Палають храми у столиці,

Горять автівки і житло,

Над нами вбивці-блискавиці.

Такого ще в нас не було́.

Палала Лавра серед ночі,

І кіностудії крило,

Від болю не зімкнули очі —

Так люто місто не жило́.

Ще й арсенал палав «Мистецький»,

Домівки теж вогнем взяли́сь,

Бо ворог є в нас чортівецький,

То й пуски вражі відбули́сь.

Здригались стіни у лікарні,

В диму ховалося усе

І плач дитячий безпорадний…

Чи вбивця кару понесе́?

І знов руїни й чиїсь долі,

Чиєсь обірване крило,

Кияни знов в страшній недолі…

Горіло все, усе гуло.

Та Київ, сти́снувши руїни,

Не впав усупереч, назло,

Бо серце вільної країни

Ніщо здолати не змогло.

В нас пам'ять свічкою палає,

Число із жертвами зросло,

А світ нехай не забуває,

Звідкіль до нас прийшло це зло.

16.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

ID:  1064262

УКРАЇНИ У БІДІ

В крові́ потопає столиця Вкраїни,

В вогні і диму задихається знов,

Ординець зі всьо́го в нас ро́бить руїни.

Мішень собі ворог красиву знайшов.

Палають домівки, ховаються люди,

Убивче сміття все і всіх дістає.

Жахіття щоразу ми бачимо всюди,

Все ворог ударів нови́х завдає.

На місто летять смертоносні ракети,

Здригається небо від вибухів знов,

Стоїть нездоланна, бо хочеться жити,

Гартуючи мужність, і віру, і кров.

Хоч плачуть будинки розбиті, старезні,

Кияни тримають залізно свій стрій,

У лютій затятості, силі безмежній,

Ми вкотре не впали в цій битві страшній.

Вбиває наш Київ ворожа навала,

І рани глибокі в горючій імлі,

Стоїть все столиця, рідненька не впала,

Всі миті давно в нас болючі й страшні.

І знов укриття відчиняють для люду,

У сховищах темних пульсує життя,

Щораз ППО нас рятує усюди,

Бо шле ворог клятий убивче сміття.

Працюють на викликах медики мужньо,

В вогонь рятувальники йдуть та у дим,

Всі служби рятунку працюють в нас дружно,

В тяжкій боротьбі всі із лихом страшним.

Столиця стоїть під ударом запеклим,

І Київ святий не зламати орді,

Цей край для ординців постане лиш пеклом,

Ми вистоїм мужньо в страшній цій біді.

25.05.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

ID:  1063027

Я шукаю свій шлях у суцільнім тумані,

Де блукають приречено зморені люди,

Що лишають відбитки не зовсім гуманні.

І стискає від болю знесилені груди,

Коли кроки приносять лише ностальгію,

А у келих з вином вже налита отрута.

Я дивлюся на цю нескінченну подію

І не хочу іти через силу надалі,

Бо у серці плекаю священну надію.

Розірву ці кайдани залізної сталі,

Що тримали так довго в полоні тривоги

І залишу позаду минулі печалі.

Хай судитимуть в небі за вибори боги,

Я звертаю убік із чужого маршруту,

Щоби лиш обійти ці гріховні облоги.

Не відчую за зроблені дії покуту,

Бо людина спроможна змінити діяльність,

Щоб розбити оцю безнадію розкуту.

У душі моїй знову прокинулась жвавість.

Де колоситься м'яко надія на полі

Я знаходжу нарешті омріяну радість.

І зникає у серці прихована кволість.

Мирослав Манюк

10.06.2026

(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «НЕХАЙ ГОСПОДЬ БЛАГОСЛОВИТЬ»)

Благословення ми благаєм

На кожен день і кожну мить,

В молитві руки ми складаєм

За те, що кожного болить.

Благословення молим щиро,

Бо ми не хочемо війни,

Ми хочем радості і МИРУ,

Й наза́вжди збутись сатани.

Благословення в Бога молим,

Лякає нас сирен виття…

Аби Всевишній не дозволив

Забрати знов чиє́сь життя.

Благословення і молитва –

Потужна зброя для усіх,

Вже не одна відбу́лась битва

Й переставав лунати сміх.

Благословення й сльо́зи болю,

Які течуть, немов ріка,

Благаєм в Бога кращу долю,

Бо та, що є, чому́сь гірка.

Благословення ми благаєм

На кожен день і кожну ніч,

Життя спокійного чекаєм,

Щоб чорна хустка спала з пліч.

15.11.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

(Про глум над Христовим розп’яттям антихристкою поляковою)

Гріховне насміхання над Христом,

Гріховне насміхання над розп’яттям,

Заве́ршиться Господнім це судо́м

І родовим, кількох колін, прокляттям.

Коли святе зневажено гріхом,

І сміх звучить над ранами Спасіння,

Не жарт стає духовним всім єством,

А знак страшного серця скам’яніння.

Бо не минає марно жоден гріх,

Що кинув виклик Божому Завіту,

І гасне блиск всіх витівок-доріг,

Немов туман на ві́тряному світу.

Зневагу сіє – жати буде сум,

А кривдить святість – матиме відплату,

І не сховає від докорів шум

Душі, що втратила небесну хату.

Зневажено Голгофу і Закон,

Зневажено страждання і спасіння,

Тож не знайде́ для захисту засло́н

Душа, що сіє темне нечестів'я.

Бо кожен крок записано давно,

І кожне слово зважене Всевишнім,

Не стане чорне раптом за біло́,

Не стане гріх для правди ж бо найближчим.

Коли ж настане визначений час

І спа́де маска марної гордині,

Почує світ суворий Божий глас

За весь той глум зневаження святині.

Не вічний блиск облудних нагород,

Не вічна слава сцени і юрбини,

Бо понад все стоїть Господній суд,

Що бачить суть за маскою людини.

Коли святиню топчуть на показ,

Смію́чись з болю жертви на Голгофі,

То кожен день наближує той час,

Коли замовкнуть витівки непро́фі.

Бо хрест не є прикрасою для гри,

Не реквізитом марного спектаклю,

Він – знак любові, жертви і жури́,

Яку не зве́сти до дешевих жартів.

Нема в житті потвор пересторог

Допоки двері каяття відкриті,

Та бачить ці діяння з Неба Бог…

Не можна святість зневажати в світі.

Сміятись марно з Божої руки́,

Із Таїнства великого спасіння…

Минають дні, минають всі віки,

Й відплата буде крізь усі сумління.

Змінила ж бо кокошник на вінець,

Піариться ця нечисть на святині.

Чи світу це приходить вже кінець,

Що чинить так антихристка ця нині?

Гріховне насміхання над Христом

Надумала потвора ця чинити,

Давно по ній ридає вже дурдом.

Як далі буде в цьому світі жити?

09.06.2026 р.

©Королева Гір Клавдія

Дмитрів,2026

ID:  1063859

Вона відійшла у вічність після тижня боротьби за життя. Дівчина була студенткою другого курсу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, вивчала психологію.

Сьогодні найбільше підтримки потребує мама Ірини, Анастасія Валеріївна. Попереду в неї непростий шлях горя, болю та численних організаційних питань, які доводиться вирішувати навіть тоді, коли серце розривається від втрати.

#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Щоразу вони нагадують мені: майже все добро у світі починається з небайдужості до чужого болю.

Нехай завтрашній і всі подальші дні будуть по-рятівному добрими.

А ми в них — небайдужими❤️

Вкраїну намалюю без війни́,

Квітучу і родючу Україну.

Спокійними щоб бу́ли наші сни,

Й щоб чули ми лиш мову солов'їну.

Вкраїну намалюю без війни́,

Її Карпати і Дніпровські кручі.

Там, де не бу́де духу сатани,

Й забе́реться навік кирзак смердючий.

Вкраїну намалюю без війни́,

Ріллю засіяну не мінами, а житом,

Квітучії широкії лани,

Всю землю, наче вкриту оксамитом.

Вкраїну намалюю без війни́

Тополю край дороги і калину.

Де не додасться болю й сивини,

Батькі́вську хату, де думками лину.

Вкраїну намалюю без війни́

Де сад посадять… не щодня могили,

Огненної не буде де стіни́,

Де рідну землю всі би полюбили.

Вкраїну намалюю без війни́

Там, де батьків додому всі чекають,

Чекають лиш з роботи, не з війни!

Й «Де татко наш?», - у мами не

спитають.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де ро́си лиш спадають, а не кулі.

Вкраїну, Боже, й нарід бережи,

Щоб всі щасливі в Україні бу́ли!

Вкраїну намалюю без війни́,

Де мама обіймає доню й сина,

Там, де не пустка-хата й бур'яни,

А й де щаслива кожная родина.

Вкраїну намалюю без війни́,

Без пострілів, без залпів, градопаду,

Де кожен скаже: «Думкою пірни

На рідну стежку ба́тьківського саду».

Вкраїну намалюю без війни́,

Без стогону, без болю, без страждання,

Де не з війни пове́рнуться сини,

Де радість буде й музика кохання.

Вкраїну намалюю без війни́

З вишневими садами й солов'ями,

Де діти поспішають з чужини,

Щоб знову буть в обіймах тата й мами.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де квітники цвістимуть біля хати.

Щоб не могили квітли щовесни

Й додому не з війни будуть чекати.

Вкраїну намалюю без війни́,

Де стяг Вкраїни майорить усюди.

За неньку не лягатимуть кістьми,

Де тільки МИР і СПОКІЙ ВІЧНО БУДЕ!

19.09.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ID: 1063794