ОРДЕН БІЛОГО ОРЛА


Забрали орден Білого Орла,
Немовби честь у нас відняти мали.
Та правда крізь століття проросла —
Її ні меч, ні підступ не здолали.


Бо орден той — не золото й не щит,
Не просто знак на оксамиті білім.
У ньому волі нездоланний цвіт,
Що квітне в серці мужнім, хоч зболілім.


Його забрали? Та хіба вкрадеш
Любов до рідної землі й народу?
Хіба із пам’яті навік зітре́ш
Шлях боротьби за правду і свободу?


Ні, не віддати нам свої́х святинь,
Ні, не скорити вільну Україну!
Із поколінь, із пращурських глибин
Ми бережемо славу безупинно.


Хай знає світ: у правді – наша міць,
У вірі — сила, у єднанні – кри́ла.
І хоч забрали орден зі скарбниць,
Та честь народу вкрасти неможливо.


Бо орден чітко пам’ятає сам,
Кому належить подвиг і звитяга.
І правда знов верне́ до нас, як в храм,
Як повертають гідність і повагу.


21.06.2026 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID:  1064484