🚂 "Укрзалізниця" вперше за часи незалежності отримала нові плацкартні вагони

Рухомий склад поповнили 6 нових вагонів на 58 місць кожен, побудовані Крюківським вагонобудівним заводом. Вагони вже цими вихідними почнуть курсувати у складі поїзда 22/21-104/103 Львів - Харків, Краматорськ.

Вони поєднують звичну конфігурацію місць, проте є дещо цікаве:

🔹полички отримали м'які бокові спинки
🔹конструкція східців зручніша для підйому на верхню полицю
🔹міні-перегородки для більшої приватності
🔹під нижніми полицями місце для негабаритної ручної поклажі
🔹зверху з'явилися розкладні столики
🔹навігація для пасажирів з порушеннями зору
🔹розетки з USB та Type-С біля кожного місця, а також індивідуальні світильники
🔹новий стандарт - кондиціонери, вакуумні туалети та сповивальні столики
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine

Ілларіон Павлюк написав новий роман, і це темне фентезі. Вийде в ВСЛ.

Інсайдерська інфа, що на новому львівському фестивалі Besrsellerfest буде презентація (або ж передпрезентація, якщо книжка не встигне вийти) 🤗

♛🇺🇦Іванчук виграв турнір у Іспанії

Львівський гросмейстер Василь Іванчук став переможцем 🏆🇪🇸опен-турніру IV Open Chess Menorca (швейцарка, 9 турів, ), що фінішував у іспанській Менорці.

✅Український шахіст набрав 8 очок (7 перемог і 2 нічиї) й одноосібно посів перше місце.
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #Новини_звідусіль

🗓День міста Львів
Львів – одне із найстаріших та найкрасивіших українських міст. День міста Львів раніше припадав на першу суботу травня. Однак, у 2024 році святкування Дня міста Львів вперше було перенесено на 27-28 квітня. Перенесення повʼязане із реформою церковного календаря ПЦУ, що була запроваджена з 1 вересня 2023 року.
День м. Львів привʼязаний до відзначення Дня Святого Юрія, відзначається у найближчі вихідні після цього свята, що тепер припадає 23 квітня.

Весна у старому місті...🌸
🎨 Львівський художник і педагог Микола Могилат

#вистави
На сцену повертається мюзикл «Ти [Романтика]»
Це більше, ніж вистава.
Це історія про тих, хто мріяв і творив українське — попри страх, попри темряву, попри все.

Курбас, Хвильовий, Тичина, Вишня, Сосюра.
Живі, сильні, закохані, трагічні.
Постаті епохи, яку ми не маємо права забути.

«Ти [Романтика]» — коли мистецтво стає боротьбою.

Квитки:

📍5 травня - Київ
https://concert.ua/uk/event/mur-romantyka-05-05
📍6 травня - Київ
https://concert.ua/uk/event/mur-romantika-06-05
📍19 травня — Львів
https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-lviv
📍20 травня — Тернопіль
https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-ternopil
📍4 червня — Полтава
https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-poltava
📍5 червня — Дніпро
https://concert.ua/uk/event/mur-myuzikl-ti-romantika-dnipro

😭 На війні обірвалося життя українського футболіста

Юрій Яцків загинув 30 березня у бою неподалік Торецька на Донеччині.

Захисник був вихованцем дитячо-юнацької школи футбольного клубу “Львів”, грав на позиції воротаря.

Виступав за «Юність» (Гійче), ФСК «Яворів», «Ниву» (Бережани), новояворівський «Гірник», «Стандарт» (Артасів) та «Корміл» (Давидів).

🙏 Висловлюємо співчуття рідним і близьким Юрія!

🕯 Вічна пам'ять Герою!
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#архів
Хлопчик із тенісною ракеткою
Львів, початок ХХ століття.

ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...

Провідна неділя, спогади сумні,
Ми несемо паску в поминальні дні,
Світить в небі сонце, а душа сумна,
Бо немає рідних, з нами вже нема...
Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
Зберігаєм світлі спогади про Вас,
Тяжко нам на серці, молимось щодня,
Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
Квіти принесемо з вдячністю в душі,
Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
Згадуєм минуле у сумний цей час...

©Галина Адамович
---------------
ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)

За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.

Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.

У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.

Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.

Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.

З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
-----------

ПРОВІДНА НЕДІЛЯ...

Провідна неділя, спогади сумні,
Ми несемо паску в поминальні дні,
Світить в небі сонце, а душа сумна,
Бо немає рідних, з нами вже нема...
Тяжко жити в світі, їх скінчився шлях,
Зберігаєм світлі спогади про Вас,
Тяжко нам на серці, молимось щодня,
Найдорожчих в світі, з нами вже нема.
Квіти принесемо з вдячністю в душі,
Серцем обіймемо, ми своїх батьків,
Спіть спокійно рідні, пам'ятаєм Вас,
Згадуєм минуле у сумний цей час...

©Галина Адамович
---------------
ПОМИНАЛЬНА ПРОВІДНА ТОМИНА НЕДІЛЯ (РАДУНИЦЯ, ГРОБКИ, ДІДИ)

За тиждень до Поминальної неділі прибирали на цвинтарі.

Могилки прикрашали квітами, вінками, висівали чебрець, материнку, ласкавець, висаджува ли чорнобривці, барвінок, калину та любисток. Обов'язково ставили свічку, а хрест перев'язували поминальними рушниками. Наші пращури вірили, що саме вони прикликають душу.

У суботу господиня готувала «поману» - обід, куди входили: коливо, шинка, ковбаса, бігос, голубці, кури печені, вареники з сиром, каша гречана чи пшоняна, пиріжки, завиванці з маком, крашанки тощо. Паску залишали від Великодня. На Львівщині випікали бабки та калачі.

Зранку у Провідну неділю йшли до церкви, щоб принести додому шматочок артосу.

Після служби прихожани, хор, священик із хоругвами, хрестами йшли на цвинтар і справляли спільну панахиду. Якщо хтось хотів, щоб на могилі його рідних відправили панахиду-парастас, то запрошував священика окремо. Після того розпочиналося поминання «гостювання» родини та близьких. На Поліссі обкачували крашанкою могилу, на Гуцульщині крашанку розбивали об надмогильний хрест, на Буковині крашанки давали бідним людям. І майже повсю ди на могилі залишали крашанки, печиво, писанки, аби діти забрали.

З відривного календаря "Український народний календар" за 26 квітня.
-----------