Муркіт і помста

Жив собі кіт. Не просто кіт, а найввічливіший і найкультурніший кіт у місті — Муркіт. Він ніколи не мурчав гучно в бібліотеці, завжди казав «мяу» замість «мяяяу!», і навіть на лоток ходив зі склянкою води для гігієни. Усі думали, що він святий. І справді, років десять Муркіт був прикладом котячої витримки та благородства.

Та кожне "мяу" має межу.

Одного ранку Муркіт прокинувся від того, що знову той самий перехожий — у кепці з написом «Ненавиджу котів» — кинув у нього каменюкою за те, що той перебіг йому дорогу.
Муркіт, лежачи в кущах, дивився в небо. Його ліве вухо тремтіло від несправедливості.
— Годі, — прошепотів він. — Досить цього цирку.

Того вечора він сів біля старого дзеркала в підвалі багатоповерхівки й згадав.

Пес Бровко — той, через кого Муркіт роками лазив по деревах, бо щоразу, побачивши його, Бровко впадав у релігійний екстаз гавкання.
Водій мотоцикла — який свистів йому вслід і кричав: "Шуруй, сарделько на лапках!"
Ветеринар Степан Степанович, який при кожному уколі сміявся: "Ой, потерпи, як справжній пацієнт!"

І Муркіт... змінився.
---

Перша жертва — Бровко.

Уночі Муркіт підкрався до його будки, взяв пляшечку валер’янки, змішав її з собачим кормом, а потім тихенько вивісив табличку з написом: «Обійми мене».
На ранок Бровко, облизуючи повітря, обіймав бетонний стовп. А потім — білборд. А потім — сусідську бабусю.
На третю добу його забрали в монастир на «вилікувати дух любові».
Муркіт вдоволено закрутив вусом.
---

Друга жертва — водій мотоцикла.

Кіт проклав на трасі тоненьку смужку... котячої шерсті. Як відомо, це — найсмертельніший дорожній реагент: мотоцикл починає сумніватись у своєму існуванні й ковзає у філософську яму.
Водій прослизнувся, перелетів через кермо, впав — прямісінько на купу подушок, які Муркіт перед тим викрав із ІКЕА. Але — принизливо.
Тепер той ходив і співав «Хто я без руля?».
---

Третя жертва — ветеринар.

Це була особлива операція. Муркіт довго вчився відкривати шприц. Навіть пройшов курс у YouTube "Ін'єкції для початківців: котяче реванше".
Уночі він вдерся до клініки і... прищепив Степана Степановича від сказу, грипу, котячого лишаю, і — наостанок — від емоцій.
На ранок лікар прокинувся абсолютно спокійним і стерильним. Він більше не сміявся.
Він говорив лише:
— Я — функція.
---

Останнім на черзі був той самий перехожий у кепці.

Муркіт ходив за ним тиждень. Вивчив його маршрут, звички, кількість зубів.
І ось — вирішальний момент.

Коли перехожий ступив на перехід — Муркіт перебіг йому дорогу.
Чоловік — автоматично — замахнувся каменем. Але раптом...
...Муркіт зупинився. Повернув голову. Подивився просто в душу.
Очі його палали тихим інтелектуальним гнівом.

— Чи ти ніколи не думав, — заговорив кіт, — що життя — це не дорога, по якій бігають коти. А лабіринт, у якому ми самі собі каменюки?

Чоловік кинув камінь собі під ноги й... заплакав.
Уперше.
За все життя.
---

Наступного ранку Муркіта знайшли сплячим у кріслі.
Його лапка лежала на книжці "Фрідріх Ніцше для котів: чому мурчання — це воля до влади".
А поруч стояла чашка кави з написом: "Я — не мстивий. Я — справедливий."

Чи все це було насправді?

Чи, може, Муркіт просто заснув після чергового уколу ветеринара, а все інше — лише сновидіння, яке прокралось у його мозок через запах валер’янки?

Хтозна.

Але десь на горищі все ще чути тихий філософський муркіт...
І кожен собака, мотоцикліст і ветеринар раптом зупиняється й нервово озирається.

Бо він десь поруч.
І він пам’ятає.🐾

Вакцина на основі флосса доставляє антитіла проти грипу до кісткового мозку, слини та інших органів
Новий метод вакцинації з використанням зубних жуйок, очищених зубною ниткою, демонструє повний захист від грипу у мишей і може запропонувати вакцини для людей, які можна замовляти поштою без голок.


Вакцина на основі флосса доставляє антитіла проти грипу до кісткового мозку, слини та інших органів

Зубна нитка незабаром може зробити більше, ніж просто захистити ваші зуби. Вчені розробили новий метод доставки вакцини, який використовує спеціалізовану зубну нитку для запуску імунної відповіді без необхідності голок.

У дослідженні вчені протестували нову методику, застосовуючи компоненти вакцини, такі як білки та інактивовані віруси, вздовж лінії ясен мишей. Підхід на основі зубної нитки ефективно стимулював імунітет і захищав гризунів від смертельного штаму грипу.

Миші для чищення зубною ниткою для науки
Команда чистила ясна 50 мишей зубною ниткою кожні два тижні протягом 28 днів. Один дослідник обережно відтягував щелепу кожної миші за допомогою кільця для ключів, а інший чистив ясна нитками, змоченими вакциною.

Після чотирьох тижнів і трьох сеансів використання зубної нитки миші зіткнулися з летальною дозою грипу.

Усі вакциновані миші вижили. Ті, хто не отримав вакцину на основі зубної нитки, померли.

Дослідники виявили ознаки системної імунної відповіді у мишей, яких чистили зубною ниткою. Антитіла, що борються з грипом, з'явилися в їхніх калі, слині та кістковому мозку.

Це останнє відкриття було ключовим, антитіла в кістковому мозку свідчать про довготривалий імунітет.

У вакцинованій групі також спостерігався підвищений рівень Т-клітин у легенях та селезінці. Т-клітини допомагають організму знищувати інфіковані вірусом клітини та запобігати майбутнім інфекціям.

Результати дослідження показують, що цей метод чищення зубів зубною ниткою не лише забезпечує місцевий захист у роті, але й активує сильну імунну відповідь у всьому організмі, чого традиційні вакцини для слизової оболонки насилу досягли.

Тестування на людську придатність
Щоб дослідити, чи може ця методика працювати на людях, вчені залучили 27 здорових дорослих. Кожен учасник використовував зубні щітки, покриті харчовим барвником. У середньому барвник досягав тканин ясен приблизно у 60% спроб чищення зубною ниткою .

Такий рівень контакту демонструє потенціал, хоча для послідовного виконання робіт потрібне подальше вдосконалення.

Ясна між зубами мають високу проникність, що дозволяє молекулам вакцини проходити крізь них легше, ніж через шкіру чи інші тканини.

Ротова порожнина також є першою точкою проникнення вірусів.

Але розробка вакцин для рота та носа виявилася складною через природну стійкість організму до чужорідних агентів у цих регіонах.

Однак, Флосс може запропонувати спосіб обійти ці захисні механізми.

«Ці результати підтверджують, що вакцинація за допомогою зубної нитки є простою безголковою стратегією, яка покращує доставку вакцини та активацію імунітету порівняно з існуючими методами імунізації слизових оболонок», – пишуть дослідники.

📊 У Києві зростає захворюваність на грип, ГРВІ та COVID-19 — найбільше хворіють діти

За минулий тиждень у столиці зареєстровано 8 888 нових випадків захворювання на грип, ГРВІ та коронавірус.

Рівень захворюваності становить 301 на 100 тис. населення — це на 62,3% нижче епідемічного порогу.

🔹 Динаміка: – Загальна захворюваність: +5%
– Діти: +11,7% (5311 випадків)
– Школярі: +18,3% (3257 випадків)
– Дорослі: −3,6% (3577 випадків)

🏥 Госпіталізація: – Загалом: 133 особи
– З них діти: 92
🦠 COVID-19: – Виявлено: 28 випадків (4 з них — діти)
– Госпіталізовано: 7 дорослих

❗️Летальних випадків не зафіксовано.
Дані: КМДА / Центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України.
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#архів
Іспанський грип убив більше людей, ніж Перша світова війна.
Під час Першої світової війни 1914-1918 рр. загинуло 18 млн людей, а в 1918-1920 роках більше 20 млн померли від іспанського грипу. Причому точних даних щодо смертності від іспанки немає. Якщо вірити сучасним підрахункам, то ця цифра становить від 50 до 100 млн людей. За весь період епідемії іспанкою заразилося 500 мільйонів людей. Це приблизно третина населення світу в той час.

#традиції
24 травня- день Микити Стовпника («свято шипшинового цвіту»). Своборине дерево.
Походження оригінальної назви невідоме. По-іншому рослину називають дикою трояндою або шипшиною.
У народі вшановували цілющу рослину - шипшину. Люди спостерігали за шипшиною, яка, за повір'ям, мала особливу силу в цей день. Люди на свято заготовляють квіти з цієї рослини. Щоб зробити засіб для протирання шкіри, пелюстки квітів заливають окропом та настоюють деякий час.
Хворим на застуду відкладають під подушку декілька сушених квітів, щоб вони швидше одужали.
"Шипшина цвіте - рум'янець року веде", - говорили люди. Цей яскравий кущ вважався символом краси і молодості, уособлював собою справжню любов.
У день свята люди брали дітей і вели їх до кущів шипшини. Дорослі з малюками сиділи на лузі і розповідали один одному казки. Вважалося, що таким чином дитина позбавляється від страхів і переживань. У стародавні часи люди вірили в злих духів і різну нечисть. За допомогою шипшини вони захищали свої будинки. У народне свято зривали квіти, висушували і розкладали по кутах.
Своборине дерево володіє сильною цілющою силою. На квітках рослини варили мед, який добре чистив кров. Пелюстки шипшини загоювали рани, а відвар допомагав при грипі.
Наші пращури вірили, що цей день підходить для творчості та рукоділля. Тому жінки займалися вишиванням або в'язанням.

А молоді дівчата вмивалися водою настояною на шипшині, щоб надовго зберегти молодість і красу.
Якщо в цей день зацвіла шипшина - вважалося, що прийшло літо, і холодів більше не буде до самої осені.
Якщо день сонячний і теплий, то літо буде сухим і врожайним
Якщо йде дощ, то до осені буде багато грибів

⚡️ В Україні вперше за кілька років зафіксовано випадок тропічної малярії

Інфекцію виявили в Рівному — жінка захворіла після повернення з Індії, де перебувала у подорожі. Перші симптоми з’явилися приблизно через два тижні.

▶️ Це найнебезпечніший і потенційно смертельний вид малярії. Його симптоми можуть бути схожими на грип чи інші інфекційні хвороби, що значно ускладнює діагностику.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#свята
У народному календарі 23 червня - свято Аграфена Купальниця. У цей день варто одягти все найкраще, найчистіше, нове.
Купальницею день прозвали тому, що ще в давні часи виник звичай масово купатися у водоймах. Аграфена Купальниця відзначається напередодні Івана Купала.

Відсьогодні починаються іванівські ночі, які триватимуть аж до — Петрового дня, тому всі ці три святкові дні — Іван Купала, Аґрафена Купальниця і Петрів день — злилися в одне велике свято, наповнене величезним змістом і увібрало в себе як християнські традиції, так і язичницькі вірування. Це був час обрядів, прикмет, ворожінь і легенд.
На Аграфену Купальницю збирали чортополох і кропиву, якими обкидали поріг і вікна для захисту будинку від нечисті і злих істот. А щоб в оселі панували здоров'я, щастя і благополуччя, клали перед порогом осикові і шипшинові гілки. У народі вважалося, що зібрані в ніч на Івана Купала трави і коріння мають особливу цілющу силу.
23 червня жінки займалися заготівлею банних віників, використовуваних протягом року. Для цього після полудня на запряжених конях відправлялися в ліс, щоб наламати молоді гілки берези. Також виготовляли вербові, липові, черемхові, вільхові, смородинові, горобинові та калинові віники.
Не забували додати до них і різні трави. Це були ритуальні віники: одними з них користувалися в цей день в лазні, іншими наряжали корів, що недавно отелилися, треті перекидали через голови або кидали на дах лазні з метою дізнатися майбутнє (якщо віник впаде верхівкою до цвинтаря, то той хто кидає помре, а якщо низом, то залишиться живий). Перший віник, яким парилися на Аґрафену Купальницю, виготовляли із суміші полину, польової ромашки, м'яти, богородицької трави та іван-да-мар'ї. Вважалося, що він рятував від усіх хвороб.
Також у цю дату варили обітну кашу з ячменю, заправлену олією. Зерно дівчата подрібнювали в ступці вручну і співали пісні. Стравою пригощали жебраків, а ввечері подавали для родини. Іншими обрядовими стравами в це народне свято були вареники з сиром, яєчня з салом, квас і кисіль.
Також Агрипина Купальниця відома була тим, що в цей день намагалися зварити якомога більшу кількість курячих яєць. Робилося це для того, щоб кури неслися у великій кількості. Селяни домашню худобу не пасли, бо боялися, що нечиста сила в цей день буде всіляко пустувати і шкодити людині. Для того, щоб захистити свій будинок і господарство від безчинств нечистої сили селяни розміщували над дверним отвором гілки будяків, кропиви або звіробою.
Увечері 23 червня починалося святкування Купали. Ніч на Івана Купала відзначалася навіть пишніше, ніж сам купальський день. Дівчата пускали вінки по воді і ворожили на суджених, а юнаки занурювалися в річку і шукали квітку папороті. Закохані пари стрибали через багаття, щоб перевірити силу кохання. Молодь цілу ніч не спала, веселилася і співала пісні.
За старовинними прикметами, на Аграфену Купальницю всі повинні скупатися у водоймі. Вважалося, що той, хто цього не зробить, рік проведе в неприємностях.
Не чути солов'їного співу — пора готуватися до збору ячменю.
На Аґрафену вмиваються росою.

Розмовляють 2 друга :
- От скажи, чи можуть бути порізно такі поняття як біда і катастрофа ?
- Звичайно можуть...
- А от розкажи, як це ?
- Ось, наприклад, жінка грипом захворіла...біда ?
- Біда...
- Але не катастрофа..
- Та ні...
- А тепер уяви, що путін на літаку розбився...катастрофа ?
- Ага...
- Але ж не біда?

🥚 Великдень в Європі: де яйця подорожчали, а де подешевшали

Перед святами більшість країн Європи фіксують зростання цін на яйця. Лідери подорожчання — Португалія (+11,6%), Франція (+11,3%) і Словаччина (+10,1%).

Найдорожчі яйця — в Польщі: 2,39 євро за дюжину (+3%). Україна — ближче до середнього показника: 1,96 євро (+0,5%).

Але є й винятки: у Литві яйця подешевшали на 9,7%, у Нідерландах — на 1,7%, у Румунії — на 1,2%.

До речі, у США дюжина коштує 6,22 дол. (5,75 євро) — майже вдвічі дорожче, ніж у Європі. Причина — спалах пташиного грипу.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

По вулицях вештається грип та робить привабливу пропозицію:
- Слухай, два тижні в ліжку, тільки ти і я.
🤣🤣🤣