• У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною.

    Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті.

    Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів.

    Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним.

    Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт.
    На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

    «Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу.

    Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания».

    Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета.
    Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест.

    Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів.

    Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт».

    #shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні


    https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY
    У листопаді 1845 року Шевченко працював у складі Археографічної комісії. Їздив по селах і містах і змальовував старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі тощо. Погода видалася мокрою, вітряною і холодною. Дорогою із села В'юнище до Андрушіва поет змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті. Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Минають дні, минають ночі» і ще кілька ліричних творів. Про хворобу Тараса Шевченка дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно перевіз друга з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня Тарасу Григоровичу погіршало, становище його було майже безнадійним. Вірш «Як умру, то поховайте…» написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. То був його заповіт. На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії. «Заповіт» — квінтесенція творчості Шевченка періоду «Трьох літ». У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця. Увесь твір звучить як пристрасна промова до народу. Силу Шевченкового «Заповіту» одразу відчули охоронці самодержавства. Шеф жандармів і начальник третього відділу Олексій Орлов, переглядаючи рукописну збірку «Три літа», яка стала головною підставою звинувачення поета й заслання — аж на десять років, з люттю перекреслив текст «Заповіту», кваліфікувавши цей твір (та деякі інші) як рос. «в высшей степени дерзкого и возмутительного содержания». Останні дні поет провів в Петербурзі, де помер від хвороби серця та легенів. Тіло Шевченка довго везли з Петербурга до України. Провезли повінню Дніпром до Чернечої гори, де за рядками з його ж «Заповіту», друзі і поховали поета. Свинцеву труну котили тендітні дівочі руки, а над могилою поставили дубовий хрест. Письменник і публіцист Петро Ребро зробив припущення, що у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко змальовує пейзаж неподалік від острова Хортиця й саме тут просить поховати його згодом. Окрім згадки про Дніпро, кручі (якими можна назвати скелі острова над річкою) наводиться, що у першій публікації твору в «Кобзарі» в рядках «Було видно, було чути, / Як реве ревучий» Ревучий зазначається з великої літери. Одну з таких назв мав Ненаситець — нині затоплений поріг на Дніпрі, що за переказами був чутний за 15-20 кілометрів. Теорію Петра Ребра підтримала письменниця Оксана Забужко. Про це вона розповіла в одному з випусків літературної програми «ЛітПроСвіт». #shorts #ТарасШевченко #якумрутопоховайте #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #заповіт #боротьба #цитатиукраїнською #незламні https://youtube.com/shorts/D1vdNdTjLNY
    Like
    1
    518views
  • У Сумах зафіксовано понад 8 вибухів, — в.о. мера

    “Місто Суми знову перебуває під атаками. Прошу всіх перейти в укриття або триматися подалі від вікон та небезпечних зон”, — повідомив Артем Кобзар.

    Знеструмлена більша частина Сум. рф бʼють по енергосистемі. Міськводоканал переходить на резервне живлення. Також від генераторів працюють медзаклади, - ОВА.
    У Сумах зафіксовано понад 8 вибухів, — в.о. мера “Місто Суми знову перебуває під атаками. Прошу всіх перейти в укриття або триматися подалі від вікон та небезпечних зон”, — повідомив Артем Кобзар. Знеструмлена більша частина Сум. рф бʼють по енергосистемі. Міськводоканал переходить на резервне живлення. Також від генераторів працюють медзаклади, - ОВА.
    59views 3Plays
  • #історія #особистості
    🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення.
    4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття.
    Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії».

    Український слід

    Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху.
    У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні:
    Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів.
    Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка.
    Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства.

    Вплив на творчість

    Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення:
    Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою.
    Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми.
    Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику.

    Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    #історія #особистості 🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення. 4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття. Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії». Український слід Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху. У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні: Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів. Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка. Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства. Вплив на творчість Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення: Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою. Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми. Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику. Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    Like
    1
    342views
  • Художниця Раїса Кобзаренко-Кореньок.🎨"Осінні промені"🍂
    Художниця Раїса Кобзаренко-Кореньок.🎨"Осінні промені"🍂
    Love
    1
    32views
  • #особистості #дати
    1896: Михайло Вериківський — Батько першого українського балету.
    20 листопада 1896 року в мальовничому Кременці на Тернопільщині народився Михайло Вериківський. Людина, яка зробила для української академічної музики те, що свого часу зробили корифеї театру для драми — вивела її на професійний, європейський рівень, не втративши національного колориту.

    🩰 «Пан Каньовський»: Революція в танці

    Головне досягнення Вериківського, яке назавжди вписало його ім'я в історію, — створення першого українського національного балету «Пан Каньовський» (прем'єра відбулася у Харкові в 1930 році). Це був сміливий експеримент. Разом із хореографом Василем Верховинцем композитор зумів органічно поєднати класичний балетний пуант із віртуозністю українського народного гопака та метелиці. Музика Вериківського довела, що український фольклор може звучати не лише на сільських весіллях, а й у партитурах високого симфонічного мистецтва.
    🎼 Кобзар у нотах
    Вериківського називають одним із найкращих музичних інтерпретаторів Тараса Шевченка. Він не просто писав музику на слова поета, він відчував ритм його віршів. Опери «Сотник» та «Наймичка», поема «Чернець» — це глибоке переосмислення шевченківських сюжетів. Його оркестрова сюїта «Тарас Шевченко» стала музичним пам'ятником Кобзареві.

    🎻 Маестро і педагог

    Окрім композиторства, він був блискучим диригентом Київської та Харківської опер, а також видатним педагогом. Протягом багатьох років він викладав у Київській консерваторії, виховавши цілу плеяду музикантів. Його стиль вирізнявся інтелігентністю, глибиною та неймовірною увагою до мелодизму.

    Михайло Вериківський — це той фундамент, на якому стоїть сучасна українська класична музика. Він показав, що вона може бути модерною, складною, але водночас рідною і зрозумілою кожному українцю 🇺🇦.
    #особистості #дати 1896: Михайло Вериківський — Батько першого українського балету. 20 листопада 1896 року в мальовничому Кременці на Тернопільщині народився Михайло Вериківський. Людина, яка зробила для української академічної музики те, що свого часу зробили корифеї театру для драми — вивела її на професійний, європейський рівень, не втративши національного колориту. 🩰 «Пан Каньовський»: Революція в танці Головне досягнення Вериківського, яке назавжди вписало його ім'я в історію, — створення першого українського національного балету «Пан Каньовський» (прем'єра відбулася у Харкові в 1930 році). Це був сміливий експеримент. Разом із хореографом Василем Верховинцем композитор зумів органічно поєднати класичний балетний пуант із віртуозністю українського народного гопака та метелиці. Музика Вериківського довела, що український фольклор може звучати не лише на сільських весіллях, а й у партитурах високого симфонічного мистецтва. 🎼 Кобзар у нотах Вериківського називають одним із найкращих музичних інтерпретаторів Тараса Шевченка. Він не просто писав музику на слова поета, він відчував ритм його віршів. Опери «Сотник» та «Наймичка», поема «Чернець» — це глибоке переосмислення шевченківських сюжетів. Його оркестрова сюїта «Тарас Шевченко» стала музичним пам'ятником Кобзареві. 🎻 Маестро і педагог Окрім композиторства, він був блискучим диригентом Київської та Харківської опер, а також видатним педагогом. Протягом багатьох років він викладав у Київській консерваторії, виховавши цілу плеяду музикантів. Його стиль вирізнявся інтелігентністю, глибиною та неймовірною увагою до мелодизму. Михайло Вериківський — це той фундамент, на якому стоїть сучасна українська класична музика. Він показав, що вона може бути модерною, складною, але водночас рідною і зрозумілою кожному українцю 🇺🇦.
    Like
    1
    613views
  • 😱 "Він схопив мене за обличчя": акторка Віра Кобзар розповіла про інцидент із собакою та шрам, який залишився після нього. Подробиці — у проєкті "Головна роль" на YouTube-каналі "Дім".
    😱 "Він схопив мене за обличчя": акторка Віра Кобзар розповіла про інцидент із собакою та шрам, який залишився після нього. Подробиці — у проєкті "Головна роль" на YouTube-каналі "Дім".
    187views 1Plays
  • Украинский симфонический оркестр Lords of the Sound в Израиле 11–20 января 2026: магия симфоний, культовые саундтреки и украинская аутентика

    🇺🇦🇮🇱 Эти концерты — не просто гастроли. Это встреча с оркестром, который прошёл через войну, десятки благотворительных туров и стал голосом современной Украины на мировых сценах.

    И есть то, что делает их звучание по-настоящему уникальным: Lords of the Sound используют аутентичные украинские народные инструменты в симфонических аранжировках.
    Бандура, цимбалы, кобза, лира, свирель, трембита, окарина, дримба, сурьма, волынка, басоль и торбан — каждый со своей историей и собственным тембром.
    Когда эти инструменты вплетаются в симфоническое звучание, музыка получает тот самый украинский характер, который не спутаешь ни с чем.

    Lords of the Sound привозят в Израиль программы, которые знают и любят по всему миру:

    — The Lord of the Rings in Concert — эпическое путешествие по Средиземью — миру «Властелина колец», где музыка Говарда Шора оживает так, будто вы стоите на холмах Шира.

    — The Music of Hans Zimmer — мощные кино-темы из Интерстеллара, Дюны, Гладиатора и десятков культовых фильмов, которые взрывают зал своей энергетикой.

    — Harry’s Magic Symphony — симфоническое путешествие по миру Гарри Поттера, где оркестр оживляет Хогвартс, полёты над озером, дуэли магов и тот самый момент, когда музыка звучит так, будто письмо из школы магии наконец нашло своего адресата.

    — Anime Sympho-Show — симфоническая одиссея по мировым хитам аниме, от Naruto и Evangelion до Attack on Titan, с драйвом, который невозможно забыть.

    Но за красивыми афишами — история настоящей стойкости.
    С 2022 года оркестр выступает по всей Европе на благотворительных концертах, собирает помощь украинцам, играет для беженцев, переселенцев, военных. На каждой сцене звучат украинские мелодии — народные, современные, те, что несут память и силу.

    Теперь эта энергия звучит в Израиле.

    📍 Где и когда:
    11–13 января — Хайфа
    10, 14, 15 января — Иерусалим
    16, 17, 19, 20 января — Тель-Авив
    18 января — Ашкелон

    Если вы хотите услышать, как звучит страна, которая не сдаётся — это ваша возможность.
    Берите друзей, детей, родителей — эти вечера остаются в памяти надолго.

    ❓ А вы уже выбрали программу? LOTR, Zimmer, Harry Potter или Anime? Какой саундтрек для вас самый живой?

    👉 Полная статья на НАновости:
    https://nikk.agency/lords-of-the-sound/

    💛💙 Поделитесь этим постом в Facebook с теми, кого хотите пригласить:
    https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03144pNnCzfXqo...

    #НАновости #NAnews #Украина #Israel #LordsOfTheSound #концертывИзраиле #музыка #культура #UkraineIsrael
    Украинский симфонический оркестр Lords of the Sound в Израиле 11–20 января 2026: магия симфоний, культовые саундтреки и украинская аутентика 🇺🇦🇮🇱 Эти концерты — не просто гастроли. Это встреча с оркестром, который прошёл через войну, десятки благотворительных туров и стал голосом современной Украины на мировых сценах. И есть то, что делает их звучание по-настоящему уникальным: Lords of the Sound используют аутентичные украинские народные инструменты в симфонических аранжировках. Бандура, цимбалы, кобза, лира, свирель, трембита, окарина, дримба, сурьма, волынка, басоль и торбан — каждый со своей историей и собственным тембром. Когда эти инструменты вплетаются в симфоническое звучание, музыка получает тот самый украинский характер, который не спутаешь ни с чем. Lords of the Sound привозят в Израиль программы, которые знают и любят по всему миру: — The Lord of the Rings in Concert — эпическое путешествие по Средиземью — миру «Властелина колец», где музыка Говарда Шора оживает так, будто вы стоите на холмах Шира. — The Music of Hans Zimmer — мощные кино-темы из Интерстеллара, Дюны, Гладиатора и десятков культовых фильмов, которые взрывают зал своей энергетикой. — Harry’s Magic Symphony — симфоническое путешествие по миру Гарри Поттера, где оркестр оживляет Хогвартс, полёты над озером, дуэли магов и тот самый момент, когда музыка звучит так, будто письмо из школы магии наконец нашло своего адресата. — Anime Sympho-Show — симфоническая одиссея по мировым хитам аниме, от Naruto и Evangelion до Attack on Titan, с драйвом, который невозможно забыть. Но за красивыми афишами — история настоящей стойкости. С 2022 года оркестр выступает по всей Европе на благотворительных концертах, собирает помощь украинцам, играет для беженцев, переселенцев, военных. На каждой сцене звучат украинские мелодии — народные, современные, те, что несут память и силу. Теперь эта энергия звучит в Израиле. 📍 Где и когда: 11–13 января — Хайфа 10, 14, 15 января — Иерусалим 16, 17, 19, 20 января — Тель-Авив 18 января — Ашкелон Если вы хотите услышать, как звучит страна, которая не сдаётся — это ваша возможность. Берите друзей, детей, родителей — эти вечера остаются в памяти надолго. ❓ А вы уже выбрали программу? LOTR, Zimmer, Harry Potter или Anime? Какой саундтрек для вас самый живой? 👉 Полная статья на НАновости: https://nikk.agency/lords-of-the-sound/ 💛💙 Поделитесь этим постом в Facebook с теми, кого хотите пригласить: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03144pNnCzfXqoCdiVxfbCZJEWZnwEmNULFAGCfJyh4ZFQPxHaBBK4ZfmzRV18qaGHl #НАновости #NAnews #Украина #Israel #LordsOfTheSound #концертывИзраиле #музыка #культура #UkraineIsrael
    NIKK.AGENCY
    Украинский симфонический оркестр Lords of the Sound в Израиле 11-20 января 2026: магия симфоний, культовые саундтреки и украинская аутентика - НАновости - новости Израиля
    Один из самых известных симфонических оркестров Украины — Lords of the Sound — приезжает в январе 2026 в Израиль (Иерусалим, Тель-Авив, Хайфа, Ашкелон) с - НАновости - новости Израиля - Суббота, 15 ноября, 2025, 12:48
    2Kviews
  • 😶‍🌫️Пожежа в промисловому районі Сум після атаки РФ: над містом утворився густий стовп диму

    "Унаслідок атаки загорілися матеріали на виробничій ділянці. Попередньо, обійшлося без постраждалих", — повідомив Сергій Кривошеєнко, голова Сумської МВА.

    В.о. Сумського міського голови Артем Кобзар розповів, що про обʼєкту промисловості було завдано удару дроном типу "Ланцет".

    Нині містянам рекомендують:

    — зачинити вікна;
    — обмежити перебування на вулиці дітей, людей похилого віку, хворих із хронічними захворюваннями легень;
    — пити більше води;
    — при можливості увімкнути очищувачі повітря на максимум.
    😶‍🌫️Пожежа в промисловому районі Сум після атаки РФ: над містом утворився густий стовп диму "Унаслідок атаки загорілися матеріали на виробничій ділянці. Попередньо, обійшлося без постраждалих", — повідомив Сергій Кривошеєнко, голова Сумської МВА. В.о. Сумського міського голови Артем Кобзар розповів, що про обʼєкту промисловості було завдано удару дроном типу "Ланцет". Нині містянам рекомендують: — зачинити вікна; — обмежити перебування на вулиці дітей, людей похилого віку, хворих із хронічними захворюваннями легень; — пити більше води; — при можливості увімкнути очищувачі повітря на максимум.
    203views 2Plays
  • #література
    12 творів української літератури, які повинен знати кожен українець — і дитина, і дорослий.
    Це не просто тексти — це серце української культури, голос історії, глибина душі:
    1. Тарас Шевченко — «Кобзар»
    Національний епос. «Заповіт», «Катерина», «Сон» — як молитися, тільки читати.
    2. Іван Франко — «Мойсей»
    Пророча поема про долю народу й провідника.
    3. Леся Українка — «Лісова пісня»
    Поетична драма про волю, кохання і вибір.
    4. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім’я»
    Смішно й боляче одночасно. Без цього не зрозумієш український побут.
    5. Панас Мирний — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
    Про бунт і трагедію несправедливості.
    6. Михайло Коцюбинський — «Тіні забутих предків»
    Магічний реалізм по-українськи.
    7. Василь Стефаник — «Камінний хрест»
    Як висловити трагедію еміграції в кількох сторінках.
    8. Ольга Кобилянська — «Земля»
    Драма родини, де земля стає причиною крові.
    9. Олександр Довженко — «Зачарована Десна»
    Автобіографія дитинства, переплетена з поезією.
    10. Остап Вишня — усмішки
    Лікує сміхом. Український гумор — це теж зброя.
    11. Василь Симоненко — «Ти знаєш, що ти – людина»
    Поезія гідності й любові.
    12. Всеволод Нестайко — «Тореадори з Васюківки»
    Для дітей — і для тих, хто не хоче втратити дитинство.
    Прочитайте — і зрозумієте, чим б’ється серце України.

    #література 12 творів української літератури, які повинен знати кожен українець — і дитина, і дорослий. Це не просто тексти — це серце української культури, голос історії, глибина душі: 1. Тарас Шевченко — «Кобзар» Національний епос. «Заповіт», «Катерина», «Сон» — як молитися, тільки читати. 2. Іван Франко — «Мойсей» Пророча поема про долю народу й провідника. 3. Леся Українка — «Лісова пісня» Поетична драма про волю, кохання і вибір. 4. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім’я» Смішно й боляче одночасно. Без цього не зрозумієш український побут. 5. Панас Мирний — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Про бунт і трагедію несправедливості. 6. Михайло Коцюбинський — «Тіні забутих предків» Магічний реалізм по-українськи. 7. Василь Стефаник — «Камінний хрест» Як висловити трагедію еміграції в кількох сторінках. 8. Ольга Кобилянська — «Земля» Драма родини, де земля стає причиною крові. 9. Олександр Довженко — «Зачарована Десна» Автобіографія дитинства, переплетена з поезією. 10. Остап Вишня — усмішки Лікує сміхом. Український гумор — це теж зброя. 11. Василь Симоненко — «Ти знаєш, що ти – людина» Поезія гідності й любові. 12. Всеволод Нестайко — «Тореадори з Васюківки» Для дітей — і для тих, хто не хоче втратити дитинство. Прочитайте — і зрозумієте, чим б’ється серце України.
    Like
    2
    1Kviews 1 Shares
  • #дати
    🎵 Гігант Басу: Федір Стравинський — Співак з Українською Душею
    Сьогодні, 30 жовтня, ми згадуємо видатного оперного співака-баса, соліста Маріїнського театру та батька геніального композитора Ігоря Стравинського — Федора Гнатовича Стравинського (нар. 20 червня 1843, пом. 4 грудня 1902). Його потужний голос та інтелектуальна глибина зробили його однією з найяскравіших зірок оперної сцени кінця XIX століття.
    🇺🇦 Коріння та Освіта
    Федір Стравинський походив зі старовинного українського козацького роду Сулима-Стравинських, про що він завжди пам'ятав. Його життя було тісно пов'язане з українськими культурними центрами.
    * Юридичний шлях: Початкову освіту він здобував у Ніжинському юридичному ліцеї, а також навчався в університетах Києва та Одеси. Цей немистецький напрямок не завадив йому розвивати свій музичний талант, співаючи у церковних хорах.
    * Музичний дебют: Музичну освіту здобув у Петербурзькій консерваторії (1869–1873) у класі К. Еверарді. Його оперний дебют відбувся саме в Київській опері у 1873 році в ролі Мефістофеля («Фауст» Ш. Ґуно). У Києві він співав до 1876 року, де також став першим виконавцем музики Ріхарда Вагнера на київській сцені.
    👑 Зірка Маріїнського Театру
    З 1876 року і до кінця свого життя Федір Стравинський був провідним солістом Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. За 26 років на цій сцені він виконав партії у 59 операх, що свідчить про його неймовірну працездатність та діапазон.
    * Універсальний бас: Його вважали універсальним артистом, який майстерно виконував як комічні, так і глибоко драматичні ролі. Серед його коронних партій: Варлаам («Борис Годунов» М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), а також він був першим виконавцем партії Світлішого в опері Петра Чайковського «Черевички».
    * Талант художника: Окрім співочого таланту, Федір Гнатович був також талановитим художником-графіком та ілюстратором. Він створював ескізи костюмів, гриму, а іноді й декорацій до власних виступів.
    📚 Колекціонер і Книголюб
    Стравинський був не лише оперною зіркою, а й видатним інтелектуалом. Він був пристрасним бібліофілом і зібрав одну з найбільших приватних бібліотек у Санкт-Петербурзі, яка була багата на рідкісні видання.
    * Українська культура: Його зв'язок з Україною був дуже глибоким. Він збирав усі видання творів Тараса Шевченка, починаючи з першого «Кобзаря» 1840 року, та читав його твори напам'ять. Його книгозбірня містила твори Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського та П. Куліша.
    Його спадщина жива не лише в записах та спогадах, але й у творчості сина, Ігоря Стравинського, який став одним із найвпливовіших композиторів XX століття.
    #дати 🎵 Гігант Басу: Федір Стравинський — Співак з Українською Душею Сьогодні, 30 жовтня, ми згадуємо видатного оперного співака-баса, соліста Маріїнського театру та батька геніального композитора Ігоря Стравинського — Федора Гнатовича Стравинського (нар. 20 червня 1843, пом. 4 грудня 1902). Його потужний голос та інтелектуальна глибина зробили його однією з найяскравіших зірок оперної сцени кінця XIX століття. 🇺🇦 Коріння та Освіта Федір Стравинський походив зі старовинного українського козацького роду Сулима-Стравинських, про що він завжди пам'ятав. Його життя було тісно пов'язане з українськими культурними центрами. * Юридичний шлях: Початкову освіту він здобував у Ніжинському юридичному ліцеї, а також навчався в університетах Києва та Одеси. Цей немистецький напрямок не завадив йому розвивати свій музичний талант, співаючи у церковних хорах. * Музичний дебют: Музичну освіту здобув у Петербурзькій консерваторії (1869–1873) у класі К. Еверарді. Його оперний дебют відбувся саме в Київській опері у 1873 році в ролі Мефістофеля («Фауст» Ш. Ґуно). У Києві він співав до 1876 року, де також став першим виконавцем музики Ріхарда Вагнера на київській сцені. 👑 Зірка Маріїнського Театру З 1876 року і до кінця свого життя Федір Стравинський був провідним солістом Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. За 26 років на цій сцені він виконав партії у 59 операх, що свідчить про його неймовірну працездатність та діапазон. * Універсальний бас: Його вважали універсальним артистом, який майстерно виконував як комічні, так і глибоко драматичні ролі. Серед його коронних партій: Варлаам («Борис Годунов» М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), а також він був першим виконавцем партії Світлішого в опері Петра Чайковського «Черевички». * Талант художника: Окрім співочого таланту, Федір Гнатович був також талановитим художником-графіком та ілюстратором. Він створював ескізи костюмів, гриму, а іноді й декорацій до власних виступів. 📚 Колекціонер і Книголюб Стравинський був не лише оперною зіркою, а й видатним інтелектуалом. Він був пристрасним бібліофілом і зібрав одну з найбільших приватних бібліотек у Санкт-Петербурзі, яка була багата на рідкісні видання. * Українська культура: Його зв'язок з Україною був дуже глибоким. Він збирав усі видання творів Тараса Шевченка, починаючи з першого «Кобзаря» 1840 року, та читав його твори напам'ять. Його книгозбірня містила твори Г. Квітки-Основ’яненка, І. Котляревського та П. Куліша. Його спадщина жива не лише в записах та спогадах, але й у творчості сина, Ігоря Стравинського, який став одним із найвпливовіших композиторів XX століття.
    Like
    1
    756views 1 Shares
More Results