СВЯЩЕНОМУЧЕНИК АНФІМ, ЄПИСКОП НІКОМИДІЙСЬКИЙ

Священномученик Анфім, єпископ Нікомидійський і тисячі християн постраждали під час гонінь за імператорів Діоклетіана й Максиміана.

Переслідування посилилося після пожежі в імператорському палаці в Нікомідії, в якій звинуватили християн. У день Різдва Христового язичники спалили до 20 тисяч віруючих у храмі.

Християни мужньо приймали мученицьку смерть.

Серед них були святі Дорофей, Мардоній, Мигдоній, Петро, Індис, Горгоній, а також святий воїн Зінон, жриця Домна та Євфимій. Усіх їх убили жорстокими способами: обезголовлювали, спалювали, втоплювали.

Єпископ Анфім, керівник Нікомідійської церкви, переховувався, але продовжував підтримувати християн посланнями, закликаючи триматися віри. Один із його листів потрапив до імператора, і диякон Феофіл, що його доставляв, загинув під тортурами. Коли єпископа знайшли, він сам відкрився воїнам, гостинно прийняв їх і навернув до Христа. Однак, дотримуючись чесності, змусив виконати наказ. Перед імператором святий Анфім мужньо заявив про свою віру й готовність постраждати за Христа. Після жорстоких тортур його стратили мечем у 302 році.

Священномученик Анфім і тисячі нікомідійських мучеників стали прикладом стійкості й самовідданості у вірі.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 3 вересня

СВЯЩЕНОМУЧЕНИК АНФІМ, ЄПИСКОП НІКОМИДІЙСЬКИЙ

Священномученик Анфім, єпископ Нікомидійський і тисячі християн постраждали під час гонінь за імператорів Діоклетіана й Максиміана.

Переслідування посилилося після пожежі в імператорському палаці в Нікомідії, в якій звинуватили християн. У день Різдва Христового язичники спалили до 20 тисяч віруючих у храмі.

Християни мужньо приймали мученицьку смерть.

Серед них були святі Дорофей, Мардоній, Мигдоній, Петро, Індис, Горгоній, а також святий воїн Зінон, жриця Домна та Євфимій. Усіх їх убили жорстокими способами: обезголовлювали, спалювали, втоплювали.

Єпископ Анфім, керівник Нікомідійської церкви, переховувався, але продовжував підтримувати християн посланнями, закликаючи триматися віри. Один із його листів потрапив до імператора, і диякон Феофіл, що його доставляв, загинув під тортурами. Коли єпископа знайшли, він сам відкрився воїнам, гостинно прийняв їх і навернув до Христа. Однак, дотримуючись чесності, змусив виконати наказ. Перед імператором святий Анфім мужньо заявив про свою віру й готовність постраждати за Христа. Після жорстоких тортур його стратили мечем у 302 році.

Священномученик Анфім і тисячі нікомідійських мучеників стали прикладом стійкості й самовідданості у вірі.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 3 вересня

ПОЧАТОК ІНДИКТУ ЦЕРКОВНЕ НОВОЛІТТЯ

Церковний рік розпочинається святом Різдва Пресвятої Богородиці і завершується Успінням Пресвятої Богородиці, що свідчить про велику шану Церкви до Матері Спасителя. Початок церковного року називається індиктом, що з латини означає «проголошення».

Перші індикти з'явилися за імператора Діоклетіана (284-305) як перепис майна для встановлення податків кожні 15 років. Згодом індикт став позначати і сам перший день цього циклу.

Спочатку індикт відзначали 23 вересня - у день народження імператора Октавіана Августа. За правління Костянтина Великого (306-337) початок перенесли на 1 вересня. У 325 році Отці Першого Вселенського Собору в Нікеї ухвалили цю дату як початок церковного року для Східної Церкви.

Латинська Церква починає рік із першої неділі адвенту. Церковне новоліття має важливе духовне значення. У богослужіннях цього дня особливо урочисто звучить Велике славослів'я, а читання Євангелія (Лк. 4, 16-22) нагадує про початок проповіді Христа Спасителя. За церковним переказом, це відбулося в перший день свята жнив (1 вересня).

Новоліття символізує новий початок: день, щоб залишити гріхи минулого і жити за євангельськими законами, усвідомлюючи виконання пророцтв і початок Нового Заповіту.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 1 вересня

Microduck — компактний двоногий робот заввишки 25 см і вагою менш як 800 г. Він має 15 моторів, камеру, LiDAR, мікрофон, динамік і рухомий дзьоб. Програмна платформа робота має відкритий код та підтримує навчання з підкріпленням. Microduck коштує $399, а перші поставки у США очікуються до Різдва. https://channeltech.space/technologies/hugging-face-...

Щороку 6 серпня за новоюліанським або 19 серпня за юліанським календарем віряни багатьох церков об’єднуються у святкуванні народно-християнського свята Яблуневого спаса або Преображення Господнього.

6 серпня католицька церква, а тепер і ПЦУ святкують одне з 12 головних церковних свят, які показують основні етапи земного життя Сина Божого – Преображення Господнє. Це свято є визначним у християнському світі ще з 4-го століття від Різдва Христового та вважається одним з найважливіших після Дванадесятих свят. У цей день святкується Преображення Господа Ісуса Христа, а також висловлюється подяка Богу від імені всього людства за дозрілі плоди. Святкують Яблуневий Спас під час Успенського посту. Попри те, що м’ясо на Спасівку суворо заборонено, 6 серпня дозволено вживати вино та рибу. Римо-католицька церква відзначає Преображення Господнє 6 серпня з 1457 року, коли його впровадив Папа Калікст Третій.

Окрім вже згаданих вище назв свята: а саме Яблуневий Спас і Преображення Господнє, в народі його ще називають Другим Спасом і Великим Спасом.

БЕЗСРР. КОСМИ ТА ДАМІАНА, ЯКІ В РИМІ ПОСТРАЖДАЛИ (284).

Святі мученики-безсрібники брати Косма і Даміан жили в III столітті після Різдва Христового в Римі, в період гонінь на християн, розпочатих імператорами-язичниками.

Святі Косма і Даміан рано осиротіли. Залишившись вдовою в молодості, Феодотія виховала своїх синів у християнському благочесті. Основним заняттям братів було лікарська справа, в якому вони вельми досягли успіху. Святі брати Косма і Даміан вважали себе служителями Божими, зцілювали людей по їх вірі. Вони не брали за свою працю ніякої плати. Лікування безсрібники Косма і Даміан поєднували з проповіддю слова Божого, роз'яснювали хворим, що вони чинять зцілення благодатною силою Христовою, закликаючи їх до віри в Христа Спасителя, яка відкриває шлях до справжнього одужання спасіння душі.

Святі брати Косма і Даміан були викликані в Рим до імператора Карина. Імператор сказав, щоб Вони відректися від Христа і визнати язичницьких богів, на що святі відмовились. Коли імператор почав лякати їх тортурами, святі, бажаючи напоумити його, молились. Раптово шия імператора скривились таким чином, що він не міг повернути голови. Тоді Карина і багатьох свідків обгорнув страх Божий. Імператор покаявся перед братами і визнав перед усіма свою віру в Христа, і одразу отримав зцілення. Святі Косма і Даміан були відпущені на свободу. Після повернення в своє селище поблизу Риму вони продовжили розпочату богоугодну справу.

Високий був подвиг святих цілителів, але Богу було завгодно ще вище піднести їх допустивши невинне мучеництво. Вони постраждали від заздрості лікаря, колишнього їхнього вчителя. Цей лікар заманив їх у гори і там вбив. Після спочинку святість лікарів-безсрібників Косми і Даміана (+ 284) була підтверджена багатьма чудесними знаменнями милості Божої.
----------

МОЛИТВА ДО СВЯТИХ ЧУДОТВОРЦІВ І БЕЗСРІБНИКІВ КОСМИ І ДАМІАНА

До вас, святі безсрібники та чудотворці Космо і Даміане, як до скорих помічників та гарячих молитвеників за наше спасіння ми, недостойні, схиливши коліна, вдаємося і, припадаючи, щиро благаємо: не зневажте моління нас, грішних, немічних, що множество беззаконь вчинили, і кожного дня та години грішимо. Ублагайте Господа, щоб подав нам, недостойним рабам Своїм великі й багаті Свої милості. Визволіть нас від всякої скорботи і хвороби. Бо ви прийняли від Бога і Спаса нашого Ісуса Христа невичерпну благодать зцілень заради твердої віри вашої, безоплатного лікування та мученицької кончини. Так, угодники Божі, не переставайте молитися за нас, що з вірою до вас вдаємося: через безліч гріхів наших, ми, недостойні вашого милосердя, але ви, як вірні наслідники Божого людинолюбства моліть, щоб ми принесли достойні плоди покаяння і досягли вічного спокою, прославляючи і благословляючи дивного у святих Своїх Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, і Пречисту Його Матір, і ваше щире заступництво завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

БЕЗСРР. КОСМИ ТА ДАМІАНА, ЯКІ В РИМІ ПОСТРАЖДАЛИ (284).

Святі мученики-безсрібники брати Косма і Даміан жили в III столітті після Різдва Христового в Римі, в період гонінь на християн, розпочатих імператорами-язичниками.

Святі Косма і Даміан рано осиротіли. Залишившись вдовою в молодості, Феодотія виховала своїх синів у християнському благочесті. Основним заняттям братів було лікарська справа, в якому вони вельми досягли успіху. Святі брати Косма і Даміан вважали себе служителями Божими, зцілювали людей по їх вірі. Вони не брали за свою працю ніякої плати. Лікування безсрібники Косма і Даміан поєднували з проповіддю слова Божого, роз'яснювали хворим, що вони чинять зцілення благодатною силою Христовою, закликаючи їх до віри в Христа Спасителя, яка відкриває шлях до справжнього одужання спасіння душі.

Святі брати Косма і Даміан були викликані в Рим до імператора Карина. Імператор сказав, щоб Вони відректися від Христа і визнати язичницьких богів, на що святі відмовились. Коли імператор почав лякати їх тортурами, святі, бажаючи напоумити його, молились. Раптово шия імператора скривились таким чином, що він не міг повернути голови. Тоді Карина і багатьох свідків обгорнув страх Божий. Імператор покаявся перед братами і визнав перед усіма свою віру в Христа, і одразу отримав зцілення. Святі Косма і Даміан були відпущені на свободу. Після повернення в своє селище поблизу Риму вони продовжили розпочату богоугодну справу.

Високий був подвиг святих цілителів, але Богу було завгодно ще вище піднести їх допустивши невинне мучеництво. Вони постраждали від заздрості лікаря, колишнього їхнього вчителя. Цей лікар заманив їх у гори і там вбив. Після спочинку святість лікарів-безсрібників Косми і Даміана (+ 284) була підтверджена багатьма чудесними знаменнями милості Божої.
----------

МОЛИТВА ДО СВЯТИХ ЧУДОТВОРЦІВ І БЕЗСРІБНИКІВ КОСМИ І ДАМІАНА

До вас, святі безсрібники та чудотворці Космо і Даміане, як до скорих помічників та гарячих молитвеників за наше спасіння ми, недостойні, схиливши коліна, вдаємося і, припадаючи, щиро благаємо: не зневажте моління нас, грішних, немічних, що множество беззаконь вчинили, і кожного дня та години грішимо. Ублагайте Господа, щоб подав нам, недостойним рабам Своїм великі й багаті Свої милості. Визволіть нас від всякої скорботи і хвороби. Бо ви прийняли від Бога і Спаса нашого Ісуса Христа невичерпну благодать зцілень заради твердої віри вашої, безоплатного лікування та мученицької кончини. Так, угодники Божі, не переставайте молитися за нас, що з вірою до вас вдаємося: через безліч гріхів наших, ми, недостойні вашого милосердя, але ви, як вірні наслідники Божого людинолюбства моліть, щоб ми принесли достойні плоди покаяння і досягли вічного спокою, прославляючи і благословляючи дивного у святих Своїх Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, і Пречисту Його Матір, і ваше щире заступництво завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

Відзначається як зустріч Бога з людьми. Це свято нагадує євангельську подію, коли на 40-й день після Різдва Богородиця та праведний Йосиф принесли Ісуса до храму, щоб посвятити Його Богові. Там їх зустріли праведний старець Симеон, якому було обіцяно побачити Христа перед смертю, і пророчиця Анна, яка прославила Бога за спасіння, яке принесла зустріч з Месією.

Свято назване Стрітенням, оскільки в ньому відображена зустріч старозавітного людства з обіцяним Месією, який став Визволителем. В ширшому розумінні Стрітення символізує зустріч кожного з нас із Богом у серці та душі.

Стрітення - одне з найдавніших свят, яке з'явилося в Єрусалимі близько IV століття і згодом поширилося на інші Церкви. В Україну це свято прийшло з Візантії ще за часів святого князя Володимира. Це останнє велике свято перед Великим постом, яке завершує різдвяний цикл.

Свято відзначається особливими молебнями, освяченням води та свічок. Воно запроваджено митрополитом Петром Могилою в XVII столітті.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 2 лютого.
-----------

СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

Відзначається як зустріч Бога з людьми. Це свято нагадує євангельську подію, коли на 40-й день після Різдва Богородиця та праведний Йосиф принесли Ісуса до храму, щоб посвятити Його Богові. Там їх зустріли праведний старець Симеон, якому було обіцяно побачити Христа перед смертю, і пророчиця Анна, яка прославила Бога за спасіння, яке принесла зустріч з Месією.

Свято назване Стрітенням, оскільки в ньому відображена зустріч старозавітного людства з обіцяним Месією, який став Визволителем. В ширшому розумінні Стрітення символізує зустріч кожного з нас із Богом у серці та душі.

Стрітення - одне з найдавніших свят, яке з'явилося в Єрусалимі близько IV століття і згодом поширилося на інші Церкви. В Україну це свято прийшло з Візантії ще за часів святого князя Володимира. Це останнє велике свято перед Великим постом, яке завершує різдвяний цикл.

Свято відзначається особливими молебнями, освяченням води та свічок. Воно запроваджено митрополитом Петром Могилою в XVII столітті.

З відривного календаря "З вірою в душі" за 2 лютого.
-----------

#історія #факт
Тінь великого аскета: таємниця самотності Ісаака Ньютона.
У 1727 році, коли сер Ісаак Ньютон покинув цей світ, його сповідники та близькі констатували факт, що вразив тогочасне суспільство не менше за закон всесвітнього тяжіння: великий мислитель, який прожив 84 роки, ніколи не пізнав жінки. В епоху розквіту барокових пристрастей та придворних інтриг, людина, що «зв’язала» небо і землю математичними формулами, обрала шлях абсолютної емоційної ізоляції. 🗝️

Ньютон народився передчасно, у день Різдва, таким маленьким, що, за словами його матері, «міг би поміститися у квартову кухля». Батька він не знав, а повторне заміжжя матері стало для хлопчика глибокою травмою. У своїх юнацьких щоденниках він, серед переліку гріхів, каявся у бажанні спалити будинок вітчима разом із мешканцями. Цей ранній розрив із джерелом безумовної любові назавжди зачинив двері до його серця. 🕯️

Замість людського тепла Ісаак обрав холодний блиск зірок та алхімічне полум’я. Його єдиною пристрастю стала Істина. Сучасники згадували, що Ньютон часто забував про їжу та сон, місяцями не виходячи з лабораторії. Його «приватні стосунки» обмежувалися листуванням з інтелектуальними суперниками, яке частіше нагадувало дуелі, ніж дружбу.
Єдиним натяком на емоційну близькість була його дружба з молодим швейцарським математиком Фатіо де Дюльє. Їхній розрив у 1693 році спровокував у Ньютона глибоку депресію та нервовий зрив. Після цього сер Ісаак остаточно перетворився на «крижаного генія», для якого почуття були лише прикрим відволіканням від гармонії світобудови. 📐

Він помер у зеніті слави, залишивши після себе гори рукописів про апокаліпсис та алхімію, але жодного рядка, адресованого коханій людині. Ньютон довів, що можна осягнути механіку Всесвіту, залишаючись при цьому найвеличнішою загадкою для самого себе. Його самотність не була трагедією — вона була свідомим маніфестом людини, яка вважала за краще спілкуватися з Богом через мову чисел, аніж із людьми через шепіт пристрасті. 🌌