💦 Юні українські воднолижники успішно виступили на двох міжнародних стартах

📌 На Кубку Відня в Австрії відбувалися змагання у слаломі.

🥇 Переможцем серед чоловіків став Михайло Михайліченко, який до того ж встановив особистий рекорд - 4 буї на довжині мотузки 10,75 м.

👏 Ще один юний українець - Леонід Мартинов - став 14-м теж з особистим рекордом (1,50 буя на 12 м). На 15 місці завершив турнір Іван Зеленцов (1 буй на 12 м).

💙💛 Ці ж троє українських спортсменів далі стартували в Італії на турнірі світової серії IWWF Protour, де змагалися у віковій групі U-17.

🥇 У слаломі знову тріумфував, ставши чемпіоном, Михайло Михайліченко. Іван Зеленцов посів 5-ту позицію, Леонід Мартинов - 6-ту.

🥇🥈 У фігурному катанні два найвищі місця посіли українці. Михайло здобув золоту нагороду, встановивши особистий рекорд, - 10 910 очок. Іван став срібним призером (6270). Леонід зупинився на 4 місці (3550).

🥇🥉 У стрибках з трампліна Зеленцов став чемпіоном з результатом 52,0 м. Михайліченко, зафіксувавши ще один особистий рекорд (50,7 м), виборов бронзу.

4️⃣ Мартинов у цій дисципліні теж посів 4 позицію, проте оновив особистий рекорд (40,1 м).
#спорт @sports @всіх #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport @читачі @топові_прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ОРДЕН НАРОДУ

Забрали орден Білого Орла,
Та не в держави — в цілого народу.
Його звитя́га наша здобула,
Пройшовши крізь віки вогонь і воду.

Не у палацах слава та жила́,
Не у коронах, титулах і владі –
Вона в серцях повстанців проросла,
Що Україну боронили радо.

Хай думають, що відняли́ навік
Те, що належить правді й поколінням,
Та не спинити пам'яті поті́к,
Не стерти подвиг жодним повелінням.

Бо орден той, відзнака та свята,
Це – шана предкам, мужності й свободі.
Його несе від хати до хреста
Жива душа нескореного роду.

І хоч забрали символ – духу храм,
Не вкрасти честь, омиту кров'ю в битвах.
Вона стоїть наперекір вітрам,
Як стяг святий у праведних моли́твах.

Тож пам'ятаймо: правда не мине,
Не згасне дух у вільному народі,
Та милістю Всевишній осяйне́
Шлях Україні, гідності й свободі.

21.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1064556

ОРДЕН БІЛОГО ОРЛА

Забрали орден Білого Орла,
Немовби честь у нас відняти мали,
Та правда крізь століття проросла –
Її ні меч, ні підступ не здолали.

Бо орден той – не золото й не щит,
Не просто знак на оксамиті білім –
У ньому волі нездоланний цвіт,
Що квітне в серці мужнім, хоч зболілім.

Його забрали? Та хіба вкрадеш
Любов до рідної землі й народу?
Хіба із пам'яті навік зітре́ш
Шлях боротьби за правду і свободу?

Ні, не віддати нам свої́х святинь,
Ні, не скорити вільну Україну!
Із поколінь, із пращурських глибин
Ми бережемо славу безупинно.

Хай знає світ: у правді – наша міць,
У вірі — сила, у єднанні – кри́ла.
І хоч забрали орден зі скарбниць,
Та честь народу вкрасти неможливо.

Бо орден чітко пам'ятає сам,
Кому належить подвиг і звитяга.
І правда знов верне́ до нас, як в храм,
Як повертають гідність і повагу.

21.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1064484

ОРДЕН БІЛОГО ОРЛА


Забрали орден Білого Орла,
Немовби честь у нас відняти мали.
Та правда крізь століття проросла —
Її ні меч, ні підступ не здолали.


Бо орден той — не золото й не щит,
Не просто знак на оксамиті білім.
У ньому волі нездоланний цвіт,
Що квітне в серці мужнім, хоч зболілім.


Його забрали? Та хіба вкрадеш
Любов до рідної землі й народу?
Хіба із пам’яті навік зітре́ш
Шлях боротьби за правду і свободу?


Ні, не віддати нам свої́х святинь,
Ні, не скорити вільну Україну!
Із поколінь, із пращурських глибин
Ми бережемо славу безупинно.


Хай знає світ: у правді – наша міць,
У вірі — сила, у єднанні – кри́ла.
І хоч забрали орден зі скарбниць,
Та честь народу вкрасти неможливо.


Бо орден чітко пам’ятає сам,
Кому належить подвиг і звитяга.
І правда знов верне́ до нас, як в храм,
Як повертають гідність і повагу.


21.06.2026 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:  1064484

🇭🇺В Угорщині скасували рішення про депортацію та трирічну заборону на в’їзд до Шенгенської зони щодо всіх 7 співробітників "Ощадбанку", — пресслужба банку

Дані про обмеження щодо українців мають бути негайно видалені з держреєстрів. Підставою для цього стало відкликання попередніх висновків, у яких стверджувалося про нібито наявність загрози нацбезпеці з боку працівників "Ощадбанку".

Нагадаємо👇

• 5 березня угорські правоохоронці зупинили 2 інкасаторські автомобілі "Ощадбанку", які везли з Відня до Києва гроші та банківське золото.
• наступного дня їх відпустили, а за тиждень банк отримав і свої автомобілі;
• 6 травня "Ощадбанку" повністю повернули весь вилучений вантаж валюти та золота.
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #події
1848: «Весна народів» у Відні та українське пробудження.
13 березня 1848 року спокійну та консервативну австрійську столицю підірвав вибух народного гніву. Студенти, робітники та ліберальна інтелігенція вийшли на вулиці Відня, вимагаючи відставки всесильного канцлера Меттерніха, скасування цензури та запровадження конституції. Це був початок революції, яка за лічені тижні змінила обличчя Центральної Європи та безпосередньо вплинула на долю українців у Галичині. 🇦🇹🔥

Чому ця подія стала переломною:
Падіння абсолютизму: Протягом одного дня повстання Меттерніх, символ старої деспотичної Європи, втік із міста, перевдягнувшись у жіночу сукню (за легендою). Імператор Фердинанд I був змушений піти на поступки, обіцяючи свободу друку та громадянські права. 📜🔓
Скасування панщини: Революційна хвиля докотилася до Львова. Боячись селянських повстань, австрійський уряд у квітні 1848 року офіційно скасував панщину на Галичині (на 13 років раніше, ніж у російській імперії). Це стало найважливішим соціальним здобутком «Весни народів» для українського селянства. 🌾⛏️
Народження Головної Руської Ради: Саме на тлі віденських подій у травні 1848 року у Львові була створена перша українська політична організація. Українці вперше відкрито заявили про себе як про окрему націю, що має право на автономію, власну мову та синьо-жовтий прапор. 🇺🇦🦁
Революційний Львів:
Хоча епіцентр був у Відні, Львів став ареною власного протистояння. Формування Національної гвардії, поява першої української газети «Зоря Галицька» та барикади на вулицях міста — усе це було прямим наслідком подій 13 березня.

Події 1848 року довели: навіть найміцніша імперська стіна може дати тріщину під тиском ідей свободи. Для українців «Весна народів» стала політичним хрещенням, після якого вороття до статусу «мовчазної провінції» вже не було. 🏛️✨

#історія #постаті
Майстер короткого пострілу: Станіслав Єжи Лец та його «Непричесані думки» 🧠🔥
Бувають письменники, які пишуть томи, а бувають ті, хто одним реченням вивертає свідомість навиворіт. 6 березня 1909 року у Львові народився барон Станіслав Єжи де Туш-Летц, якого світ знає як неперевершеного філософа-афориста. 🏛️📜

Чому його життя та творчість — це захопливий історичний детектив?

Львівський старт. Лец народився в родині заможних австрійських дворян єврейського походження. Його дитинство минуло в атмосфері старого Львова та Відня, що заклало фундамент тієї самої європейської іронії, яка згодом прославила його на весь світ. 🥨🏙️

Втеча від смерті. Його життя могло обірватися в нацистському концтаборі під Тернополем. Лец зумів втекти, за однією з версій — убивши охоронця лопатою, якою той змушував його копати собі могилу. Одягнувши форму вбитого, він дістався Варшави, де приєднався до опору. Цей досвід межі між життям і смертю зробив його гумор таким гострим і безжальним до тиранії. ⛓️👊

«Непричесані думки». Його збірка афоризмів стала настільною книгою для інтелектуалів по обидва боки «залізної завіси». В умовах тоталітарної цензури Лец навчився писати так, що кожен рядок був політичним маніфестом, замаскованим під жарт. 📖🕵️‍♂️

Філософія в пігулці. Його фрази стали крилатими: «Вікно у світ можна затулити газетою», «Коли я думав, що досяг дна, знизу постукали», або «У боротьбі між серцем і головою зрештою перемагає шлунок». Лец довів, що стислість — це не лише сестра таланту, а й зброя вільної людини. 🏹🎯

Станіслав Єжи Лец прожив життя як справжній стоїк, з легкою посмішкою спостерігаючи за абсурдністю буття. Його історія — це нагадування, що навіть у найтемніші часи інтелект і почуття гумору є найкращим захистом від безумства. 🧥🥂

#історія #постаті
Йоганнес (Ганс) Вален: Хранитель античного слова та майстер філологічної точності 🏛️📖
14 лютого 1847 року народився Ганс Зюсс (у науковому світі більш відомий за повним іменем Йоганнес Вален) — видатний німецький філолог-класик, чия праця стала золотим стандартом у дослідженні античної літератури. Якщо сьогодні ми маємо можливість читати тексти стародавніх греків та римлян у максимально наближеному до оригіналу вигляді, то це значною мірою заслуга саме таких «детективів від літератури», як Вален. 🔍

Реставратор втрачених смислів 📜🖋️
Вален присвятив своє життя текстології — науці про те, як серед сотень пізніших переписів та помилок середньовічних ченців знайти справжнє слово автора. Його критичні видання творів Аристотеля (особливо «Поетики») та Цицерона вважаються фундаментальними. Він не просто перекладав, він «лікував» тексти, відновлюючи пропущені фрагменти та виправляючи викривлення, що накопичилися за тисячоліття. 🩹

Енігма імені та спадщина 🧩
Хоча в широких колах прізвище Зюсс може асоціюватися з різними історичними контекстами, у світі класичної філології Йоганнес Вален (Зюсс) залишається символом німецької академічної прискіпливості та глибокої ерудиції. Він викладав у провідних університетах Європи — від Відня до Берліна, виховуючи покоління дослідників, які навчилися бачити за латинськими та грецькими літерами живу душу античної культури. 🏛️

Чому його праця важлива сьогодні? 🥂
Філологи на кшталт Валена — це містки між епохами. Без їхньої невтомної праці ми б сприймали античність як набір випадкових міфів, а не як цілісну інтелектуальну систему, на якій побудована вся європейська цивілізація. Ганс Зюсс (Вален) нагадує нам, що точність у словах і повага до першоджерел — це і є справжня ознака культури. 🥂✨

ℹ️ Жінка, яка зламала систему: Олена Степанів та її шлях від студентки до легенди фронту.

Уявіть собі 1914 рік. Світ у вогні Першої світової. Жінка на війні в ті часи - це або медсестра, або виняток, який перевдягається у чоловіка, щоб потрапити на передову. Але була українка, яка відмовилася ховатися.

Олена Степанів стала першою у світі жінкою, офіційно зарахованою на військову службу у званні офіцера, яка отримала нагороду за мужність у відкритому бою.

☑️ Замість дисертації гвинтівка.

Олена була блискучою студенткою Львівського університету, вивчала історію та географію. Вона була частиною "Пласту" та "Сокола", де ще до війни вчилася стріляти й орієнтуватися на місцевості. Коли почалася війна, вона не вагалася - пішла в Легіон Українських Січових Стрільців (УСС). Спочатку їй відмовили. Але Олена була не з тих, хто відступає. Вона домоглася свого, ставши командиркою жіночої чоти.

☑️ Битва за Маківку: момент істини.

Найславетніша сторінка її біографії це бої на горі Маківка у 1915 році. Це було пекло, де вирішувалася доля фронту. Олена Степанів не просто була там, вона командувала підрозділом під шквальним вогнем.

За відвагу в цих боях вона отримала Срібну медаль хоробрості - вищу нагороду, яку тоді могла отримати жінка-вояк. Це викликало шок навіть у тогочасній європейській пресі: про "українську амазонку" писали газети Відня та Берліна.

☑️ Полон та повернення: незламність у Ташкенті.

Під час боїв під Лисовичами Олена потрапила у російський полон. Її відправили далеко в Ташкент. Російські офіцери приходили подивитися на неї як на дивовижне створіння - жєнщіну-офіцера". Попри хвороби та тиск, вона зберігала гідність, відмовляючись знімати українські відзнаки.

У 1917 році вона повернулася через Фінляндію та Німеччину додому, щоб знову стати до лав армії УНР та ЗУНР.

☑️ Наука під прицілом нквд.

Після війни Олена повернулася до науки. Вона стала першою жінкою в Україні, яка захистила дисертацію з географії. Але радянська влада не пробачила їй минулого.

У 1949 році, вже у похилому віці, її заарештували. Десять років таборів у Мордовії за "український націоналізм", "державну зраду" та "антирадянську діяльність". Вона вижила, повернулася до Львова, але їй було заборонено займатися науковою роботою.

☑️ Чому про неї важливо пам'ятати сьогодні?

Олена Степанів довела, що патріотизм не має статі, а професіоналізм найкраща відповідь на будь-які упередження. Вона була одночасно і безстрашним воїном, і глибоким науковцем.

Її син, Ярослав Дашкевич, став одним із найвидатніших українських істориків, продовживши справу матері - боротьбу за правду.

#історія #події
Відень, 1929: Коли українське питання перестало бути лише «дипломатичною скаргою».
Поки Європа наприкінці 1920-х намагалася вдавати, що Перша світова була «останньою великою війною», а в кав'ярнях Відня обговорювали психоаналіз та нові джазові платівки, група чоловіків у строгих костюмах зібралася там зовсім не для дегустації штруделів. З 28 січня по 3 лютого 1929 року проходив Перший Конгрес українських націоналістів, що завершився створенням ОУН — організації, яка на десятиліття стала головним головним болем для окупаційних режимів. 🎩💼
Ідея була настільки ж логічною, наскільки й амбітною: об’єднати розпорошені емігрантські та підпільні групи, зокрема радикальну Українську Військову Організацію (УВО) та студентські союзи, в єдиний моноліт. Керівником обрали полковника Євгена Коновальця — людину, чиє вміння тримати дисципліну змушувало нервувати як у варшаві, так і в москві. 🤨

Чому це було важливо? Після поразки визвольних змагань 1917–1921 років український рух ризикував перетворитися на нескінченні «вечори спогадів» у вигнанні. ОУН же запропонувала інший шлях — ідеологію чинного націоналізму. Вони зрозуміли, що дипломатичні реверанси перед Лігою Націй працюють приблизно так само ефективно, як молитва проти танків. Організація зробила ставку на власні сили, підпільну мережу та безкомпромісну боротьбу за державність. 🛡️🇺🇦
Звісно, не обійшлося без ідеологічної муштри. Саме тоді остаточно оформився знаменитий «Декалог» (Десять заповідей українського націоналіста), де пункт про «здобудеш Українську Державу або загинеш у боротьбі за неї» не був художньою гіперболою. Це був маніфест покоління, яке втомилося від поразок. 📜🔥

Створення ОУН у Відні стало моментом, коли український національний рух вийшов із стадії «етнографічного хору» і перейшов до формату професійного політичного гравця. росія та Польща тоді ще не знали, що ці декілька днів у лютому стануть початком довгих десятиліть їхнього безсоння. Що ж, історія любить іронію, особливо коли вона пишеться за кавою у Відні, а реалізується в криївках Карпат та кабінетах європейських столиць. ☕👊