#поезія
Апостоли

І вони зберуться колись
як апостоли після вечері
турнікетами черствих слів
затягнувши холодний червень
і брудними щипцями сліз
з липня тягнучи дні-осколки
доки серпня прогниле дно
рахуватиме пульс вибоїн
І мовчатимуть довго так
наче тиша лікує рани
А коли знову кількість втрат
день ховатиме у смеркання
хтось почне і підуть крізь степ
безкінечні імен шеренги
як осінні важкі дощі
розмиваючи болем землю
і сидітиме втомлена Смерть
обмінявшись з Життям шевроном
погляд свій опустивши вниз
як і всі тепер, без роботи
й спрагло слухатиме слова
мов ковтками останню воду

Й будуть згадувати бійці
назви напрямків, міст, посадок
як тримали свої рубежі
як кривавив зорею ранок
як трьохсотих несли у ніч
і вертались, коли світало
І звучатимуть позивні
наче хрускіт відкритих банок
тих, хто поки ще не зумів
на щиті увійти до гурту

Та сідаючи до вогню
щоб зігріти холодні руки
кожен, згадуючи своїх
в цьому піксельному раю
між зів'ялих квітів війни
не чекатиме в гості тих
хто іще в строю.

Федір Рудий

Дитинство своє згадую увесь день.
З декілька минулих життів тому.

Донбас.
Літо.
Спека.
Мені та моїм двоюрідним братам, Андрійку та Сашкові, доручені важливі справи!

В здоровенних ночвах з пральним порошком Лотос якісно мити щітками яблука з бабиного та дідового саду.
Бо, нагадую, Донбас же ж?
Й яблука не просто брудні?
Яблука аж жирні?
В рудничному липкому пилу!
Такого собі червоно-коричневого кольору.
Бо поруч Макіївський та Донецький металургійні комбінати, Ясиновський та Авдіївський КХЗ.
Про якісь там агломераційні фабрики та шахти я навіть не згадуватиму?:)

А ще ми слоїки мили перед консервацією.
Брудніші за яблука!
Чомусь баба не вимагала від родини їх мити, як тільки їх вміст взимку зʼїдався?
Й вони до наступного літа якісно бруднилися ще й рудничним пилом?

Лотос нам на допомогу!:)))

Ото сьогодні спочатку слоїки намивала!:)
Які все самостійне життя якісно надраювала одразу, як донечко в них проглядати починало!
Але ж три роки жила не сама? Й не зі своїми дітьми?
Співмешканці мої миттям банок не напружували свої організЬми!:)
Нууууу, хуч рудничний пил на Полтавщині відсутній?:) Й те добре?:)

Яблучок синочок два цебра вполював!:) Більше я йому заборонила збирати!:) Й милися ті яблучка без будь-яких додаткових засобів!

Попередню серію моїх консервативних зусиль синочок возиком відтяг у льох!

Ірина Олександрова товкла картоплю й готувала бефстроганов!
Капці прала ще!:)

Донечка на вихідний приїхала!

Вечір вже?
А фінішу й близько нема?:)
Тільки бланширується все те добро!!!

Та прорвуся!
Невсеруся!
Сьогодні закатаю!

Ви там як?
Цілі?

Продовжуємо згадувати і вшановувати українських спортсменів-захисників. Захищаючи Україну загинув 🥇ЧЕМПІОН світу та Європи з паверліфтингу Олександр Білоконь.
👉Олександр був рекордсменом книги рекордів України. Ще у 2017 році в центрі Одеси в український силач встановив рекорд з переміщення людиною тягача з причіпом, заповненого людьми. Чоловікові вдалося зрушити з місця і протягнути на 47 см вагу в 15, 7 тонни, з яких 13, 3 тонни - вага вантажівки, решта ваги - люди.
Шануємо і пам'ятаємо Олександра!
Світла пам'ять Герою 🇺🇦
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Продовжуємо згадувати і вшановувати українських Героїв - спортсменів-захисників. Захищаючи Україну 1 вересня в боях за Харківщину загинув Олексій Розенталь - один із засновників та перших гравців регбійного клубу "Дніпро"
👉 Олексій Розенталь - молодший сержант 3-ї штурмової. Його позиція на полі — форвард, який завжди ішов на найжорсткіші зіткнення, боровся до останнього. Саме ці риси зробили його серцем команди.
Світла пам’ять Герою 💛💙
Джерело - https://www.facebook.com/UaSportTV
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Щорічно 8 вересня у багатьох країнах відзначають незвичайне та миле свято – День вибачень або День помилування, який покликаний нагадати кожному з нас про важливість вибачення та здатність визнавати свої помилки.

Сьогоднішнє свято є чудовим приводом задуматися про те, як слово «вибач» може змінити стосунки між людьми та покращити атмосферу в суспільстві.

Історія Дня вибачень
Саме в цей день у 1974 році президент Джеральд Форд, який нещодавно вступив на посаду, видав президентську прокламацію, яка прощала президента Річарда М. Ніксона за будь-які провини, пов'язані з Уотергейтським скандалом.

Небагато історії. 9 серпня 1974 року президент США Річард Ніксон, під загрозою імпічменту, добровільно склав із себе повноваження та пішов у відставку. Так завершився скандал, що тривав більше двох з половиною років, який отримав назву "Уотергейт".

Людські відносини іноді можуть псуватися – це факт. Накопичуються образи, западають у душу приниження та образи, руйнуються наші уподобання. І це неминуче у житті. Прощення, помилування, вибачення - це бажання позбутися негативних почуттів стосовно людини, яка вас образила.

Звичайно, дуже сумним є той факт, що в сучасному світі сьогодні достатньо проблем, конфліктів та розбіжностей. Зайвий раз пробачити того, хто Вас образив, а також пробачити чиїсь помилки і просто дякувати ближнім за підтримку та любов – ніколи не завадить. Багато хто погодиться, що більше прощення допоможе зробити світ набагато кращим і щасливішим.

У той же час, люди, які готові пробачити чи помилувати інших, мають набагато більше шансів бути щасливими та здоровими. Процес прощення знижує стресову реактивність, підвищує оптимізм та полегшує примирення з кривдниками.

Значення Дня вибачень
День вибачень чи День помилування важливий не лише на особистому рівні, а й на громадському. В умовах сучасного світу, повного конфліктів та розбіжностей, вміння визнавати свої помилки та просити вибачення стає справжньою чеснотою. Цей день нагадує про те, що вибачення не роблять людину слабкою, а, навпаки, показують її силу та зрілість.

Прощення, у свою чергу, відіграє ключову роль у відновленні відносин та зміцненні довіри між людьми. Воно звільняє від почуття образи та допомагає почати життя з чистого аркуша.

Ситуація, коли Ви скривджені – дуже небезпечна. Образа може накопичуватися і опанувати вашу свідомість на якийсь час, відкриваючи психологічні рани, які важко вилікувати. Безперечним є те, що образа сама по собі – це стрес, а постійно згадувати та переживати цю образу – стрес тривалий та стійкий.

Помилування чи вибачення - це складне з філософської, психологічної та моральної точки зору явище, яке зазвичай сприймається як позитивна реакція на людську провину. Нехай 8 вересня стане для кожного можливістю зробити крок назустріч іншим, виявити милосердя та відкрити свої серця для прощення та любові. Перепрошуйте і вибачайтесь самі. Можливо, саме вибачення наповнить вас щирою радістю.

#оповідання #ШІ
"Там, де б'ється моє серце"
Глава 4

Київ зустрів їх неспокійним, але рішучим ранком. Повітря гуділо від тривоги. Це був інший страх, ніж у Мелітополі — не дика, хаотична паніка, місто намагалося зрозуміти що відбувається.
Марія припаркувала старенький «Жигуль» біля бордюру, заглушила двигун і відчула, як її тіло наповнює дивна порожнеча. Вони приїхали. І що тепер?
Вона розбудила Аліну, яка спала майже всю дорогу. Донька розплющила очі, ніби не розуміючи, де вона, і потім подивилася на маму, у її погляді було стільки дорослої втоми, що Марія відчула, як у неї стислося серце.
— Ми вже тут, сонечко, — тихо сказала Марія, торкаючись її щоки.
Вони вийшли з машини.
Адресу Ольги Марія пам’ятала, як власне ім’я, хоча не дзвонила їй уже багато років, до сьогоднішнього дня. Вони піднялися сходами до квартири на п’ятому поверсі. Марія відчула, як її рука, що піднеслася до дзвінка, почала тремтіти. Це була не паніка, а нервова напруга, що збиралася в ній усі ці дні.
Двері відчинилися не відразу. На порозі стояла Ольга, вдягнена у звичайний домашній одяг, її обличчя було втомленим, а волосся безладно розкидане по плечах. Її погляд був напруженим, але вона не виглядала здивованою. Вона кинула погляд на Аліну, її обличчя пом’якшало, коли вона побачила, як дівчинка замерзла.
— Заходьте, заходьте швидше, — промовила вона.
Вони увійшли в тишу квартири. Марія відчула, як її ноги стали ватяними. Вона сіла на стілець, який показала Ольга, і поклала рюкзак на підлогу. Аліна тулилася до неї, і, здавалося, вперше за довгий час змогла відчути себе в безпеці.
— Я не знала, чи ми зможемо доїхати, Олю, — Марія нарешті заговорила, її голос тремтів від втоми. — У Мелітополі… це справжній жах. Все руйнується, люди біжать… Ми ледве дісталися сюди…
— Я бачила новини, — сухо відповіла Ольга, але її погляд був прикутий до Аліни. — Ти ж знаєш, я не дуже вірила, що ти справді приїдеш…
Ця фраза зачепила. Марія відразу відчула, як старі образи знову виходять на поверхню. Вона підняла голову і подивилася Ользі в очі.
— Я не приїхала, щоб згадувати минуле. Я приїхала, щоб просити про допомогу. Якщо ти не хочеш… я все зрозумію…
Слова зависли в повітрі. Ольга мовчала, і ця тиша була більш болючою за будь-які сварки. Нарешті, вона глибоко зітхнула і відвела погляд.
— Залишся, — сказала вона, її голос був тихим, але рішучим. — Ти виглядаєш так, ніби не спала тиждень. Аліна… — вона знову подивилася на дівчинку. — Ви залишаєтеся у мене. Сьогодні. А завтра… завтра щось придумаємо.
Марія відчула, як усе напруження, яке тримало її стільки днів, потроху відступає. Її очі наповнилися сльозами. Вона кивнула, не в силах вимовити ані слова. Ольга просто подала їй склянку води.
— Роздягайтеся. Я приготую щось поїсти.
Це був перший крок на шляху до перемир’я. Несподівано, але цей крок був зроблений. І Марія відчувала, що це — їхня перша маленька перемога у цій великій, невідомій війні.

Далі буде...

Ukrainian Sport TV

Продовжуємо згадувати і вшановувати українських спортсменів-захисників. Михайло Кобижча - головний тренер київської команди Mafia Swim Team, ультраплавець, 🥇чемпіон, рекордсмен.
👉 Михайло - спортсмен родом з міста Курахове на Донеччині. В шкільні роки Михайло професійно займався плаванням, був кандидатом в майстри спорту. Після 11 класу наступні 8 років займався сучасним п‘ятиборством, став майстром спорту.
Останні три роки займався плаванням на відкритій воді на довгі дистанції. Переможець та призер OCEANMAN. Переможець першого пентамарафона у 50 км від Вознесенська до Нової Одеси річкою Південний Буг з результатом: 14:24:14. Переможець запливу 33 км з результатом: 7 годин 28 хвилин.
Михайло пішов захищати країну за власним бажанням. Влітку отримав поранення, але після лікування повернувся на фронт. У грудні йому виповнилося лише 37 років. В січні 2023 року зник безвісті.
Дякуємо, Герою 🇺🇦 Чекаємо на повернення!
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Ukrainian Sport TV
Продовжуємо згадувати і вшановувати загиблих українських спортсменів-захисників. Микола Фетісов - скелелаз, альпініст, турист, парапланерист, плавець. Унікальна людина, прихильник гір 🧗‍♀️
Микола Фетісов здобув освіту в Європейському університеті, добре розбирався в цифрових технологіях, але його любов до природи привела його іншим шляхом.
👉 Після закінчення навчання в 2016 році хлопець разом з другом відкрив екскурсовод оку службу. Він викладав групові заняття зі скелелазіння в тренажерному залі та поза ним, а також проводив трекінгові та альпіністські тури для понад 25 000 клієнтів у 10 різних країнах.
За два дні до свого 28-річчя Микола загинув на Донбасі в районі Білогорівки...
Дякуємо тобі, Герою! Світла памʼять 💛💙
📸 Янголи Спорту
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Пані Аллочко, щиро вдячна Вам за неймовірну цікаву книгу "Містеріум", чудову закладочку з орхідеєю, що навіяло мені спогади про дитинство, (ось чому так приємно інколи згадувати минуле), і за теплі побажання! Я зажди любила читати такі книги, де теперішнє перетинається з минулим, то ж з величезним задоволенням прочитаю її. Здоров'я Вам, творчого натхнення та мирного неба! 💙💛

💔Загинув 20-річний боєць-сирота Максим Нагорний, чий заповіт зачитував Зеленський у Верховній Раді

На фронті загинув Максим Нагорний — 20-річний захисник з Луцька, сирота, чий заповіт рік тому зачитав президент Володимир Зеленський. Хлопець вважався зниклим безвісти на Покровському напрямку, та днями рідні отримали підтвердження про його загибель.

Похорон відбудеться в Луцьку 11 серпня — за день до того, як йому мало виповнитися 21.

Максим мав важке дитинство: у 4 роки потрапив до дитбудинку, пізніше — в інтернат. Лише під час війни він знайшов свою сестру Іванну і бабусю. Вона кликала його до Польщі, але Максим відповів:

«Я хочу захищати Україну».

Служив у складі 3-ї бригади Нацгвардії «Спартан». Після важкого бою він написав заповіт — короткий лист із великою душею.

«Я був очевидцем жахливих речей, про які хочеться забути, не згадувати, викреслити з пам’яті, так само як і вчорашній день цієї клятої війни. Але що буде завтра?.. Відбудовувати стару систему не треба — створюймо нову й набагато кращу Україну!»


Його голос — це голос покоління, що не просто захищає країну, а мріє зробити її кращою.

🕯️Вічна памʼять…
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни