Там нескінченні сирени. Тут сонечко й начебто весна. Там бруд та сльота. Тут ще залишки снігу. Там горобці цвірінькають. Тут я пру вишукане матюччя… Життя. Якесь таке… Але ж воно є. Й це добре.

Українська тенісистка Дарія Снігур стала віце-чемпіонкою турніру ITF W75 у Трнаві.🎾🥈🇺🇦 У фіналі змагань киянка на жаль поступилася у двох сетах бельгійці Ганне Вандевінкел - 6:7, 1:6. Таким чином українській тенісистці не вдалося продовжити свою переможну серію, яка розпочалася наприкінці лютого, коли вона стала чемпіонкою на турнірі WTA 125 в Оейраші. Сьогодні Снігур провела свій 20-й фінал на змаганнях у рамках ITF-туру. В її активі є 11 титулів.💪🇺🇦 Дякуємо Дар'ї за турнір, нехай щастить на наступних турнірах!👏🙏💛💙 #tennis #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🇺🇦Дарія Снігур (№117 WTA) вийшла до півфіналу на турнірі ITF W75 у Трнаві після перемоги над 🇨🇿Луцією Гавлічковою (№240 WTA) - 6:3, 6:4. Українська тенісистка виграла восьмий матч поспіль і далі зустрінеться з 🇨🇭Селін Неф (№228 WTA).

Свириденко розглядає заміну віцепрем’єра Кулеби, — УП За словами одного з депутатів фракції СН, претензії до Кулеби пов’язують із підготовкою до масштабних дорожніх ремонтів після зими та комунікацією з парламентом щодо фінансування. «Зараз от була жорстка зима. Асфальт зійшов разом зі снігом по всій країні… А Кулеба пояснює прем’єрці, що депутати урізали бюджет, забрали гроші з ремонту доріг. Але це ж його робота була — жити в тому комітеті в Раді, переконувати депутатів, просити грошей», — сказав співрозмовник. За даними джерел, у Кабміні та серед наближених до уряду обговорюють різні кандидатури. Серед потенційних претендентів називають голову Запорізької ОВА Івана Федорова — він має добрі стосунки з прем’єркою та керівництвом фракції, а також позитивне ставлення з боку президента. ➡️ Водночас у владній команді немає однозначної відповіді, чи зможе Федоров ефективно «давати результат». #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #факт ​«НІЧНИЙ ГОЛОС ІМПЕРІЇ»: ТАЄМНА СЛАВА ЛЕОНАРДА КОЕНА. ​У 1994 році, коли музичний світ чекав від нього чергового пророцтва у віршах, Леонард Коен просто щез. Оксамитовий баритон, що став саундтреком для мільйонів розбитих сердець, замовк. Поки таблоїди шепотіли про смертельну хворобу або остаточну депресію, «принц меланхолії» підіймався схилом гори Болді в Каліфорнії. Там, серед хвойного вітру та суворого каміння, він залишив своє ім’я біля підніжжя, ставши послушником у дзен-буддійському центрі. ​Він отримав нове ім'я — Джікан, що в перекладі означає «Тиша» або «Той, хто мовчить між звичайними справами». Людина, чиї диски розходилися мільйонними накладами, тепер прокидалася о третій ранку за сигналом дерев'яного гонга. Замість вишуканих костюмів — груба чорна роба, замість оплесків — нескінченні години медитації у крижаній залі. ​Але найдивовижнішою була його роль. Легендарний поет став монастирським кухарем. Руки, що тримали гітару з витонченістю аристократа, тепер чистили кілограми моркви, мили підлогу в їдальні та готували суп для настоятеля Кьодзана Джошу Сасакі Роші. Коен пізніше з легкою інтелектуальною іронією згадував, що це була єдина робота в його житті, де він відчував справжню корисність: «Якщо ти погано приготуєш суп, це помітять усі й одразу». ​Це не було втечею слабкої людини — це була хірургічна операція на власній душі. У світі, де кожен прагне бути почутим, Коен обрав розкіш бути ніким. Він не писав музику п'ять років. Його «Halllelujah» звучала в радіоефірах по всьому світу, а сам автор у цей час вчився правильно тримати черпак і слухав, як падає сніг на дах монастиря. ​Коли Джікан зрештою спустився з гори у 1999-му, він приніс із собою не лише сивину, а й нову глибину спокою. Він повернувся до світу не як зірка, а як людина, що приборкала своїх демонів на кухні вічності. Світ знову почув його голос, але тепер у ньому була чутна та сама «Тиша», яку він знайшов серед пари з каструль та запаху пахощів. ​🕯️ Примітка: Цей період став фундаментом для його останнього творчого злету, довівши, що іноді, аби знайти свій справжній голос, треба спочатку навчитися мовчати.

#дати #свята Конон Городник: Коли свята традиція зустрічається з агротехнологіями 🌱 Сьогодні, 5 березня, за новоюліанським календарем ми вшановуємо пам’ять святого мученика Конона Ісаврійського. В українському народному побуті цей день отримав назву Конон Городник. Це той самий момент у році, коли релігійний суворий дух поступається місцем практичному селянському прагматизму. 🥕 Якщо ви думали, що «тайм-менеджмент» вигадали в Кремнієвій долині, то ви просто не чули про Конона. Наші предки вірили: саме цього дня потрібно офіційно відкривати городній сезон, навіть якщо на вулиці ще лежить сніг або земля нагадує бетон. ❄️ Чому Конон — «Городник»? 🧐 Святий Конон жив у III столітті в Ісаврії (сучасна Туреччина). Він був простою людиною, яка займалася городництвом і вела тихе, праведне життя. Проте в Україні його постать трансформувалася в головного патрона всіх, хто має справу із землею. 🧺 Ритуальне копання: Існувала непохитна традиція: на Конона треба обов’язково хоча б тричі вдарити лопатою по землі або символічно перекопати невеличку ділянку. Вважалося, що це гарантує врожай і захищає городину від засухи чи шкідників. ⛏️ Замовляння на врожай: Копаючи землю, господарі примовляли: «На Конона на город завітай, щоб був добрий урожай». Це був своєрідний психологічний контракт із природою перед початком великої роботи. 🌾 Захист від черв’яків: На Конона також «виживали» з городу комах та гризунів. Для цього викопували три невеликі ямки, присвячуючи їх засусі, хробакам та морозу — вважалося, що після такого «жертвоприношення» вони не чіпатимуть розсаду. 🐛 Реальність та прикмети ☀️ Звісно, 5 березня в наших широтах — це ще не час садити помідори у відкритий ґрунт (хіба що ви екстремал). Проте з точки зору перевірки насіння, підготовки парників та планування посівів — дата ідеальна. Агрономи підтвердять: березневий день рік годує. 🚜 Народний синоптик: Якщо на Конона ясно і сонячно — літо буде теплим, а град не поб'є врожай. Перевірка запасів: Саме в цей час колись проводили ревізію в коморах: скільки картоплі залишилося на посадку, а скільки — «на суп». 🥔 Сучасний погляд 📱 Сьогодні Конон Городник міг би бути амбасадором органічного землеробства або вертикальних ферм. В епоху, коли власна грядка (навіть якщо це балконний ящик із мікрозеленню) стала символом автономності та екологічності, це свято набуває нового змісту. Це день поваги до землі, яка нас годує, і до праці, яка вимагає терпіння. 🥗 Українці завжди були нацією хліборобів, і навіть у цифрову еру нас непереборно тягне «щось посадити», як тільки березневе сонце починає пригрівати. Тож, якщо у вас є хоча б один вазон на підвіконні — сьогодні ваш професійний день. 🌻 Донедавна (за старим, юліанським календарем) день святого Конона Ісаврійського припадав на 18 березня. Багато хто звик саме до цієї дати, і вона закарбувалася в народній пам'яті як «Конон Городник». 🗓️ Однак, з 1 вересня 2023 року Православна церква України та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар. За цим календарем усі неперехідні свята змістилися на 13 днів назад. 18 березня (старий стиль) - 13 днів = 5 березня (новий стиль). Отже, 5 березня 2026 року, за офіційним церковним календарем в Україні — саме день пам'яті мученика Конона. ⛪ 2. Скептичний погляд на "Городника" 🔍 13 днів різниці в березні — це прірва. 18 березня: Земля вже частіше прогрівається, прикмети про "початок оранки" виглядають реалістичніше. 5 березня: В Україні це часто ще глибока зима з нічними заморозками. Народні прикмети формувалися століттями під старий стиль (який тоді був фактично "новим"). Тому, хоча за церковним календарем свято "переїхало", природа може про це ще не знати. ❄️ Українська Вікіпедія вказує дату пам'яті 5 березня (за новим стилем). Офіційний календар ПЦУ підтверджує 5 березня як день пам'яті преподобного Конона. Висновок. Оскільки ми живемо в реаліях нового календаря, 5 березня — офіційний день цього святого. Це чудовий приклад того, як релігійні реформи іноді "б'ються" з кліматичними реаліями та народними звичками. 😉

🌊 ❗️Сумщина та Чернігівщина готуються до весняних паводків Навесні 2026 року в регіонах можливі підтоплення через підйом рівня води у річках Десна, Сейм, Снов та Дніпро. Рятувальні служби вже проводять моніторинг та перевіряють готовність техніки. 📍 Сумська область — У зоні ризику 128 населених пунктів — Уже постраждали 102 домоволодіння — Пік паводку на середніх річках очікується 10–20 квітня 📍 Чернігівська область — Можливі підтоплення в населених пунктах уздовж Дніпра та Десни — Рятувальники готують човни, насоси, генератори — У 2025 році ситуація була контрольованою, але виникали проблеми з транспортом ⚠️ Паводок — це тимчасове підняття рівня води через танення снігу або рясні дощі. Мешканців просять стежити за офіційними повідомленнями та бути готовими до можливих ускладнень. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

РОЗВЕДЕНО МОСТИ Пішла зима з календарем, Та ще в обіймах нас тримає, Хоч і не бу́ла тягарем, Але сліди свої́ лишає. Пішла вона, бо вже їй час, Пішла вона й не зупинилась, Але мороз і сніг у нас Ще після неї залиши́лись. Такі лиша вона сліди, Щоб швидко з нами не прощатись, Природа каже їй: «Вже йди! Тобі не час знов повертатись». Та вперто ж бо не хоче йти, Ще трохи хоче дошкуляти, Хоч їй розведено мости – Про себе хоче нагадати. Ось сонце визирне з-за хмар Й промінням теплим сніг розто́пить, Зійде́ весь сніг під впливом чар, Весняний дощик землю скро́пить. То ж календар вже час горнув, Весні відкрив свою́ сторінку, Немов благання наші вчув, Бо час стелитися барвінку. 04.03.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1058482

Вже небо дихає інакше — Не льодом, а сирим дощем. Зима, що виявилась важчою, Стікає краплями за щем. Останній сніг — немов старе вітрило, Що доживає вік свій на землі. Весна вже розправляє несміливо Зелені крила в ранішній імлі.

МЕРЕЖИВО, ГАПТОВАНЕ МОРОЗОМ Мереживо, гаптоване морозом, На шибці, наче спогад про тепло́, Зітхання снігу, але не під возом, І небо простяглося, наче скло. Сліди застигли всюди на дорозі, Як пам’ять про ці кроки десь в імлі, І серце, наче птаха у облозі, Яка весну шукає в кришталі. У кожному мереживі надія, Що знову десь розто́питься печаль, Бо навіть у засніженій завії Живе душі та непохитна сталь. І тиша, що лягла на підвіконні Й замріяно на зиму спогляда, Й мереживо, неначе на долоні. Весну крізь нього тиша вигляда. І світло крізь завісу снігопаду Нагадує про ніжність і тепло́, Воно торкає серця, наче кладу, Й крізь шибку, наче квітка, зацвіло. В мереживо уплівся пульс чекання, Що визира крізь лід і темну ніч, Бо навіть у морозному мовчанні Живе любов, як полум’я від свіч. 13.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1058202