ЗМІШАТИ МИНУЛЕ Аркуш пожовклий і з плямами жовтими був біля борошна. Я розгорнув папір повністю і подивився на буквене зборище. Мати писала нерівно: «Зваж двісті грамів червоного рису». «Потім додай цибулину під рівень». «Цю усю суміш поставиш варитись». Почерк внизу ледь змінився: «Після кипіння виклади сало, додай чорносливу». «Як закипить – знімай піну». «Не перемішуй ніколи». Ця настанова звучить як підстава ніби вгризається в мозок по колу. Горщик поставив я на плиту. Сипав крупу, різав плоди, далі додав ще такі складники: синя цибуля, перець та морква, зелень та сало додав ще до того, що було. Потім порушив я цю заборону пожовклу: перемішав черпаком увесь вміст. Кухня наповнилась паром. Присмак уже був не той, що колись. Тож, все змішати – було того варте! Все ж не дарма материнський рецепт відчувався неповним. Іноді те, що старе, потребує доповнень. Мирослав Манюк 03.10.2026

😢 У Солом’янському районі пошкоджено приватний будинок російська атака пошкодила приватний будинок та літню кухню. Вибуховою хвилею повибивало вікна, а частина рам обгоріла. Найбільше постраждала літня кухня — її дах майже повністю знесло, а дерев’яний каркас перекосило та завалило.

☝ У соцмережах поширили інформацію про чоловіка, який тиждень перебував у 1 відділі Стрийського РТЦК та СП у Жидачеві. Йому не давали можливості повідомити рідних і адвоката про своє місцеперебування. Інформацію взявся перевірити Уповноважений Верховної Ради з прав людини — направив свого представника. До моніторингового візиту долучилися і представники Військової служби правопорядку. ❗❗ Дмитро Лубінець повідомив, що, згідно із записами у журналі обліку та документами, чоловіка доставили до ТЦК 16 вересня о 21:17 працівники поліції, а залишив приміщення ТЦК він 23 вересня о 18:15, тобто перебував там майже сім діб. «Це цокольне приміщення, яке використовується як укриття, у ньому облаштовано чотири ліжка. Харчування забезпечували працівники ТЦК, кухня та санвузол у належному стані, є примусова вентиляція, однак під час огляду виявлено підмокання приміщення через дощі. За словами чоловіка, самостійно залишити приміщення він не міг. Ключове питання: на якій законній підставі людина перебувала в приміщеннях ТЦК майже сім діб?», — написав омбудсман. Уповноважений наголосив, що це питання не однієї людини і потрібно з’ясувати, чи не набувають приміщення ТЦК в окремих випадках ознак місць несвободи.

☝ У соцмережах поширили інформацію про чоловіка, який тиждень перебував у 1 відділі Стрийського РТЦК та СП у Жидачеві. Йому не давали можливості повідомити рідних і адвоката про своє місцеперебування. Інформацію взявся перевірити Уповноважений Верховної Ради з прав людини — направив свого представника. До моніторингового візиту долучилися і представники Військової служби правопорядку. ❗❗ Дмитро Лубінець повідомив, що, згідно із записами у журналі обліку та документами, чоловіка доставили до ТЦК 16 вересня о 21:17 працівники поліції, а залишив приміщення ТЦК він 23 вересня о 18:15, тобто перебував там майже сім діб. «Це цокольне приміщення, яке використовується як укриття, у ньому облаштовано чотири ліжка. Харчування забезпечували працівники ТЦК, кухня та санвузол у належному стані, є примусова вентиляція, однак під час огляду виявлено підмокання приміщення через дощі. За словами чоловіка, самостійно залишити приміщення він не міг. Ключове питання: на якій законній підставі людина перебувала в приміщеннях ТЦК майже сім діб?», — написав омбудсман. Уповноважений наголосив, що це питання не однієї людини і потрібно з’ясувати, чи не набувають приміщення ТЦК в окремих випадках ознак місць несвободи.

👀 На Березняках продають триповерховий гараж із власним бункером Є всі умови для проживання — туалет, кухня і спальне місце.

Цікаві факти про Таїланд 🇹🇭 1. Таїланд відомий як "Країна усмішок" завдяки доброзичливості та ввічливості місцевих жителів. 2. На відміну від більшості країн Південно-Східної Азії, Таїланд зберіг незалежність і ніколи не був колонією європейських держав. 3. Назва "Таїланд" означає "земля вільних". Це підкреслює довгу історію незалежності країни. 4. Бангкок - найдорожче місто для життя в Південно-Східній Азії . Хоч це й контрастує з відомою дешевизною, в столиці високі ціни на нерухомість і деякі товари. 5. Тайська кухня — одна з найпопулярніших у світі. Смажений рис з ананасом (као пад саппаро), том ям (гострий кисло-солодкий суп) та пад тай — улюблені страви багатьох туристів.

#історія #постаті 10 березня — Тарас Петриненко (1953): коли співак, якого цензурували за «Україну», став голосом нації🎤🇺🇦 1953 року в Києві народився Тарас Григорович Петриненко — людина, чия пісня «Україна» стала неофіційним гімном опору, а сам він — прикладом, як влада може боятися одного голосу сильніше, ніж цілої армії. Його шлях — класичний для радянських дисидентів у мистецтві: закінчив музичне училище, працював у ВІА «Краяни», потім у «Ватра», але справжня слава (і проблеми) прийшли з піснею «Україна» на слова Богдана Стельмаха (1980-ті). Текст простий, але влучний: «Україна, ти ще не вмерла…». Ні, це не гімн, але саме ця фраза, покладена на мелодію, яку співали на кожному зібранні патріотів, зробила її забороненою. Радянська цензура не витримала — пісню зняли з ефіру, Петриненка виключили з колективів, почалися «профілактичні бесіди». Але заборонити співати — це як заборонити дихати: пісня пішла в народ, переписувалася від руки, звучала на кухнях і на демонстраціях. Після 1991-го Тарас Петриненко став одним із тих, хто не мовчав і в незалежній Україні: писав, співав, підтримував Майдан 2004-го й Революцію Гідності. Його голос — хриплуватий, щирий, без фальші — став маркером справжності. Він не зірка в блискучих кліпах, а артист, який співає так, ніби кожне слово — це особисте звернення до слухача. Пісні «Мамо», «Батьківщино», «Гей, на Чорній горі» — це не просто репертуар, це частина колективної пам’яті. Іронія в тому, що людина, яку переслідували за любов до України в радянські часи, у 2020-х досі співає те саме — і це досі актуально. Бо «Україна» Петриненка — не про перемогу вчора, а про боротьбу сьогодні. Він не просто співак. Він — доказ, що один голос може бути гучнішим за цензуру, пропаганду й навіть гармати. Тож 10 березня — привід згадати: іноді найкраща зброя — це пісня, яку неможливо заборонити. Спробуйте вимкнути її в голові — не вийде. 😏 https://youtu.be/2jOVD70e4sg?si=7Wm2tT-P28n_zrD7

#історія #речі Палітра — це предмет, який зазвичай залишається в тіні великих полотен, хоча саме на ній відбувається головне таїнство мистецтва: народження кольору. Це не просто дощечка для змішування фарб, а справжня «кухня» художника, його інтелектуальна лабораторія та вірний супутник протягом століть. 🎨🖌️ Історія палітри почалася ще в печерах неоліту, де первісні художники використовували пласкі камені або великі мушлі, щоб розтирати охру з тваринним жиром. Проте класичного вигляду — легка дерев'яна дошка з отвором для великого пальця — палітра набула в епоху Відродження. Саме тоді художники почали працювати олійними фарбами, які вимагали ретельного змішування безпосередньо під час роботи. 🏛️📜 Форма палітри — це гімн ергономіці. Овальний вигин дозволяє їй ідеально лягати на передпліччя, а отвір для пальця забезпечує такий баланс, що рука не втомлюється навіть після десяти годин роботи над деталями величного вівтаря. Цікаво, що у XVIII-XIX століттях палітри часто виготовляли з цінних порід дерева (горіх, яблуня), бо вважалося, що колір дерева допомагає краще сприймати теплоту фарб. 🪵🌳 Для мистецтвознавців палітра художника — це як відбиток пальця. По тому, як майстер розташовував кольори (традиційно від білил до темних тонів), можна зрозуміти його метод мислення. Дехто, як Рембрандт, любив густі, фактурні суміші, інші ж тримали палітру в ідеальній чистоті. А в епоху імпресіонізму палітра «вибухнула» яскравими кольорами, назавжди попрощавшись із землистими відтінками академізму. 🌈✨ Сьогодні, коли багато хто малює на графічних планшетах, палітра стала цифровим вікном у кутку екрана. Але для справжнього живописця ніщо не замінить запах лляної олії на старій дошці та відчуття того, як пензель торкається дерев’яної поверхні. Палітра — це міст між ідеєю в голові та мазком на полотні, предмет, який бачив усі сумніви, помилки та тріумфи великих геніїв. 🖼️💎

Ресторан над хмарами Rachi - ресторан «над хмарами», де їжа стає частиною пейзажу. Він розташований на висоті близько 600 метрів, в традиційному гірському селі. Тут сонце повільно заходить за лінію моря, забарвлюючи небо в теплі відтінки, а атмосфера стає майже медитативною. Кухня Rachi заснована на грецьких традиціях — прості, зрозумілі страви, свіжі продукти і смаки, які ідеально доповнюють навколишній пейзаж. У цьому місці приємно зупинитися, щоб пообідати або повечеряти, насолоджуючись тишею гір і свіжим повітрям. Ресторан вдало поєднує атмосферу сільського затишку з шикарною панорамою, заради якої сюди варто приїхати. Це місце, де смак їжі підсилюється висотою, а звичайний прийом їжі перетворюється на незабутнє враження. #РесторанНадХмарами #Лефкас #ІонічнеМоре #РесторанЗВидом #ПанорамнийВид #ГориГреції #ЗаходиСонцяЛефкаса #ГрецькаКухня # ПодорожіГрецією #АтмосфернеМісце #КращіВиди #ГалопомГрецією #греція #лефкада #екскурсіївгреції #цікавімісця

У Києві розгортають польові кухні: 41 кухня готова до роботи, з них 4 вже працюють, ще 37 — у резерві, — Свириденко У столиці діє 56 пунктів видачі гарячої їжі — за участі World Central Kitchen та Червоного Хреста. За тиждень видано понад 26 тисяч порцій. У Київській області працює фудтрак у Броварах, який забезпечує до 16 тис. порцій на добу, а також потяг-кухня Укрзалізниці в Ірпені — 4 тис. порцій щодня, повідомила прем'єрка.