Донечка стоїть наді мною й суворим голосом командує???- Мамо, йди додому!Мамо, йди в хату!!!А мамо з розлюченністю смикає ті бурʼяни, наче останній раз у житті?Сподіваючися, що хуч ще трошки тих бурʼянів до дощу вдасться повидрати?:)Тааааа зараз же ж?:)Таки дощ мене розігнав?:)Традиційно вийшло більше, ніж планувала?:) Але менше, ніж хотіла!:)))Було б більше, якби я спочатку не зачепилася за жимолость Капріфоль та за дівочий виноград?:) А з виноградом й за гілля вишень, які в мене за парканом ростуть, й які нащось понавішали своїх гілок мені у квітник!:) Так ще й позаплелися з дівочим виноградом!:)Клацала секатором у всі боки!:)Засмутилася в якийсь момент дуже…Коли зʼясувала, що повиззздох мій улюбленець деревовидний гібіскус…На додаток до десяти втрачених цьогоріч троянд…Метрів за три вже раділа!Бо в хащах бурʼянів знайшла надісланий мені в якості подарунка деревовидний гібіскус від Галина Думанська!!!Який там буде колір квітів, поживемо-подивимося, якщо доживемо?Але прям зараз він гарнезний такий, міцненький, веселенький, зелененький!!!Втекла в хату!:)Коли дощ таки лийнув?:)Синоптики казали, що вирогідність дощу 10%?А лийнуло на всі сто!!!Коротенький той дощ був, тре б довший?Але завтра точно можна буде продовжувати знищення зайвого в квітниках!Тепер з одного боку обійстя сонечко?:)З іншого небо голосом моєї донечки каже:- Забудь про це думати!:)А про що там думати, якщо я вже намилася, переодяглася й наїлася?:)Тепер тільки лінитися й вильожуватися!:)Ви там як?

На Донбасі той чубушник ріс у кожному першому взятому дворі?Заввишки з мене? Не вищий!Запах обожнювала?На Полтавщині весною 2015 садила саме такий набір рослин, який в мене в Ясинуватій був!:)Чубушник в обов’язковому варіанті!:)Й що???По-перше, він виявився іншого сорту!:)По-друге, він пізній!:)По-третє, він взагалі не пахне!:)По-четверте, я минулого року перестала його стригти?:) Бо мені цікаво, скільки він ще ростиме?:) Цьогоріч ця дурррра вже вимахала метрів на 4-5!:) Й зупинятися, схоже, не планує?:))) Ще й з виноградом затоваришував!:) Позаплелися, як рідні!:)Є в мене ще один чубушник.Махровий.Чемний хлопчик, не лізе вгору, як переляканий?:)Алееее!:)Але він також не пахняє!:)))А ще новини?:)Сунуся з їдлом та водою в напрямку курей?:)Повз свій сантехнічний квітник?:)Там осоти - вже мені по пуп!!!Мокреці - вищі за мої коліна!!! Ви бачили такі мокреці? От й я не бачила!!!:)Коли десь там, в цих ххххащах, щось видніється???Ммммммати Ввввасилева!!!Та в мене ж там троянди перші вже квітнуть!!!То я й полізла троянди роздивлятися в мокрі після вчорашньої зливи хащі!:)Труселя мокрі!:) Я вже мовчу про калоші, ноги, панталони!:)Й ще розквітнув перший з дзвоників! Скупчений? Чи як його прізвище?:)Та й взагалі!Багато чого росте й квітне!:)Краще за все, бурʼяни!!!:)Та колись я до них таки дістануся!!!Ви там як?

Витаскалася у двір. Палити. Поки дощ начебто вщух? Не вщухли грім, блискавки, тривоги… Все таке зелене!!! А запах який??? Як моя матуся казала? - Тут таке повітря, начебто ми з тобою на курорті!!! Донечка нещодавно для мене відкриття зробила!:) Виявляється, що виноградні вусики можна їсти??? Й вони смачні??? Скільки вам було рочків, коли ви про це взнали?:) Тільки що рочків!:))) Стою я під виноградом. Знімкую небо після зливи, в глибині того неба гуркоче грім!!! Тут починає скиглити сільська сирена! Тут телефон, яким я в небо тичу, волає про тривогу, як нападошний вібрує, намагається з руки вистрибнути!!! Я, відповідно всім обстановковим подразникам, пру вишукане матюччя!:) Й в цей момент погляд зачепається за ті сами виноградні вусики!:) Щщщщщщо я роблю? Прррраааавильно!!!:) Вільною рукою лізу ті вуса драти, щоб потім їх зжерти!!!:) Ну так!:) Саме так!:) Після двох зззззлив протягом двох годин це була чудова придумка!:) Стати під мокрим виноградом та його смикати?:))) Вишуканості матюччя ще додалося!:) Мокре було все!:) Телефон! Фізіомордія! Окуляри! Шія! Та навіть цицьки були мокрі!!!:) Та вусиків я ж таки надерла й нажерлася!!!:)

Еврейская вышивка Украины — не попытка “придумать еврейскую вышиванку” и не миф. А что? מה המשמעות עבור ישראל? 21 мая в Украине и мире отметили 20-летие Всемирного дня вышиванки. Этот день давно вышел за пределы Украины: вышиванки надевают украинские общины, культурные центры, школы, волонтеры и люди, которым близка украинская традиция — в том числе в Израиле. Но существовала ли вышивка в еврейском традиционном искусстве на территории современной Украины? Ответ — да. Только это не была “еврейская вышиванка” как копия украинской сорочки. Еврейская вышивка на украинских землях — это синагогальный текстиль, иудаика, домашний обряд, кипы, женские нагрудники, пояса, праздничные головные уборы, атары, талесы и элементы одежды. Сразу уточним: это не академическая монография и не музейный каталог. НАновости пишет в научно-популярном формате. Важно не придумывать легенду, но и не стирать реальный пласт культуры. Еврейский ритуальный текстиль мог быть очень богатым по исполнению. Использовались бархат, шелк, парча, брокат, золотое и серебряное шитье, металлизированные нити, аппликации, позумент, бисер, жемчуг, пайетки, бахрома, декоративные нашивки. На еврейских вышитых тканях встречались устойчивые мотивы: корона Торы, Скрижали Завета, львы Иуды, олени, птицы, менора, Маген Давид, руки коэнов, растительные гирлянды, вазы с цветами, гранаты, розетки, пальметты, венки, пасхальный агнец. Не менее важны были надписи: еврейские буквы, посвящения, имена дарителей, даты по еврейскому календарю, библейские и литургические формулы. Эта традиция формировалась не в изоляции. Еврейские общины жили рядом с украинским, польским, румынским, армянским и другими населениями региона. Люди покупали ткани на тех же рынках, видели соседние костюмы, заказывали работу у местных мастеров, торговали материалами. Поэтому влияние было почти неизбежным. Но это не значит, что евреи просто “переняли вышиванку”. Рядом с украинской вышитой сорочкой существовал другой мир ткани: парохеты, мантии Торы, атары, талесы, кипы, женские нагрудники, праздничные пояса, сасивское металлическое кружево, золотые и серебряные нити, еврейские символы и семейные посвящения. Самый заметный корпус связан с Галицией. Львов, Сасив / Сасов, Золочев и другие местечки связаны с парохетами, торамантлами, атарами, футлярами для тфилин, кипами, brusttukh, йом-кипурными поясами и другими предметами. Отдельное место занимает Сасив во Львовской области. Он связан с техникой shpanyer arbet / spanier arbeit — металлонитяной работой с золотыми и серебряными нитями, кружевными полосами, растительными и геометрическими мотивами. Эта техника соединяла синагогальный текстиль и одежду: атары, кипы, женские нагрудники, праздничные шапочки, воротники, манжеты, пояса, жилеты, отделку платьев и юбок. Киевский корпус тоже важен. В музейных фондах сохранились еврейские ткани, часть которых попала туда в 1920–1930-е годы после советских изъятий из синагог. В киевских предметах упоминаются парохеты, мантии Торы, хупа, талит, тфилин, кипы, брокат, бархат, золотная и серебряная нить, пайетки и сложная конструкция вышивки. Буковину, Черновцы, Садгору и юг Украины тоже нельзя исключать. Там еврейская культура развивалась в другой городской, торговой и портовой среде. Просто цифровой корпус по этим регионам слабее, чем по Львову и Киеву. Реальные предметы и публикации о них сегодня представлены в коллекциях и открытых материалах, связанных со Львовом, Киевом, Днепром, а также со многими региональными музеями и архивами Украины: Львовский исторический музей, Музейный фонд Украины, Музей этнографии и художественного промысла во Львове, киевские музейные публикации по иудаике, днепровские фонды и региональные собрания. Современная “еврейско-украинская вышиванка” — это уже не реконструкция старинного костюма, а новый культурный жест. Сегодня украинская вышиванка может соединяться с Маген Давидом, менорой, львами, виноградной лозой, буквами иврита и мотивами Иерусалима. Но прошлое и современность важно разделять: историческая еврейская вышивка — это прежде всего иудаика, ритуальный текстиль и отдельные элементы одежды. Для Израиля эта тема особенно важна. У многих семей здесь корни уходят в Украину: Львов, Киев, Одессу, Черновцы, Бердичев, Меджибож, Подолье, Волынь, Галицию, Буковину. Эта история не спорит с украинской вышиванкой. Она просто делает карту памяти глубже. ..... Поэтому такие темы важно разбирать до конца — и следить за тем, как они развиваются дальше. ..... Подписывайтесь на אלכסנדר לוצנקו | НАновости — Новости Израиля, чтобы не пропускать важные события и новые публикации. Полностью читайте здесь: https://news.nikk.co.il/evrejskaya-vyshivka/ Если это важно — поделитесь. #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #Израиль #ישראל #ЕврейскаяИстория #Вышиванка #Иудаика #JewishHeritage #UkraineJewishHistory #JewishUkraine רקמה יהודית של אוקראינה — לא ניסיון “להמציא וישיבנקה יהודית” ולא מיתוס. אז מה כן?

Це долма, або голубці з виноградних листів! САРМАЛЕ - традиційна страва румунської, молдавської та бессарабської кухні, що нагадує голубці, але зазвичай менша за розміром і має свої особливості приготування.

Та щщщщщщщоб ви мені були живі та здорові!!! Хіба ж так можна лякати??? Тусю в кухні. Вмочую руки в олію, формую колобки тіста хлібного, до форми складаю. Вся така цілеспрямована та дуже зайнята? На столі телефон починає волати про підвищену небезпеку… Нелюдським голосом… Воно ще невідволалося, чую, прям над моєю головою на даху щщщщщось ййййииииаааак вʼїббббе??? Ледве, даруйте, не всралася з переляку??? А на даху гуркотіти продовжує! Там ще й ввввиє несамовито щоссссь! Потім катиться! З виттям, авжеж!!! Поки я розмірковувала, чи мені бігти до горщика з намащеними руками? Чи до підвалу, ховатися не знамо від чого? Та й взагалі, чи я добігти встигну??? Коли те, що котилося, таки впало!!!:) На гілля привиноградилася кішка Пані Вишня!!! Ледве не впала!!! Пазурами за виноградну лозу зачепилася!!! Другим номером йшла вже кішка Онука наша Снігуронька!:) Яка прямісінько припанівишнилася!!! Все з тим самим несамовитим виттям!!!:) Ці дві дуринди ще якийсь час на винограді продовжували чубитися!:))) Я вже й той хліб допекла. Й тазик пиріжків з капустою та картоплею насмажила. А руки досі того… Цього… Як в алкоголіка зі стажем руки виплясують… Взагалі, як каже Ірина Олександрова, життя наше стало набагато цікавішим й веселішим з того моменту, як Снігуронька вирішила в нас навіки оселитися!:) Вчора ввечері вона такі ж гонки з чубаниною влаштовувала з кішкою Квазімордою!!! Під стелею!:) На шшшшкафанерах!!!:) Я навіть намагалася зазнімкувати той безлад?:) Не встигла!:) Бо дуже вже в мене ті кішки швидкісні!:) Встигла клацнути, як вони вже з тих шкафанерів зсипалися… А потім ще бійку продовжували!:) Квазя з підвіконня. Онука Снігуронька з донечкиного стола! Через тюль та фіранку між ними!:))) Й волали!:) Тут вже я ввімкнула прапорщика й переволала всіх!:) Як в тому анекдоті про старого, який своїм голосом доводив жінок до, перепрошую, орррргазму!:))) Днями у справах ганяла до поліклініки. Повертаюся, мене зграя моїх кішок зустрічає!:) Й Мурочка з ними!:) Яка до сусідів Фесенок переїхала!:) А зустрічала й муркотіла, як рідна!:) Додому не пішла!:) А відбою поки що так і нема…

💔У Києві попрощалися з Ігорем Малаховим — кінорежисером, істориком і захисником. Він пішов на фронт у 57 років у 2023 році й загинув того ж року в боях під Авдіївкою, поблизу села Степове. Тривалий час вважався зниклим безвісти, згодом його ідентифікували за ДНК. 26 квітня йому мало б виповнитися 60 років. Малахов навчався у НПУ імені Драгоманова та ВДІК, працював на кіностудії імені Довженка, був учасником Babylon’13. Його згадують як людину, яка тонко відчувала Київ і вміла відкривати його іншим — через кіно, фотографію та архіви. У стрічці «Своя доля. Сон» він зібрав унікальну кінохроніку початку ХХ століття, яку викупив власним коштом, щоб показати справжні обличчя української історії. Захоплювався виноградарством, шукав старі київські лози й вирощував їх, мріючи про власне вино. Поховали Ігоря Малахова на Алеї слави Берковецького кладовища. Фото: Л.Покальчук #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

📷💔 Кадри з Виноградаря, який постраждав від нічної атаки Тут пошкоджені багатоповерхівки та прилеглі будинки, 4-зірковий готель, відділення Укрпошти, автівки. Поруч із житловими будинками поліція і екстрені служби надають необхідну допомогу мешканцям квартир, а організація «World Central Kitchen» годує потерпілих гарячими стравами. Фото: Борис Корпусенко #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

День коньяку Щорічно 1 квітня власний день народження відзначає популярний міцний напій – коньяк – День коньяку. Річ у тім, що саме 1 квітня вважається найоптимальнішим часом для початку приготування напою. Витриманий коньяк розливають по бочках до цієї дати, а потім настає момент для «народження» нової партії. Ці правила були встановлені ще в 1909 році у Франції. Назва напою співзвучна з французьким містом Коньяк, бо саме там в 16 столітті вигадали різновид бренді з білих сортів винограду, витриманий у дубових бочках. До речі, у Франції коньяк вважається національним надбанням. Кожного року французи влаштовують гучне святкування з дегустуванням напою. Цікаво, що істинним коньяком називають лише алкогольний напій, вироблений в шести округах Франції.

Всесвітній день білого вина “Рислінг” (World Riesling Day) — день народження найблагороднішого сорту винограду, який славиться своєю винятковою чутливістю до терруару. Дата обрана відповідно до найдавнішої згадки у платіжних документах, що збереглися, про Рислінг, а саме 13 березня 1435 року. Рислінг — це сорт винограду, який відомий своєю здатністю виражати терруар регіону, в якому він вирощується, а це означає, що рислінгові вина з різних регіонів можуть мати відмінні та унікальні смаки. Вино також характеризується високою кислотністю, що надає йому яскравий і освіжаючий смак, який добре поєднується з різними стравами.