• ЖИВИЙ

    Блисне світло й знову повна пустка,
    В полі димно, люта м'ята в'яне…
    Тихий грім свідомість не пропустить
    Повз смертельну рану...

    Темний ранок вже несе багрянець,
    Пахне смертю і поріг і стеля…
    Сіль і хліб на смак доволі пряні,
    Ніби пил в пустелі...

    Чую спів і скрегіт по металу,
    Бачу синь і густоту прозору.
    Дотик був, якого бракувало –
    Це торкались зорі…

    Я за мить відчув усе корисне.
    Ще живий... допоки світло блисне...

    Мирослав Манюк
    15.03.2026
    #кульгавий_сонет
    ЖИВИЙ Блисне світло й знову повна пустка, В полі димно, люта м'ята в'яне… Тихий грім свідомість не пропустить Повз смертельну рану... Темний ранок вже несе багрянець, Пахне смертю і поріг і стеля… Сіль і хліб на смак доволі пряні, Ніби пил в пустелі... Чую спів і скрегіт по металу, Бачу синь і густоту прозору. Дотик був, якого бракувало – Це торкались зорі… Я за мить відчув усе корисне. Ще живий... допоки світло блисне... Мирослав Манюк 15.03.2026 #кульгавий_сонет
    11переглядів
  • #дати
    Сирена проти кийка: 15 березня як день нагадування про межі сили.
    Якщо ви думали, що Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це винахід епохи соцмереж та хештегів, то мушу вас розчарувати (або здивувати). Ця дата з'явилася у 1997 році з ініціативи організації «Колектив проти поліцейської жорстокості» (Монреаль, Канада) та групи «Чорний прапор» зі Швейцарії. Вибір дня був не випадковим, а пов'язаним із трагічним інцидентом побиття двох дітей поліцією в Швейцарії, що стало останньою краплею для правозахисників.

    Основна ідея цього дня — не в тому, щоб заперечити необхідність правопорядку (анархія, як відомо, теж не мед), а в тому, щоб нагадати: монополія держави на насильство не є безмежною. Правоохоронець — це сервіс, а не господар життя, і межа між «захищати» та «карати» іноді стає тоншою за папір, на якому надруковано адміністративний кодекс.

    Чому це важливо саме сьогодні?

    * Прозорість проти кругової поруки: Історія знає забагато випадків, коли «честь мундира» ставала вищою за людську гідність. Цей день підкреслює необхідність незалежного нагляду та відеофіксації (боді-камери — найкращий винахід для пам'яті офіцера).
    * Системність проблеми: Від США до росії та М’янми — надмірне застосування сили часто стає інструментом політичного тиску, а не правосуддя.
    * Український контекст: Для нас ця тема має особливий гіркий присмак. Події на Майдані 2013-2014 років стали кривавою ілюстрацією того, що відбувається, коли поліція перетворюється на каральний орган режиму. Саме тому реформа МВС та громадський контроль для нас — питання виживання демократії, а не просто красиві слова.

    Між законом та свавіллям

    Критики свята часто кажуть: «А як же права поліцейських?». Безумовно, робота в поліції — це стрес, небезпека та щоденний контакт із не найкращими представниками соціуму. Проте саме високі етичні стандарти та підзвітність відрізняють правоохоронця від озброєного найманця. Коли кийок опускається там, де має звучати закон, програє все суспільство.
    «Той, хто віддає свою свободу за безпеку, не заслуговує ні на те, ні на інше», — повчав Бенджамін Франклін. Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це якраз про те, як зберегти цей крихкий баланс і не перетворити «захист» на «зачистку».

    #дати Сирена проти кийка: 15 березня як день нагадування про межі сили. Якщо ви думали, що Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це винахід епохи соцмереж та хештегів, то мушу вас розчарувати (або здивувати). Ця дата з'явилася у 1997 році з ініціативи організації «Колектив проти поліцейської жорстокості» (Монреаль, Канада) та групи «Чорний прапор» зі Швейцарії. Вибір дня був не випадковим, а пов'язаним із трагічним інцидентом побиття двох дітей поліцією в Швейцарії, що стало останньою краплею для правозахисників. 🇨🇦🇨🇭📢 Основна ідея цього дня — не в тому, щоб заперечити необхідність правопорядку (анархія, як відомо, теж не мед), а в тому, щоб нагадати: монополія держави на насильство не є безмежною. Правоохоронець — це сервіс, а не господар життя, і межа між «захищати» та «карати» іноді стає тоншою за папір, на якому надруковано адміністративний кодекс. 🛡️⚖️ Чому це важливо саме сьогодні? * Прозорість проти кругової поруки: Історія знає забагато випадків, коли «честь мундира» ставала вищою за людську гідність. Цей день підкреслює необхідність незалежного нагляду та відеофіксації (боді-камери — найкращий винахід для пам'яті офіцера). 📹👮‍♂️ * Системність проблеми: Від США до росії та М’янми — надмірне застосування сили часто стає інструментом політичного тиску, а не правосуддя. * Український контекст: Для нас ця тема має особливий гіркий присмак. Події на Майдані 2013-2014 років стали кривавою ілюстрацією того, що відбувається, коли поліція перетворюється на каральний орган режиму. Саме тому реформа МВС та громадський контроль для нас — питання виживання демократії, а не просто красиві слова. 🇺🇦🔥 Між законом та свавіллям Критики свята часто кажуть: «А як же права поліцейських?». Безумовно, робота в поліції — це стрес, небезпека та щоденний контакт із не найкращими представниками соціуму. Проте саме високі етичні стандарти та підзвітність відрізняють правоохоронця від озброєного найманця. Коли кийок опускається там, де має звучати закон, програє все суспільство. 🏛️⛓️ «Той, хто віддає свою свободу за безпеку, не заслуговує ні на те, ні на інше», — повчав Бенджамін Франклін. Міжнародний день боротьби з поліцейською жорстокістю — це якраз про те, як зберегти цей крихкий баланс і не перетворити «захист» на «зачистку».
    54переглядів
  • І вам слава, сині гори,

    Кригою окуті.

    І вам, лицарі великі,

    Богом не забуті.

    Борітеся — поборете,

    Вам Бог помагає!

    За вас правда, за вас слава

    І воля святая!

    Чурек і сакля — все твоє,

    Воно не прошене, не дане,

    Ніхто й не возьме за своє,

    Не поведе тебе в кайданах.

    А в нас!.. На те письменні ми,

    Читаєм Божії глаголи!..

    І од глибо[ко]ї тюрми

    Та до високого престола — /345/

    Усі ми в золоті і голі.

    До нас в науку! ми навчим,

    Почому хліб і сіль почім!

    Ми християне; храми, школи,

    Усе добро, сам Бог у нас!

    Нам тілько сакля очі коле:

    Чого вона стоїть у вас,

    Не нами дана; чом ми вам

    Чурек же ваш та вам не кинем,

    Як тій собаці! Чом ви нам

    Платить за сонце не повинні!

    Та й тілько ж то! Ми не погане,

    Ми настоящі християне,

    Ми малим ситі!.. А зате!

    Якби ви з нами подружили,

    Багато б дечому навчились!

    У нас же й світа, як на те —

    Одна Сибір неісходима,

    А тюрм! а люду!.. Що й лічить!

    Од молдованина до фіна

    На всіх язиках все мовчить,

    Бо благоденствує! У нас

    Святую Біблію читає

    Святий чернець і научає,

    Що цар якийсь-то свині пас

    Та дружню жінку взяв до себе,

    А друга вбив. Тепер на небі.

    От бачите, які у нас

    Сидять на небі! Ви ще темні,

    Святим хрестом не просвіщенні,

    У нас навчіться!.. В нас дери,

    Дери та дай,

    І просто в Рай,

    Хоч і рідню всю забери!

    У нас! чого то ми не вмієм?

    І зорі лічим, гречку сієм,

    Французів лаєм. Продаєм

    Або у карти програєм

    Людей... не негрів... а таких,

    Таки хрещених... но простих.

    Ми не гішпани; крий нас, Боже,

    Щоб крадене перекупать,

    Як ті жиди. Ми по закону!.. /346/

    По закону апостола

    Ви любите брата!

    Суєслови, лицеміри,

    Господом прокляті.

    Ви любите на братові

    Шкуру, а не душу!

    Та й лупите по закону

    Дочці на кожушок,

    Байстрюкові на придане,

    Жінці на патинки.

    Собі ж на те, що не знають

    Ні діти, ні жінка!
    І вам слава, сині гори, Кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Чурек і сакля — все твоє, Воно не прошене, не дане, Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах. А в нас!.. На те письменні ми, Читаєм Божії глаголи!.. І од глибо[ко]ї тюрми Та до високого престола — /345/ Усі ми в золоті і голі. До нас в науку! ми навчим, Почому хліб і сіль почім! Ми християне; храми, школи, Усе добро, сам Бог у нас! Нам тілько сакля очі коле: Чого вона стоїть у вас, Не нами дана; чом ми вам Чурек же ваш та вам не кинем, Як тій собаці! Чом ви нам Платить за сонце не повинні! Та й тілько ж то! Ми не погане, Ми настоящі християне, Ми малим ситі!.. А зате! Якби ви з нами подружили, Багато б дечому навчились! У нас же й світа, як на те — Одна Сибір неісходима, А тюрм! а люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує! У нас Святую Біблію читає Святий чернець і научає, Що цар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі. От бачите, які у нас Сидять на небі! Ви ще темні, Святим хрестом не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в Рай, Хоч і рідню всю забери! У нас! чого то ми не вмієм? І зорі лічим, гречку сієм, Французів лаєм. Продаєм Або у карти програєм Людей... не негрів... а таких, Таки хрещених... но простих. Ми не гішпани; крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать, Як ті жиди. Ми по закону!.. /346/ По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті. Ви любите на братові Шкуру, а не душу! Та й лупите по закону Дочці на кожушок, Байстрюкові на придане, Жінці на патинки. Собі ж на те, що не знають Ні діти, ні жінка!
    115переглядів
  • #дати #свята
    День виключних економічних зон: Хто господар у морі?
    ​Сьогодні, 5 березня, відзначається подія, яка на перший погляд здається суто бюрократичною, але насправді визначає, хто має право на видобуток нафти, вилов риби та встановлення вітряків у Світовому океані — День виключних економічних зон.

    ​Це свято приурочене до концепції, закріпленої в Конвенції ООН з морського права. Вона встановила межі, де держава вже не має повної суверенної території (як у територіальних водах), але має виключне право на всі ресурси.

    ​Що таке «Виключна економічна зона» (ВЕЗ)?
    ​Уявіть собі лінію, що простягається на 200 морських миль (приблизно 370 кілометрів) від берега країни. Все, що знаходиться в товщі води, на дні та в надрах цієї зони, належить цій країні.
    ​Ресурсний суверенітет: Тільки ця держава може вирішувати, скільки оселедця виловити, чи ставити нафтову платформу і чи дозволяти іншим прокладати кабелі по дну.
    ​Свобода судноплавства: На відміну від територіальних вод, де іноземні кораблі мають обмеження, у ВЕЗ судна всіх країн можуть вільно плавати та літати над ними. Це такий собі компроміс між «моє» та «спільне».

    ​Чому це болюче питання для України?
    ​Для нас цей день — не просто дата в календарі, а питання національної безпеки та економічного виживання. Через агресію та окупацію Криму росія фактично загарбала величезну частину української виключної економічної зони в Чорному та Азовському морях.
    ​Вкрадені ресурси: Це не лише доступ до рибних багатств, а й величезні поклади природного газу на шельфі, які зараз незаконно експлуатуються окупантами.
    ​Юридична війна: Україна веде активну боротьбу в міжнародних судах (зокрема в Гаазі), доводячи порушення росією Конвенції ООН з морського права саме в межах нашої ВЕЗ.
    ​Екологічний аспект: Власність — це відповідальність

    ​Мета цього дня також у тому, щоб нагадати: право на ресурси означає і обов'язок їх берегти. Держава має контролювати, щоб море в її зоні не перетворювалося на смітник і щоб популяції морських мешканців не зникали через безконтрольний вилов.

    ​Висновок

    ​Виключні економічні зони — це прозорі кордони на воді, які тримають світову економіку в рівновазі. Для України повернення контролю над своєю зоною є частиною відновлення справедливості та територіальної цілісності. Море — це не просто вода, це майбутнє нашої енергетики та харчової безпеки.
    #дати #свята День виключних економічних зон: Хто господар у морі? 🌊 ​Сьогодні, 5 березня, відзначається подія, яка на перший погляд здається суто бюрократичною, але насправді визначає, хто має право на видобуток нафти, вилов риби та встановлення вітряків у Світовому океані — День виключних економічних зон. 🚢 ​Це свято приурочене до концепції, закріпленої в Конвенції ООН з морського права. Вона встановила межі, де держава вже не має повної суверенної території (як у територіальних водах), але має виключне право на всі ресурси. 🐟 ​Що таке «Виключна економічна зона» (ВЕЗ)? 🔍 ​Уявіть собі лінію, що простягається на 200 морських миль (приблизно 370 кілометрів) від берега країни. Все, що знаходиться в товщі води, на дні та в надрах цієї зони, належить цій країні. ​Ресурсний суверенітет: Тільки ця держава може вирішувати, скільки оселедця виловити, чи ставити нафтову платформу і чи дозволяти іншим прокладати кабелі по дну. 🛢️ ​Свобода судноплавства: На відміну від територіальних вод, де іноземні кораблі мають обмеження, у ВЕЗ судна всіх країн можуть вільно плавати та літати над ними. Це такий собі компроміс між «моє» та «спільне». ✈️ ​Чому це болюче питання для України? 🇺🇦 ​Для нас цей день — не просто дата в календарі, а питання національної безпеки та економічного виживання. Через агресію та окупацію Криму росія фактично загарбала величезну частину української виключної економічної зони в Чорному та Азовському морях. ​Вкрадені ресурси: Це не лише доступ до рибних багатств, а й величезні поклади природного газу на шельфі, які зараз незаконно експлуатуються окупантами. ⚓ ​Юридична війна: Україна веде активну боротьбу в міжнародних судах (зокрема в Гаазі), доводячи порушення росією Конвенції ООН з морського права саме в межах нашої ВЕЗ. ⚖️ ​Екологічний аспект: Власність — це відповідальність 🐋 ​Мета цього дня також у тому, щоб нагадати: право на ресурси означає і обов'язок їх берегти. Держава має контролювати, щоб море в її зоні не перетворювалося на смітник і щоб популяції морських мешканців не зникали через безконтрольний вилов. 🛡️ ​Висновок ​Виключні економічні зони — це прозорі кордони на воді, які тримають світову економіку в рівновазі. Для України повернення контролю над своєю зоною є частиною відновлення справедливості та територіальної цілісності. Море — це не просто вода, це майбутнє нашої енергетики та харчової безпеки. 🌊🧐
    1
    281переглядів
  • Уряд оновлює експериментальний проєкт щодо залучення підприємств до державної системи ППО, — Свириденко

    Тепер підприємства критичної інфраструктури будь-якої форми власності мають право створювати власні групи ППО.

    Весь персонал таких груп зобов'язаний пройти професійне навчання та сертифікацію від Міноборони, а облік зброї та боєприпасів стане прозорішим.

    Для посилення захисту Командування Повітряних Сил зможе тимчасово передавати підприємствам засоби ППО та боєприпаси, які наразі не залучені на фронті.

    Кожне рішення координується військовим командуванням і реалізується в рамках загальної системи ППО ЗСУ.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Уряд оновлює експериментальний проєкт щодо залучення підприємств до державної системи ППО, — Свириденко ▫️Тепер підприємства критичної інфраструктури будь-якої форми власності мають право створювати власні групи ППО. ▫️Весь персонал таких груп зобов'язаний пройти професійне навчання та сертифікацію від Міноборони, а облік зброї та боєприпасів стане прозорішим. ▫️Для посилення захисту Командування Повітряних Сил зможе тимчасово передавати підприємствам засоби ППО та боєприпаси, які наразі не залучені на фронті. ▫️Кожне рішення координується військовим командуванням і реалізується в рамках загальної системи ППО ЗСУ. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    157переглядів
  • Юні українські танцювальні пари успішно виступили на дитячому гранпрі в Австрії

    Варвара Іванюк і Тарас Самчинський у віковій групі юніори І перемогли тріумфували у латині, ставши чемпіонами у цій програмі. У стандарті вони посіли 2 позицію та вибороли “срібло”.

    Валерія Гетьманцева і Матвій Полуляхов серед ювеналів здобули срібні нагороди у латині, у стандарті стали 5-ми.

    Зоя Козоріз та Михайло Левицький у віковій групі юніори ІІ - бронзові призери у програмі стандарт. У латині вони посіли підсумкову 7-му позицію.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🕺🏆 Юні українські танцювальні пари успішно виступили на дитячому гранпрі в Австрії 🥇🥈 Варвара Іванюк і Тарас Самчинський у віковій групі юніори І перемогли тріумфували у латині, ставши чемпіонами у цій програмі. У стандарті вони посіли 2 позицію та вибороли “срібло”. 🥈 Валерія Гетьманцева і Матвій Полуляхов серед ювеналів здобули срібні нагороди у латині, у стандарті стали 5-ми. 🥉 Зоя Козоріз та Михайло Левицький у віковій групі юніори ІІ - бронзові призери у програмі стандарт. У латині вони посіли підсумкову 7-му позицію. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    62переглядів
  • СЯЙВО

    Знову палає вгорі діамантова гребля,
    Вечір шепоче зорі свої перші вітання.
    Серце шукає відбиток рожевого неба,
    Кроки самотні звучать у холоднім світанку.

    Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь,
    Світло народжувалось з невідомого танцю,
    Мрія плила по прозорості ніби як лебідь,
    Думи шукали дорогу до кращих інстанцій.

    Сила приводить у дію вже прес металевий,
    Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве,
    Доля веде крізь буремні відтінки поволі.

    Я йду вперед, залишаючи страху уламки,
    Світло шукаю загублене у тиші ранку
    Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі.

    Мирослав Манюк
    25.02.2026
    #сонет
    СЯЙВО Знову палає вгорі діамантова гребля, Вечір шепоче зорі свої перші вітання. Серце шукає відбиток рожевого неба, Кроки самотні звучать у холоднім світанку. Тінь розчинялась, ховаючи свій темний гребінь, Світло народжувалось з невідомого танцю, Мрія плила по прозорості ніби як лебідь, Думи шукали дорогу до кращих інстанцій. Сила приводить у дію вже прес металевий, Тиск перетворює камінь на сяйво рожеве, Доля веде крізь буремні відтінки поволі. Я йду вперед, залишаючи страху уламки, Світло шукаю загублене у тиші ранку Й вірю: цей шлях відкриває дорогу до долі. Мирослав Манюк 25.02.2026 #сонет
    1
    234переглядів
  • У столітті двадцятім, на його зорі, побачив-єм образ ясноі пані з Андерлехта, яка своєю подобою мала довге розпущене волосся, що спадало хвилями. Вбрання її було дивовижне, із високим коміром, що гордо обіймав шию, та рукавами-ліхтариками, котрі додавали пишності її вигляду.
    Кажуть знаючі люди, що в сій подобизні мода земель бельгійських доби Ар Нуво — стилю химерного, де лінія кожна, мов стебло гнучке, в'ється.
    У столітті двадцятім, на його зорі, побачив-єм образ ясноі пані з Андерлехта, яка своєю подобою мала довге розпущене волосся, що спадало хвилями. Вбрання її було дивовижне, із високим коміром, що гордо обіймав шию, та рукавами-ліхтариками, котрі додавали пишності її вигляду. Кажуть знаючі люди, що в сій подобизні мода земель бельгійських доби Ар Нуво — стилю химерного, де лінія кожна, мов стебло гнучке, в'ється.
    191переглядів
  • За найліпшим звичаєм та хистом Королівства Данського, де втілено моду преславного кінця століття дев’ятнадцятого, являє нам шляхетна дама з града Копенгагена. Голова її прикрашена капелюшком вигадливим, що мов хмара легка спочиває, оздоблена бантом пишним, шовками та єдвабами майстерно викладеним. Вбрання її — то справжня ода тогочасній елеганції: комір високий, мереживами тонкої роботи облямований, та клейноди коштовні, що на шиї блищать, мов зорі на небі нічнім.
    За найліпшим звичаєм та хистом Королівства Данського, де втілено моду преславного кінця століття дев’ятнадцятого, являє нам шляхетна дама з града Копенгагена. Голова її прикрашена капелюшком вигадливим, що мов хмара легка спочиває, оздоблена бантом пишним, шовками та єдвабами майстерно викладеним. Вбрання її — то справжня ода тогочасній елеганції: комір високий, мереживами тонкої роботи облямований, та клейноди коштовні, що на шиї блищать, мов зорі на небі нічнім.
    136переглядів
  • Друзі! Для вас - третя серія мультсеріалу "Кав'ярня Кобзарня". Серія має назву "Стендап Жартопад".
    Цього разу Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Микола Гоголь дійшли висновку: якщо народ не часто читає їх твори, значить, народ треба розсмішити. А там, дивись, і до книжок дійде.
    Тож класики несуть свій гумор у маси. Особисто. Без посередників. Без цензорів. З мікрофоном. У форматі стендапу. З назвою "Стендап Жартопад".
    Вони називають себе «кобзарями без цукру», бо жарти як кава: міцні, гіркуваті й не для всіх.
    У програмі: іронія про життя, мистецтво, страждання творчої людини й трохи побутових трагедій, які чомусь завжди смішніші, ніж здаються.
    Але головне питання залишається відкритим:
    чи готова широка аудиторія до гумору класиків?
    Чи витримають відвідувачі такий рівень культурного навантаження разом із тістечками?
    Дивіться серію до кінця, і дізнаєтесь.
    Бо, можливо, саме сьогодні українська література зробить свій перший стендап-прорив.

    #shorts #КавярняКобзарня #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #ЛесяУкраїнка #Гоголь #Франко #Шева #СтендапЖартопад #стендап #sketch #comedyshorts #comedy #кобзарібезцукру #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб

    https://www.youtube.com/shorts/hWjLYuoJxAY
    Друзі! Для вас - третя серія мультсеріалу "Кав'ярня Кобзарня". Серія має назву "Стендап Жартопад". Цього разу Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Микола Гоголь дійшли висновку: якщо народ не часто читає їх твори, значить, народ треба розсмішити. А там, дивись, і до книжок дійде. Тож класики несуть свій гумор у маси. Особисто. Без посередників. Без цензорів. З мікрофоном. У форматі стендапу. З назвою "Стендап Жартопад". Вони називають себе «кобзарями без цукру», бо жарти як кава: міцні, гіркуваті й не для всіх. У програмі: іронія про життя, мистецтво, страждання творчої людини й трохи побутових трагедій, які чомусь завжди смішніші, ніж здаються. Але головне питання залишається відкритим: чи готова широка аудиторія до гумору класиків? Чи витримають відвідувачі такий рівень культурного навантаження разом із тістечками? Дивіться серію до кінця, і дізнаєтесь. Бо, можливо, саме сьогодні українська література зробить свій перший стендап-прорив. #shorts #КавярняКобзарня #Січеград #ТворчаСтудіяСічеград #АнтонЖадько #ЛесяУкраїнка #Гоголь #Франко #Шева #СтендапЖартопад #стендап #sketch #comedyshorts #comedy #кобзарібезцукру #вебсеріал #анімаційнийсеріал #українськийсеріал #українськийютуб https://www.youtube.com/shorts/hWjLYuoJxAY
    1Kпереглядів
Більше результатів