ХОДИТЬ ГАРБУЗ ПО ГОРОДУ

Ходить Гарбуз по городу, питається свого роду:
"Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?"
Зразу Київ відгукнувся, від прильотів стрепенувся:
"Так всі живі, віра є, хоч і ворог дістає".
Відізвалися Жуляни: "Хоронити нас ще рано!"
Відізвалась й Оболонь: "Не злякає нас вогонь!"
І Шулявка підхопила: "Наче маємо ще сили!"
Обізвався дід Поділ: "Є і в мене трохи сил!"
Закричали Позняки "Ми - запеклі козаки!"
Тут Лук'янівка на дроті, вся у шрамах та у поті:
"Я в строю! І до кінця!" Б'ються київські серця.
Голосієво звітує: "Ворог ліс мій не зруйнує!
Хоч уламки тут летять та дубам тут вік стоять!"
Обізвалась тітка Троя: "Я міцна, стою стіною!"
Відізвався Лісовий: "Я не тихий і живий!
Крізь задимлені квартали, ворогам покажем жару!"
Відізвався Виноградар: "Ви всі тут? Я дуже радий!"
Нивки гордо подивились: "Щоб ті москалі вдавились."
Відізвались Берківці: "Всі ви просто молодці!"
Обізвався і Сирець - "Буде ворогу кінець!"
Сонно Теремки бухтять: "Нас вам, орки, не здолать!"
Хрещатик хитро посміхнувся, навколо себе озирнувся:
"Дивлюся, вишикувався стрій, не віддамо ми місто мрій!"
Усміхнувсь Гарбуз народу: "Нема переводу козацькому роду!
Будьте ж живі і здорові, всі родичі гарбузові!"

Автор невідомий