Підтримуємо своїх. І беремо відповідальність за свої відправлення.

Зараз українській логістиці непросто. Російські атаки пошкоджують термінали та інфраструктуру, але команда Нової пошти продовжує робити все можливе, щоб усі посилки були доставлені адресатам. Не сваріть пошту, якщо терміни трохи збільшились, вони правда роблять неможливе!
Ми це цінуємо і підтримуємо український бізнес, який продовжує працювати попри все.

А зі свого боку хочемо подбати про наших клієнтів та партнерів.
Якщо ваше замовлення, яке ми вже відправили, буде пошкоджене або знищене внаслідок влучання чи пожежі на терміналі, вам не доведеться купувати його повторно.
Ми безкоштовно виготовимо замовлення ще раз і відправимо вам.

Для нас відповідальність — це коли клієнт знає: що б не сталося – його не залишать з проблемою сам на сам. Ми вдячні і безмежно щасливі, що ви вже 15 років нам довіряєте ваші особливі моменти! Цінуємо кожного!

15 років працюємо в Україні.
Підтримуємо своїх.
І продовжуємо робити свою справу.
Ваш FATLINE💚

ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реструируйтесь, чтобы отримати внизу на свое замовление https://www.fatline.com.ua/#64494

#ДрукНаОдязи #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичныйОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопингОнлайн #ДрукНаОдязи #УкраїнськийШопинг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопинг #покупки #купить #купую #торговля #магазин #шопоголик

Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.

Він народився німцем. Але одного дня свідомо обрав бути українцем — назавжди.

Юрій Шевельов. Людина, яка не мала української крові, але мала щось значно сильніше — українську душу.

Його справжнє прізвище було Шнайдер. Він міг спокійно жити будь-де у світі, будувати кар’єру в європейській науці й не втручатися у боротьбу за чужу, здавалося б, культуру. Але він зробив інший вибір: присвятив усе своє життя Україні та її мові.

Не тому, що це було вигідно. А тому, що бачив правду.

У часи, коли імперія переконувала мільйони людей, що української мови «не існує», Шевельов узявся доводити протилежне — фактами, наукою і титанічною працею. Він буквально розбирав українську мову по звуках, складах, інтонаціях і літерах, шукаючи її справжнє коріння у глибині століть.

Чому ми говоримо «кінь», а не «конь»!Звідки в українській з’явилося м’яке «ц»!Чому наша вимова звучить так, як не звучить жодна інша слов’янська мова!

Для когось це були дрібниці. Для Шевельова — докази існування нації.

Він досліджував стародавні рукописи, написи на стінах Софії Київської, літописи, живу народну мову — і крок за кроком руйнував головний міф радянської імперії про «один народ».

Його фундаментальна праця «Історична фонологія української мови» стала інтелектуальним вибухом. Майже 800 сторінок бездоганної науки, після яких стало очевидно: українська мова не є «молодшою сестрою» російської і не виникла з якоїсь «спільної колиски». Вона розвивалася самостійно — століттями, паралельно з іншими мовами, маючи власний шлях і власний голос.

Фактично Шевельов зробив те, чого так боялися імперії: він повернув українцям їхню справжню історію.

Його молодість минула у Харкові — у легендарному будинку «Слово», де жили найталановитіші українські письменники та митці. Там народжувалася нова українська культура. І там же її почали знищувати.

Навколо нього арештовували, kатувалu, розсtрілювалu. Людей ламали лише за те, що вони говорили й думали українською. Шевельов дивом вижив.

Пізніше він емігрував, але навіть за тисячі кілометрів від Батьківщини залишався її голосом у світі.

Його запрошували викладати Гарвард і Колумбійський університет — місця, куди потрапляють одиниці. Світ слухав його як одного з найсильніших славістів ХХ століття. А він говорив про Україну.

Не як про «окраїну імперії». А як про окрему цивілізацію зі своєю мовою, культурою і правом бути вільною.

Шевельов розумів Україну глибше за багатьох політиків. Він говорив, що у нас є три головні вороги: москва, внутрішня зрада і провінційність — страх бути великими.

Його слова звучать моторошно актуально навіть сьогодні.

Ще десятки років тому він попереджав: після розпаду СРСР війна між Україною та Росією неминуча. Бо імперія ніколи добровільно не відпускає тих, кого вважає своєю власністю.

Він відчував цю небезпеку задовго до того, як над Україною знову загриміли ракети.

Ми повинні пам’ятати Юрія Шевельова, бо він зробив для України не менше, ніж армія робить на фронті. Тільки його зброєю були не кулі, а правда.

Він повернув нам право говорити своєю мовою без виправдань. Повернув відчуття гідності. Довів усьому світові, що українці — не «молодший брат» і не випадкова нація, а народ із тисячолітнім корінням.

І поки ми пам’ятаємо таких людей — Україну неможливо стерти.

Сьогодні, у День Незалежності України, рекомендую до прослуховування пісню «Перо стає мечем» від проєкту Sounds of Ukraine.

Ця робота — про тяглість нашої боротьби та силу українського слова. У тексті переплітаються згадки про кобзарів, юнаків під Крутами, а також вогонь Шевченка, рядки Франка та тіні Лесі Українки. Головний меседж полягає в тому, що творчість і правда — це також зброя, яка сильніша за страх і довша за час.

Автори ставлять перед кожним із нас пряме та незручне запитання: ким ти є у цій боротьбі сьогодні — воїном, письменником, глядачем чи втікачем?

Слухати тут: https://youtu.be/k1AFLxkH16Y
#пісня #Україна #для_настрою #National_Flag_Day

Був напідпитку за кермом: "куратор" нардепів від "Слуги народу" втік із місця ДТП – ЗМІ

Бізнесмена з Чернівців Іллю Павлюка, якого в медіа неодноразово називали "тіньовим куратором" групи нардепів від "Слуги народу", підозрюють у втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди. Згодом чоловіка розшукали.

"Українська правда" з посиланням на джерело в правоохоронних органах вказує, що в ДТП зіткнулися три автомобілію За попередніми даними правоохоронців, які виїхали на місце події, бізнесмен на момент аварії перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Після приїзду поліції та виконання перших слідчих дій Павлюк залишив місце пригоди. За ним під'їхав автомобіль Mercedes Brabus, яким чоловік і виїхав з місця ДТП.

Наразі встановлюються всі обставини інциденту. Пізніше стало відомо, що бізнесмена знайшли, з ним проводять необхідні процесуальні дії.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал

БЕЗ ПОКОРИ

Власних провин не показуй нікому,
Поруч сусіди, вони все побачать:
Де помилився ти й в чому твій комплекс.

В тих, хто є опліч, порад ціла пачка,
Ніби вони знають більше за тебе,
Мовби слабкий ти та ще й необачний.

Заздрість зростає постійно між стебел,
Де плодять тільки народні докори,
Щоби збирати врожай без потреби.

Люди тебе перевірять на користь,
Ти ж не доводь свою внутрішню силу,
Та не показуй наївну покору.

Чисті джерела розмиють насилля,
Лиш відшукай допомогу в тривозі,
Терни підступні щоб воля скосила.

Кроки роби, розриваючи розум,
Правда карбує палкі перемоги,
Вірність у справах — це буде твій козир.

Хтось зазирає крізь темний пил смогу
В твоє життя, тільки ти не тривожся —
Мудрість веде у високі чертоги.

Жити завжди без покори теж можна.

Мирослав Манюк
08.08.2026

*⚡️425-й окремий штурмовий полк «Скеля» спростував інформацію про нібито розформування або припинення виконання бойових завдань.*

У підрозділі заявили, що всі військові продовжують виконувати поставлені завдання, а рішення щодо переведення особового складу до інших частин ухвалює вище військове командування.

Раніше «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що близько 2 тисяч військовослужбовців 425-го ОШП «Скеля» переводять до близько десяти інших підрозділів.

Відкласти до завтра смаження баклажанів, коли за прогнозами стане декілька прохолодніше?:)
Та нуууу?:)
Ми не шукаємо легких шляхів!:)

То посунулася до свого консервного заводу й смажила!:)
Килограмів три баклажанів!:)

Дівок своїх розігнала!:)
По такій спеці донечку відрядила до райцентру. На наступний місяць мені пігулок придбати!

Ірина Олександрова чимось гуркоче в тій кухні, яка в хаті!
Їсточки щось готує!

Про рецепт.
Щоб кожному потім особисто не відповідати на питання!:)

Баклажани нашматувала шайбами. Посолила. Перемішала. Залишила на якийсь час, поки сік пустять. Злила його. Від солі не мила!

Маринад.
На півлітри води:
- 80 мл оцту,
- по півтори столових ложки меду та цукру.

Солі в маринад не додаю.
Бо баклажани вже солені смажуться!

Маринад сьорбати!!!
З метою перевірки смаку!!!
Я сьогодні оцту додавала!
Бо було мені взагалі не кисло!!!

На дно судочка розклала лаврушки й перці, духмяні та чорні.

Кожен шар баклажанів шпаклювала часником!:)
Потім залила все маринадом.

Чекаю тепер, коли вистигнуть, щоб прилаштувати до холодильника!

Скільки стоятимуть в холодильнику, не питайте!:)
Якщо днів на три вистачить, то я ще занадто оптимістична!:)

Кажуть, до Нового року точно їстівні?:) Чи це правда, хезе?:)

КИРИЛО ВЕРЕС ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ В УКРАЇНІ: ЖОРСТКА ПРАВДА ВІД КОМБРИГА Командир батальйону К2 54-ї ОМБр Кирило Верес поділився відвертими думками щодо ситуації з мобілізацією в країні. Військовий пояснив, чому на фронті критично необхідне поповнення, як суспільство ставиться до процесу призову та чому уникнути цього не вийде.#верес, #мобілізація, #зсу, #війна, #україна, #армія, #новини

⭐Тверський суд Москви визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича, ОУН та УПА «пособниками нацистської Німеччини» у злочинах проти «радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни».

Тверський суд —
там правда спить,
а вирок вже давно
готують «під копірку»
і з посмішкою ждуть.