Сьогодні був дуже цікавий день, ось кілька історій, які сталися цього дня.
1. Я сиділа на подвір'ї, й тут раптом побачила як до тарілки Кушки підлетів горобець, вони у нас на подвір'ї особливо нахабні, але цей мене здивував! Він навіть не дивлючись на мене, підійшов до тарілки і наче робить так кожен день, взяв картоплянне пюре та поніс його кудись у дзьобі! Нажаль, зняти це я не змогла, але якщо він наступного разу знову буде щось брати у кота з тарілки, я обов'язково це зніму!
2. Ходячи по городі після дощу, я побачила що в кінці городу стоять дві лелеки! Я зняла це на відео, й схоже, що вони хочуть зробити гніздо на стовпі біля нашого подвір'я!
3. Від нема чого робити, я лазила по бочці із водою біля паркану, в кількох метрах від якого росте стара груша. Ще напевно мій дід поставив там шпаківню, а також на ній є кілька дірок від дятла і нова шпаківня. Але зараз там живуть горобці. Я побачила що вони їли
шовковицю, і вирішила закинути ягідку у шпаківню. Я довго не могла попасти, груша вже була фіолетова, і я нарешті попала! Судячи по звукам, або їм сподобалось, або я когось нею прибила і він стогнав))
4. Почувши крики кота, я спочатку вирішила
що його топлять десь в канаві, побігши його рятувати я побачила здорового і цілого Кушку, який просто кликав кицьку. Після слів який він кукухнутий, я вже хотіла йти, але раптом я побачила на вербі перелякану його піснями кицьку. Я дала їй понюхати свою руку, спробувала заспокоїти, але коли почала знімати, вона вирішила що й сама злізе, та стрибнула прямо у яр! Вода залила все навколо, а кицька яка доречі була ніжно персикова, зловивши кілька інфарктів на повній швидкості улетіла на сусідній город. Кушка після короткої погоні за коханням усього свого життя, сів на каміння, та ще довго дивився їй у слід.
5. Я закривала курей, але побачила що в курнику літає щось маленьке. Подумавши що то кажан, я швидко зайшла всередину та закрила за собою двері намагаючись його зловити. Але виявилось, що це був маленький горобчик! Я взяла його, і понесла в будинок, де мама допомогла мені знайти місце, де його можна було б спокійно випустити. Він полетів у тому ж напрямку, куди дорослий носив пюре! На відео саме він))

🇺🇸У Лос-Анджелесі тривають масові протести через міграційну політику Трампа.

Мітингувальники палять прапори США, трощать безпілотні таксі, кидають у поліцію каміння та підривають піротехніку. Ситуація загострюється: Трамп ввів Нацгвардію, попри спротив місцевої влади.

#квіти #каміння #природа

Не молот зробив каміння такими досконалими,
але вода: з її ніжністю , танцем і звуком.
Там, де сила може лише руйнувати, доброта може ліпити.

🖍️ П. Коельо

#пляж #море #каміння #квіти #серце #природа

#поезія
Хочу в дитинство у синю в горошок сукенку.
Там так багато морозива, сонця і мрій.
Можна ще перехитрити зміючку Оленку
І наздогнати строкатих метеликів рій.

Хочу в дитинство, де мама здорова й красива
Варить повидло із вишні. Така смакота.
Там ще коса її довга, густа і не сива.
І не лягають на плечі камінням літа.

Хочу в дитинство до кожного мирного ранку.
Там не губилося в зойку ракет і тривог
Татове тихе "вже час прокидатись, Світланко".
Це означало: вперед. До нових перемог.

Тата нема. А на мамине довге волосся
Білі сніги опустилися, наче туман.
Проситься в гості вже власна заплакана осінь.
Нібито мить. Та позаду років караван.

Хочу в дитинство, де брат заступався за брата,
Не прикриваючи серця брудним "сво".
Там, як фортеця, стояла бабусина хата.
Нині руїни. Неначе її й не було.

Хочу в дитинство. Проте і радію щоранку.
Адже сполохує тишу квартирних глибин
Тепле "Усе буде добре. Не парся, Світланко".
Це вже дорослий, сучасно підкований син.

Світлана Башинська

#квіти #каміння #природа

🤦 Малолітні «зачепири» на Берестейській ще й камінням кидаються 😠
#Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

#притчі
Горобці

Реставрували стару церкву, де раніше гніздилося безліч горобців. Тепер, коли вона стояла у своєму сліпучому оздобленні, знову налетіли горобці і почали шукати свої колишні житла. Але всі щілини виявилися замазаними.
— До чого ж тоді придатна ця величезна будівля? — кричали вони. — Полетимо геть від цієї безглуздої купи каміння!

Ошо