На щиті повертається з війни захисник із Львівщини Андрій Лабаз. Воїн загинув у боях за Харківщину на Куп’янському напрямку #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46558

"Був скромним і ввічливим": під час військових навчань помер священник зі Львівщини #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46555

Художник Андрій Куцаченко (1982, Київ). "Осінній вечір. Львівська площа"🎨

На теренах України...💙💛 Казимир Сіхульський. «Гуцул з вівцями», 1906.🎨 Про художника: Казими́р (Казімеж) СІХУЛЬСЬКИЙ (17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — визначний польський маляр і графік, який працював у Львові. Закінчивши гімназію, Сіхульський навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв. У 1904 році Казимир Сіхульський разом з Михайлом Бойчуком були відзначені серед найкращих випускників Краківської академії срібними медалями. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Незабаром Сіхульський відкрив для себе мальовничу Гуцульщину. Цей гірський край відтоді займе важливу нішу у мистецтві художника.У 1910-1930-х роках полотна Сіхульського гуцульської тематики експонуються на виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії, Бельгії, Фінляндії, США. У 1920-1930-х роках Сіхульський викладав малюнок у Львівській промисловій школі. В той час тут навчались Юзефа Кратохвиля-Відимська, Роман Сельський та інші.

Гриців та Радченко пройшли зважування напередодні бою у Львові ⚖️ Львівʼянин на вагах показав 100,6 кг, боксер з Кременчука - 96,6 кг. На кону поєдинка, який стане останнім в карʼєрі Сергія Радченка, буде титул WBC Francophone, яким володіє Олександр.

Вечір...🌙 Заслужений художник України Юрій Лесюк (Львів).💙💛

На Львівщині дрон влучив у будинок, при цьому тривоги в області не було. Очікуємо додаткові деталі. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості ⚽️ Символ Незламності: Блискучий Шлях Андрія Гусіна (1972–2014). 11 грудня 1972 року народився Андрій Леонідович Гусін — легендарний український футболіст, півзахисник, чиє ім'я асоціюється з найяскравішими перемогами київського "Динамо" та успіхами національної збірної України наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. Народження Зірки та Унікальний Шлях Гусін розпочав свою кар'єру у львівських "Карпатах", а потім, на початку 1990-х, перейшов до київського "Динамо". Його шлях у футболі був унікальним. Зміна Амплуа: Спочатку Гусін грав на позиції нападника. Однак під керівництвом легендарного тренера Валерія Лобановського він був перекваліфікований у центрального опорного півзахисника. Цей перехід став ключовим для його кар'єри. Стиль Гри: Як опорний півзахисник, Гусін вирізнявся феноменальною витривалістю, бойовими якостями, вмінням "цементувати" центр поля та, що найважливіше, несподівано підключатися до атак. Він забивав важливі голи, з'являючись у штрафному майданчику суперника в найбільш неочікуваний момент. Золота Ера "Динамо" та Збірна Андрій Гусін був невід'ємною частиною "золотої" команди "Динамо" кінця 90-х, яка досягла грандіозних успіхів на європейській арені. "Динамо" Київ: У складі київського клубу він став семиразовим чемпіоном України та чотириразовим володарем Кубка України. Ліга Чемпіонів (1999): Його найбільший клубний успіх — вихід у півфінал Ліги чемпіонів УЄФА у сезоні 1998/99 року, де "Динамо" лише трохи поступилося мюнхенській "Баварії". Збірна України: Гусін був ключовим гравцем національної збірної. Він провів за головну команду країни 71 матч та забив 9 голів. Саме його гол у матчі проти Грузії у 2005 році фактично забезпечив Україні перше в історії вихід до фінальної частини Чемпіонату світу з футболу 2006 року. Трагічний Кінець Після завершення ігрової кар'єри Гусін присвятив себе тренерській діяльності. Його життя трагічно обірвалося 17 вересня 2014 року під час мотоциклетної аварії на автодромі "Чайка" під Києвом. Андрій Гусін залишається символом вірності, працьовитості та незламного духу, які він демонстрував як на футбольному полі, так і в житті.

#історія #особистості 🕯️ Служитель Народу: Життєвий Шлях Отця Андрія Бандери (1882–1941). 11 грудня 1882 року народився Андрій Михайлович Бандера — священник Української греко-католицької церкви (УГКЦ), культурно-громадський діяч, капелан Української Галицької Армії (УГА) та, що найвідоміше, батько провідника ОУН Степана Бандери. Його життя стало трагічним символом долі української інтелігенції у ХХ столітті. Служіння і Діяльність Андрій Бандера був не просто священником, а активним будівничим національного життя на Галичині. Освіта та Рукоположення: Він закінчив теологічний факультет Львівського університету. Після рукоположення у 1906 році служив у різних парафіях на Івано-Франківщині, де поєднував душпастирську роботу з просвітницькою. Громадська Робота: Отець Андрій активно організовував у селах осередки товариств "Просвіта" і "Сільський господар", поширював українську літературу, боровся з пияцтвом та зміцнював національну свідомість селян. Капелан УГА: Під час Української революції (1918–1919) він був активним учасником державотворчих процесів та служив польовим капеланом у лавах Української Галицької Армії, супроводжуючи воїнів у боях. Батько і Вихователь Родина Бандер була надзвичайно патріотичною. Андрій та його дружина Мирослава (донька священника) виховали семеро дітей, серед яких — майбутній лідер націоналістичного руху Степан. Отець Андрій, керуючись принципами УГКЦ та національної ідеї, заклав у своїх дітей глибоке почуття обов'язку перед Україною, суворої дисципліни та високої моралі. Він був першим, хто познайомив своїх синів із національними героями та історією боротьби за незалежність. Трагічна Доля Життя Андрія Бандери обірвалося після приходу радянської влади на Західну Україну у 1939 році. Арешт: Його заарештували органи НКВС у травні 1941 року за звинуваченням у "контрреволюційній діяльності". Вирок і Страта: Після жорстоких допитів, на яких священник тримався гідно, його засудили до страти. 10 липня 1941 року отця Андрія Бандеру було розстріляно в Києві, у Биківнянському лісі, або, за іншими даними, в одній із київських тюрем. Таким чином, Андрій Бандера став жертвою двох окупаційних режимів (був також ув'язнений польською владою) за свою непохитну вірність українській ідеї та церкві.

#історія #події ⚔️ Вогонь Повстання: Як Козаки Здобули Київський Замок і Розпалили Визвольну Війну. Ніч з 10 на 11 грудня 1648 року стала одним із визначальних моментів у ході Національно-визвольної війни, що охопила Україну під проводом Богдана Хмельницького. Саме в цей час повстанські загони здійснили успішний та символічний акт — захоплення Київського замку. Зимовий Злам До кінця осені 1648 року козацькі війська здобули низку блискучих перемог (Жовті Води, Корсунь, Пилявці) і взяли в облогу Львів та Замостя. Однак після укладення Замостського перемир'я (листопад 1648 р.) між Хмельницьким та польським командуванням, Богдан з основними силами відійшов, щоб не перенапружувати сили. Але це перемир’я не зупинило народного повстання. Українське селянство, міщани та нереєстрові козаки, натхненні першими перемогами, вже не бажали повертатися під владу Речі Посполитої і продовжили боротьбу, особливо у центральних воєводствах. Штурм Київського Замку Київський замок був важливим адміністративним і військовим центром на території Київського воєводства. Його захоплення мало не стільки військове, скільки символічне та політичне значення. Організатори: Повстання в самій столиці організували місцеві козаки та міщани. Дата та Час: У ніч на 11 грудня (за іншими даними – 12 грудня), повстанці здійснили несподіваний штурм. Перемога: Замок був швидко захоплений, а польський гарнізон, який, ймовірно, був невеликим і деморалізованим, не зміг чинити ефективний опір. Ця подія фактично ознаменувала перехід контролю над містом від польської адміністрації до повстанських сил. Наслідки для Визвольної Війни Захоплення замку стало каталізатором для подальшого розгортання повстання на Київщині та підкреслило глибину народної підтримки Хмельницького, навіть коли його основні сили відпочивали. Посилення Повстання: Успіх у Києві надав рішучості іншим повстанським загонам у регіоні, які почали масово витісняти польську шляхту та адміністрацію. Тріумфальний В’їзд Хмельницького: Цей успіх підготував ґрунт для історичного тріумфального в’їзду Богдана Хмельницького до Києва на Різдво 23 грудня 1648 року. Гетьман прибув до міста як визволитель, його зустрічало духовенство, міщани та величезні натовпи, що укріпило його авторитет як національного лідера. Формування Території: Захоплення Києва стало важливим кроком у формуванні фактичної території козацької держави, що пізніше оформилася як Гетьманщина. Захоплення Київського замку 11 грудня 1648 року чітко засвідчило, що повстання перетворилося на справжню Національно-визвольну війну, яка охопила всі верстви суспільства і не могла бути зупинена простим перемир'ям.