#історія #події Колективізація: Велика трагедія під соусом «прогресу» 🚜💀 ​1 лютого 1930 року вийшла постанова, яка фактично винесла смертний вирок традиційному українському устрою. Радянська влада вирішила, що вільний господар на своїй землі — це загроза системі, тому землю, реманент і худобу треба зробити «спільними». Насправді ж — державними. ​Від куркуля до «ворога народу» ​Цей документ розв’язав руки місцевим активістам для проведення так званого «розкуркулення». Якщо у вас була корова, пара коней і трохи більше землі, ніж у сусіда-п’яниці — вітаємо, ви ворог пролетаріату. Сім’ї викидали з хат серед зими, майно конфісковували, а самих господарів ешелонами відправляли до Сибіру. ❄️🛤️ ​Чому це стосувалося саме України? ​Знищення хребта нації: Селянство було хранителем українських традицій та мови. Зруйнувавши село, москва прагнула остаточно «переплавити» українців у безликий «радянський народ». ​Ресурс для індустріалізації: Сталіну потрібен був хліб, щоб продавати його за кордон і купувати верстати. Доля тих, хто цей хліб вирощував, вождя не цікавила. ​Підготовка до терору: Колективізація стала фундаментом, на якому згодом виросла жахлива піраміда Голодомору 1932–1933 років. Загнане в колгоспи селянство стало легшою мішенню для штучного голоду. 🌾🚫 ​Опір, про який мовчали ​Українське село не здавалося без бою. Історики зафіксували тисячі дрібних повстань та актів саботажу. Люди різали власну худобу, аби вона не дісталася колгоспу, і виходили з вилами проти озброєних загонів ДПУ. Проте сили були нерівними: проти плуга виставили державну машину терору. ​Цей день назавжди залишиться в історії як початок кінця класичного українського села, наслідки чого ми відчуваємо й досі.

День вічнозеленого дерева День вічнозеленого дерева (Look for an Evergreen Day) або День пошуку ялинки відзначається 19 грудня. Це день, присвячений вшануванню вічної краси вічнозелених дерев. Це не просто день пошуку ідеальної різдвяної ялинки, це день визнання важливості вічнозелених дерев у нашому довкіллі та культурі. Вічнозелені дерева України Україна з її різноманітним кліматом та багатими ґрунтами є домівкою для різноманітних вічнозелених дерев. Ці дерева не лише додають природної краси країні, але й відіграють важливу роль в її екосистемі. Розгляньмо список деяких найпоширеніших вічнозелених дерев, що ростуть в Україні: Ялина звичайна (Picea abies). Родом з Європи, це дерево широко поширене в Україні. Вона відома своєю високою, конічною формою і часто використовується як різдвяна ялинка. Сосна звичайна (Pinus sylvestris). Цей вид сосни широко розповсюджений в Україні й впізнається завдяки своїй характерній оранжево-коричневій корі та довгій, тонкій хвої. Ялиця срібляста (Abies alba). Відома своїм високим і прямим стовбуром, ялиця срібляста має пірамідальну форму з густим темно-зеленим листям. Сосна сибірська (Pinus sibirica). Це дерево схоже на сосну звичайну, але з товстішим стовбуром і міцнішими гілками. Вона пристосована до холодного клімату і росте в північних регіонах України. Модрина європейська (Larix decidua). Хоча модрина європейська не є справжнім вічнозеленим деревом (це листопадне хвойне дерево), вона заслуговує на увагу. Вона зберігає хвою протягом більшої частини року, втрачаючи її пізньої осені. Сосна Веймутова (Pinus strobus). Цей вид, що походить з Північної Америки, був інтродукований в Україні. Вона відома своїми м’якими, гнучкими голками та використовується для виробництва деревини та декоративних цілей. Сосна чорна європейська (Pinus nigra): Цей вид сосни відомий своїм густим, темним листям і сильним ростом. Її часто використовують у ландшафтному дизайні та для вітрозахисту. Сосна гірська (Pinus mugo). Гірська сосна, менший вид сосни, часто зустрічається в Карпатах і відома своїм кущистим виглядом та стійкістю до суворих погодних умов. Ялівець (Juniperus). Різні види ялівцю, відомі своєю ароматною деревиною та ягодами, зустрічаються по всій Україні, особливо на Кримському півострові. Тис (Taxus baccata). Тис європейський — це повільно зростаюче дерево або кущ, який часто використовується в живоплотах та декоративних насадженнях. Він відомий своїм темно-зеленим голчастим листям і червоними ягодами. Ці вічнозелені дерева роблять значний внесок у лісові ландшафти України, забезпечуючи середовище існування диких тварин, сприяючи екологічному балансу та додаючи мальовничої краси регіону. Роль вічнозелених рослин у нашому житті Символ стійкості Вічнозелені рослини символізують стійкість і непохитність, оскільки вони залишаються зеленими і яскравими навіть у суворих зимових умовах. Вони нагадують нам про неминущу красу природи та важливість збереження нашого природного середовища. Джерело радості та свята У святковий сезон вічнозелені рослини стають джерелом радості та атрибутом свята. Прикрашання ялинки — це добра традиція для багатьох, яка об’єднує сім’ї та створює незабутні спогади. День вічнозеленого дерева — це водночас свято підготовки до святкового сезону, це також день, коли ми можемо оцінити красу і значення вічнозелених дерев у нашому житті. Обираючи різдвяну ялинку, досліджуйте також місцеві вічнозелені рослини або просто насолоджуєтеся зеленню навколо, цей день дає можливість з’єднатися з природою і відсвяткувати її всебічну цілорічну красу.

Всесвітній день макаронів Що це за день? Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів? Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно. В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там. Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності. У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди. В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців. У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах. На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим. В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники. За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.

Грецькі піраміди На півострові Пелопоннес, в Арголіді збереглися стародавні кам'яні споруди циклопічної кладки у формі пірамід. Найвідоміша з них — піраміда Елліннико, розташована всього в декількох кілометрах від міста Аргос. Ці кам'яні споруди невеликі за розміром, мають усічену пірамідальну форму і складені з масивних блоків. Подібні споруди зустрічаються і в інших місцях Арголіди, наприклад біля села Лігуріо. Призначення цих пірамід залишається загадкою, проте одні вчені вважають їх гробницями, інші - сторожовими вежами, що контролювали важливі дороги того часу. Вік цих споруд залишається предметом суперечок, одні вчені відносять їх до глибокої давнини III тисячоліття до н. е., в той час, як інші вважають, що вони належать до більш пізнього періоду, аж до класичного або елліністичного. У наші дні піраміди Арголіди залишаються унікальними і маловивченими археологічними пам'ятками Греції, що поєднують в собі давню таємницю і рідкісну архітектурну спадщину. Джерело https://psahno.com/uk/places/greceskie-piramdy #пелопонесс #арголіда #греція #нафпліо #історіянафпліо #історіяостровакос #історичнімісця #цікавімісця #кудипоїхатинафпліо #щоподивитисявнафпліо #нафпоіон #море #пляж #відпочинок #туризм #подорож #давнягреція #піраміда #грецькіпіраміди #аргос #давнійаргос

Будинок-піраміда у місті Куньшань, Китай. 🏘️ У ньому розташувалися 3 будівлі: 18-поверхова та дві 12-поверхові. Але самий прикол у терасах для кожної квартири, яка є стелею сусіда знизу. Забудовники💡

#Енергія Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації Дослідники доводять, що пасивація працює на текстурованому кремнії, наближаючи перовскітні тандемні сонячні елементи до промислового виробництва. Тандемні сонячні елементи досягають ефективності 33,1% завдяки текстурованій кремнієвій пасивації Зображення перовскітного кремнієвого тандемного сонячного елемента, зроблене дослідниками. Університет науки і технологій короля Абдалли (KAUST) Сонячна енергетика розвивається швидше, ніж будь-яке інше джерело енергії. Однак кремній, робоча конячка галузі, близький до своєї фізичної межі ефективності. Найсучасніші кремнієві панелі можуть перетворювати трохи менше 30 відсотків сонячного світла на електроенергію. Щоб подолати цю стелю, вчені досліджують перовскітні кремнієві тандемні елементи. Вони поєднують верхній шар перовскіту з нижнім шаром кремнію, захоплюючи ширший діапазон сонячного світла та обіцяючи вищу продуктивність. Міжнародна команда дослідників удосконалила цю технологію, зробивши прорив, який може наблизити її до масштабного виробництва. Вони показали, що пасивація поверхні перовскітних верхніх комірок можлива на текстурованому кремнії, типі, який вже використовується в масовому виробництві. Їхні результати знаменують собою крок до високоефективних сонячних панелей, які можна виготовляти в промислових масштабах. Тандемні сонячні елементи використовують перовскіт для посилення поглинання світла. Кремній залишається життєво важливим, оскільки методи його виробництва є зрілими та широко застосовуються. Використання текстурованих кремнієвих нижніх комірок дозволило б вписати тандемні комірки в існуючі виробничі лінії. Текстурування пірамідальними формами збільшує площу поверхні кремнію, захоплюючи більше сонячного світла. Водночас ця нерівна поверхня ускладнює плавне нанесення шару перовскіту. Досі ефективна пасивація, яка зменшує дефекти, що призводять до втрат енергії, була досягнута лише на плоских сонячних елементах. «Досі ефективна пасивація не була повністю використана на текстурованих перовскітних кремнієвих тандемних сонячних елементах, причому попередній успіх значною мірою обмежувався архітектурами з плоским фронтом. Але тепер нам вдалося досягти чудової пасивації, нанісши 1,3-діамінопропан дигідройодид на нерівну поверхню перовскіту», – сказав доктор Уссама Ер-Раджі, провідний автор і науковець Fraunhofer ISE. Такий підхід забезпечив ефективність перетворення 33,1 відсотка при напрузі холостого ходу 2,01 вольта. Пасивація в перовскіті працює по-різному Дослідники також виявили різницю в тому, як пасивація поводиться в різних матеріалах. У кремнії обробка діє лише на поверхні. У перовскіті це впливає на весь шар поглинача. Цей ефект глибокого поля підвищив провідність і покращив коефіцієнт заповнення, покращуючи загальні характеристики. «Це усвідомлення забезпечує міцну основу для всіх майбутніх досліджень у цій галузі», — сказав професор Стефан Де Вольф з Університету науки і технологій короля Абдалли (KAUST). «Це покращує наше розуміння процесів, що відбуваються у верхній комірці під час перетворення світла на електрику, дозволяючи вченим використовувати ці знання для розробки кращих тандемних сонячних елементів ». Підготовка до широкомасштабного використання Цей прорив підкреслює, чому пасивація залишається центральною складовою прогресу сонячної енергетики. «Пасивація поверхні сонячних елементів — це не просто приємна функція; це важливий стимулятор їхньої ефективності та стабільності», — сказав професор Стефан Глунц з Університету Фрайбурга та Fraunhofer ISE. Дослідження базується на проєкті маяка Фраунгофера MaNiTU та проєктах PrEsto та Perle, що фінансуються Федеральним міністерством економіки та енергетики. Подолавши бар'єр, який обмежував масштабованість, команда наблизила перовскітні кремнієві тандемні сонячні елементи до комерційної реальності. Дослідження опубліковане в журналі Science .

Бджоли 🐝 – неймовірно цікаві істоти. Ось деякі факти про них: Бджоли🐝 “розмовляють” танцем. Танець бджоли (так званий «танець виляння») передає інформацію про напрямок та відстань до джерела нектару. Вони можуть впізнавати обличчя. Бджоли 🐝 вміють розпізнавати людські обличчя частинами, як мозаїки. Це рідкісна здатність серед комах. Мед 🍯 – єдиний продукт, що не псується з часом. Його знаходили в єгипетських пірамідах, і він був їстівним через тисячі років. Бджолина 🐝матка може відкладати до 2000 яєць на день. Це майже одне яйце кожні 45 секунд! Одна бджола 🐝 за життя виробляє лише близько 1/12 чайної ложки меду. Щоб отримати банку меду, потрібна праця понад 1000 бджіл. Бджоли 🐝 літають із швидкістю до 25 км/год, махають крилами близько 200 разів на секунду! У бджіл 🐝 п'ять очей. Два великі складні очі і три маленькі прості очі на маківці голови. Вони бачать ультрафіолет. Це допомагає їм знаходити нектар у квітах — для них квіти виглядають зовсім інакше, ніж для нас. Бджоли 🐝 можуть відчувати емоції. Вчені довели, що вони здатні відчувати щось схоже на оптимізм чи песимізм. Медоносні бджоли🐝 живуть колонією до 60 000 особин. кожної — чітка роль: робітники, воїни, матка, розвідниці тощо. Стільки всього дивовижного може одна маленька бджілка! 🐝 Геніальний Альберт Ейнштейн одного разу написав: «Якщо з землі зникнуть бджоли, людство проіснує всього чотири роки». Перестануть запилюватись рослини – настане голод, і не врятують жодні генно-модифіковані продукти.

Привіт, любі читачі! Це граф Олаф, ваш улюблений геній інтриг і король маскування. Хоч я й маю власний список блискучих планів, сьогодні поговоримо про дещо інше — реальні афери, які можна назвати мистецтвом обману. Ці історії настільки вражають своєю сміливістю і хитрістю, що навіть я аплодую їхнім творцям... Ну, майже. Погляньмо на найгеніальніші афери в історії! 😊 1. Продаж Ейфелевої вежі — двічі! У 1925 році шахрай на ім’я Віктор Люстиг вирішив продати… Ейфелеву вежу. Він переконав групу бізнесменів, що уряд Франції хоче демонтувати вежу через її дороге утримання. Підробивши документи, Віктор запропонував вежу на "продаж металобрухту". Один із бізнесменів заплатив кругленьку суму, але, зрозумівши, що його обдурили, вирішив мовчати, щоб уникнути публічного приниження. І знаєте що? Люстиг провернув цей трюк ще раз, але був викритий і втік до США, де невдовзі був спійманий за інші шахрайства. 🗼 2. Схема Понці — афера, яка стала класикою У 1920-х роках Чарльз Понці, італійський іммігрант у США, обіцяв інвесторам неймовірні прибутки за схемою обміну міжнародних поштових купонів. Він стверджував, що гроші множаться, як грибочки після дощу. Насправді він просто виплачував прибутки старим інвесторам за рахунок нових. Усе це виглядало ідеально, доки не стало очевидним, що грошей на всіх не вистачить. Збитки сягнули 20 мільйонів доларів. І так народився термін "пірамідальна схема" фба "фінансова піраміда". 🤑 3. Шахрай, який став королем" Грегорі МакГрегор, шотландський аферист, у 1820-х роках вирішив заснувати "нову державу" — Пояїс. Він створив фальшиву карту, написав буклети і запевнив людей, що це казкова країна з багатими ресурсами, в якій чекають на кожного. Близько 250 людей вирушили до цієї "утопії", але знайшли лише джунглі без ознак цивілізації. Грегорі зник із грошима, залишивши всіх своїх "громадян" у розгубленності. 4. Картини, яких ніколи не існувало Геніальний шахрай на ім’я Ганс ван Меегерен у 1940-х роках вирішив обдурити весь мистецький світ. Він був художником із великими амбіціями. Однак його роботи не знаходили визнання — критики вважали їх занадто старомодними. Роздратований цим, він вирішив помститися мистецькому світу, довівши, що він може створити картини, які "перевершують" роботи великих майстрів. Він створив фальшиві картини, нібито написані великим художником Яном Вермером, і продав їх нацистам за шалені гроші. Ганс створив настільки переконливі підробки, що експерти не могли їх відрізнити від оригінальних робіт Вермера. Коли його арештували за співпрацю з нацистами, він зізнався у тому, що продавав їм фальшиві картини, щоб уникнути звинувачення у зраді. Його афера стала однією з найбільших у мистецькому світі. 🎨 5. Людина, яка "продала" Бруклінський міст Джордж С. Паркер — аферист із Нью-Йорка, який зробив кар'єру на продажі… Бруклінського мосту. Його схема була геніальною: він переконував туристів і підприємців, що володіє правами на міст, і пропонував його "орендувати". Дехто навіть намагався встановлювати плату за проїзд, поки не втручалася поліція. За свою "кар’єру" Паркер "продав" міст понад 30 разів! 🌉 Джордж Паркер неодноразово привертав увагу поліції через численні скарги ошуканих жертв. У 1928 році його нарешті затримали, коли чергова жертва звернулася до влади, підозрюючи шахрайство. Поліція почала розслідування, і стало зрозуміло, що Паркер роками проводив такі афери, вводячи в оману десятки людей. 6. Велика брехня про тури до Антарктиди У 1980-х роках американський шахрай Роберт Білл вирішив організувати "ексклюзивний тур до Антарктиди". Він збирав гроші з багатих мандрівників, обіцяючи їм незабутню подорож. Усе виглядало переконливо: квитки, плани, навіть фальшиві дозволи. Але коли настав час відправлення, Білл просто зник із грошима, залишивши десятки людей на порозі "своєї пригоди". Висновок? Ці історії — нагадування про те, що людська винахідливість не має меж. Якби ці шахраї використали свій талант на благо, вони могли б змінити світ. Але ж ні — натомість ми маємо історії, які досі змушують нас дивуватися. Ваш улюблений граф Олаф, майстер інтриг і великий шанувальник усіх видів афер (окрім тих, які провалилися). 😊 #fan_art #супер_факт #супер_порада

ЩО Є БІДНІСТЮ Джек Ма, чоловік зі статком у 24,4 мільярда доларів, виказав думки про бідних людей, які змушують задуматись: "Бідних людей задовольнити найважче. Дайте їм щось безкоштовно, вони вирішать, що це пастка. Скажіть їм, що це лише невелика інвестиція, скажуть - багато не заробити. Скажіть їм вкластися по-крупному, скажуть що у них немає грошей. Скажіть їм спробувати нові теми, скажуть - немає досвіду. Скажіть їм, що це традиційний бізнес, скажуть, що це важко. Скажіть їм, що це нова бізнес-модель, вони скажуть - піраміда. Скажіть їм, відкрити магазин, скажуть - немає свободи . Скажіть їм почати новий бізнес, скажуть що немає доказів що новий бізнес піде. Вони мають щось спільне: Люблять запитувати Google, слухатися друзів, таких же безнадійних, як і вони самі, вони перебувають в роздумах більше, ніж професор університету і роблять менше ніж сліпий. Просто запитайте їх, що вони можуть? Вони не скажуть вам. Мій висновок: замість того, щоб ваше серце билося швидше, чому б просто не діяти трохи швидше; замість того, щоб просто перебувати в роздумах, чому б не зробити те, про що ви думаєте. Бідні люди терплять невдачі через одну загальну рису: Все Їх Життя Проходить в Очікуванні. " Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков