#думки Усі люди носять маски. Навіть ти і я. Не тіш себе ілюзіями — щирість, як сир у мишоловці, буває або невигідною, або недовгою. На роботі — одна маска: дисциплінованість, мовчазне терпіння, іноді приправлене примусовою ввічливістю. З коханою людиною — інша: трохи солодкої неправди, щоб не зіпсувати настрій, трохи прихованих образ, щоб не відлякати. У компанії старих друзів — ще одна: ностальгія, жарти, роль "свого серед своїх", навіть якщо тобі давно там тісно. Ми змінюємо маски не від добра. Ми боїмося бути собою — бо справжнє "я" часто нікому не потрібне. Воно незручне, нетактовне, з недоліками і тріщинами. І світ не шкодує тих, хто знімає захист — він або зламає, або висміє. Тому, коли ти дивишся на когось і раптом бачиш інше обличчя — не дивуйся. Це не зрада. Це просто стара маска тріснула. А нова ще не встигла застигнути. І найстрашніше — дехто вже й сам забув, ким був до того, як почав приміряти ці маски. Ти не зобов'язаний подобатись. Нікому. Навіть собі — не щодня. Є люди, що завжди усміхаються. Їх називають сильними. Насправді ж іноді за тією посмішкою — ледь не крик. Але мовчать. Бо соромно. Бо незручно. Бо «сильні ж не плачуть». Та знаєш, що справді важко? Зізнатися: мені зле. І дозволити собі просто бути — не героєм, не ідеальним, не зручним. А — собою. З тріщинами, слабкостями, зі всім набором людського. Не всім треба довіряти — це правда. Люди бувають болем. Але й серед них є ті, хто стане тобі опорою. Хоч і не з першого разу. Помиляйся. Вляпуйся. Це краще, ніж усе життя стояти на місці, боячись ще раз спіткнутися, ще раз впасти. І не треба шукати себе, як безглузду інструкцію до складного приладу. Себе не треба вигадувати. Себе треба відчути. Пізнати. Прийняти. Навчитися бути в цьому тілі, з цими думками, з цими шрамами — і не соромитися. Життя ж не чернетка: його не перепишеш. Якщо постійно будеш грати роль, колись забудеш, хто ти був з самого спочатку. Я не захоплююсь «безкомплексними». Я захоплююсь тими, хто чесно визнає: мені буває страшно. І все одно йде далі. Хитко, з сумнівами, але — своїм шляхом.

НАновини‼️: Ініційовано петицію проти «Хайфського штовхача у фонтан» (у футболці RUSSIA та з наколкою сталіна): «усунути Євгенія Базкора від служби в поліції та позбавити дозволу на зброю» Нагадуємо, 9 травня 2025 року, Хайфа, Ізраїль. «Парад Безсмертного полку» в Хайфі (з російськими прапорами та участю російських дипломатів), який мав бути заходом для вшанування пам'яті тих, хто віддав своє життя за перемогу над нацизмом, закінчився «мерзкою» сценою, що олицетворює реальну загрозу від «іноземної пропаганди» тим цінностям, на яких стоїть Ізраїль: громадянина Ізраїлю з плакатом «Не марайте пам'ять дідів, вони не бомбардували Київ» скинули в фонтан учасники цього «маршу», реальна загроза людським цінностям, якими так гордиться Ізраїль. 11 травня 2025 року на сайті Change.org ініційовано петицію: «Ми, нижче підписані громадяни Держави Ізраїль, глибоко стурбовані інцидентом, що стався 9 травня 2025 року в місті Хайфа, під час проведення церемонії “Безсмертного полку”, присвяченої пам'яті загиблих у Другій світовій війні... На основі викладеного ми вимагаємо: Негайного відсторонення Євгена Базкора від добровільної служби в поліції. Негайного анулювання його дозволу на носіння зброї. Проведення повного розслідування інциденту з метою виявлення всіх учасників нападу і притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Прийняття заходів, спрямованих на запобігання подібним випадкам у майбутньому. Підпишіть цю петицію, якщо ви вважаєте, що в Ізраїлі немає і не може бути місця вуличному насильству, особливо з боку людей, наділених довірою суспільства». Докладніше: https://nikk.agency/uk/hajfskogo-shtovhacha/ #нановини #nikknews #israel #haifa #freedomofspeech #propaganda #violence #petition

🔴“Три дні — це не перемир’я. Це перекур, щоб почистити автомат”: Тарас Чмут про ідею короткострокового затишшя на фронті Голова фонду «Повернись живим» вважає, що перемир’я вигідне насамперед Росії — бо саме вона ближче до поразки. Натомість Україна “ще має ким і чим воювати”, а фронт, попри втрати, тримається. ➡️ Про ймовірність заморожування війни, провали РФ у реалізації стратегічних цілей, ситуацію на Покровському напрямку та як TikTok і Telegram працюють на ворога — дивіться в інтервʼю Тараса Чмута спеціальній кореспондентці ТСН Наталії Нагорній (https://youtu.be/gbhzwxHcBg8?si=k8wyUgLg4SRlqkA8) 📼

За прослуховування російської музики треба штрафувати та вводити санкції на українців, – уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

#думки Можливо, те, що ти вважаєш своїми слабкостями, насправді є тим, що люди в тобі найбільше цінують. Може, тобі не подобається, що ти надто переймаєшся чи носиш серце на долоні, але для когось це найпрекрасніше в тобі. У кожного з нас є унікальні дрібниці, які роблять нас собою; їх не треба змінювати, але ми можемо вибирати, з ким ними ділитися. Charlotte Freeman

#тварини Блакитна сойка: краса і розум природи. Cyanocitta cristata – це яскравий птах, що належить до родини воронових, відомий своєю вражаючою зовнішністю та неабияким інтелектом. Поширена переважно в Північній Америці, вона є улюбленцем як орнітологів, так і звичайних любителів природи. Зовнішній вигляд Блакитна сойка має характерне забарвлення: яскраво-блакитне пір’я на спині та крилах контрастує з білим черевцем і чорним комірцем навколо шиї. На голові красується виразний чубчик, який птах може піднімати чи опускати залежно від настрою. Її розмір становить близько 22–30 см, а розмах крил – до 40 см. Місце проживання Цей птах мешкає в листяних і змішаних лісах, передмістях і навіть міських парках. Блакитна сойка віддає перевагу районам із великою кількістю дубів, оскільки жолуді є основною частиною її раціону. Вона також легко адаптується до різних умов, що робить її досить універсальним видом. Поведінка та інтелект Блакитні сойки славляться своєю кмітливістю. Вони здатні імітувати звуки інших птахів, зокрема яструбів, щоб відлякувати конкурентів. Ці птахи також відомі своєю здатністю ховати їжу, запам’ятовуючи тисячі схованок. Їхня соціальна поведінка складна: сойки можуть утворювати невеликі зграї та співпрацювати для захисту території. Харчування Раціон блакитної сойки різноманітний: від жолудів, горіхів і насіння до комах, дрібних гризунів і навіть яєць інших птахів. Улітку вона активно полює на комах, а взимку покладається на запаси, зроблені восени. Значення в екосистемі Блакитна сойка відіграє важливу роль у поширенні насіння, зокрема дубів, сприяючи відновленню лісів. Її хижацька поведінка допомагає контролювати популяції комах, що робить її цінним елементом екосистеми. Цікаві факти Блакитні сойки можуть розпізнавати себе в дзеркалі, що свідчить про високий рівень самосвідомості. Вони є символом кількох спортивних команд у США завдяки своїй яскравій зовнішності. У деяких культурах індіанців Північної Америки сойка вважається посланцем духів. Блакитна сойка – це не лише гарний птах, а й справжній приклад того, як природа поєднує красу з розумом. Спостерігати за нею в дикій природі – справжнє задоволення для всіх, хто цінує дива світу птахів.

#природа Недоторкана Айя. Мис Айя — скелястий мис на Південному березі Криму. Назва походить від грецького Αγια, що означає “Святий”, ймовірно, пов'язана з існуванням тут стародавнього храму чи маяка. Мис є частиною Головного пасма Кримських гір і обривається прямовисними скелями до Чорного моря. Найвища точка — скеля Кокія-Кія, заввишки 558,5 м. Схили вкриті унікальним середземноморським рідколіссям, серед якого росте реліктова сосна Станкевича. Цей мальовничий куточок природи неодноразово надихав художників — зокрема, Іван Айвазовський зобразив його в картині “Буря біля мису Айя” (1875). Сьогодні він входить до складу державного ландшафтного заказника “Мис Айя” та залишається одним із наймальовничіших і найменш змінених куточків кримського узбережжя.

Додому на щиті повертається вірний син України, спортсмен, тренер, Воїн Олександр КАЛІНІЧЕНКО Олександр Калініченко – легенда веслування та Воїн світла. Його життєвий шлях – це історія про відданість справі, силу духу, любов до родини й Батьківщини. Калініченко Олександр Анатолійович народився 18 травня 1966 року у місті Фастів, Київської області. Виріс у родині, де цінували працю, витримку та гідність — риси, які він проніс через усе своє життя. У 1983 році, ще юнаком, він став чемпіоном Європи серед юніорів у складі каное-сімки, повторивши досягнення старшого брата. Надалі здобував нагороди на численних всеукраїнських і міжнародних змаганнях. У дуеті з Віктором Ренейським у 1986 році виборов срібну медаль чемпіонату світу у Монреалі (500 м). Ще через рік здобув золото на всесоюзній першості на дистанції 10 000 метрів. Після розпаду радянського союзу у складі збірної України у 1993 році здобув бронзу чемпіонату світу в Копенгагені у складі каное-четвірки. За спортивні досягнення удостоєний почесного звання "Майстер спорту СРСР міжнародного класу". Закінчив Київський державний інститут фізичної культури (1990), кваліфікація – викладач-тренер з веслувального спорту. Багато років працював тренером, передаючи свій досвід молодому поколінню. З початком повномасштабного вторгнення 12 березня 2022 року Олександр добровольцем пішов до Збройних Сил України. Відважно боронив Батьківщину, починаючи з Київської області, згодом – у боях за Бахмут. Після контузії 4 січня 2023 року продовжив службу, не зважаючи на поранення. За героїзм під час оборони міста 31 травня 2023 року був нагороджений медаллю "За оборону Бахмута". У подальшому боронив Україну на Куп’янському напрямку, а з листопада 2023 року – на Запорізькому. 30 листопада 2023 року, після виходу на бойове завдання, перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався зниклим безвісти. Усі вірили в його порятунок і понад півтора року тривали пошуки через офіційні й волонтерські канали. На жаль, згодом підтвердилася його загибель. Олександр Калініченко – це приклад гідності, честі, сили й відданості. У сімейному колі він був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Вдома на нього чекали дружина, донька, син, брат, рідні, друзі та вихованці. Його відданість, людяність, здатність підтримати і залишатися сильним у складні моменти — назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав. Його побратими згадують: «Він був не просто колегою — він був братом по духу, мужнім воїном і людиною великої гідності. У строю та в житті — завжди надійний, відповідальний, справедливий. Він був тим, на кого можна було покластись у найскладніші моменти. Завжди перший, коли потрібна була допомога, завжди поруч, коли важко. Його серце билося в ритмі служби, в ритмі любові до України та до побратимів». 30 листопада 2023 року, під час чергового бойового виходу, зв’язок із ним обірвався. Довгі місяці родина жила надією… Але згодом стало відомо про його загибель. Серце Олександра Калініченка перестало битись у бою за незалежність та територіальну цілісність України. Але пам’ять про нього — світла, сильна, вічна. Розділяємо з родиною біль втрати. Не пробачимо ворогові жодної втраченої душі. 🙏Вічна слава та світла пам'ять Герою України! Церемонія прощання із Захисником відбудеться 17 травня. Деталі будуть повідомлені згодом. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https://www.threads.net/@igarbrovary

Якось я з нашою божевільною дійсністю зовсім загубилася в часі та просторі? Ще нещодавно хоча б намагалася обійняти неосяжне? Щоразу мені це вдається все гірше та гірше… Я вже мовчу про ті грицики з осотами, яких в моїх квітниках як не більше, ніж квітів!:) Навіть одночасно й квітами вихвалятися та про свою придворну зграю пліткувати не можу вибрати час!:) А розповісти ж є про що!:))) Та ж новенька (відносно новенька!) кішка Онука Наша Снігуронька тримає всю родину разом з усією придворною зграєю в тонусі!:) За бортом не мінус. Але ж холод!:) За графіком майже літо?:) Авжеж!:) Відповідно, всі двері в хату увесь день розхристані!:) Вііііііідповідно, в хаті не набагато тепліше, ніж у дворі. Ввімкнути опалення?:) Та зараз же ж!:) Яке може бути опалення в травні?:) Опалення в травні для слабаків!:) То досі влаштовуюся спати під зимовою ковдрою! Схоже, штатні грілки мої: собака Цуцилія, собака Лєдя, донбасовський котик Шустер, місцева кішка Пані Вишенька, нагріли мене минулого ночера так, що я з під ковдри висолопила обидві ноги!:) Прокидаюся від того, що хтось жере мою пʼяту?:) От прям зубʼями!:) Намагаюся другою ногою того страшного звіра посунути?:) Страшний звір обіймає усіма кінцівками усю ногу!:) Чіпляється в неї всіма пазурами ййййй??? Ййййй вгризається вже в пʼяту другої ноги!:))) Нууууу… Тут в матусі забрало таки впало!:) Й я почала лягатися з таким ентузіазізьмом, що будь-яка кобила нервово б скиглила в кутку від заздрощів, якби побачила цю картинку!:) А яке вишукане матюччя я перла!:) Це я все про кого?:) Прааааавильно!:) Про Онуку Нашу Снігуроньку!:) Півдня пробула у дворі!:) З колежанками спілкувалася! Квіти з ними садила! Їм квіти довбала!:) Чайники гріла! Вже ввечері в хату закульгала!:) Й от за якихось декілька годин Снігурка ця чого тільки не встигла?:) Побитися з собакою Лєдєю! Ініціатор бийки - не Лєдя!:) Зжужмати ВСІ килимки в тамбурі, кухні, санвузлі, прохідній та моїй кімнаті!:) Десять разів! Стягти плед з канапи в прохідній кімнаті та намагатися в нього самосповитися!:) Навішати ляпасів кішці Пані Вишні!:) Загнати під стелю на шкафанЕри кішку Квазіморду!:) Побитися й з Квазею також!:) Перекинути кххххям котячий горщик з усім його вмістом!:) Гатити всією кішкою в зачинені двері санвузла!:) Гойдаючися в цей момент на халаті!:) Десять разів сумлінно супроводжувати мене на перекур та ретельно контролювати мої повернення!:) Віджати в мене шмат сиру!:) Лллляпати «рукою» мене по плечу та розповідати, що з найближчими обовʼязково потрібно ділитися!:) То не кішка!:) То навіть не дзига!:) То якийсь вічний двигун!:) Ви там як?

пуйло намагається маніпулювати в питаннях про припинення вогню та майбутній мир в Україні,намагаючись підірвати українсько-американсько-європейську єдність навколо всеосяжного 30-денного припинення вогню в Україні—Інститут вивчення війни. Аналітики вважають,що стратегічна мета пипи завоювання України або демонтажу українського суверенітету лишилась незмінною.