#поезія Хочеться побути просто жінкою, Не характер показати – душу. Не соромитися бути ніжною, А не діловою й незворушною. Хочеться побути в небі пташкою, Піснею далекою, дзвінкою, У вінку дівочому ромашкою, Бути і дорогою, й рікою. Бути молодою й нерозумною, Вірити в кохання чи у долю. З вірою цією непідкупною Жити так, немов пливти водою. Хочеться, якби хто знав, як хочеться! Тільки зранку буде все інакше... Колесо життя уперто котиться В день новий – не гірший і не кращий. Все як завжди: треба бути сильною, Бути витривалою, міцною. Отже, знову я не буду вільною. Буду гордою. Та знову – не собою… Ольга Соколовська

#історія #особистості 🇩🇪 Останній Романтик і Воїн Слова: Генріх Гейне. Сьогодні, 13 грудня 1797 року, народився Крістіан Йоганн Генріх Гейне (нім. Christian Johann Heinrich Heine) — один із найвизначніших німецьких поетів, публіцистів та критиків XIX століття. Його творчість, що балансувала на межі романтизму та реалізму, здійснила революцію в німецькій мові та ліриці. Між Ніжністю та Іронією 🥀 Гейне часто називають «останнім романтиком» або «похоронником романтизму», оскільки він довів до досконалості традиційні романтичні мотиви (кохання, природа, нічні мрії), але водночас почав їх гостро пародіювати та критикувати. Його поезії притаманні: Лірична простота: Він писав мовою, близькою до розмовної, що робило його вірші надзвичайно доступними. «Розбитий» стиль: У своїх творах Гейне часто використовував несподіваний, цинічний або іронічний фінал, руйнуючи ідеалістичну картинку романтичної любові. Сум та краса: Його найвідоміша збірка, «Книга пісень» (Buch der Lieder, 1827), містить перлини світової лірики, зокрема вірш «Лорелея». Музичний Феномен 🎵 Однією з головних причин світової слави Гейне є його тісний зв'язок із музикою. Простота та мелодійність його віршів ідеально підходили для вокальної музики: Lied (Пісня): Гейне став найулюбленішим поетом композиторів-ліриків XIX століття. Його вірші були покладені на музику частіше, ніж твори будь-якого іншого німецького поета (за винятком, можливо, Ґете). Видатні Композитори: Його вірші надихнули таких майстрів, як Франц Шуберт, Роберт Шуман, Фелікс Мендельсон та Йоганнес Брамс, на створення сотень «художніх пісень» (Lieder), які стали основою німецького музичного романтизму. Політичний Публіцист і Вигнанець 🗣️ Гейне був не лише поетом, а й завзятим публіцистом, критикуючи реакційні політичні режими Німеччини та відстоюючи ідеї демократії та свободи. Його гострі фейлетони та політичні есеї викликали гнів влади. Вигнання: У 1831 році, через неможливість вільно публікуватися на батьківщині, Гейне емігрував до Парижа, де провів решту свого життя. Його твори в Німеччині були заборонені. «Матрацова гробниця»: Останні вісім років життя поет був прикутий до ліжка важкою хворобою (імовірно, розсіяний склероз), яку він із трагічною іронією називав своєю «матрацовою гробницею». Генріх Гейне залишається неперевершеним майстром, який поєднав велику ліричну чуттєвість із дотепним інтелектом та політичною сміливістю.

«Завдяки пісні я зустріла своє кохання, і напередодні 60-річного ювілею вийшла заміж»: військова, яка вступила в ЗСУ, щоб підтримати доньку #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=46499

#поезія Вкради мене Вкради мене, вкради й не відпускай, Тримай мене на відстані півкроку. Впусти у серце й душу без вагань І грій собою в кожну пору року. Я буду тишею і ніжністю тобі, Плести всі дні в один клубок кохання. Я наяву і у твоєму сні, Твоя молитва і твоє зізнання. Вкради мене і в серці збережи, Моя душа прозора, як кришталь. Замовкне світ, а ми як два птахи, Полетимо знайти для себе рай. Тетяна Андреєва

#історія #особистості 🎤 Голос покоління: Андрій Хливнюк — фронтмен «Бумбокс» та оборонець України. ​Сьогодні, 7 грудня, свій день народження відзначає Андрій Володимирович Хливнюк (народився 1979 року) — видатний український музикант, вокаліст, автор текстів пісень та беззмінний фронтмен гурту «Бумбокс». Його творчість протягом двох десятиліть впливала на українську культуру, поєднуючи хіп-хоп, фанк, джаз і рок, а його громадянська позиція стала прикладом для мільйонів. 🇺🇦 ​Музичний Шлях «Бумбокс» ​Гурт «Бумбокс» був заснований у 2004 році і швидко став одним із найпопулярніших в Україні та за її межами. Голос Хливнюка — характерний, трохи хрипкий, дуже емоційний — одразу став його візитівкою. ​Ключові риси творчості: ​Лірична глибина: Пісні «Бумбокс» часто торкаються тем кохання, самотності, суспільної несправедливості та пошуку себе. Хливнюк відомий як майстер мінімалістичної, але влучної поезії. ​Жанрова еклектика: Гурт успішно поєднує різні стилі, від ліричних балад («Вахтерам») до динамічного фанку («Та4то») та соціально гострих треків. ​Співпраця: Хливнюк брав участь у багатьох колабораціях, зокрема з Дмитром Шуровим (Pianoбой), «Океаном Ельзи» та іншими артистами. ​Громадянська Позиція та Війна 🛡️ ​Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Андрій Хливнюк рішуче відмовився від гастрольної діяльності та вступив до лав Збройних Сил України, обравши службу у патрульній поліції, а пізніше — у підрозділі ударних дронів. Його рішення стало потужним символом єдності культури та захисту держави. ​Світове визнання отримав його імпровізований виступ на Софійській площі у Києві, де він а капела виконав українську народну пісню «Ой у лузі червона калина». Цей запис став основою для пісні «Hey Hey Rise Up», записаної британським гуртом Pink Floyd на підтримку України, що стало першим новим матеріалом легендарного гурту за останні 28 років. ​Андрій Хливнюк — це не лише музичний ідол, а й активний громадянин та військовослужбовець, який продовжує боротьбу за незалежність своєї країни, доводячи, що сила мистецтва та духу

На Ukraine WOW (https://www.instagram.com/ukrainewow/) відкриється засніжений Тунель кохання Виставковий простір перетворився на зимову казку: легендарний Тунель кохання вкрився першим снігом та дарує атмосферу свята з перших кроків. Тут можна зробити красиві фото, відчути тепло зустрічей і просто трошки відпочити. Приходь з друзями, рідними чи коханими — вхід вільний тільки завтра! Де: Київський центральний залізничний вокзал, виставковий простір на 14-й колії

#історія #особистості 🕊️ Співець Туги і Волі: Олександр Олесь, Поет Національного Відродження. 5 грудня 1878 року народився Олександр Олесь (справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба, 1878–1944) — один із найвидатніших українських поетів-ліриків та драматургів початку XX століття. Його творчість, пронизана символізмом і глибоким романтизмом, стала голосом національної туги та прагнення до свободи. Життєвий Шлях та Початок Творчості Олександр Кандиба народився на Сумщині. Освіту здобув у Києві та Харкові, де навчався у ветеринарному інституті. Його літературний псевдонім, Олесь, став відомим широкій публіці після виходу першої збірки. Він дебютував у 1907 році з поетичною збіркою "З журбою радість обнялась", яка одразу викликала фурор. Його поезія стала справжнім відкриттям завдяки її мелодійності, емоційній відкритості та філософській глибині. Олесь швидко став ключовою фігурою в українському модернізмі, поруч із Лесею Українкою та Миколою Вороним. Естетика Символізму та Драма Національної Ідеї Олесь був майстром символічної та пейзажної лірики. Його вірші часто поєднували особисті переживання з масштабними, вічними темами: природа як джерело натхнення, нерозділене кохання та, головне, ідея національного відродження. У період Української революції (1917–1920) його поезія набула публіцистичного та патріотичного звучання. Він активно виступав на підтримку УНР, розуміючи історичну вагу моменту. Його драматичні твори, зокрема "По дорозі в Казку" (1910), через символічні образи досліджували проблему національного лідера та шляхи нації до ідеалу. Трагедія Еміграції та "Закордонний цикл" Після поразки Визвольних змагань у 1919 році Олександр Олесь був змушений емігрувати. Він оселився спочатку у Відні, а потім у Празі. Цей період став найтрагічнішим у його житті. За кордоном він створив свій "Закордонний цикл" поезій, де домінували мотиви туги за Батьківщиною, болю та розпачу через її поневолення. У віршах він виступав як свідок і скорботний співець долі українських емігрантів. У Празі він залишався активним культурним діячем, зберігаючи вогонь української культури в умовах вигнання. Олександр Олесь помер 22 липня 1944 року в Празі. Його прах був перепохований на Байковому кладовищі в Києві у 2017 році, що стало символом повернення одного з найтонших і найліричніших голосів українського народу додому.

#історія #особистості 🌾 Душа Села і Чесність Прози: Григір Тютюнник. 5 грудня 1931 року народився Григір Михайлович Тютюнник (1931–1980) — видатний український письменник-прозаїк, один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Його творчість, пронизана гострою соціальною чутливістю та глибоким психологізмом, досі вважається еталоном реалістичної малої прози в українській літературі. Доля і Витоки Таланту Григір Тютюнник народився на Полтавщині (с. Шилівка). Його доля була трагічною: у віці шести років він пережив арешт батька, що пізніше відобразилося на його світогляді та темах. Майбутній письменник виховувався в родині свого дядька на Донбасі, а згодом пройшов важку школу життя — працював слюсарем, токарем, колгоспником. Цей досвід праці та спілкування з простими людьми, особливо з мешканцями українського села, став невичерпним джерелом для його творчості. Він завжди підкреслював: «Я виношував свої твори усе своє життя». Мова, Психологізм і Тематика Літературний стиль Тютюнника вирізняється філігранною точністю, лаконічністю та надзвичайною увагою до деталі. Він майстерно поєднував поетичний ліризм із суворим реалізмом, уникаючи фальшивого пафосу та ідеологічних кліше. Його проза не просто описувала життя, вона досліджувала душу людини. Ключові риси його творчості: Народна мова: Тютюнник віртуозно використовував народну лексику, діалектизми та фразеологізми, що надавало його творам неповторної автентичності та барвистості. Моральна проблематика: У центрі його уваги завжди стоїть моральний вибір, боротьба за людську гідність, чесність і вірність собі в умовах важкого повоєнного життя. Герої: Його персонажі — це діти, селяни, фронтовики — люди з глибинними, але часто прихованими стражданнями, чиї внутрішні світи розкриваються через побутові деталі та діалоги. Золотий Фонд Прози Серед найвідоміших його творів, що увійшли до золотого фонду української літератури: "Зав'язь" (1966) — перша збірка новел, яка одразу принесла йому визнання. "Климко" (1976) — зворушлива повість для дітей про сироту, який під час війни йде шукати сіль, щоб вижити. "Вогник далеко в степу" (1979) — повість про юнацьке дорослішання. "Три зозулі з поклоном" — одна з найглибших новел про нерозділене кохання та самотність. Григір Тютюнник тяжко переживав цензуру, тиск та неможливість публікувати все, що було написано. 6 березня 1980 року, у віці 48 років, він трагічно пішов із життя, залишивши незавершені твори та величезний слід у літературі. Його творчість стала маяком для наступних поколінь письменників, демонструючи, як чесно і глибоко можна писати про життя простої людини.

Червону троянду дарую тобі Не знаю чи стрінемся знову Могла б я віддати і серце своє Та серце належить другому Червону троянду сьогодні віддам я Це найдорожчий дарунок тобі Червона троянда - це квітка кохання Це спомин про зустріч, що в серці моїм Червону троянду тобі берегла Єдиний, мій любий, жаданий Та доля чомусь нас обох не звела Навіщо ж мені ця троянда? Червону троянду сьогодні віддам я Це найдорожчий дарунок тобі Червона троянда - це квітка кохання Це спомин про зустріч, що в серці моїм Червону троянду сьогодні віддам я Це найдорожчий дарунок тобі Червона троянда - це квітка кохання Це спомин про зустріч, що в серці моїм Моїм

❄️ Тунель кохання в снігу, озеро з лілеями замерзло, а на сцені хор співає «Щедрика» Культову виставку «Ukraine WOW» на вокзалі оновили на зимовий сезон.