ВЕСІЛЛЯ ЯК ТАЇНСТВО ДОЛІ: ГАРБУЗИ, КОРОНИ ТА МАГІЯ РУШНИКІВ

Якщо ви думаєте, що сучасні весілля — це складно, то ви просто не бачили, як це робили наші предки у XIX столітті. Це було не просто свято, а головна подія життя, справжня драма і ритуал, який міг тривати тиждень. Весілля було моментом, коли людина «помирала» в статусі дитини й «народжувалася» господарем чи господинею свого роду.

Як створювали родини в різних куточках України:

● Поділля та Волинь: Мистецтво відмови. Саме тут «гарбуз» став легендою. Якщо хлопець не подобався, дівчина виносила йому цей соковитий плід. Це був чесний, але дуже публічний спосіб сказати «ні». А от якщо дівчина пов'язувала сватам рушники — це означало згоду і початок великої підготовки.

● Гуцульщина та Буковина: Княжа пара на конях. У Карпатах весілля нагадувало виїзд королівської свити. Наречених називали «князем і княгинею». Вони їхали до церкви на конях, прикрашених дзвониками та стрічками. На голову молодої одягали розкішний вінок із пір’я, вовни та позолоти, що нагадував корону. Тут вірили: чим гучніше дзвенить збруя, тим менше шансів у злих сил завадити щастю нової сім’ї.

● Галичина: Сакральне покриття. Обряд переходу дівчини у статус заміжньої жінки тут був особливо урочистим. Після розплітання коси молоду «завивали» у хустку або намітку. Це робили настільки майстерно, що головний убір перетворювався на справжній витвір мистецтва. На Галичині казали, що з цього моменту жінка набуває особливої сили та мудрості, але водночас її краса стає належною лише родині.

● Наддніпрянщина та Слобожанщина: Магія короваю. Головним символом тут був хліб. Коровайниці — жінки, які обов’язково мали бути щасливими у шлюбі — випікали величезний коровай, прикрашаючи його пташками з тіста та барвінком. Його не просто їли — це був символ добробуту, який ділили між усіма гостями до останньої крихти, щоб кожен забрав частинку благословення з собою.

Рушник, на який ставали молоді, називали «дорогою життя». Його вишивали місяцями, закладаючи в орнаменти побажання на долю та захист від зурочень. Наші предки знали: весілля — це не про гучне застілля, а про створення міцного союзу, де кожен обряд був обіцянкою вірності та поваги до свого коріння.

#fblifestyle #fblifestylechallenge

🎙🇺🇦До уваги представників медіа

❄️Національний олімпійський комітет України готується до урочистих проводів національної збірної команди України на XXV Зимові Олімпійські ігри Мілан–Кортіна 2026

🤝Подія об’єднає спортсменів, керівництво держави та спортивної спільноти, олімпійських чемпіонів і представників шоу-бізнесу — аби підтримати нашу команду напередодні головного старту чотириріччя.

ℹ️У програмі заходу:
• прем’єра офіційного промо-відео Олімпійської команди України;
• телеміст із майбутніми учасниками Ігор;
• відеопобажання від лідерів думок, артистів та олімпійських чемпіонів;
• презентація офіційного довідника Олімпійської команди України;
• урочиста церемонія погашення спеціальної поштової марки «Мілан–Кортіна 2026».

👥Серед учасників: Вадим Гутцайт — президент НОК України; Матвій Бідний — Міністр молоді та спорту України; Ігор Смілянський — генеральний директор АТ «Укрпошта»; Олена Підгрушна — олімпійська чемпіонка з біатлону; президенти національних федерацій із зимових видів спорту; майбутні учасники зимових Олімпійських ігор Мілан–Кортіна 2026.

❗️Час і місце проведення заходу будуть повідомлені додатково окремо акредитованим представникам медіа.

📩 Акредитація представників медіа триває до 26 січня 2026 за телефоном:+380974694591 або електронною адресою: [email protected]
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

БАЖАННЯ Й ПОБАЖАННЯ

Хай цей рік несе́ нам хліб і добру долю,
Щоб цвіли оселі, мов весняний сад,
Щоби ми не знали ні біди́, ні болю,
Щоби ми не чули, що забив набат.

Щоби ми всміхались і життю раділи,
Щезла щоб наза́вжди вражая орда,
Щоб знущань ординських більше не терпіли,
Щоб нас обминала всюди й всіх біда.

Щоб замовкла люта вража канонада,
Щоб війна скінчи́лась в мить цю назавжди́,
Щоби поміж нами не ходила зрада,
Щоб до нас забули стежку вороги.

Щоб під мирним небом в нас зростали діти,
Щоб життя всміхалось всім нам кожну мить,
Всюди щоб розквітли ПЕРЕМОГИ квіти,
Щоби знов спокійно всі могли ми жить .

Щоби не здригались всі ми від тривоги,
Вибухів не чули б більше ми ніде́,
Хай Госпо́дь закриє ворогу дороги,
В вічність лютий ворог хай від нас піде́.

Щоб щоразу чули вісті тільки добрі,
На щиті додому не вертав ніхто,
З фронту повернулись воїни хоробрі,
З тіл нам не робили вбивці решето́.

Рік, який зустріли, буде переможним,
Буде ПЕРЕМОГА й МИР на цій землі́,
Хай життя не буде болісним й тривожним,
Хліб хай сколоси́ться в зораній ріллі.

16.01.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1055642

НАВЕЧІР'Я БОГОЯВЛЕННЯ АБО ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР

Особливий день приготування до великого свята Хрещення Господнього. Це переддень спогаду хрещення Ісуса Христа у водах Йордану, яке ознаменувало початок Його громадського служіння і явлення Пресвятої Трійці.

Після літургії в цей день здійснюється Велике освячення води, відоме як Агіасма або хрещенська вода.

Це важливий ритуал, що надає воді особливого духовного значення. Християни окроплюють нею свої домівки, вірячи в Боже благословення та захист. Благочестиві традиції включають відвідування родичів та друзів, співання колядок та вітання з «третім праздником», висловлюючи побажання щасливого року. Навечір'я Богоявлення - це час для спільної вечері та відзначення духовних цінностей.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 січня.
-----------

НАВЕЧІР'Я БОГОЯВЛЕННЯ АБО ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР

Особливий день приготування до великого свята Хрещення Господнього. Це переддень спогаду хрещення Ісуса Христа у водах Йордану, яке ознаменувало початок Його громадського служіння і явлення Пресвятої Трійці.

Після літургії в цей день здійснюється Велике освячення води, відоме як Агіасма або хрещенська вода.

Це важливий ритуал, що надає воді особливого духовного значення. Християни окроплюють нею свої домівки, вірячи в Боже благословення та захист. Благочестиві традиції включають відвідування родичів та друзів, співання колядок та вітання з «третім праздником», висловлюючи побажання щасливого року. Навечір'я Богоявлення - це час для спільної вечері та відзначення духовних цінностей.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 січня.
-----------

❄️🎄❄️З-- НОВИМ РОКОМ 2026 РОКОМ!!!❄️⛄
І- ЦЕЙ ЧУДОВИЙ РІК КОНЯ, БУДЕ СИЛЬНОЮ МІСІЄЮ ДЛЯ ВСІХ НАС ЛЮДЕЙ УКРАЇНИ!!!
💙💛❄️🎄❄️СЛОВАМИ ТАКОЇ ПРЕКРАСНОЇ ПІСНІ, НОВОРІЧНОГО РОКУ, І ЩИРИМИ СЛОВАМИ ПОБАЖАННЯ!!!
НЕХАЙ ЦЕЙ РІК ПРИНЕСЕ, УСІМ НАМ ЛЮДЯМ УКРАЇНИ ЗДОРОВ'Я, ПЕРЕМОГИ МИРУ, ЩАСТЯ, РАДОСТІ, ДОБРА!!!
З-- НОВИМ РОКОМ ДОРОГІ УКРАЇНЦІ!!! ХАЙ ВСІ НАШІ МРІЇ, ПОБАЖАННЯ ❄️🎄 ЗДІЙСНЯТЬСЯ!!!❤❤❤❄️

Друзі, ми підготували дещо особливе ✨

До Новорічних свят у Fankolo з’явилися святкові подарунки, щоб вам було ще приємніше вітати одне одного, ділитися теплом і створювати святковий настрій 🎄🔥

Це маленькі знаки уваги, які можуть сказати більше, ніж слова: побажати щастя, удачі, радості й світлого Нового року. Заходьте на сторінки друзів, близьких, улюблених авторів і тих, з ким хочеться розділити цю святкову мить, та надсилайте подарунки разом із теплими побажаннями ❤️

Нехай ці свята у Fankolo будуть наповнені щирими емоціями, теплими словами та добрими жестами.

З Новим роком — будь у колі своїх ✨🎁

Друзі! У передноворічну ніч хочу поділитись з вами мультиплікаційною фантазією про те, чого Микола Васильович Гоголь побажав би українцям у новому 2026 році.

#shorts #МиколаВасильович #Гоголь #НоворічніПобажання #Січеград #shorts #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #боротьба #чиновники #цитатиукраїнською #незламні #борітеся #sketch

https://www.youtube.com/shorts/jVkXjA-C7g8

Святвечір

Різдво Христове — одна з небагатьох святкових подій, переддень якої теж вважається святковим днем. 25 грудня настає Різдво за григоріанським та новоюліанським календарем, а передує йому дуже романтичне, світле та багате на традиції свято. Воно має назву Святий Вечір (Святвечір, Свята Вечеря). Християни західної традиції та більшість церков східного обряду відзначають Святвечір 24 грудня. Цей день — останній у чотиритижневому періоді передріздвяного Адвенту, який допомагає налаштуватися та підготуватися до Різдва.

Святкування народження Ісуса Христа
Пройшло багато часу, доки день народження Ісуса Христа став християнським святом. Спочатку святкували лише день його воскресіння. Лише в 336 році 25 грудня стало святом Різдва Христового. Спершу це відбулося в Римській імперії, а згодом традиція розповсюдилася на інші країни. Відповідно, переддень Різдва святкували 24 грудня.

Перша згадка про Святвечір та Різдво в Русі належить до X століття, але лише з плином часу сформувалися традиції, які дійшли до наших часів, наприклад, вертеп та прикрашання ялинки.

Святкова ялинка та вертеп
Вертепом називали скриню чи коробку з фігурками, що відтворювали події у Віфлеємі, коли народився Ісус. Пізніше вертеп набув різноманітності — він міг бути ляльковим, з рухомими або статичними персонажами; а міг бути й живим, у якому ролі біблійних персонажів виконували актори. Вертеп вигадав у XIII столітті Святий Франциск — відомий проповідник християнства.

Ідея прикрашати різдвяне дерево має походження з Німеччини — ялинку там вбирали свічками, яблуками та шестикутною зіркою. Пізніше стали використовувати солодощі, горіхи та штучні прикраси. До початку XX століття ялинка та вертеп стали обов’язковими символами Святої Вечері.

Переддень Різдва гармонійно сполучає в собі релігійні вірування з давніми народними традиціями. Відомо, що колядування — це відгомін поклоніння богу Сонця, яке саме в цей період — після зимового сонцевороту — починає набирати силу. Колядуючи, молоді люди вдягали маски, рядилися в хутро тварин та заходили до дворів, співаючи святкових пісень з побажаннями добробуту господарям.

Церковні служителі вважали колядування язичницьким звичаєм та засуджували його. З часом колядування не зникло, але колядників стало менше і вони навідують лише друзів, родичів та близьких сусідів.

За часів Радянського Союзу Святий Вечір, так само, як і Різдво, був забороненим святом. Релігійна складова для влади була неприйнятною, тож її замінили на святкування Нового Року, яке мало в собі деякі різдвяні атрибути, наприклад, ялинку. Та народ все одно зберіг прадавні традиції, і Святвечір не переставав бути урочистою, важливою подією для людей і в селах, і в містах.

Після здобуття незалежності в нашій країні Різдво — офіційне свято, а Святий Вечір — важлива й незмінна частина цієї події. У липні 2023 року Верховна Рада України прийняла закон про перенесення Різдва з 7 січня на 25 грудня.

Віряни займаються благодійністю, допомагають нужденним, ходять на церковні служби та прикрашають житло.

Зазвичай прибиранням оселі до свята займається вся родина. Встановлюють ялинку, вішають різдвяні вінки з хвойних гілочок, готують святкові подарунки.

Надвечір 24 грудня родини збираються разом та очікують на появу першої зірки. Вона є символом власне Вифлеємської зірки, що вказала шлях до Ісуса мудрецям з подарунками. Потім усі сідають за святковий стіл.

Спершу читають Євангельський уривок та заспівують першу колядку. За тим всі родичі повинні скуштувати різдвяну облатку — прісний хлібець, який розділяють на частини. Цей хліб освячується в церкві під час Адвенту та є символом прийдешнього свята. На столі — дванадцять пісних страв, а під скатертиною – сіно, як символ ясел, де лежав новонароджений Ісус.

Подарунки дарують один одному саме у Святвечір — вони є символом дарів, що принесли немовляті Ісусу древні мудреці.

Коли годинник показує північ, люди відкривають вікна, щоб дух Різдва увійшов в оселю.

Під кінець Святвечора родини збираються до церкви на святкове богослужіння. Це означає, що Різдво нарешті настало.

Всесвітній день оргазму

Надзвичайно дивне свято відзначають у ніч зимового сонцестояння – Всесвітній день оргазму (Global Orgasm Day). Зимове сонцестояння – явище, під час якого нахил осі обертання Землі від Сонця стає найбільшим, на сонцестояння спостерігається найдовша ніч року та найкоротший день. Традиції язичників запевняють, що ця ніч має магічну силу та будь-яке бажання здійсниться.

День оргазму – це всесвітня акція, котра закликає жителів планети в один день займатись коханням та відчувати оргазм, крім того, робити це потрібно з певними побажаннями про мир у всьому мирі. Колективна молитва має позитивно вплинути на енергетичне поле Землі. Свято заснувала Донна Шихен у 2006 році, спочатку обов’язковою умовою акції було відчути оргазм в єдину для всіх годину, але відмінність часових поясів ускладнює задачу.


До речі, вплив емоційного стану суспільства на енергетичне поле доведено вченими, тому позитивні думки й миті щастя, спрямовані у Всесвіт, здатні зменшити кількість війн, вбивств, конфліктів.