою, засновані на гігієні, чистій воді та рожевих пігулках, що містили вітамін С, а не на традиційному кровопусканні.
Проте світову славу йому принесла не медицина, а його захоплення астрологією та пророцтвами.

📜 "Центурії" — Загадка на століття

Свою знамениту збірку пророцтв «Пророцтва» (Les Prophéties) Нострадамус видав у 1555 році. Книга складається з десяти частин, або Центурій (сотень), кожна з яких містить 100 чотиривіршів — катренів.
Катрени написані туманною, зашифрованою мовою, що поєднує французьку, латинську, грецьку та окситанську мови. Цей стиль він обрав свідомо, щоб уникнути переслідування інквізицією.

🌍 Культурний Феномен

Незважаючи на скептицизм наукової спільноти, яка вважає його катрени надто розпливчастими, щоб їх можна було перевірити, Нострадамус залишається культурним феноменом. Його часто цитують у зв’язку з великими історичними подіями, що, як стверджують його шанувальники, він нібито передбачив:
Смерть короля Генріха II.
Французьку революцію.
Прихід до влади Наполеона та Гітлера.
Атомне бомбардування Хіросіми та навіть теракти 11 вересня.

🤔 Спадщина

Сьогодні Нострадамус є об'єктом інтересу істориків, езотериків і, безумовно, масової культури. Його життя і тексти є яскравим свідченням того, як люди прагнуть знайти сенс і передбачити майбутнє у світі, повному хаосу. Незалежно від того, чи віримо ми в його здібності, його фігура залишається однією з найвпливовіших у сфері містики та пророцтв. 🌟

Головний лікар дає завдання практиканту - оглянути хворих, і йде.
Приходить ввечері:
- Як пройшло?
- Прийшов перший пацієнт. Страждав від проносу. Я дав йому проносного. Спочатку він побіг, затиснувши зад, потім махнув рукою і пішов... Напевно допомогло.
- Прийшов другий на милицях, йому я теж дав проносне. Він відкинув милиці і побіг. Точно допомогло...
- Потім прийшов третій, з кашлем. Відповідно теж проносне...
Головлікар:
- Ну і що?!..
- Та он сидить у кутку і кашлянути боїться.

Поки Європа мирно спить
На мене іскандер летить.
І не один, і так щомиті.
Стоять машини всі побиті.
Стоять без вікон всі балкони,
Лікарні, школи і салони.
І сходи, і ліфти безлюдні.
Стоять ялинки чорні в грудні.

У сажі двері, в диму спальня.
Без стін хитається вітальня.
Чорнюща дірка прямо з даху
На голови скидає бляху.
Бездонна вирва під парканом
На серці робить свіжу рану.
Поки Європа ще дрімає
До мене "онікс" підлітає.

І в цьому вирі, в цьому хламі
Життя гойдається на рамі.
А поруч стогне чоловік.
А скоро ж буде новий рік.
Салат, шампанське. Сюр та й годі.
Хтось вдягнеться по новій моді.
Хтось буде повзать по землі
І помирати на "нулі".

І будуть тости про любов.
І хтось проллє останню кров...
Такий ось час. Ми його свідки.
І все від "матушки-сусідки".

🖍️ Г.Потопляк

🦾У Київській обласній лікарні відкрили ортезно-протезну лабораторію

У медзакладі запрацювала сучасна лабораторія, де протези та ортези виготовляють на місці — від консультації до реабілітації. Проєкт реалізували спільно з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, повідомив очільник КОВА Микола Калашник.

«Уже п’ятеро військових отримали тут свої протези», — зазначив він.

На Київщині проживає понад 84 тис. ветеранів, з яких 13 тис. потребують реабілітації.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

🤯Співробітники ТЦК в Одесі побили, заштовхали в бус, а потім викинули на ходу з машини військового-морпіха(!), який був звільнений з полону та захищав Маріуполь, – ГО «Захист держави».
▪️Пишуть, що постраждалий надавав документи. Зараз він проходить мед. обстеження в лікарні. В Спілці морських піхотинців України зазначили, що «обурені ситуацією і не відпустять її».
▪️Одеський обласний ТЦК призначив службове розслідування. Вказується, якщо буде доведення перевищення повноважень, працівники ТЦК «понесуть найсуворіше покарання», передбачене законом.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

💔Помер Степан Гіга, - повідомив хор "Гомін".

"Дякуємо Вам, Маєстро, за музику, яка об'єднує покоління та жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні будуть жити, доки ми співаємо", - написав "Гомін".

😥Раніше українські медіа писали, що співак перебуває у лікарні у важкому стані ще з 19 листопада.

У 1998 році він став Заслуженим артистом у 1998-му, у 2002 році - Народним.

😭 Помер український народний співак Степан Гіга у віці 66 років, — ЗМІ

Артист кілька тижнів провів у лікарні з ускладненням хвороби. У важкому стані він перебував з 19 листопада.

Після ускладнень операції на коліні підвищився цукор і порушився кровообіг, тож ногу довелося ампутувати.

Сьогодні співак помер у реанімації Львова. Серед його пісень — «Цей сон», «Золото Карпат», «Яворина».
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

День пуансетії
День пуансетії (Poinsettia Day), що відзначається 12 грудня, – це день вшанування яскравої червоно-зеленої рослини, яка є синонімом святкового сезону. Цей день вшановує шлях рослини від її ацтекського походження до того, як вона стала основною різдвяною прикрасою в будинках і громадських місцях. Свято започатковане у США, а вшанування рослини поширене у всьому світі.

Народна назва пуансеттії — Різдвяна Зірка, завдяки тому, що квітка зацвітає, як правило, у грудні під Різдво (25 грудня).

Після цвітіння пуансеттія часто гине, тому слід ретельно дотримуватись порад по догляду за квіткою.

Історичне значення
Зв’язок з ацтеками
Батьківщиною рослини є Центральна Америка і Мексика, у вологих і тінистих місцях можна зустріти пуансеттію часом до 2-х метрів у висоту з непривабливими квітками і красивим листям у формі зірки.
Відома в ацтеків як Cuetlaxochitl, пуансетія використовувалася завдяки своєму яскраво-червоному барвнику та лікувальним властивостям.
Король ацтеків Монтесума дуже захоплювався пуансеттією, використовуючи її сік для зменшення лихоманки. 2
Подорож до Сполучених Штатів
Свою назву пуансеттія найпрекрасніша отримала на честь Джоела Робертса Пойнсетта (1779-1851), який був першим посолом США в Мексиці, був лікарем та аматором ботаніки.
Пуансетт надіслав живці рослини до себе додому в Південну Кароліну в 1828 році.
Спочатку рослина була названа Euphorbia pulcherrima, пізніше була перейменована на честь Пуансетта.
Внесок родини Екке
Пауль Екке-молодший вважається засновником сучасної індустрії пуансетії, він відкрив техніку, яка змушує саджанці розгалужуватися, що значно підвищило комерційну життєздатність рослини.
Сім’я Екке відіграла вирішальну роль у популяризації рослини для святкових прикрас.

Культурний та економічний вплив
Це найпопулярніша рослина на свята. У США в Різдвяний сезон продається від 40 до 50 млн пуансеттій.
Пуансетії приносять понад 250 мільйонів доларів щорічно на оптовому рівні.
Популярність Різдвяної зірки набула всесвітнього масштабу, пуансетії вже стали традиційним декором на Різдво, як живі рослини, так і штучні, також популярні прикраси на ялинку у формі гілочок пуансетії.
Символізм і традиції пуансетії
Мексиканська легенда. Рослина пов’язана з історією про бідну дівчину, яка на Святвечір принесла Ісусу бур’яни, що чудесним чином перетворилися на червоні пуансетії.
Відома в Мексиці як “La Flor de la Nochebuena”, пуансетія є невід’ємною частиною святкування Святвечора.
Догляд та утримання пуансетії
Розміщуйте в добре освітлених місцях і підтримуйте теплу температуру в приміщенні.
Регулярний полив дуже важливий, але забезпечте хороший дренаж, щоб уникнути загнивання коренів.
День пуансетії — це більше, ніж просто вшанування святкової рослини, це відзначення багатої історії та культурного значення пуансетії. Від ацтекського коріння до статусу різдвяної ікони, пуансетія символізує радість, надію і дух дарування.

У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною.

Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті.

Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів.

Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним.

Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт.
На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

«Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу.

Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания».

Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета.
Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест.

Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів.

Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».

#shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні


https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY

❗️Правоохоронці Київщини розслідують ДТП на Броварщині, внаслідок якої постраждала жінка

У селі Гоголів на одному з перехресть сталася дорожньо-транспортна подія.

За попередніми даними поліції, 66-річний водій Opel, рухаючись у напрямку Броварів, зупинився на узбіччі, щоб підвезти 41-річну місцеву жительку.

Коли пасажирка відчинила задні дверцята та почала сідати, водій рушив. Внаслідок цього жінка впала на асфальт, і автомобіль наїхав їй на праву ногу.

Водій одразу доставив потерпілу до лікарні для надання медичної допомоги.
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary