#поезія
Немає помилок, є просто інакший шлях,
Потрібен саме тобі, саме цієї миті,
Хоч спершу здається як же це сталось, як?
Як можна було жахливо так помилитись?
Аж раптом ти просто прощаєш себе і йдеш,
Хоч ні, це не правда, прощати себе не просто,
Це наче дозволити вийти собі за межі,
Це наче стати трохи більшого зросту,
Це наче дозволити бути собі живим,
Неідеальним, неправильним, але справжнім,
Це наче знайти той свій унікальний ритм
Й не турбуватись більше
"Що ж люди скажуть? "
05.11.2025
Іра Спірідонова
Немає помилок, є просто інакший шлях,
Потрібен саме тобі, саме цієї миті,
Хоч спершу здається як же це сталось, як?
Як можна було жахливо так помилитись?
Аж раптом ти просто прощаєш себе і йдеш,
Хоч ні, це не правда, прощати себе не просто,
Це наче дозволити вийти собі за межі,
Це наче стати трохи більшого зросту,
Це наче дозволити бути собі живим,
Неідеальним, неправильним, але справжнім,
Це наче знайти той свій унікальний ритм
Й не турбуватись більше
"Що ж люди скажуть? "
05.11.2025
Іра Спірідонова
#поезія
Немає помилок, є просто інакший шлях,
Потрібен саме тобі, саме цієї миті,
Хоч спершу здається як же це сталось, як?
Як можна було жахливо так помилитись?
Аж раптом ти просто прощаєш себе і йдеш,
Хоч ні, це не правда, прощати себе не просто,
Це наче дозволити вийти собі за межі,
Це наче стати трохи більшого зросту,
Це наче дозволити бути собі живим,
Неідеальним, неправильним, але справжнім,
Це наче знайти той свій унікальний ритм
Й не турбуватись більше
"Що ж люди скажуть? "
05.11.2025
Іра Спірідонова
5переглядів