👑 «Її сукня - це океан сили, її кроки втілюють чисту жіночність».

#поезія З колишніх осеней... Наснилась Осінь, руда панянка. В широкім брилі з квіткaми руж. У неї сукня в дрібну крапàнку, вуста звабливі, зі смàком груш. У неї коси -- морквяний спалах, відтінок міді і шал пожеж. У неї погляд листків опалих і усміх сонця... Так-так, авжеж! Вона, як фея, з казок дитячих, чаклує мжичку, щоб на гриби. По гривах пестить вітрів ледачих, щоб в диких танцях листки жили. Вона золòтить ранетам щоки, корицю сипле в горнятко кави. І крàде літо, як ті сороки, що цуплять перстні в важких оправах собі до сховку... Тo -- пані Осінь. Щодень інакша. Як фея фей. У неї срібло в рудім волоссі буває часом , як у людей... Наснилась Осінь... Людмила Галінська Може, осінь оця -- особлива? Скільки їх у моєму житті ? Кожна -- рідна. І в них я -- щаслива. Як люблю я ці дні золоті. Все багряне, руде і пахуче, Кожен день -- як веснянка на носі... Ці тумани, ажурно- тягучі, І берези, такі довгокосі... І каштани , -- малі антистреси, І горіхи, --- вороняче щастя. Пишні айстри, ще ті, баронеси. Виногоади, як давнє причастя. Запах ранків. І сиві морози. І зайцІ', що от-от змінять шуби. Гарбузи, що лежать при дорозі. Перший дим із старенької груби. Я все те кожен рік так чекаю. Може, я вся із осені родом ? Кожен раз у скарбничку складаю, І у серці тримаю. Під кодом... Людмила Галінська

#архів Весільна сукня Єлизавети Другої, 1947 рік

#поезія Біжу на побачення... Наче школярка. Новéнькі підбори і сукня-гофре. І блимають очі, як з чаю заварка. Червона помада -- з малини пюре. А Вітер-нахаба куйовдить волосся, і шарпає сукню, і крàде парфум. Я так поспішаю, а Вітер голосить, і з мене сміється, здіймає на глум: - Стара до побачень.Своє відгуляла. Вернись-но додому, вари там борщі! І нащо, скажи- но, коралі нап'яла? От зараз як дмухну - прилізуть дощі! Та я не звертаю на Вітра уваги, хіба ж йому знати, що осінь -- то рай. Біжу крізь калюжі і рòків ватагу, і стигне на кухні заварений чай. На мене чекає найкращий у світі, до болю знайомий, з замріяних мрій. Між трав полинòвих, гірких сухоцвітів чекає мій Вересень. Мій, тільки мій... Людмила Галінська

#поезія Вона звичайною була... Ніде нічим не вирізнялась. І тільки погляд - як імла на сонну землю опускалась... Складала вежі з гарних мрій, Жила в осінніх листопадах... Любила в сукнях дивний крій... І світло у старих лампадах... Шукала квіти в лободі, І вірила у тих, хто поряд... Була стійкою у біді... І розганяла в душах холод... Вона звичайною була... По зорях часом ворожила. І все б на світі віддала, Якби у неї були крила... Щоб там, колись, у тім житті Знайти себе в туманах сивих... Де відлітають журавлі Чітким, позначеним курсивом... Людмила Галінська

🌿 Можливо, просто зараз тобі потрібно почути ці слова... Не поспішай, якщо хочеться зупинитися й зробити паузу. Не тримайся з усіх сил «як слід», якщо всередині – буря. І не вибачайся за бажання потішити себе – хай це буде морозиво після вечері чи нова сукня без жодного приводу. Бо бажання – це не слабкість. Це твоя сила. Це голос твого «я». Тож проявляйся. Живи. Насолоджуйся. Адже іноді найсміливіше – просто дозволити собі бути собою...

Дівчина в зеленій сукні. Нині остання зроблена мною робота #арт #діджитал #аніме #сукня #дівчина #етапи #готично #елегантно #вікторіанськаепоха

Купальники 1954 року. Зараз це просто сукня👗

💭 Часом комплімент звучить гірше за критику - "ти так гарно виглядаєш для свого віку" або "ні нічого, ти теж симпатичний". Навіть коли ви хочете підтримати людину, слова можуть зачепити, образити чи викликати неприємний посмак. Комплімент - це соціальна валюта, але тільки якщо ним не намагаються заплатити за почуття переваги, жалість чи приховану критику. Проблема не в самих словах, а в підтексті, тоні або порівнянні, яке ставить людину в незручне становище. 🤐"Ти гарна... для свого віку" ⁉️Що не так: це ніби сказати "Ви не встигли розвалитися повністю". ✅Як краще: "Ти чудово виглядаєш", без уточнень. І крапка. 🤐"Ти схудла - тепер така красива!" ⁉️Що чує людина: "До цього ти була негарною". ✅Як краще: "Тобі дуже пасує ця сукня", або "Ти світишся сьогодні". 🤐"Ти не така, як інші жінки/чоловіки" ⁉️Це може звучати як приниження інших, а значить - знецінення самої людини. ✅Як краще: "Ти маєш дуже особливу енергетику/погляд/манеру". 🤐"Для мами/трьох дітей ти добре виглядаєш" ⁉️Це не комплімент. Це ярлик. ✅Як краще: "Ти дуже стильна і впевнена в собі" - і це буде правдою. 🤐"Ти мені подобаєшся, бо не носиш макіяж"/"тобі без макіяжу навіть краще". ⁉️І знову - знецінення інших жінок або спроба похвали через виключення. ✅Як краще: "Ти така природна й відкрита - це вражає". Слова мають силу, особливо ті, що йдуть від серця. Тож враховуйте це і правильно користуйтесь 🩷 #слова #порада #спілкування

#поезія Іду босоніж у безмежжя трав, Ромашки квітом обіймають ноги, Чи сон туманом-росами упав, Чи кроки ґрунт вкарбовують вологий? Вже зблідла сукня, небо сіре вщент, Штрихами долі вирізблю позначки, Пірнаю в тишу чи зіллюсь з дощем, Сповна відчую розпач одиначки. Зловісна втіха прихистку не дасть, Сліпе свічадо доленьки-стихії Зламає волю, викликавши страсть, Скасує вщент всі потуги месії. Валентина Чепурко