• Втрати ворога станом на сьогодні, 17 липня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    Втрати ворога станом на сьогодні, 17 липня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    CHANNELTECH.SPACE
    Втрати ворога станом на сьогодні – Генеральний штаб ЗСУ - Channel Tech
    Оперативна інформація публікується Channel Tech згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, за підтримки Сил Спеціальних Операцій.
    88переглядів
  • Помер Фелікс Баумгартнер - легендарний екстрим, який стрибнув зі стратосфери
    56-річний австрійський парашутист Фелікс Баумгартнер розбився в Італії під час польоту на параплані, повідомляє La Repubblica.
    За словами Il Resto del Carlino, він не впорався з керуванням, врізався у басейн, збив дівчину (вона жива, але поранена) і втратив свідо Серце Баумгартнера зупинилося до приїзду лікарів.
    Баумгартнер став відомим у 2012 році, коли стрибнув з висоти майже 39 км від стратосфери. При вільному падінні він прискорився до 1357 км/год, перевищивши швидкість звуку.
    Цей стрибок став одним з найбільш видовищних експериментів в історії людства.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Помер Фелікс Баумгартнер - легендарний екстрим, який стрибнув зі стратосфери 56-річний австрійський парашутист Фелікс Баумгартнер розбився в Італії під час польоту на параплані, повідомляє La Repubblica. За словами Il Resto del Carlino, він не впорався з керуванням, врізався у басейн, збив дівчину (вона жива, але поранена) і втратив свідо Серце Баумгартнера зупинилося до приїзду лікарів. Баумгартнер став відомим у 2012 році, коли стрибнув з висоти майже 39 км від стратосфери. При вільному падінні він прискорився до 1357 км/год, перевищивши швидкість звуку. Цей стрибок став одним з найбільш видовищних експериментів в історії людства. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    78переглядів
  • #тварини
    Дельфін-прядильник без грудного плавця: Унікальне диво природи.
    У світі морських ссавців існують дивовижні створіння, які попри фізичні особливості, продовжують дивувати своєю стійкістю та пристосованістю. Одним з таких прикладів є дельфін-прядильник, який, попри відсутність грудного плавця, демонструє надзвичайну здатність виживати та успішно взаємодіяти зі своїм середовищем.

    Феномен виживання

    Дельфіни-прядильники (Stenella longirostris) відомі своїми акробатичними стрибками та здатністю швидко обертатися навколо своєї осі, що дало їм назву. Це досить поширений вид у тропічних та субтропічних водах. Однак, рідкісні випадки народження або травм, що призводять до втрати грудного плавця, роблять цих тварин справді унікальними.
    Як правило, грудні плавці відіграють ключову роль у керуванні, стабілізації та гальмуванні під час плавання. Їхня відсутність могла б здаватися фатальною для морської тварини. Проте, спостереження за такими дельфінами показують, що вони компенсують цей недолік за рахунок інших механізмів. Вони можуть інтенсивніше використовувати хвостовий плавець, а також адаптувати рухи тіла для підтримки рівноваги. Це свідчить про вражаючу пластичність дельфінячого організму та його здатність до адаптації.

    Причини та наслідки

    Причини відсутності грудного плавця можуть бути різними: від вроджених дефектів до наслідків травм, отриманих у результаті зіткнень із суднами, хижаками або рибальськими знаряддями. Незважаючи на це, такі дельфіни часто виживають, інтегруються у свої групи і навіть розмножуються, що підкреслює їхню високу життєздатність.
    Історії про дельфінів-прядильників без грудних плавців є нагадуванням про те, наскільки стійкою може бути природа. Вони є прикладом того, як індивідуальні відмінності не завжди є перешкодою для повноцінного життя, а навпаки, можуть розкривати нові грані виживання та пристосування у складному морському світі.
    Ці дельфіни служать живим доказом незламної волі до життя та дивовижних механізмів компенсації, які існують у природі. Їхнє виживання продовжує надихати вчених та захисників природи, спонукаючи до подальшого вивчення та збереження цих неймовірних створінь.
    #тварини Дельфін-прядильник без грудного плавця: Унікальне диво природи. У світі морських ссавців існують дивовижні створіння, які попри фізичні особливості, продовжують дивувати своєю стійкістю та пристосованістю. Одним з таких прикладів є дельфін-прядильник, який, попри відсутність грудного плавця, демонструє надзвичайну здатність виживати та успішно взаємодіяти зі своїм середовищем. Феномен виживання Дельфіни-прядильники (Stenella longirostris) відомі своїми акробатичними стрибками та здатністю швидко обертатися навколо своєї осі, що дало їм назву. Це досить поширений вид у тропічних та субтропічних водах. Однак, рідкісні випадки народження або травм, що призводять до втрати грудного плавця, роблять цих тварин справді унікальними. Як правило, грудні плавці відіграють ключову роль у керуванні, стабілізації та гальмуванні під час плавання. Їхня відсутність могла б здаватися фатальною для морської тварини. Проте, спостереження за такими дельфінами показують, що вони компенсують цей недолік за рахунок інших механізмів. Вони можуть інтенсивніше використовувати хвостовий плавець, а також адаптувати рухи тіла для підтримки рівноваги. Це свідчить про вражаючу пластичність дельфінячого організму та його здатність до адаптації. Причини та наслідки Причини відсутності грудного плавця можуть бути різними: від вроджених дефектів до наслідків травм, отриманих у результаті зіткнень із суднами, хижаками або рибальськими знаряддями. Незважаючи на це, такі дельфіни часто виживають, інтегруються у свої групи і навіть розмножуються, що підкреслює їхню високу життєздатність. Історії про дельфінів-прядильників без грудних плавців є нагадуванням про те, наскільки стійкою може бути природа. Вони є прикладом того, як індивідуальні відмінності не завжди є перешкодою для повноцінного життя, а навпаки, можуть розкривати нові грані виживання та пристосування у складному морському світі. Ці дельфіни служать живим доказом незламної волі до життя та дивовижних механізмів компенсації, які існують у природі. Їхнє виживання продовжує надихати вчених та захисників природи, спонукаючи до подальшого вивчення та збереження цих неймовірних створінь.
    Love
    1
    219переглядів 16Відтворень
  • Завжди залишайся людиною

    Сергій був звичайним хлопцем із Черкащини. До війни він працював на заводі, мріяв про дім із садом, двох дітей і вівчарку на подвір’ї. Але коли почалась велика війна, не роздумував — пішов добровольцем. Не тому, що хотів стріляти, а тому що не міг інакше. Його земля — це його родина.

    Він служив у піхоті. Проходив крізь вогонь і дим, бачив речі, про які краще не знати. І щоразу, коли обличчя затуманювала лють, а в голові розгоралася думка: "вони ж тварини", — Сергій стискав зуби і тихо шепотів собі:
    "Завжди залишайся людиною."
    ---

    Перша історія трапилась під Ізюмом. Після бою серед руїн знайшли пораненого ворожого солдата. Молодий, ледь живий, руки тремтять, в очах — страх. Хтось із хлопців хотів "поставити крапку". Але Сергій зупинив: — Він не стріляє. Він уже не ворог. Це просто хлопець, який хоче жити.

    Він перев'язав йому рану. І доправив до медиків.
    Потім довго мовчав біля вогню, лише сказав: — Якщо ми перестанемо бачити в них людей — ми вже програли.
    ---

    Друга історія — зими під Бахмутом. Мороз і голод — гірше кулі. Їжі — крихти, а в підвалі знайшли бабусю з трьома котами. Вона не мала нічого, окрім куска черствого хліба. Віддала його Сергію: — Ви мої янголи. Їжте.

    Він поділив той хліб на всіх — бабусю, хлопців, навіть котів. Один з них потім постійно ходив за ним хвостиком. Назвали Мурчиком.
    І знову прозвучало: — Завжди залишайся людиною.
    ---

    «Один із них»

    На одній із зачисток, у прифронтовому селі, хлопці натрапили на чоловіка у цивільному, який тремтів, ховався в погребі і казав, що він місцевий.

    Документи в нього були підозрілі, акцент — не той. Хтось одразу закричав:
    — Це диверсант! Стріляти!

    Сергій підійшов ближче.
    — Звідки ти?

    — З Донецька... Я не воював. Я просто тікав. У мене мама стара. Не встиг вивезти...
    Очі в нього були, як у загнаного звіра.

    Сергій довго мовчав. Потім сказав: — Ти не наш. Але й не їхній.
    Повернувся до побратимів:
    — Посадимо в підвал. Нагодуємо. Перевіримо. Але не будемо суддями на місці. Не наш це рівень.

    Той чоловік потім справді виявився цивільним. Просто втікачем.

    Коли його вивозили, він тихо сказав Сергію: — Дякую, що був людиною. Бо я вже думав, що всі люди зникли.
    ----

    Ця історія стала найтяжчою. Сергій втратив побратима — Василя. Разом пішли на фронт, разом копали окопи, разом мріяли повернутись. Один уламок... і більше немає "разом".

    Хтось кричав:
    — Помстимося! Виріжемо всіх!

    А Сергій мовчки поклав руку на фото Василя і прошепотів: — Ти б не хотів, щоб я став як вони. Я залишусь людиною. За тебе.
    ---

    «Собака»

    У зруйнованому селі залишився пес. Старий, кістлявий, з розумними очима. Назвали його Професор. Він сам приходив до позицій — не їсти, не скиглити, а просто бути поруч. Під час обстрілів він лягав у кут і не гавкав. А коли ставало тихо — клав голову на коліна Сергієві.

    Одного разу був авіаудар. Професора засипало землею. Всі думали — кінець. Але Сергій вирив його власноруч, руками й ножем, поки дихав. Витер пса, притиснув до себе і прошепотів: — Навіть собака заслуговує на порятунок. Бо ми або всі разом — або ніхто.

    Професор потім ще довго жив у Сергієвому дворі.
    Коли питали, звідки цей пес, він відповідав: — Це мій побратим. Ми з ним вижили не тому, що були сильні. А тому, що не стали байдужими.
    ---

    «Янгол на дорозі»

    Після одного з боїв Сергій побачив на узбіччі згорілої автівки дитячу іграшку — плюшевого янгола з крилами. Чистого, хоч навколо все було в попелі. Сергій підняв її і притис до грудей, мов річ святу.

    — Чиясь дитина залишила… може, ховалась у тій машині…

    Хлопці мовчали. Усі дивилися на іграшку, як на молитву.

    Тоді Сергій прикріпив янгола до свого рюкзака. Він мандрував з ним по всіх окопах, став талісманом. Його навіть не знімали під час боїв.

    — Він нагадує, — казав Сергій, — заради чого ми тут. Не заради помсти. А заради тих, хто більше не може себе захистити.
    ---

    «Ікона в попелі»

    Це було під Авдіївкою. Після важкого бою позиції Сергія опинилися в оточенні. Зв’язку не було, підкріплення не проходило. Боєкомплект майже вичерпався, а ворог тиснув усе сильніше. У бліндажі стояла мертва тиша. Очі в хлопців були, як у людей, які вже не сподіваються.

    Сергій вийшов надвір — у повітрі пахло згарищем. Серед руїн розбомбленої хатини він побачив щось блискуче. Підійшов ближче — у чорному попелі лежала стара, обгоріла, але вціліла ікона Богородиці. Окута в кіптяву, тріснута по краю, але обличчя — спокійне, чисте, ніби світліше за все навколо.

    Сергій став на коліно. Не молився вголос. Просто стояв, поклав руку на серце і прошепотів: — Якщо ти ще десь тут… допоможи нам лишитися людьми. Навіть зараз.

    Він забрав ікону і закріпив на стіні бліндажа. Того ж вечора сталося диво — раптово вийшов зв’язок. Через годину прибуло підкріплення. Всі залишилися живі.

    Хтось із хлопців потім жартував:
    — У тебе зв’язок з Богом краще, ніж із штабом.

    А Сергій лише посміхнувся й тихо сказав: — Це не я. Це нагадування. Щоб ми не стали тими, проти кого самі воюємо.
    Бо навіть у попелі завжди можна знайти ікону. А значить — і себе.

    Він пройшов війну до кінця. Не став героєм з екранів, не писав мемуарів. Але кожен, хто служив поруч, пам’ятає його очі. Спокійні, тверді, людяні. Людина серед пекла.

    Після війни Сергій повернувся додому. Посадив сад. У
    І почав розмови зі школярами в місцевій школі.

    Він завжди завершував свої виступи однаково: — Світ — це не тільки кулі й бетон. Це вибір. Щодня.
    Завжди залишайся людиною. Навіть тоді, коли все говорить навпаки.
    Завжди залишайся людиною Сергій був звичайним хлопцем із Черкащини. До війни він працював на заводі, мріяв про дім із садом, двох дітей і вівчарку на подвір’ї. Але коли почалась велика війна, не роздумував — пішов добровольцем. Не тому, що хотів стріляти, а тому що не міг інакше. Його земля — це його родина. Він служив у піхоті. Проходив крізь вогонь і дим, бачив речі, про які краще не знати. І щоразу, коли обличчя затуманювала лють, а в голові розгоралася думка: "вони ж тварини", — Сергій стискав зуби і тихо шепотів собі: "Завжди залишайся людиною." --- Перша історія трапилась під Ізюмом. Після бою серед руїн знайшли пораненого ворожого солдата. Молодий, ледь живий, руки тремтять, в очах — страх. Хтось із хлопців хотів "поставити крапку". Але Сергій зупинив: — Він не стріляє. Він уже не ворог. Це просто хлопець, який хоче жити. Він перев'язав йому рану. І доправив до медиків. Потім довго мовчав біля вогню, лише сказав: — Якщо ми перестанемо бачити в них людей — ми вже програли. --- Друга історія — зими під Бахмутом. Мороз і голод — гірше кулі. Їжі — крихти, а в підвалі знайшли бабусю з трьома котами. Вона не мала нічого, окрім куска черствого хліба. Віддала його Сергію: — Ви мої янголи. Їжте. Він поділив той хліб на всіх — бабусю, хлопців, навіть котів. Один з них потім постійно ходив за ним хвостиком. Назвали Мурчиком. І знову прозвучало: — Завжди залишайся людиною. --- «Один із них» На одній із зачисток, у прифронтовому селі, хлопці натрапили на чоловіка у цивільному, який тремтів, ховався в погребі і казав, що він місцевий. Документи в нього були підозрілі, акцент — не той. Хтось одразу закричав: — Це диверсант! Стріляти! Сергій підійшов ближче. — Звідки ти? — З Донецька... Я не воював. Я просто тікав. У мене мама стара. Не встиг вивезти... Очі в нього були, як у загнаного звіра. Сергій довго мовчав. Потім сказав: — Ти не наш. Але й не їхній. Повернувся до побратимів: — Посадимо в підвал. Нагодуємо. Перевіримо. Але не будемо суддями на місці. Не наш це рівень. Той чоловік потім справді виявився цивільним. Просто втікачем. Коли його вивозили, він тихо сказав Сергію: — Дякую, що був людиною. Бо я вже думав, що всі люди зникли. ---- Ця історія стала найтяжчою. Сергій втратив побратима — Василя. Разом пішли на фронт, разом копали окопи, разом мріяли повернутись. Один уламок... і більше немає "разом". Хтось кричав: — Помстимося! Виріжемо всіх! А Сергій мовчки поклав руку на фото Василя і прошепотів: — Ти б не хотів, щоб я став як вони. Я залишусь людиною. За тебе. --- «Собака» У зруйнованому селі залишився пес. Старий, кістлявий, з розумними очима. Назвали його Професор. Він сам приходив до позицій — не їсти, не скиглити, а просто бути поруч. Під час обстрілів він лягав у кут і не гавкав. А коли ставало тихо — клав голову на коліна Сергієві. Одного разу був авіаудар. Професора засипало землею. Всі думали — кінець. Але Сергій вирив його власноруч, руками й ножем, поки дихав. Витер пса, притиснув до себе і прошепотів: — Навіть собака заслуговує на порятунок. Бо ми або всі разом — або ніхто. Професор потім ще довго жив у Сергієвому дворі. Коли питали, звідки цей пес, він відповідав: — Це мій побратим. Ми з ним вижили не тому, що були сильні. А тому, що не стали байдужими. --- «Янгол на дорозі» Після одного з боїв Сергій побачив на узбіччі згорілої автівки дитячу іграшку — плюшевого янгола з крилами. Чистого, хоч навколо все було в попелі. Сергій підняв її і притис до грудей, мов річ святу. — Чиясь дитина залишила… може, ховалась у тій машині… Хлопці мовчали. Усі дивилися на іграшку, як на молитву. Тоді Сергій прикріпив янгола до свого рюкзака. Він мандрував з ним по всіх окопах, став талісманом. Його навіть не знімали під час боїв. — Він нагадує, — казав Сергій, — заради чого ми тут. Не заради помсти. А заради тих, хто більше не може себе захистити. --- «Ікона в попелі» Це було під Авдіївкою. Після важкого бою позиції Сергія опинилися в оточенні. Зв’язку не було, підкріплення не проходило. Боєкомплект майже вичерпався, а ворог тиснув усе сильніше. У бліндажі стояла мертва тиша. Очі в хлопців були, як у людей, які вже не сподіваються. Сергій вийшов надвір — у повітрі пахло згарищем. Серед руїн розбомбленої хатини він побачив щось блискуче. Підійшов ближче — у чорному попелі лежала стара, обгоріла, але вціліла ікона Богородиці. Окута в кіптяву, тріснута по краю, але обличчя — спокійне, чисте, ніби світліше за все навколо. Сергій став на коліно. Не молився вголос. Просто стояв, поклав руку на серце і прошепотів: — Якщо ти ще десь тут… допоможи нам лишитися людьми. Навіть зараз. Він забрав ікону і закріпив на стіні бліндажа. Того ж вечора сталося диво — раптово вийшов зв’язок. Через годину прибуло підкріплення. Всі залишилися живі. Хтось із хлопців потім жартував: — У тебе зв’язок з Богом краще, ніж із штабом. А Сергій лише посміхнувся й тихо сказав: — Це не я. Це нагадування. Щоб ми не стали тими, проти кого самі воюємо. Бо навіть у попелі завжди можна знайти ікону. А значить — і себе. Він пройшов війну до кінця. Не став героєм з екранів, не писав мемуарів. Але кожен, хто служив поруч, пам’ятає його очі. Спокійні, тверді, людяні. Людина серед пекла. Після війни Сергій повернувся додому. Посадив сад. У І почав розмови зі школярами в місцевій школі. Він завжди завершував свої виступи однаково: — Світ — це не тільки кулі й бетон. Це вибір. Щодня. Завжди залишайся людиною. Навіть тоді, коли все говорить навпаки.
    9переглядів
  • Національна Ліга Професійного Боксу України
    Оновився рейтинг WBC: Берінчик покращив позиції 🥊
    Всесвітня боксерська рада (WBC) опублікувала оновлений рейтинг. Пропонуємо до вашої уваги зміни, що торкнулися українських боксерів.
    Колишній чемпіон світу напівважковаговик (до 79,4 кг) Олександр Гвоздик (21-2, 17 КО) втратив одну позицію – відкотився з 3-го місця на 4-те.
    Одразу на 3 сходинки вгору піднявся легковаговик (до 61,2 кг) Денис Берiнчик (19-1, 9 КО) – був 11-им, а став 8-им.
    Всі інші представники України залишилися на попередніх позиціях:
    – Олександр Усик (23-0, 14 КО) – суперважка вага (понад 101,6 кг) – чемпіон світу;
    – Олександр Гриців (10-0, 5 КО) – бриджервейт (до 101, 6 кг) – #10;
    – Сергій Богачук (26-2, 24 КО) – перша середня вага (до 69,9 кг) – #1;
    – Карен Чухаджян (25-3, 13 КО) – напівсередня вага (до 66,7 кг) – #15.
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Національна Ліга Професійного Боксу України Оновився рейтинг WBC: Берінчик покращив позиції 🥊 Всесвітня боксерська рада (WBC) опублікувала оновлений рейтинг. Пропонуємо до вашої уваги зміни, що торкнулися українських боксерів. Колишній чемпіон світу напівважковаговик (до 79,4 кг) Олександр Гвоздик (21-2, 17 КО) втратив одну позицію – відкотився з 3-го місця на 4-те. Одразу на 3 сходинки вгору піднявся легковаговик (до 61,2 кг) Денис Берiнчик (19-1, 9 КО) – був 11-им, а став 8-им. Всі інші представники України залишилися на попередніх позиціях: – Олександр Усик (23-0, 14 КО) – суперважка вага (понад 101,6 кг) – чемпіон світу; – Олександр Гриців (10-0, 5 КО) – бриджервейт (до 101, 6 кг) – #10; – Сергій Богачук (26-2, 24 КО) – перша середня вага (до 69,9 кг) – #1; – Карен Чухаджян (25-3, 13 КО) – напівсередня вага (до 66,7 кг) – #15. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    151переглядів
  • 5 речей, які ніколи не варто залишати в машині, особливо в спеку

    Діти та тварини: Це найважливіше правило! Температура в закритій машині може підвищитися до небезпечного рівня за лічені хвилини, навіть якщо на вулиці не дуже спекотно. Це може призвести до теплового удару, інвалідності або смерті.

    Мобільні телефони, ноутбуки та інша електроніка: Екстремальні температури (як високі, так і низькі) можуть пошкодити батареї, екрани та внутрішні компоненти пристроїв. Крім того, це приваблює злодіїв.

    Ліки: Багато ліків чутливі до температури і можуть втратити свою ефективність або стати небезпечними.

    Аерозольні балончики (дезодоранти, лак для волосся, очисники...): Висока температура може призвести до його вибуху і пошкодження салону автомобіля або навіть травм.

    Їжа та напої (особливо швидкопсувні): Навіть вода у пластикових пляшках може нагрітися до такої температури, що з пластику почнуть виділятися шкідливі речовини.

    Будьте уважні та дбайте про свою безпеку та безпеку інших!
    5 речей, які ніколи не варто залишати в машині, особливо в спеку Діти та тварини: Це найважливіше правило! Температура в закритій машині може підвищитися до небезпечного рівня за лічені хвилини, навіть якщо на вулиці не дуже спекотно. Це може призвести до теплового удару, інвалідності або смерті. Мобільні телефони, ноутбуки та інша електроніка: Екстремальні температури (як високі, так і низькі) можуть пошкодити батареї, екрани та внутрішні компоненти пристроїв. Крім того, це приваблює злодіїв. Ліки: Багато ліків чутливі до температури і можуть втратити свою ефективність або стати небезпечними. Аерозольні балончики (дезодоранти, лак для волосся, очисники...): Висока температура може призвести до його вибуху і пошкодження салону автомобіля або навіть травм. Їжа та напої (особливо швидкопсувні): Навіть вода у пластикових пляшках може нагрітися до такої температури, що з пластику почнуть виділятися шкідливі речовини. Будьте уважні та дбайте про свою безпеку та безпеку інших!
    175переглядів 9Відтворень
  • Втрати ворога станом на сьогодні, 18 липня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    Втрати ворога станом на сьогодні, 18 липня 2025 року – Генеральний штаб ЗСУ https://channeltech.space/war/minusrus-from-24-02-2022/
    CHANNELTECH.SPACE
    Втрати ворога станом на сьогодні – Генеральний штаб ЗСУ - Channel Tech
    Оперативна інформація публікується Channel Tech згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, за підтримки Сил Спеціальних Операцій.
    67переглядів
  • ❗️ Звернення від об'єднання сімей військовослужбовців, ГО «Сталева Троянда 241»
    Сім'ї військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, обурені безвідповідальним ставленням влади до питання грошових виплат.
    Сім'ї захисників, які зникли безвісти чи потрапили в полон, живуть у невідомості, болю та беззахисності. Без чоловіків. Без підтримки. Без справедливості.
    За новими правилами:
    – Тільки якщо є спеціальне розпорядження від захисника, грошове забезпечення одержує вказану особу.
    – Якщо такого розпорядження немає – 50% виплат розподіляються між найближчими родичами.
    – Інші 50% заморожуються у військовій частині.
    Насправді існують масові затримки виплат, особливо у перші місяці. Родичі захисників стикаються з ігноруванням та байдужістю. Змушені ставати юристами, місяцями збираючи довідки.
    Рішення, прийняті владою, практично мають безліч недоліків і схожі спроби ухилитися від відповідальності перед сім'ями героїв.
    На відео — голос жінок, які втратили зв'язок із близькими та щодня борються з безсерцевою системою. Їхній біль — це голос сотень тисяч. Це крик справедливості.
    ❗️ Звернення від об'єднання сімей військовослужбовців, ГО «Сталева Троянда 241» Сім'ї військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, обурені безвідповідальним ставленням влади до питання грошових виплат. Сім'ї захисників, які зникли безвісти чи потрапили в полон, живуть у невідомості, болю та беззахисності. Без чоловіків. Без підтримки. Без справедливості. За новими правилами: – Тільки якщо є спеціальне розпорядження від захисника, грошове забезпечення одержує вказану особу. – Якщо такого розпорядження немає – 50% виплат розподіляються між найближчими родичами. – Інші 50% заморожуються у військовій частині. Насправді існують масові затримки виплат, особливо у перші місяці. Родичі захисників стикаються з ігноруванням та байдужістю. Змушені ставати юристами, місяцями збираючи довідки. Рішення, прийняті владою, практично мають безліч недоліків і схожі спроби ухилитися від відповідальності перед сім'ями героїв. На відео — голос жінок, які втратили зв'язок із близькими та щодня борються з безсерцевою системою. Їхній біль — це голос сотень тисяч. Це крик справедливості.
    172переглядів 14Відтворень
  • Вітаю, друзі !
    Вчора, 16.07.2025р. Верховна Рада України прийняла важливі зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині виплати одноразової грошової допомоги.
    1. Військовослужбовцям, які отримали поранення чи захворювання під час військової служби, але втратили через це працездатність після звільнення з військової служби, відтепер ОГД буде виплачуватись, якщо наслідки поранення чи захворювання проявились через рік після звільнення з військової служби (раніше цей строк становив 3 місяці).
    2. Крім того, ОГД в розмірі 15млн.грн. буде виплачуватись членам сімей не лише загиблих під час виконання обов'язків військової служби, а й загиблих ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ПОЛОНІ.
    В цій частині Закон поширює свою діяльність з 24.02.2022 року, тобто з початку широкомасштабного вторгнення агресора.
    Дуже гарні новини, оскільки
    відтепер ми можемо стягувати з держави ОГД для членів сімей військовополонених, загиблих в полоні і повернутих під час репатріації.
    З питань, пов'язаних з військовою службою, зниклими безвісти за особливих обставин, військовополоненими, пенсійними виплатами військовослужбовців тощо, звертайтесь на гарячу лінію Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери":
    066 053 11 39;
    068 053 11 39
    Пн-пт, з 10.00 до 18.00
    Вітаю, друзі ! Вчора, 16.07.2025р. Верховна Рада України прийняла важливі зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині виплати одноразової грошової допомоги. 1. Військовослужбовцям, які отримали поранення чи захворювання під час військової служби, але втратили через це працездатність після звільнення з військової служби, відтепер ОГД буде виплачуватись, якщо наслідки поранення чи захворювання проявились через рік після звільнення з військової служби (раніше цей строк становив 3 місяці). 2. Крім того, ОГД в розмірі 15млн.грн. буде виплачуватись членам сімей не лише загиблих під час виконання обов'язків військової служби, а й загиблих ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ПОЛОНІ. В цій частині Закон поширює свою діяльність з 24.02.2022 року, тобто з початку широкомасштабного вторгнення агресора. Дуже гарні новини, оскільки відтепер ми можемо стягувати з держави ОГД для членів сімей військовополонених, загиблих в полоні і повернутих під час репатріації. З питань, пов'язаних з військовою службою, зниклими безвісти за особливих обставин, військовополоненими, пенсійними виплатами військовослужбовців тощо, звертайтесь на гарячу лінію Адвокатського об'єднання "Ангелін та Партнери": 066 053 11 39; 068 053 11 39 Пн-пт, з 10.00 до 18.00
    1коментарів 73переглядів
  • Фантомні дрони: як нас обкрадають на мільярди
    2025 року в Україну було завезено дронів на рекордну суму — $1 млрд. Але третина цієї суми – це фіктивні цифри у деклараціях. Насправді ці дрони ніхто ніколи не бачив.
    У Волині, Одесі, Львові, Чернівцях повсюдно працювали митники, які налагодили схему «фантомного імпорту». Фірми-прокладки переводили мільйони доларів за неіснуючі дрони, а митники просто ставили печатки. За оцінками, втрати держбюджету від контрабанди — понад $3 млрд. на рік. Це гроші, які могли б бути спрямовані на армію, медицину та інфраструктуру.
    Залишається лише чекати, чи правоохоронні органи відреагують на цей масштабний обман.
    Фантомні дрони: як нас обкрадають на мільярди 2025 року в Україну було завезено дронів на рекордну суму — $1 млрд. Але третина цієї суми – це фіктивні цифри у деклараціях. Насправді ці дрони ніхто ніколи не бачив. У Волині, Одесі, Львові, Чернівцях повсюдно працювали митники, які налагодили схему «фантомного імпорту». Фірми-прокладки переводили мільйони доларів за неіснуючі дрони, а митники просто ставили печатки. За оцінками, втрати держбюджету від контрабанди — понад $3 млрд. на рік. Це гроші, які могли б бути спрямовані на армію, медицину та інфраструктуру. Залишається лише чекати, чи правоохоронні органи відреагують на цей масштабний обман.
    Angry
    1
    1коментарів 68переглядів
Більше результатів